Гранти дають старт теплиці, але не покривають усіх витрат

Із 2022 року в Україні діє грантова програма підтримки будівництва теплиць. Її реалізація регулюється постановою Кабінету Міністрів №738, а фінансування здійснюється, зокрема, за підтримки міжнародних донорів.

Фермери можуть претендувати на гранти залежно від площі майбутньої теплиці. Передбачено три основні блоки: від 0,4 до 0,6 га — до 2 млн грн, від 0,8 до 1,2 га — до 3,5 млн грн, від 1,2 га — до 7 млн грн.

Спочатку умовами програми передбачалася участь фермера на рівні 30% власних коштів. Тобто для отримання максимального гранту в 7 млн грн господарство мало додати ще близько 2,1 млн грн. Після затвердження заявки в уповноваженому банку — Ощадбанку або Укрексімбанку — відкривається спеціальний рахунок, на який надходять грантові кошти. Фермер додає власну частку і вже цими коштами фінансує будівництво відповідно до затвердженого проєкту.

Цей момент принципово важливий. Грантова програма передбачає не просто виділення коштів на абстрактну «теплицю». Є проєкт із відповідними розділами, зокрема архітектурно-будівельною частиною, а також специфікація конструкцій. У ній зазначаються розміри, діаметри, вага, кількість елементів та інші характеристики конструкції. Саме відповідно до цього проєкту й використовується фінансування.

На практиці грантових коштів, як правило, недостатньо для створення повноцінної сучасної тепличної технології. Багато залежить від того, яку конструкцію хоче отримати фермер і яке обладнання планує встановити.

Зазвичай базового фінансування вистачає на так званий «холодний будиночок» — оцинкований металевий каркас із системою вентиляції та плівковим покриттям. Це може бути одинарна плівка товщиною 120–150 мікронів або подвійна, з повітряним прошарком, товщиною 150–180 мікронів. Якщо господарство хоче отримати теплицю з опаленням, автоматикою, складнішою системою мікроклімату чи іншими технологічними рішеннями, необхідне додаткове дофінансування.

Програма свого часу мала перерви через нестачу донорського фінансування. Нині її дію відновлено, однак умови участі змінилися. Для прифронтових територій частку власної участі фермера зменшено з 30% до 20%, тоді як для інших територій її збільшено до 50%.

Є й інші вимоги. Господарство має забезпечити зайнятість із розрахунку на 1 га теплиць чотирьох постійних та до десяти сезонних працівників. Для підприємства, де тепличне виробництво не є основним напрямом діяльності, забезпечити таку кількість зайнятих протягом року зазвичай простіше. Крім того, земельна ділянка повинна мати доступ до води та електроенергії.

Посилився і контроль за використанням грантових коштів. Зокрема, для пакета документів необхідна експертна оцінка. Сам пакет документів на отримання гранту може налічувати близько 150 сторінок. Ми займаємося розробленням проєктів і кошторисною документацією для грантових заявок відповідно до вимог законодавства та державних будівельних норм. Для нашого пакету документів, потенційному замовнику достатньо писати заяву в електронному вигляді та передати через систему «Дія» в міністерство.

За нашими даними, від початку роботи грантової програми понад 100 фермерських господарств уже отримали кошти на розвиток тепличного виробництва.

Цікаво змінюється і структура таких проєктів. Якщо спочатку гранти переважно залучали для будівництва теплиць під овочеві культури, то тепер фермери дедалі активніше розглядають вирощування ягід — зокрема суниці садової та лохини. Є також запити на теплиці для вирощування плодових культур, зокрема черешні, та інших низькорослих рослин.

Фермери не просто будують базові конструкції, а поступово вдосконалюють їх. Встановлюють опалення, облаштовують розсадні відділення, розширюють інженерні та технологічні мережі, монтують системи автоматики для регулювання мікроклімату та керування системами фертигації та іригації. А також підготовки води для харчування рослин – по температурі та якості.

У результаті теплиця стає не просто об’єктом, збудованим за рахунок державної підтримки, а інструментом для розвитку господарства. Виробник може забезпечувати свій регіон свіжою продукцією, отримувати виручку протягом сезону та поступово інвестувати у вдосконалення виробництва.

Водночас тепличне виробництво потребує не лише грошей, а й знань. Тому фермери вчаться, обмінюються досвідом, відвідують профільні конференції та шукають технологічні рішення для своїх конкретних умов. Зокрема, цього року у Львові вже вчетверте відбулася конференція, організована журналом «Садівництво по-українськи».

Грант у цьому випадку варто сприймати не як готову теплицю «під ключ», а як можливість зробити перший великий крок у розвитку захищеного ґрунту. Далі результат залежить від того, наскільки грамотно фермер спроєктує виробництво, дофінансує необхідні технології та зможе ними управляти.