Точка зору

Стріп-тілл – це технологія майбутнього

Анатолій Форманюк
головний агроном ФГ "Агат Поділля"

Я переконаний, що стріп-тілл – це технологія майбутнього. До такого висновку мене привели не теорія чи модні тенденції, а практика. Сьогодні ми працюємо в умовах гострого дефіциту вологи, а ще маємо постійне зростання вартості пального. Саме ці два чинники змушують по-іншому дивитися на систему обробітку ґрунту. Комусь і надалі до вподоби оранка чи глибоке рихлення, але, на мою думку, багатьох саме життя змусить перейти на стріп-тілл.

Я не вважаю, що ця технологія має обмеження за типом ґрунтів. Навіть на суглинках вона може працювати ефективно. Так, є свої нюанси, зокрема грудкуватість, але вони вирішуються правильним налаштуванням технології, насамперед коригуванням норми висіву. Найважливіше – якісно розподілити післяжнивні рештки по полю. Від цього значною мірою залежить успіх.

Водночас потрібно розуміти, що перехід на стріп-тілл – це не просто купівля нової сівалки чи іншого агрегата. Якщо змінюється технологія обробітку ґрунту, то одночасно доводиться переглядати систему живлення рослин, систему захисту, підходи до роботи техніки. Саме тому такий перехід має бути поступовим.

У нашому господарстві вже є причіпна сівалка Claydon, ґрунтообробний агрегат Celfort, а цього року ми придбали ще й штригельну борону Bednar. Минулого сезону весь озимий ріпак ми висіяли за технологією стріп-тілл. Питання з вологою тоді ще залишалися, адже ми не мали штригельної борони, щоб якісно розподілити пожнивні рештки. Цього року плануємо засіяти близько 270 гектарів озимого ріпаку вже з її використанням.

За два роки роботи я побачив суттєву різницю в тому, як поводяться післяжнивні рештки. Аеробні процеси проходять інакше, активніше відбувається гуміфікація ґрунту, і це добре помітно в полі. Саме тому ми вже навіть під кукурудзу відмовилися від оранки, залишивши лише глибоке рихлення або поверхневий обробіток.

Є ще один аргумент на користь цієї технології – економіка. Якщо стріп-тілл поєднати із сівбою, витрати пального становлять близько 25 л/га. Для порівняння, за традиційної технології цей показник сягає приблизно 35 л/га. У нинішніх умовах це вагомий фактор. Саме тому я переконаний, що майбутнє – за технологіями, які допомагають одночасно зберігати вологу, раціонально використовувати ресурси та працювати ефективніше. 

Ще один ресурс, який сьогодні безпосередньо впливає на ефективність виробництва, – люди. Особливо це стосується механізаторів і водіїв, адже саме вони є ядром виробництва – від їхньої роботи залежить, наскільки якісно й вчасно буде виконано технологічні операції.