11 червня у готелі «Прем’єр Палац» відбулася прес-конференція голови правління агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» Юрія Косюка. Пропонуємо найцікавіші відповіді на запитання, поставлені в ході прес-конференції.
Юрію Анатолійовичу, чому, на вашу думку, українські птахівники так довго йдуть до Європи?
– Справа у тому, що не пускають не одну якусь конкретну компанію, а країну в цілому. Головні складнощі на цьому шляху викликані тим, що європейці не довіряють сертифікату, який дає дозвіл на експорт компаніям – виробникам курятини. Вони не довіряють нашим офіційним службам, методам контролю та моніторингу цих служб.
«Миронівський хлібопродукт» через 5 років має намір перерости у глобального гравця?
– Ми хочемо перестати бути тільки українською компанією, у нас амбіції бути більше міжнародною компанією, як це роблять американські, бразильські компанії. У нас для цього є досвід, можливості, навички і люди.
Це буде міжнародна компанія. Не виключаю, що буде якийсь мікс: Росія-Україна-Європа. У яких пропорціях, мені важко сказати. Та однозначно, що базова компанія – в Україні з великими дочірніми підприємствами або філіями в інших країнах.
Яку суму «Миронівський хлібопродукт» планує інвестувати нинішнього року у власний розвиток?
– Думаю, що 200 млн дол. З них 120 млн піде на реалізацію вінницького проекту, інші 80 млн – на збільшення земельного банку агрохолдингу.
На скільки вдасться збільшити річне виробництво курятини «МХП» за рахунок запуску вінницького проекту?
– Запуск Вінницького птахокомплексу дозволить до кінця 2015 року щороку збільшувати виробництво продукції на 10%. Проект практично завершено. Ми сьогодні виробляємо близько 40% планованої потужності і щасливі, що виходить добра собівартість, якісний продукт. Це хороший проект. Однак він вийшов такий дорогий, що нові проекти будемо розвивати через покупки в Європі, Росії.
До речі, у Вінницький птахокомплекс вклали понад 700 млн дол. Будівництво «з’їло» близько 40% цієї суми, купівля обладнання – 25%, інфраструктура – 35%. Втім, є підстави вважати, що сума інвестицій у проект ще трохи виросте. Думаю, дійдемо до 800 млн дол. на першу чергу будівництва.
Незважаючи на збільшення виробничих потужностей, ми не плануємо розширення елеваторних потужностей, а створюємо елеватори тільки там, де у нас немає надійних партнерів, які можуть забезпечити хороший сервіс, або ж де сервіс шалено дорогий, як було, наприклад, у Хмельницькій області. Ми мусили будувати досить великий елеватор для обслуговування своїх земель.
А які у агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» плани щодо розширення географії експортних поставок курятини?
– Протягом трьох років плануємо істотно розширити географію експорту. Експорт буде однозначно зростати. Через три роки з 700 тис. т загального виробництва продукції експорт становитиме половину. Стосовно експортних пріоритетів: якщо раніше ми дивилися на азійський ринок, то зараз цікавіші європейський і російський ринки як з погляду продажу, так і виробництва. З Росією будемо конкурувати на зовнішніх ринках через 5–7 років. А Європа – це великий ринок для дорогих продуктів, які сьогодні, напевно, ще не по кишені нашим споживачам.
Агрохолдинг «Миронівський хлібопродукт» зазнав збитків через заборону на експорт курятини до Митного союзу?
– Згідно з розрахунками, двотижнева заборона не відбилася на фінансових результатах компанії за другий квартал 2013 року і лише незначно вплинула на прогноз фінансових показників «МХП».
Крім того, у 2013 році «МХП» планує збільшити експорт на 55%, тобто до 90 тис. т (близько 20% обсягу), постачаючи за кордон фактично всю продукцію, вироблену на нещодавно запущеній Вінницькій птахофабриці (прогноз – 50 тис. т).
Відомо, що вже сьогодні «МХП» купує активи в Росії. Яка їх вартість?
– Попередня вартість одного з активів – 100 млн дол. Актив дуже добре структурований, тому ми не маємо наміру проводити додаткових оптимізацій (згідно з повідомленням Антимонопольного комітету України, компанія Raftan Holding Limited (управляє корпоративними правами ВАТ «Миронівський хлібопродукт») отримала дозвіл на придбання частки у статутному капіталі ТОВ «Воронеж Агро Холдинг» (м. Вороніж, Росія), що забезпечує їй перевищення 50% голосів у вищому органі управління товариства. – Ред.).
Чи виключаєте ви варіант купівлі ще кількох російських підприємств до кінця 2013 року?
– Виробництво там досить цікаве – вони низькорентабельні, вони високовитратні, і нам це може бути цікаво. При цьому «МХП» не планує нарощувати обсягів продажу м’яса птиці на російський ринок. Якби була можливість, то я б постачав до Росії 30–50 тис. т продукції. І не більше. Тому що в іншому разі буде сильна концентрація виробництва на одну країну, а ми не хочемо послабляти наші позиції на інших ринках.
Найближчим часом очікується також вихід на європейський ринок. Ми вже готові останні кілька місяців, але бюрократія ЄС, на жаль, не підвладна нікому.
Робота останньої єврокомісії в Україні показала, що єврочиновники задоволені Україною, і питання були тільки до одного виробника (і то не м’яса птиці). У перспективі наша компанія хотіла б постачати в ЄС 30–50 тис. т курятини на рік.
Юрію Анатолійовичу, чи є сьогодні потреба у поліпшенні адміністрування податків усередині країни?
– Адміністрування податків в агропромисловому комплексі необхідно вдосконалити – це однозначно. Попередні розрахунки показали, що доходи від реформування оподаткування сільгоспвиробників додатково дадуть бюджету 10 млрд грн. Ці 10 мільярдів можна знайти в додаткових інвестиціях, в додаткових чистих зарплатах.
Як це зробити? Треба поліпшити адміністрування податків, не змінюючи інвестиційного клімату та привабливості. Інакше втрачається інвестиційна привабливість галузі. Зокрема, якби всі чесно платили податки, то доходи бюджету від АПК збільшилися б. Тому потрібно подумати, як діяти в цій ситуації. Якщо зміниться законодавство радикально для м’ясної галузі, то в неї не будуть приходити інвестиції. Тим більше що навіть сьогодні вони не глобально йдуть.
Цікаво, скільки грошей виділяється «МХП» на соціальні проекти?
– На соціальні проекти «МХП» виділяє 12–20 млн грн на рік. Як правило, це безкоштовне м’ясо працівникам, допомога дитячим садкам, школам, ФАПам, оплата дорогих медичних операцій для наших співробітників. Названа сума не є спеціально бюджетованою, просто існує потреба.
Як ідуть справи із супутніми бізнесами «МХП»: вирощування ангуса, виробництво фуа-гри?
– По яловичині зменшили проект втричі, і абсолютно нещасні з цим проектом. Планів щодо закриття цього бізнесу поки що немає, як немає і планів щодо його розширення. Він так і залишиться у сьогоднішніх кондиціях: на рівні 10–15 тис. голів відгодівлі.
Також ми поки що не плануємо нарощувати виробництво фуа-гри, річне виробництво якої становить 200 т. На даний момент вона продається в Україні і експортується в Росію.
Відомо, що «МХП» робить ставку на біогаз, розкажіть про це детальніше.
– По-перше, біогазовий напрям дозволить компанії стати енергонезалежною. Висока ціна на газ нас штовхнула до того, що ми пішли в біогазовий бізнес. Ще в квітні 2012 року розпочали будівництво біогазової станції на птахофабриці «Оріль-Лідер» (Дніпропетровська обл.). За попередніми розрахунками, ми можемо взагалі бути незалежними, якщо успішно розвиватимемо біогазовий напрямок. Коли біогазова станція у Дніпропетровській області через 3–4 місяці запрацює на повну потужність, тоді можна буде детальніше прорахувати ефективність таких проектів.
А скільки в принципі необхідно побудувати біогазових станцій для забезпечення «МХП» енергонезалежності?
– Як мінімум 5 об’єктів на малі фабрики, на Канівську – ще 3 об’єкти і 5 – на Вінницький комплекс, тобто всього 13 об’єктів. Для реалізації цих планів необхідно інвестувати мінімум 150 млн дол. Однак це все попередні розрахунки. Більш докладно з’ясуємо після реалізації першої біогазової станції на птахофабриці «Оріль-Лідер.
Наталія Колос
журнал “Наше Птахівництво” липень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “Наше Птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “Наше Птахівництво”з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines. Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому АГП Медіа.
Наше Птахівництво
