Маючи одні з найсприятливіших у світі природніх умов для вирощення кукурудзи, Україна за п’ять років змогла вдвічі збільшити валові збори цієї зернової. Однак потенціал виробництва культури розкрито далеко не повністю, і надалі очікується збереження підвищувального тренда.
У публікації викладені основні результати дослідження ринку кукурудзи та продуктів її переробки, проведеного аналітиками ІА «АПК-Інформ», а також прогнози розвитку в найближчій перспективі.
Виробництво
Виробництво зерна кукурудзи в загальній структурі агровиробництва України стало одним із сегментів, що найінтенсивніше розвивається. За останнє десятиліття в понад 2 рази збільшилися посівні площі під культурою, значно виросла її врожайність. Такий розвиток насамперед спричинений світовою продовольчою кризою, яка спровоккувла попит на цю культуру. І вже сьогодні зерно кукурудзи становить основну частку загальної пропозиції зерна в країні.
Якщо розглядати п’ятирічні періоди досліджуваного тимчасового інтервалу, то можна відзначити, що в період 2003–2007 рр. середній валовий збір зерна кукурудзи в Україні становив 7,4 млн тонн. Уже в наступний п’ятирічний період (2008–2012 рр.) цей показник збільшився до 15,5 млн тонн, або в 2,1 раза. Такий приріст виробництва кукурудзи в Україні зумовлений як розширенням посівних площ під культурою, так і збільшенням її врожайності.
Із динаміки змін посівних площ під кукурудзою видно, що початок їх інтенсивного збільшення відзначено 2010 року, і планомірна підвищувальна тенденція відзначилася і поточного сезону — 2012 року посівні площі під культурою становили рекордні 4,7 млн га. Згідно з попередніми даними Мінагропроду та Державного комітету статистики, під урожай 2013 року площа посівів кукурудзи знову збільшилася й становила 4,8 млн га. У той же час подальше розширення посівних площ під цією культурою малоймовірне, у тому числі й через конкуренцію з боку олійного сегмента, насамперед, соняшнику.
Крім зміни посівних площ під кукурудзою за останнє десятиліття відзначено також значний приріст урожайності культури. Динаміка зміни цього показника має коливальний характер, що обумовлено, у першу чергу, мінливістю агрокліматичних умов у період вегетації, а також розвитком агротехнологій. Так, наприклад, мінімальна врожайність культури за звітний період була відзначена в один із найскладніших агрокліматичних років (2003 р.) і становила всього 34,6 ц/га. І навпаки, сприятливі погодні умови 2011 року дали змогу одержати максимальний урожай культури, що становив 64,4 ц/га. Якщо порівняти показник середньої врожайності кукурудзи за п’ятирічні періоди, то з 2003-го по 2007 р. він становив 38,5 ц/га, а з 2008-го по 2012 р. відповідно 50,9 ц/га, показавши приріст 32%.
У період із 2010-го по 2012 р. відбулися різкі коливання врожайності культури, які показують високий ступінь залежності від агрокліматичних умов. Крім того, ці коливання були зумовлені ще низкою факторів. До них належать такі:
– активне вирощування культури в непридатних для цього регіонах;
– недостатня кількість якісного насіння на фоні різкого збільшення посівних площ;
– початкові стадії запровадження сучасних агротехнологій, що дозволяють одержувати високі врожаї навіть за несприятливих умов.
У майбутньому варто очікувати стабілізації посівних площ під кукурудзою, а також зниження амплітуди коливань показника врожайності та його планомірного збільшення. Можливість подальшого росту врожайності зумовлена далеко не повним застосуванням потенціалу як самої культури, так і можливостей її вирощування на території України.
Культура показує різну врожайність у різних регіонах. Так, наприклад, навіть найурожайнішого 2011 року в Запорізькій області у середньому збирали всього 30,3 ц/га, що втричі нижче за середній показник для лідера — Черкаської області (91,1 ц/га). Найсприятливіші умови для вирощування кукурудзи знаходяться у північно-західній частині країни, територія якого перебуває в межах двох ґрунтово-кліматичних зон Лісостепу й Полісся. Якщо розглядати укрупнене територіальне ранжирування регіонів України за врожайністю кукурудзи, то найсприятливішим є центральний регіон, середня врожайність культури в якому 2011 року становила 71,4 ц/га.
Збільшення виробництва культури значною мірою забезпечене ростом її врожайності через застосуванням сучасних більш продуктивних гібридів, зокрема закордонного походження. За останнє десятиліття значно виріс обсяг імпорту насіння кукурудзи в Україну та зросла частка насіннєвого матеріалу закордонної селекції в загальному насіннєвому фонді. Так, наприклад, 2003/2004 маркетингового року обсяг імпорту насіння становив усього 5,9 тис. тонн, що забезпечило близько 6% потреби в насінні під урожай 2003 року, а вже 2011/2012 МР обсяги імпорту збільшилися до рекордних 49,7 тис. тонн, що відповідає 41% необхідної кількості насіння під урожай 2012 року. 2012/2013 МР частка імпортного насіння кукурудзи трохи скоротилися й становили 47,7 тис. тонн за період із жовтня по травень. Це пов’язано як з активізацією діяльності вітчизняних насіннєвих компаній, так і з нарощуванням виробництва посівного матеріалу закордонної селекції безпосередньо на території України.
Прослідковується сильна залежність між часткою імпортного насіння у загальному обсязі посівного матеріалу й врожайністю культури — коефіцієнт кореляції становить 0,7. Компанії, які реалізують імпортний посівний матеріал, як правило, пропонують агротехнології з відповідним забезпеченням добривами й засобами захисту рослин, що в комплексі приводить до збільшення врожайності культури.
Структура географії імпорту насіння кукурудзи зазнала змін за останні п’ять років. Так, 2008/2009 МР майже половина поставок (47,4%) здійснювалася зі США. Зі збільшенням обсягів імпорту насіння в Україну частка цієї країни почала знижуватися й за 2012/2013 МР сягнула мінімального рівня в 1,8% від загального обсягу. У 2012/2013 МР на Угорщину, Румунію та Францію припадали приблизно рівні частки імпорту насіння 22,7; 21,5 і 20,9% відповідно. Проте насіння кукурудзи вітчизняного виробництва також має високий попит в аграріїв. Основними перевагами вітчизняних сортів сільгоспвиробники називають великий вибір вітчизняних сортів у переліку посівного матеріалу, дозволеного для висівання в Україні, пристосованість до місцевих агрокліматичних умов та більш конкурентні ціни.
У «Державного реєстру сортів рослин, придатних для розповсюдження в Україні в 2013 році» зареєстровано 653 сортів і гібридів, а також 679 батьківських компонентів кукурудзи. Переважна більшість сортів і гібридів (98,3%) призначено для вирощування кукурудзи на зерно, крім того 83% представлених у реєстрі сортів і гібридів, є одноавторськими, тобто заявленими однією компанією або установою.
Близько 80% одноавторських сортів і гібридів кукурудзи заявлено 20 компаніями, які займаються селекцією цієї культури. Лідером за кількістю зареєстрованого посівного матеріалу кукурудзи є компанія «Євраліс Семанс», на частку якої припадає 6,7%, або 36 сортів і гібридів. Також у списку основних заявників є інші світові насіннєві компанії — основні імпортери насіння в Україну. Так, наприклад, компаніями «Піонер Насіння Холдинг» і «Піонер Хай-Бред» спільно заявлено 56 сортів і гібридів кукурудзи, що становить 10,4% від загальної кількості. Компанією «Монсанто» заявлено 29 сортів, або 5,4%. Таку саму кількість сортів зареєстровано і французькою компанією «Маісадур Семанс».
Серед вітчизняних сортів і гібридів кукурудзи лідерство належить компанії «Маїс», яка заявила 28 одноавторських сортів.
Перелік сортів і гібридів кукурудзи, дозволених для розповсюдження в Україні доволі активно поповнюється новими сортами, що свідчить про активну роботу селекційних підприємств із метою поліпшення основних якостей насіння. Це дозволяє прогнозувати подальше зростання виробництва цієї культури за рахунок підвищення її врожайності.
Переробка
В Україні за п’ять останніх сезонів відзначено перерозподіл основних напрямів реалізації кукурудзи на тлі збільшення виробництва в понад два рази. Так, ще 2009/2010 МР превалювало внутрішнє споживання зерна кукурудзи, на частку якого припадало близько 52% загального розподілу (або 5,6 млн тонн). Відповідно, частка реалізації зерна на експорт становила 48%, або 5,1 млн тонн. Уже 2011/2012 МР частка внутрішнього споживання кукурудзи знизилася до 32%, а експортна складова виросла до 68%.
У той же час внутрішнє споживання зерна кукурудзи в Україні за останні 5 років також показує деяке зростання. Так, прогноз цього показника на 2013/2014 МР становить 8,1 млн тонн, проти 5,6 млн тонн у 2009/2010 МР (+44%).
Із кукурудзи виготовляють широкий асортимент продукції, яку використовують у різних галузях. Можна виділити чотири основні напрями використання зерна кукурудзи: у виробництві круп, крохмале-патоковій промисловості, виробництві спирту й у складі кормів. Основним напрямом продовольчої переробки кукурудзи в Україні є виробництво круп. Кукурудзяна крупа в чистому виді має невеликий попит, і обсяги круп’яного виробництва здебільшого представлено крупами для виробництва більш популярної снекової продукції — пластівців і паличок. Побічними продуктами у виробництві кукурудзяної крупи є борошно та зародок. Останній використовують у виробництві кукурудзяної олії.
Незважаючи на збільшення обсягів виробництва кукурудзи, кількість українських підприємств, які виготовляють кукурудзяну крупу, планомірно знижується. Так, 2007 року налічувалося 78 основних компаній, а вже 2012-го кількість таких компаній зменшилася до 42. До того ж виробництво основних обсягів цієї продукції зосереджено в рамках декількох компаній — на частку п’яти основних компаній за 5 останніх років припало 94–97% всіх обсягів виробленої крупи.
Якщо розглядати динаміку виробництва кукурудзяних круп за звітний період, то можна побачити, що з 2007-го по 2011 рік включно відзначався підвищувальний тренд, а 2012 року він трохи знизився. Так, 2007 року виробництво кукурудзяних круп в Україні, за нашими оцінками, становило трохи більше ніж 54 тис. тонн, 2011-го року — збільшилося на 82% і досягло рекордного показника для звітного періоду у 98,2 тис. тонн, 2012 року цей показник знову знизився до 70,2 тис. тонн, що на 28% менше ніж у 2011 році.
Для переробки на крупу в Україні використовують менше ніж 2% виробленого зерна — 2012 року цей показник, за нашими оцінками, становив усього 0,8%, і, скоріше за все, тенденція до його зниження зберігатиметься в найближчій перспективі. Незважаючи на те, що нарощування сировинної бази дає передумови для збільшення обсягів переробки, основним стримувальним фактором у цьому сегменті є низький попит на продукцію.
Ще одним важливим напрямом внутрішньої переробки зерна кукурудзи в Україні є виробництво крохмалю, який використовують у виготовленні понад 500 найменувань продукції в харчовій, паперовій, текстильній, деревообробній, будівельній, керамічній, хімічній і фармацевтичній промисловостях. Виробництво крохмалю в Україні за останні 6 років відзначено підвищувальною динамікою. Так, 2012 року, за нашими оцінками, у промислових масштабах було вироблено близько 60,9 тис. тонн, що на 44% більше, ніж 2007 року (42,3 тис. тонн). Нарощування виробництва цієї продукції забезпечено, в основному, за рахунок сегмента немодифікованого крохмалю. Його частка в загальному виробництві збільшилася з 88% (2007 р.) до 98% (2012 р.), а обсяги виробництва досягли 59,7 тис. тонн. Виготовлення декстринів і модифікованого крохмалю, навпаки, характеризується негативною динамікою за звітний період зі зниженням обсягів на 78%. Так, 2007 року, відповідно до наших оцінок, було вироблено трохи більше ніж 5 тис. тонн такої продукції, а за підсумками 2012-го, цей показник становив усього 1,1 тис. тонн.
Виробництво крохмалю в Україні зосереджено на декількох великих підприємствах. Так, у виготовленні немодифікованого крохмалю лідирують підприємства Дніпропетровська — ВАТ «Дніпропетровський крохмалепатоковий комбінат» і ЗАТ «Інтеркорн корн процессінг індастріз», на частку яких 2012 року сумарно припало понад 87% обсягів цієї продукції.
Крім зазначених основних продуктів переробки зерна кукурудзи в Україні також виробляють низку іншої продукції продовольчого та непродовольчого призначень. Так, наприклад, середньорічне виробництво кукурудзяного борошна в Україні за останніх п’ять сезонів оцінюється в 14,8 тис. тонн, виробництво кукурудзяної олії — 10,2 тис. тонн, снекової продукції (пластівці, палички тощо) — 14,0 тис. тонн, хімічно чистої мальтози — 40,1 тис. тонн.
Крім продовольчого використання кукурудза є цінною кормовою культурою. Зі зростанням виробництва кукурудзи в Україні, за нашими оцінками, спостерігається й збільшення обсягів її кормового застосування. Крім того, приріст кормового споживання кукурудзи відповідає динаміці зміни поголів’я основних сільськогосподарських тварин.
Так, у разі збільшення середньорічного (за маркетинговий рік для кукурудзи) показника умовного поголів’я сільгосптварин із 2007/2008 МР до 2012/2013 МР на 5% (або з 9,2 млн. умов. гол 2007/2008 МР до 9,7 млн. умов. гол 2012/2013 МР) збільшення кормового споживання кукурудзи за звітний період оцінюється у 20%. Також із урахуванням структури поголів’я відзначено середній рівень кореляції між умовним поголів’ям і кормовим споживанням кукурудзи (коефіцієнт кореляції 0,65). За останні роки в Україні трохи змінилася структура кормів, і найчастіше раціон складається з декількох, найдоступніших на ринку зернових культур (до яких належить і кукурудза), шротів, він збалансований за поживними речовинами, вітамінами й іншими компонентам за допомогою преміксів.
Підвищуючи загальну прибутковість виробництва кукурудзи та забезпечити конкурентну перевагу, особливо великим підприємствам, які є вертикально й горизонтально інтегрованими, може виробництво продуктів глибокої переробки кукурудзи. На сьогодні продукцію цієї категорії виготовляють лише декілька спеціалізованих компаній, однак у подальшому таке виробництво може розглядатися як об’єкт для інвестицій. Особливо актуальним це питання є на тлі коливань світових цін на зерно кукурудзи як сировини, у разі зниження яких доцільніше переробляти його всередині країни в досить широкі асортименти готової продукції з більш стабільними цінами.
Експорт
Розглядаючи динаміку експорту зерна кукурудзи з України за 10 останніх сезонів, спостерігається стрімке зростання цього показника. Так, середньорічний обсяг експорту за період 2008/2009–2012/2013 МР оцінюється в 8,9 млн тонн, що в 4,9 раза більше, ніж аналогічний показник за період 2003/2004–2007/2008 МР (1,8 млн тонн).
Стрімке збільшення обсягів експорту спостерігалося 2011/2012 МР, коли було зібрано рекордний урожай культури (22,8 млн тонн) і зовнішні поставки сягнули 15,2 млн тонн. Це в понад 3 рази перевищило показник попереднього 2010/2011 МР (5,1 млн тонн). Частка експорту зерна кукурудзи 2011/2012 МР становила 68% обсягів його виробництва, і ринок культури став експортно-орієнтованим. Найактивніше зерно вивозили за кордон два останні сезони. У перспективі очікується подальше нарощування темпів експорту цієї культури на тлі прогнозованого збільшення її виробництва. У 2013/2014 МР за кордон можуть вивезти 17 млн тонн, що становитиме біля 70% обсягу виробництва зернової.
Аналіз експортних поставок кукурудзи з України показує, що основні їх обсяги (99%) реалізують у країни ЄС, Північної Африки, Близького Сходу й Східної Азії. За два останні сезони частка поставок у зазначені регіони трохи змінилася.
Так, 2011/2012 МР 28% експортованої кукурудзи було поставлено в країни ЄС і 34% — у країни Північної Африки. За дев’ять місяців 2012/2013 МР частка кукурудзи, поставленої в країни ЄС, становила 58%, а у Північну Африку знизилася до 18%. Також значно впали поставки у Східну Азію, що становили в поточному сезоні всього 4% проти 13% 2011/2012 МР.
Україна є стратегічним партнером у поставках зерна кукурудзи для деяких основних країн-імпортерів. За результатами 2011/2012 МР, згідно з даними USDA, країни ЄС імпортували 6,1 млн тонн кукурудзи і біля 67,3% закупівель припали на українське зерно. Понад половину зерна кукурудзи (53,1%), що закупив Єгипет також було поставлено з України. Ще одним великим імпортером української зернової є Іран, для якого у звітний період частка української кукурудзи в загальному обсязі імпорту становила 44,6%.
Українським зерном було забезпечено значну частку імпорту Японії й Південної Кореї. За підсумками сезону 2011–2012 рр. у Японію з України поставлено 6,5% усієї імпортованої в країну кукурудзи, а в Південну Корею — 12,6%. Експорт рекордних 15,2 млн тонн кукурудзи у 2011/2012 МР дозволив Україні забезпечити близько 13% світового імпорту цієї культури.
Таким чином на світовому ринку кукурудзи Україна є одним із ключових гравців в експортному сегменті, що нарощує свій потенціал. У 2013/2014 МР потенційний обсяг поставок кукурудзи з України оцінюється у 18 млн тонн, що дозволить конкурувати з такими великими гравцями світового ринку, як Аргентина та Бразилія, і, можливо, забезпечить 3-є місце в списку найбільших світових експортерів цієї зернової.
Щодо перспектив розвитку ринку кукурудзи й продуктів її переробки в найближчому майбутньому, то цілком виправданими є оптимістичні очікування подальшого зростання виробництва цієї культури в Україні. За нашими оцінками, уже до 2015 року виробництво кукурудзи в країні може становити 32,4 млн тонн, що зумовлено збільшенням середньої врожайності культури до 68,6 ц/га.
Найінтенсивніший приріст урожайності очікується саме в найближчі кілька сезонів, коли відзначається активний розвиток і становлення ринку. Надалі збільшення врожайності відбуватиметься більш плавно, і до 2025 року середній показник по країні може становити 75,1 ц/га, що дозволить забезпечити валовий збір культури на рівні 36,8 млн тонн і вивести Україну на п’яту позицію в рейтингу світових виробників кукурудзи, випередивши Аргентину.
Посівні площі під кукурудзою вже практично досягли максимально можливого й доцільного розміру й найближчої перспективи їх зміни будуть незначними. Відповідно, незначним буде й зміна збиральних площ. Відповідно до наших оцінок, 2015 року кукурудзу можуть зібрати з трохи більше ніж 4,7 млн. га, а до 2025-го цей показник сягне 4,9 млн га.
Подальше збільшення виробництва кукурудзи в Україні може стати поштовхом до розвитку переробних підприємств у цьому сегменті. Зокрема, за умови підвищення рівня агротехнологій і поліпшення якості зернової, можуть бути збільшені обсяги виробництва кукурудзяних круп, борошна, олії й снекової продукції як цінних харчових продуктів. Зерно більш низької якості може бути ефективно використане в комбікормовій промисловості сукупно з побічними продуктами продовольчої кукурудзи. Також одним із напрямів доцільного застосування цієї зернової всередині країни є спиртове виробництво.
Більш детальну інформацію про український ринок кукурудзи й продуктів її переробки можна дізнатися з multi-client дослідження «Ринок кукурудзи й продуктів її переробки в Україні», підготовленого аналітиками ІА «АПК-Інформ».
Андрій Купченко, аналітик зернового ринку ІА «АПК-Інформ»
газета “АгроМаркет” вересень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “АгроМаркет” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “АгроМаркет” з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines . Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому “АГП Медіа” .
AgroTimes
