Техніка
Головне:
Техніка

В Америку по комбайн

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
В Америку по комбайн

Невеликий розмір господарства спонукав фермера закупити техніку за найдешевшою схемою: безпосередньо у США на вторинному ринку.

  

В селі Велика Рудка Диканського району не так давно з’явилося СФГ «Світанок». Засновником його є досвідчена в сільському господарстві людина — Олексій Говтвяниця. Його шлях до власного агробізнесу був доволі довгим, оскільки до останнього часу він працював разом із партнером у великій агрофірмі. Нині ситуація змінилась, і пан Олексій став сам собі господарем — із землею, технікою та базою у Великій Рудці.

Далі — пряма мова Олексія Володимировича.

 

Разом із товаришем ми почали господарювати на сотні гектарів, і за 15 років розширили земельний банк до 14 тисяч. Але, на жаль, наші шляхи торік розійшлися, і сьогодні я маю невеличке господарство з 400 гектарами. На них посіяно 100 гектарів соняшнику, 200 — кукурудзи й 100 — сої. Під соняшник застосовуємо оранку, всі поля після сої дискуємо й робимо глибоке чизелювання. Під соняшник і кукурудзу крім основного удобрення з осені також уносимо добрива сівалкою безпосередньо під час сівби. Сіємо пневматичною сівалкою Great Plains для просапних культур, її агрегатуємо з трактором МТЗ 892. Для сівби зернових є механічна сівалка вітчизняного виробництва.

 

Маємо також два причіпних обприскувачі вітчизняного виробництва з імпортними складниками, але в найближчих планах придбання самохідного обприскувача. Цей рік показав, що навіть для наших площ ОПП-2000 замало. А враховуючи те, що ми надаємо послуги іншим господарствам, для нас це вкрай необхідне придбання.

 

Case Magnum потужністю 310 к. с.

Тракторний парк складається з чотирьох тракторів МТЗ й одного Case Magnum потужністю 310 к. с. Також маємо три комбайни John Deere моделей 9610 і 9500, а тепер придбали й четвертий, модель 9600 — саме їде з Америки. До комбайнів є повний комплект жаток.

 

Завдяки нашому парку техніки ми можемо надавати послуги з обробітку ґрунту, хімічної обробки рослин, збирання врожаю. Якщо порівнювати з тим, скільки техніка працює на власних полях і скільки в наймах, то це приблизно 50 на 50. Я хочу, щоб мої працівники могли добре заробляти на лише три місяці на рік, як це практикується у великих підприємствах, а постійно. Відповідно, господарство теж отримує більше прибутку.

 

Ми розвиваємо і своє зерносховище. Цього року придбали зернову сушарку італійського виробництва Mecmar. Поки що вона працюватиме на дизпаливі, але в майбутньому плануємо використовувати твердопаливні котли, які працюватимуть на відходах соняшнику, деревини тощо. Торік кукурудзу майже не потрібно було сушити — її безпосередньо з поля засипали у сховище. Проте інші культури потребували досушування, тож нам доводилося звертатися по цю послугу в інші господарства. Висока ціна сушіння спонукала нас до придбання власної сушарки, і тепер ми не від кого не залежимо. Ми розуміємо, що такі сухі роки, як минулий, бувають нечасто, тож потреба в сушінні зерна буде суттєво більшою, ніж торік. Також плануємо будувати більше зерносховище, бо наявних площ уже бракує для зберігання збіжжя.

 

Земельні перепони

 

Найбільша проблема для розвитку — це практично повна неможливість нарощування земельного банку. Була в законі шпаринка — надання новоствореним господарствам земель запасу без аукціону. Проте цим скористалися не новостворені, а реальні фермери, які створили багато фіктивних господарств на своїх родичів, і таким чином вибрали практично всі землі запасу. Сьогодні навіть ветерани АТО, які повертаються із зони бойових дій і мають за законом отримати два гектари, не можуть отримати землю, бо її не залишилося.

 

Ще одна проблема — це паї людей, які вже померли, а спадкоємці у спадщину не ввійшли. Ми допомагаємо їм оформити право власності, що в принципі потребує досить багато часу й інших ресурсів. Однак іншого виходу в нас немає. Проте навіть після вирішення всіх питань із власністю ми не можемо отримати землю в оренду, бо ті підприємства, яким було надано ці паї в користування районною адміністрацією, відмовляються поступатися. Доводиться звертатися до суду, бо нормальними методами, по-людські, розв’язати проблему не вдається. Доходило навіть до викрадання межових знаків після винесення ділянки в натуру, бо хто ж захоче віддавати землю, яка приносить добрий прибуток. До речі, ми платимо власникам паїв набагато більше, ніж інші, але розірвати відносини з чинними орендаторами теж складно.

 

За океан по техніку

 

По сьогодні багато українських фермерів змушені купувати вживану імпортну техніку, бо нова надто дорога, а користуватися вітчизняною невигідно. Проте ненова техніка — як кіт у мішку, і з цим погодяться майже всі. Проте за межами України, наприклад у США, знайти вживаний комбайн або трактор в нормальному стані набагато реальніше, бо напрацювання техніки в рази менше, ніж в Україні. Якщо в нас культиватор за сезон встигає обробити до 10 000 гектарів, а трактор відпрацьовує 3000 мотогодин, то в Америці такого відвертого знущання техніки не побачиш. Наші аграрії живуть в нестабільних умовах, тому й намагаються використати наявний ресурс якомога швидше. Ніхто не впевнений в найближчому майбутньому, і це, мабуть, є основною причиною такої інтенсивної експлуатації.

 

Отже, заокеанська техніка зазвичай не така «втомлена» навіть після 5–7 років експлуатації, і її цілком можна розглядати як альтернативу новій. А ось купувати вживану техніку, яка працювала в Україні, зовсім не хочеться, бо шанс знайти «живий» агрегат мізерний. Нові ж вітчизняні машини недосконалі, некомфортні, а головне — неефективні. В експлуатації імпортного трактора або комбайна паливна складова витрат подобається все більше, тож ощадливий господар це обов’язково врахує, коли обиратиме техніку.

 

Існує кілька варіантів придбання техніки. В Україні є продавці вживаної техніки з-за океану — вони самі її обирають, купують, привозять і розмитнюють. Покупець же перебуває в досить вузьких рамках, бо вибір зовсім невеликий. Другим недоліком такої схеми є ціна — вона відносно висока, якщо порівнювати з тим, скільки коштує ця техніка у США і скільки потрібно витратити на її доставку й розмитнення. Тобто мова йде про надто високу маржу продавця. Однак не треба його звинувачувати в надмірному бажанні заробити — підприємець вкладає у цей бізнес чималі кошти й теж ризикує.

 

Другий шлях для покупця є менш витратним, проте потребує більших витрат часу. Цей спосіб — поїхати у США й придбати техніку самостійно, організувати її перевезення у європейський або український порт, розмитнити та привезти до себе в господарство. Все це цілком можливо, проте є кілька труднощів, які треба подолати. Це візове питання: у США потрапити складніше, ніж у Європу. Участь в торгах, на яких продається вживана техніка, теж потребує виконання певних умов. І взагалі, спочатку треба знайти декілька варіантів тієї машини, яку хочеться придбати, щоб була можливість вибору. Коли все це зроблено, покупець прилітає у США і на місці може оцінити стан техніки візуально або перевірити її у відповідному сервісному центрі (витративши на це власні кошти). Такий підхід має кілька переваг. Покупець чітко знає, що він купує. Він платить відчутно менше, навіть ураховуючи переліт й інші витрати на транспорт і проживання. І ще такий приємний момент — покупець відвідує США, де є на що подивитись і де можна просто походити по крамницях і зробити доволі вигідні придбання. Багато з наших сусідів уже скористалися такою можливістю й придбали в США сівалки, трактори й іншу техніку за досить привабливою ціною. Ми, зі свого боку, допомагаємо організовувати такі поїздки, надаємо візову підтримку. Ми самі літаємо в США з покупцями, надаємо постійний супровід на всіх етапах придбання техніки. Звісно, що ми й для себе купуємо дещо, бо на нове бракує коштів — невеликий земельний банк не дає змоги заробляти стільки грошей. Проте техніка, яку ми привозимо, спроможна ефективно працювати ще досить тривалий час.

 

 

Володимир Огійчук

журнал “The Ukrainian Farmer”, липень 2016 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Джерело:
The Ukrainian Farmer