Гречка без гліфосату: вимоги ринку та нові можливості для українських аграріїв
Дотримання вимог щодо залишків пестицидів, контроль якості сировини та перегляд практики передзбиральної десикації можуть підвищити конкурентоспроможність української гречки на зовнішніх ринках і захистити агровиробників від недоброчесної конкуренції.
В Україні триває впровадження європейських вимог щодо максимально допустимих рівнів залишків пестицидів у харчових продуктах і кормах. Перехід до цих стандартів поступово змінює вимоги до якості сировини та підходи агровиробників і переробників до контролю безпечності продукції. Відповідно, важливим завданням для ринку гречки стає посилення контролю за якістю сировини, зокрема за залишками пестицидів. Одним із основних факторів ризику наявності гліфосату в готовій продукції є застосування десикантів напередодні збирання.
Якість сировини
Наказ МОЗ України від 4 квітня 2023 року №625 встановлює вимоги щодо максимально допустимих рівнів залишків пестицидів у харчових продуктах і кормах та імплементує відповідні європейські вимоги. Документ визначає вимоги до безпечності кінцевої продукції, яких мають дотримуватися учасники ринку.
З огляду на ці вимоги ринок поступово переглядає підхід до передзбиральної десикації гречки. Відмова від її застосування стає одним із практичних кроків, що дає змогу знизити ризик залишків пестицидів у готовій продукції.
Під час конференції Agro Ukraine Week низка крупозаводів за підтримки Спілки «Борошномели України» та Міжнародної асоціації гречки на чолі з Сергієм Громовим виступила з ініціативою об’єднати зусилля для підвищення якості української гречки. Серед ключових завдань такого спільного підходу — посилення контролю за безпечністю та відповідністю продукції встановленим вимогам, зокрема проведення лабораторних досліджень гречки, що реалізується в торговельних мережах, на вміст залишків гліфосату.
Забезпечення відповідності сировини встановленим вимогам потребує врахування технологічних та економічних особливостей вирощування гречки. Для агровиробників це може означати необхідність адаптації окремих елементів технології та організації збирання залежно від погодних умов і стану посівів. Водночас для низки фермерів вирощування гречки без застосування десикантів є поширеною практикою.
Масштабування такого підходу потребує не лише врахування технологічних особливостей, а й формування відповідних ринкових умов, які заохочуватимуть агровиробників дотримуватися вимог до безпечності сировини та відмовлятися від передзбиральної десикації.
Конкурентні переваги
Посилення контролю за залишками гліфосату та дотримання вимог безпечності може одночасно вирішити кілька завдань.
По-перше, це створює додатковий захист українського ринку від продукції сумнівної якості та недоброчесної конкуренції. Прозорі правила гри дають агровиробникам більше впевненості, що якісна українська гречка не буде витіснена дешевшою продукцією, яка не відповідає встановленим вимогам. Особливо актуальним це є в умовах імпорту російсько-казахстанської гречки, яка надходить на український ринок.
По-друге, гречка з гарантованим контролем безпечності матиме кращі передумови для виходу на вимогливі зовнішні ринки. Розширення експорту може сприяти стабілізації попиту на українську гречку, а відтак — посівних площ і цін на внутрішньому ринку.
По-третє, контроль якості сировини — це інвестиція не лише в експортний потенціал української гречки, а й у здоров’я українців. Спільна відповідальність аграріїв і переробників за безпечність продукції дає змогу забезпечити внутрішнього споживача якісним продуктом і формувати культуру безпечного та здорового харчування.