Успішний старт

Як і період лактації, фаза супоросності — важливий етап у життєвому циклі свиноматок. Зі збільшенням кількості приплоду дедалі більш актуальним стає питання: чи достатньо тих програм годівлі свиноматок, які є на сьогодні. Дослідження в сфері моніторингу й контролю кондицій свиноматок показують, що найближчим часом у годівлі застосовуватимуть нові стратегії.  

Відбір за критеріями темпів росту й якості туші для задоволення споживчого попиту призвів до виробництва значно худіших свиноматок із більш розвиненою мускулатурою. Водночас свиноматки стали багатоплідними, що вплинуло на характеристики новонароджених поросят.
Як відомо, та описано багатьма науковцями, спостерігається зниження рівня виживання поросят. Це відбувається через збільшення неоднорідності приплоду й появу так званого феномена внутрішньоутробної затримки росту (ФВЗР) у поросят. Майже 75% хворих поросят піддавалися цьому впливу, що характеризується різницею у розвитку й темпі росту черевної порожнини й голови. Схоже, що асиметрична затримка росту частково пов’язана з дефіцитом поживних речовин наприкінці супоросності. Щоб уникнути непорозумінь, цей феномен не слід плутати з нестачею симетричного росту (інші 25%), що пов’язано з дефіцитом харчування на ранній стадії розвитку плодів.

Затримка росту
Поросят, уражених ФВЗР, може бути до 20% приплоду, що спричиняє одночасно технологічні й економічні проблеми. Тому й передбачається, що поросята з низькою масою тіла під час народження становлять 20% загальної кількості втрат підсисних поросят.
Анатомічні та фізіологічні характеристики поросята із ФВЗР різняться з тими, що у поросят із нормальною вагою. Тому такі відхилення насамперед супроводжуються погіршеною системою травлення. Внутрішньоутробна затримка росту може впливати на кількість м’язових волокон і змінювати потенційне відкладення м’язової маси тварини. Наслідками ФВЗР можуть бути також зниження природної резистентності організму тварин і зміни статусу імунної системи, а також розвинення метаболічних розладів, таких як резистентність до інсуліну.
Низка дослідів свідчить про те, що ідея «середнього» ідеального білка під час супоросності не є обґрунтованою для задоволення вимог оптимальної продуктивності: краще динамічно визначати потреби (у даному випадку — ідеальна динаміка білка). Окрім того, є дані про взаємозв’язок між динамікою запасів маси в період лактації, динамікою запасів маси тіла під час супоросності з ефективністю репродуктивної функції.
Для випробування, описаного у цій статті, дослідницька команда CCPA Group простежила динаміку розвитку фізичних запасів жиру та м’язів способом індивідуального вимірювання товщини шпику (ТШ) і глибини найдовшого м’яза спини (ГНМ) за допомогою ультразвукового сканера Agroscan із моменту осіменіння, потім на 28, 84 і 112-й дні супоросності.

Багатоплідність збільшує випадки ФВЗР
Досліджувався взаємозв’язок між динамікою запасів тіла під час супоросності й якістю приплоду під час народження та їх виживанням протягом перших 48 годин після народження. Особливу увагу приділено кількості поросят із ФВЗР. Наукова команда відібрала поросят, уражених ФВЗР, вага яких під час народження була меншою за 80% середньої ваги в опоросі. Супоросні свиноматки мали один вид корму (9,2 МДж чистої енергії, 5,2 г перетравного лізину) з U-кривою плану годівлі — забезпечуючи більше корму на початку й наприкінці супоросності. Окремі виміри взяли у 235 свиноматок гібридів порід Велика біла та Ландрас.
Кожне додаткове порося в опоросі під час народження мало меншу вагу на 41 г. Порося із ФВЗР мало середню вагу під час народження 940 г: ця категорія поросят становить 16,8% загальної кількості — 5734 поросят. Дуже важливо не плутати таких поросят із поросятами, вага яких під час народження менша за 800 г і чия смертність досягає 66% у перші 48 годин життя.
Вплив кількості приплоду та його однорідність — головні фактори кількості поросят із ФВЗР. Незалежно від ранжування опоросу з кожним додатковим поросям кількість поросят із ФВЗР збільшується на 0,28. Це явище підсилюється, починаючи з 5-го опоросу свиноматок — від них отримано на 0,5 поросят із ФВЗР більше, ніж від свиноматок 2-го й 4-го опоросів.
Збереженість поросят із ФВЗР становить лише 54% порівняно із середнім показником виживання — 88% для здорових поросят, що підтримує економічний інтерес у контролі кількості поросят із ФВЗР. Наприкінці супоросності свиноматки, які втрачали жирові запаси (ТШ та/або ГНМ), мали найвищу багатоплідність. Дослідження дало змогу визначити інші чинники, що пояснюють розходження в кількості поросят із ФВЗР. Усі змінні фактори, які пояснюють кількість поросят із ФВЗР, пов’язані з динамікою запасів маси тіла свиноматок під час супоросності. Таким чином, свиноматки з найбільшою кількістю поросят із ФВЗР мали такі характеристики:
– гіпер-мускулистість на 84-й день супоросності;
– втрата жиру протягом першої третини супоросності;
– набір меншої ваги й жиру протягом усього періоду супоросності.
В останній третині супоросності мобілізація м’язів (втрата ГНМ) стала фактором ризику для поросят із ФВЗР у гнізді.

Висновки та перспективи
Кількість поросят із ФВЗР можна зменшити завдяки моніторингу й контролю динаміки резервів маси тіла під час супоросності, особливо наприкінці періоду. Підхід до годівлі диференціюється протягом періоду супоросності через двофазну або багатофазну програму годівлі, що дає змогу контролювати глибину м’язів під час останньої третини супоросності, є потенційним важелем для поліпшення продуктивності свиноматок і виживання поросят під час народження.
Нові дані свідчать, що макроскладові (засвоювані амінокислоти, чиста енергія, засвоюваний фосфор), ймовірно, не єдині, які впливають на динаміку росту плодів. Наприклад, відомий науковець в області здоров’я тварин, Кароліна Берчері-Ронкі показала, що за відповідного плану годівлі (2,5 кг корму протягом усього періоду супоросності) кінець фази супоросності може бути охарактеризований збільшенням кількості свиноматок, які піддаються впливу оксидативного стресу.
Перша спроба вивчення (лабораторія CCPA Deltavit) гіперплідних свиноматок (загалом, у середньому 15,4 народжених поросят), свідчила, що на комерційних фермах не має бути явища оксидативного стресу наприкінці супоросності, коли свиноматки є частиною кормової програми U-кривої під час супоросності з достатніми запасами поживних речовин.
Дослідники вважають, що годівля незабаром стане більш динамічною та наближеною до фізіології тварини, і критерії розрахунків кормів, імовірно, буде переведено з «поживних» на «функціональні». Цей новий підхід до резервів маси тіла має практичні наслідки для наших ферм, і особливо для наших технічних фахівців і селекціонерів. Щоб мати можливість оптимізувати виробничі показники й тривалість використання свиноматок, віднині недостатньо рекомендувати просто певні параметри товщини шпику й м’язової тканини у свиноматок — необхідно планувати оптимальний динамічний приріст жиру й м’язів у період між початком і кінцем супоросності.

Таблиця 1. Показники виживання поросят із ФВЗР

Кількість поросят	Наявність ФВЗР	Середня вага під час народження (кг)	Показник виживання (%)
4,765	Немає	1,58	88
9,69	Так	0,94	54

 

Оцінка показників вгодованості тіла в різні періоди супоросності (днів)	Низький рівень ФВЗР (–1,5)	Високий рівень ФВЗР (+1,5)	Коефіцієнт р (пі)
Рівень ГНМ на 84-й день	58,3	61	0,073
Зміна ТШ на 28-й день	0,5	–0,6	0,018
Зміна ТШ на 84–112-й дні	0,1	–2,7	0,011
Зміна ТШ на 112-й день	1,7	0,4	0,036
Чиста зміна маси тіла між днем запліднення й 112-м днем супоросності	27	8	0,001