Бажання швидко транспортувати великі обсяги зерна вантажним автотранспортом зрозуміле, однак варто дотримуватися чинного законодавства.
Високий урожай зернових культур цього року приніс крім радощів і великі проблеми. Згідно з прогнозами, він становитиме приблизно 53—54 млн тонн. Тому одразу постає запитання: як вивезти весь цей урожай із поля до місць зберігання, переробки або експорту?
Нині типовий транспортний ланцюг має такий вигляд.
Логістики нараховують такі ланки руху зерна з поля до кінцевого покупця: збирання — транспортування на тік/елеватор — зберігання — відвантаження — доставка (транспортування) — перевалювання-фрахт (якщо необхідний). Після збирання зерно потрапляє на елеватор, потім можливими видами транспорту — у порти. Далі навантаження на судно й далекий шлях морями. Найбільш звичний ланцюжок — із лану вантажним автотранспортом, а потім залізницею — спрацьовує не завжди.
Цього року, як вважає президент Української зернової асоціації Володимир Клименко, потрібно буде не менш як 15 тис. вагонів-зерновозів. Сьогодні в розпорядженні Укрзалізниці є 12 213 вагонів-зерновозів, із яких 84% — у робочому стані. Таким чином, виникає дефіцит рухомого складу. Ситуація ускладнюється тим, що зернотрейдери часто не поспішають із розвантаженням зерна, і вагони простоюють, їх використовують як «склад на рейках».
Погляд зерновиків у бік автотранспорту
Минули ті часи, коли вантажівками-полуторками вивозили зерно з-під комбайнів на тік і потім — у засіки. За словами багатьох дилерів вантажного автотранспорту, в Україні йде активне оновлення та поповнення парку великовагових вантажних автопоїздів, здебільшого компаніями-зернотрейдерами. Усе активніше закуповують спеціалізовані причепи та везуть зерно автомобільними шляхами України. Однак усе частіше можна почути, що перевезення автотранспортом блокують, зерновиків навмисно «женуть» на залізницю і т. ін. Проте б’ють на сполох не лише працівники Укравтодору, а й транспортні інспектори. Що ж насправді коїться?
Міністерство інфраструктури України наголошує, що Укртрансінспекція разом із Укравтодором та Державтоінспекцією, користуючись удосконаленою нормативно-правовою базою, отримали можливість активізувати перевірки, зробити їх ефективними, дієвими та результативними. Адже перевантажений транспорт завдає значної шкоди автошляхам — за заниженими підрахунками фахівців, прямі збитки від руйнування доріг перевантаженим автотранспортом щороку сягають 2 млрд грн.
Міністерство інфраструктури України звертає увагу автомобільних перевізників: державний контроль і надалі триватиме в посиленому режимі для забезпечення дотримання встановлених габаритно-вагових норм усіма компаніями-перевізниками незалежно від форм власності або обсягів перевезень вантажів. У чому причина суворих заходів? Відповідь одна — перебільшення допустимої ваги руйнує залишки наших доріг.
Як має бути в ідеалі та насправді
Давайте уважно розглянемо чинні нормативні документи. Із наведеного логістичного ланцюга виділимо дві автотранспортні складові. Перша — перевезення зерна з поля до елеватора, друга — з елеватора до місця кінцевого призначення.
Згідно з розділом 22 Правил дорожнього руху (постанова Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху» від 10 жовтня 2001 р. № 1306 зі змінами та доповненнями, унесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2011 р. № 1029), нині допустима повна маса вантажного автопоїзда становить 38 т, для контейнеровозів вона дорівнює 44 т. Допустиме навантаження на одиночну вісь — 11 т, на здвоєні вісі — 16 т, на строєні — 22 т. Усе, що виходить за ці технічні параметри, потребує спеціального дозволу від державних організацій — власників доріг. Це може подобатись чи ні, але вимоги є законами для пересування шляхами України.
Що ж ми маємо по факту сьогодні? Нещодавно своєрідним сумним рекордсменом став затриманий вантажний автопоїзд із зерном повною масою… 72 т. Про яке збереження доріг може йти мова за таких перевезень?
Є й інший аспект. За словами Ігоря Бусленка, голови представництва в Україні DAF Trucks, «…для перевезень зерна ми постачаємо тягачі у виконанні для важких умов експлуатації, переважно з двигуном 460 к. с. За стандартної енергоозброєності автопоїзда 10—11 к. с. на тонну вантажу, отримуємо адекватну повну масу до 40 т із невеликим запасом. Під цю масу розраховано гальма, зчеплення тощо». Якщо ж навантажити на автопоїзд не 20, а 30 чи 40 т, то отримуємо некерований в екстрених випадках транспортний засіб, який може стати не тільки засобом руйнації доріг, а й знаряддям для вбивства людей.
Чи вартий хліб людської крові?
Де шукати вихід
Вихід знайти важко, проте він є. Перш за все — у максимальному зменшенні маси самого автопоїзда. Для цього є перевірений досвідом шлях — наприклад, купувати легкі варіанти зерновозів, виготовлені з алюмінієвих сплавів. Однак і тут є численні запитання. Як зазначає генеральний директор «Когель-Україна» Олександр Ільбицький, «почастішали замовлення причепів з осями, допустиме навантаження на які сягає 11 т. Справді, такі вісі є, нормативам не суперечать. Однак вони мають постачатись або з двоскатною ошиновкою, або для спеціальних видів перевезень. Наші ж діячі від агросектору замовляють її в звичайному форматі. Це знову-таки призводить до руйнування доріг. Зрозуміло, що вигідніше перевезти одним рейсом не 20, а 40 т, але ж треба й про інших думати!».
Тому жорсткі заходи, яких вживає Мінінфраструктури, спрямовані не на перешкоджання руху вантажних зерновозів і не на примусове використання залізничного транспорту. Із «махновщиною» на шляхах загального користування буде вестися жорстока боротьба.
Що ж до наших сусідів — Росії чи ЄС, то там такі самі норми, яких вони також жорстко дотримуються. Однак ваговий бандитизм — це лише один, хоч і дуже важливий аспект. Згадаємо, що порядок перевезень зерна розписано в «Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні». Ці Правила затверджені наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 р. № 363.
Олександр Шульман
журнал “The Ukrainian Farmer” вересень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “The Ukrainian Farmer” з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines . Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому “АГП Медіа” .
The Ukrainian Farmer
