Агрономія
Головне:
Агрономія

Весняні сюрпризи — 2016

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
Весняні сюрпризи — 2016

Погодні умови нинішньої весни сприяли виникненню хімічних дис-стресів на соняшнику. Чого нас навчив цей досвід?

  

Весняні дощі, які щедро поливали орні землі весною 2016 року, в більшості регіонів були бажаними для землеробів. Адже аномально суха друга половина літа й осінь минулого року на більшій частині орних площ спустошили запаси вологи у ґрунті. Пізня осінь і зима частково виправили критичну ситуацію із запасами вологи, тому перехідні запаси вологи, з якими аграрії розпочинали поточний сільськогосподарський рік, були на більшості територій наближеними до норми, проте не перевищували середньорічних показників. У другу половину весни природа компенсувала водний дефіцит. В деяких регіонах Лісостепу протягом останнього місяця на поля надійшло до 300 мм вологи. Здебільшого по регіонах дощі були рівними, без злив і гроз, волога надходила в орний шар і поповнювала стратегічні запаси на вегетаційний період. Це добра та своєчасна допомога самої природи для аграріїв. Тепер наявні запаси води треба зберегти й раціонально використати.

 

Проте весна — це не лише час забезпечення посівів вологою. Весна реально впливала й на інші важливі чинники, що забезпечують успішну вегетацію сільгоспрослин.

 

Погодні бонуси для озимини

 

Ранній початок активної вегетації озимих культур ще в другу половину лютого був дуже доречним для багатьох регіонів країни. Майже третина площ цих посівів минулої осені пішли в зиму на дуже ранніх етапах органогенезу рослин. Ще третина площ посівів узагалі лише проросла, або вивела колеоптіль першого листка на поверхню ґрунту. М’яка зима забезпечила успішну перезимівлю, і майже всі площі навіть дуже слабких посівів успішно пройшли зимовий марафон.

 

Початок активної вегетації наприкінці зими забезпечив тим рослинам, що мали лише первинну кореневу систему, достатньо тривалий період (майже півтора місяця) сприятливої відносно прохолодної погоди для компенсації осіннього відставання в рості й розвитку. Вже до дня весняного рівнодення (22 березня) на рослинах озимих культур чітко проявлялись ознаки їх успішної весняної вегетації. Активно відновлювався листковий апарат, розпочалося формування нових коренів вторинної кореневої системи, яка здатна проникати у ґрунт на глибину 1,2–1,7 м. Тобто рослини, що мають вторинну кореневу систему, стають менш залежними від коливань рівня зволоження верхнього шару ґрунту й, відповідно, забезпечують більшу ймовірність формування врожаю зерна.

 

Наступні місяці весняної вегетації посівів озимих культур не розчарували землеробів. Погода була доволі сприятливою, наростання температур відбувалося плавно, з достатньою кількістю сонячних днів і доступної вологи.

 

Голодування кукурудзи

 

Водночас весна 2016 року проявила свій характер. Насамперед на посівах теплолюбних пізніх культур. Своєчасний прихід тепла в більшості регіонів сприяв проведенню сівби кукурудзи, соняшнику, сої й інших культур. Після появи сходів кукурудзи настало відносне зниження температури, особливо в нічні години. Денна температура в межах +8…+16 °С мало сприяла процесам росту й розвитку рослин — сходи кукурудзи майже зупинили ріст і розвиток. На них з’являються ознаки азотного та фосфорного голодування. Здебільшого це не реальний дефіцит мінерального живлення в орному шарі, а дефіцит через низьку активність кореневих систем молодих рослин. Відносно низькі температури повітря й ґрунту гальмують активність роботи кореневих волосків, особливо процеси активного мембранного перенесення аніонів із ґрунтового розчину до цитоплазми клітин рослин. Насамперед це проявляється у здатності засвоювати нітрати й сполуки фосфору. Саме ознаки їх дефіциту й проявлялися на надземних частинах молодих рослин кукурудзи. Для подолання такого дефіциту жодних додаткових заходів від агрономів не потрібно. З підвищенням температури середовища активізується діяльність коренів і рослини дефіцит долають самостійно.

 

Токсикація соняшнику

 

На посівах соняшнику в умовах весни-2016 можна було спостерігати й серйозніші сюрпризи. Соняшник в останні роки вирощують за сучасними технологіями з підживленням мінеральними добривами та застосуванням гербіцидів для захисту від більшості бур’янів. Саме через бур’яни й з’являються певні небажані ефекти.

 

Для захисту посівів соняшнику від однорічних видів бур’янів традиційно застосовують препарати ґрунтової дії. У широкій виробничій практиці добре відомі препарати на основі ацетохлорів. Вони контролюють проростки та сходи однорічних злакових видів бур’янів і деякі види дводольних однорічних. Весною цього року в багатьох господарствах була можливість спостерігати токсичну дію ацетохлорів на сходи соняшнику. Як можна пояснити такий ефект? Перевищенням норм унесення препаратів? Ні. Однаковими перевищення норм унесення в різних господарствах й областях країни практично не бувають. Неправильно врахована величина буферності орного шару ґрунту і вміст гумусу? Теж ні. Обробляли несертифікованими препаратами? Ні. Препарати добре відомих і відповідальних виробників. Тоді як пояснити, чому сходи соняшнику падають, біля поверхні ґрунту в рослин культури формується перетяжка, і в них явно виражені хімічні дис-стреси?

 

Спробуємо розібратись у такій і подібних ситуаціях. Крім названих ознак хімічного пошкодження молодих рослин соняшнику звернімо увагу на побічні показники. Чи посіви всіх строків у господарствах однаково мають хімічні дис-стреси? Чи однаково проявляється рівень пошкодження рослин різних гібридів і різного походження насіння?

 

Аналіз, який проводив автор, однозначно вказує на те, що в зібраних фактах можна визначити певні закономірності. Спробуємо їх узагальнити та коротко прокоментувати.

 

Головна проблема — не у якісних показниках гербіцидів, вони здебільшого відповідали потрібним параметрам і стандартам. Аналіз рівня пошкодження рослин культури гербіцидами однозначно доводить, що навіть за однакових норм унесення препаратів й однакового вмісту гумусу у ґрунті більш пошкодженими виявилися ті посіви, що були найбільш ранніми. Менший рівень пошкодження — в посівів середніх строків сівби, і найменше ознак проявлялось на рослинах, висіяних в останню чергу.

 

Ураховуючи той факт, що всі інші умови вегетації були близькими, то логічним є припущення, що основна відмінність була в температурному рівні ґрунту й повітря. Найнижча температура ґрунту була в період взаємодії гербіциду та проростків рослин культури на найбільш ранніх строках сівби. Діюча речовина препаратів через покриви підсім’ядольного коліна проростка та корені молодих рослин легко проникала в тканини. Такий процес відбувався з рослинами культури всіх строків сівби, проте наслідки були істотно відмінні.

 

Щоб був забезпечений ефект селективності дії гербіциду до рослин культури, треба мати механізм їх захисту від впливу токсикану. Такий захист може бути різним: від морфологічного (як в рослин пшениці озимої до дії 2,4Д у фазу кущіння) до біохімічного — як у більшості культурних рослин до дії відповідних селективних гербіцидів.

 

Молекули ацетохлорів у клітинах молодих рослин соняшнику мають бути виключені з біохімічних процесів. Їхню хімічну активність можуть нейтралізувати відповідні білки-ферменти. Саме в такій протекторній дії й проявляється селективність препарату щодо рослин культури. За умов достатньої температури середовища активність білків ферментів (що виконують роль своєрідних хімічних каталізаторів) є достатньою для здійснення реакцій кон’югації (приєднання до молекул діючої речовини гербіциду і виключення їхньої хімічної активності). Утворюється хімічно нейтральна сполука, яка не порушує хід біохімічних процесів у живій клітині: гербіцид не діє на клітини культури. Для здійснення такого процесу рослина активно витрачає енергію, яку отримує в результаті інтенсивного дихання.

 

Для таких реакцій у клітинах потрібен відповідний температурний рівень. За відносно низьких температур усі біохімічні процеси в клітинах загальмовані, й енергетичний рівень недостатній для активної роботи білків-ферментів. Навіть за їх наявності в цитоплазмі клітин вони не здатні хімічно зв’язати біологічно активні діючі речовини гербіциду. Тому хімічні сполуки, що проникли в клітини, порушують нормальний хід обмінних процесів, блокують асиміляційні процеси. Візуально така дія гербіциду проявляється у формі ознак пошкодження сходів рослин культури.

 

Зміни рівня чутливості молодих рослин соняшнику до дії препаратів на основі ацетохлору за різної температури проявляються і з гербіцидами інших хімічних груп (похідних сульфонал сечовин та інших.

 

Навчені досвідом

 

Найчутливішими до токсичної дії гербіцидів в умовах низьких температур виявилися ті гібриди соняшнику, що мають південне походження та селекцію (країни з берегів Середземного моря). Вітчизняні гібриди проявляють традиційно вищий рівень стійкості до впливу гербіцидів за умов холодної погоди весною.

 

Такі особливості змін чутливості молодих рослин соняшнику до дії гербіцидів бажано враховувати у виробничій практиці. Рекомендуємо таке:

 

  • зважати на прогнози погоди й не поспішати з початком сівби соняшнику — сівбу проводити в оптимальні календарні строки;
  • перші посіви соняшнику засівати насінням вітчизняних гібридів, оскільки вони проявляють підвищену стійкість до токсичної дії гербіцидів в умовах похолодання;
  • гібриди соняшнику південної селекції висівати у другу половину оптимальних строків сівби, коли загроза низьких температур і, відповідно, можлива токсичність гербіцидів ґрунтової дії буде мінімальною;
  • за використання для захисту посівів соняшнику від бур’янів гербіцидів на основі ацетохлору здійснювати попередню обробку насіння культури антидотом від цього гербіциду.

Весна 2016 року відійшла в минуле. Настало літо зі своїми клопотами й проблемами, які йому передав попередній сезон. Життя триває, як і триває сільськогосподарський рік. Ми всі вкотре отримали практичний досвід й інформацію для роздумів. Для того, щоб бути успішними, маємо навчатися. Цей процес постійний, і триває для кожного все наше життя. Тому побажаємо один одному достатньо мудрості, терпіння й удачі, які так потрібні всім нам.

 

 

Олександр Іващенко, д-р с.-г. наук, професор, академік НААН

журнал “The Ukrainian Farmer”, липень 2016 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
 

Джерело:
The Ukrainian Farmer