При організації годівлі індиків слід звернути увагу на співвідношення доступних амінокислот у раціоні та правильний вибір джерел мінералів.
Висока біологічна цінність індичого м’яса при одночасно максимальній продуктивності птиці вимагає оригінальних, часто складних і дорогих технологічних прийомів виробництва. Особливі вимоги висуваються до організації годівлі індиків на різних етапах технологічного циклу їх вирощування. Висока насиченість індичого м’яса білком зумовлює потребу надходження в раціон молодняку і птиці на вирощуванні підвищеної кількості засвоюваного протеїну і незамінних амінокислот.
Різна потреба у білку
Суттєва різниця між бройлерами та індиками полягає у забезпеченості раціону ізолейцином, фенілаланіном, треоніном, валіном і гліцином. Вона становить понад 20% по кожній із вказаних амінокислот, що істотно змінює картину ідеального протеїну для порівнюваних видів птиці (табл.). Індичка менш вимоглива до забезпечення раціону сірковмісними амінокислотами – метіоніном і метіоніном + цистин. Норма сирого протеїну для бройлерів нижча більш ніж на 10% в порівнянні з індичкою, а рівень потреби у доступному протеїні в індичок вищий майже на 15%.
Таблиця. Порівняльні характеристики ідеального амінокислотного складу для бройлерів та індиків у перші 3 тижні життя
| Показники | Для курчат-бройлерів | Для індичок |
| Лізин | 100 | 100 |
| Метіонін | 42 | 34 |
| Метіонін + цистин | 73 | 61 |
| Треонін | 65 | 61 |
| Триптофан | 17 | 18 |
| Аргінін | 102 | 103 |
| Валін | 68 | 82 |
| Ізолейцин | 61 | 74 |
| Лейцин | 112 | 116 |
| Фенілаланін | 56 | 74 |
| Гістидін | 33 | 33 |
| Гліцин | 72 | 79 |
Дані таблиці підтверджують істотну особливість амінокислотного складу раціону для індички, яка полягає у збільшенні розриву між лізином і сірковмісними амінокислотами та зростанні вимог до наявності в білку триптофану, валіну, лейцину, ізолейцину, фенілаланіну і гліцину. Це означає, що потреба в цих амінокислотах у індички значно вища. Досвід складання раціонів дозволяє стверджувати, що для виконання цих вимог в раціон доводиться включати крім синтетичного лізину ще й синтетичний валін, а також триптофан.
Підвищені вимоги до рівня перетравності білкових речовин і сухої речовини раціону в цілому змушують використовувати в раціоні не тільки традиційні зернові компоненти, макухи та шроти, а й очищені соєві білки, високоякісне рибне борошно, сухе молоко.
Оптимізація раціону
Птахівники-практики давно помітили, що найекстремальнішим періодом вирощування молодняку індичок слід вважати перші 3–5 тижнів життя. Саме в цей період у птиці може спостерігатися суттєве відставання в рості, недостатньо швидке формування кістяка, часті випадки дисхондроплазії (поганий розвиток хрящової тканини), що призводить до різких коливань енергії росту, пошкодження кінцівок, виникнення кульгавості і значного вибракування поголів’я.
Для птиці, що витримала цей нелегкий період росту, післядії таких порушень зберігаються до кінця вирощування. Враховуючи це, основними факторами кормового контролю вирощування індиків має стати співвідношення енергії і протеїну (ЕПО), рівень надходження в організм доступних амінокислот, мінералів (кальцію і фосфору) та їх доступність, а також забезпечення оптимального співвідношення росту кістяка, внутрішніх органів і м’язової тканини птиці. Щоб забезпечити ці умови ефективного вирощування, слід звернутися до таких прийомів оптимізації годівлі індиків.
У раціоні молодняку індиків до 5 тижнів має бути не менш як 15% за масою легкодоступних з перетравністю 90% і вище джерел повноцінного протеїну. Білок цих джерел, крім того, повинен характеризуватися максимальною насиченістю амінокислотами лізином, триптофаном і валіном. Для цього в комбікорми індичок включать очищені білкові концентрати сої, якісне рибне борошно, якісне м’ясне, кров’яне борошно тощо.
На ринку України і країн СНД з’явилися спеціальні білкові концентрати, в яких рівень сирого протеїну підвищений до 55–63%. Як правило, це соєві гідролізати, в яких не тільки інактивовані інгібітори трипсину, а й вилучені всі основні важкозасвоювані антипоживні цукри – стахіоза і рафіноза. У результаті перетравність, наприклад, Гамлет протеїну підвищується для птиці до 92–96%, а рівень концентрації в ньому лізину сягає 3,4–3,6% з яких понад 3% доступні для організму птиці. Синергічне поєднання очищеного соєвого і дріжджового білків із загальною перетравністю більш як 95% дозволяє ідеально нормалізувати годівлю індички.
Крім застосування очищених білкових концентратів раціон молодняку індичок часто збагачують синтетичним валіном – головною амінокислотою, що необхідна для синтезу м’язової тканини.
Профілактика кістково-синтетичних порушень
Часто виробники м’яса індички стикаються з проблемами хвороб ніг птиці. Ріст кістяка в індичат часто відстає від росту всього організму, і це генетично зумовлена особливість такої птиці. У результаті проявляється масова кульгавість, викривлення кінцівок, переломи стегнових кісток, зниження рухової активності. Все це спричиняє необґрунтовано високий ступінь вибракування птиці в перші тижні життя.
Причини криються в поганій кальцифікації скелета кінцівок, при якій хондрит й остеоцити не справляються із синтезом необхідної кількості хрящової і кісткової тканини. У результаті кістяк, що відстає у розвитку, стримує інтенсивний ріст птиці, або відбувається процес синтезу неповноцінних кісткових і хрящових тканин. В останньому разі ламкість кісток підвищується, виникає кульгавість і падіння птиці на ноги.
Для профілактики таких кістково-синтетичних порушень у індичат:
1. Підбирають нормальне джерело основних мінералів: кальцію і фосфору.
2. Стежать за нормальним надходженням в організм птиці вітаміну Д і забезпечують оптимальні умови його засвоєння.
3. Забезпечують організм птиці біологічно активними факторами прискорення включення кальцію і фосфору в кісткову тканину, а також стимуляції активної роботи хондроцитів, відповідальних за ріст хрящової тканини. При підборі джерел кальцію слід врахувати, що для індичат придатні тільки чисті карбонати кальцію зі структурованими дрібними гранулами, високою щільністю і концентрацією кальцію від 32 до 36%. До таких мінеральних добавок належать добірні вапняки, родовища яких є в Україні. Крейда, мармурова крихта і черепашка з низки причин не придатні для використання в годівлі індиків.
При підборі фосфорного джерела перевагу слід віддати чистим кормовим монокальційфосфату з концентрацією кальцію не менш як 16% і фосфору – не менше ніж 22,5%. Такі фосфати добре розчинні у шлунково-кишковому вмісті і легко за участю вітаміну Д всмоктуються у тонкому кишечнику. Центральна роль вітаміну Д в цьому процесі може бути ефективно забезпечена тільки в тому разі, якщо його джерело в кормі буде представляти активну форму вітаміну Д2. Бажано, щоб цей вітамін надходив у премікс (комбікорм) у дрібнодисперсній водорозчинній формі. При цьому ніколи не буває зайвим профілактичне випоювання молодняку вітаміну Д з водою за спеціальною схемою не менше 2–3 разів за перший місяць життя індичат.
Ультрамікроелементи в раціоні
При вирощуванні індички не можна нехтувати сучасними засобами активної регуляції процесів остифікації за допомогою добавок ультрамікроелементів. Центральними з них вважаються кремній і молібден. Відомо, що проблема молібдену в основних біогеохімічних провінціях Європи не актуальна. Найчастіше доводиться стикатися не з браком, а з надлишком молібдену в кормах. Щодо кремнію ситуація інша. В організмі птиці, що інтенсивно росте, потреба в доступному кремнії за рахунок природного складу раціону, що включає зернові корми, рослинні та тваринні білкові добавки, не забезпечується практично ніколи.
Це означає, що необхідним є постійне надходження джерела кремнію ззовні. При цьому кремній має надходити з кормом не у вигляді кремнезему (двоокису кремнію), а в складі її біоорганічної біофільної форми як похідної кремнієвої кислоти. Російським вченим вдалося отримати біофільний кремній у вигляді його хелату. Хелат кремнію отримують шляхом особливого технологічного процесу – твердофазної ферментації при обробці органічного кремнію рисового лушпиння і продуктів переробки зеленого чаю. Хелатуючим агентом у такій добавці виступає пірокатехін зеленого чаю. У результаті нехімічного синтезу утворюється активний хелат кремнію з концентрацією діючої речовини 16% і вмістом 1%, 56% засвоюваного біофільного хелатного кремнію.
Достатній запас активної форми кремнію в організмі молодняку забезпечує такі фізіологічні ефекти:
1. Навіть візуально помітне прискорення росту кістяка і зміцнення кінцівок у птиці.
2. Повна відсутність випадків дисходроплазії, рахіту, кульгавості і падіння птиці на ноги. Різке зниження випадків синдрому раптової смертності, асцитів.
3. Прискорення росту і розвитку внутрішніх органів, що виражається в значному накопиченні їх маси, підтримці нормальної функції і поліпшенні обміну речовин у птиці. Печінка, нирки, селезінка птиці на фоні регуляторної функції органічного кремнію посилюють свою функцію і повністю справляються із синтетичними і очисними процесами. У результаті якість м’ясних продуктів птахівництва суттєво зростає. Фіксується ідеальна наповненість м’язів білком, зниження накопичення жиру, оптимізація кольору і консистенції м’яса.
4. Кремній нормалізує обмін не тільки кісткової і хрящової, а й сполучної тканини. У результаті всі сполучнотканинні оболонки ущільнюються, знижується їх проникність для мікроорганізмів і токсинів. Цей фактор сприяє зміцненню імунітету птиці і протидіє інфекційному початку будь-якої етіології. Зростає збереження поголів’я, знижуються витрати на медикаментозні заходи.
Таким чином, при організації годівлі індиків слід звернути особливу увагу на характер їх білкового живлення та врахувати зазначені вище особливості, характерні для розглянутого виду птиці. Йдеться про забезпечення підвищеної перетравності поживних речовин і насамперед протеїну та особливе співвідношення доступних амінокислот у раціоні.
Індички чутливі до похибок в організації надходження в організм кальцію, фосфору і потребують активної вітамінізації по вітаміну Д.
Фактором упорядкування розвитку кістяка, внутрішніх органів і м’язів птиці є надходження в організм достатньої кількості біофільного кремнію як елемента хімічних взаємодій біологічно активних компонентів.
Леонід Подобєд, доктор с.-г. наук, професор
Інститут свинарства і АПП НААН України
журнал“Наше Птахівництво” січень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “Наше Птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “Наше Птахівництво”з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines. Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому АГП Медіа.
Наше Птахівництво
