Про фактори, які впливають на стан шкаралупи яєць.
Підтримка якості яєць пов’язана з величезною кількістю факторів, починаючи з генетичних, кормових, вікових і закінчуючи умовами утримання птиці, якістю обладнання, технологією отримання птахівничої продукції тощо. Стан шкаралупи яйця може дати багато інформації про здоров’я птиці. Зміни у шкаралупі можуть свідчити як про невеликий технологічний прорахунок, так і про розвиток надзвичайно небезпечної інфекційної патології. Основні параметри якості шкаралупи – її товщина і структура. Товщина визначає міцність, а структура – здатність протистояти проникненню мікроорганізмів у яйце.
Говорячи про інтенсивність забарвлення, слід вказати, що у шкаралупі інтенсивно коричневого забарвлення превалює вміст пігменту протопорфірину-IX (рис. 1). При цьому на зміни у забарвленні шкаралупи можуть впливати різні фактори. Є дані про те, що на обмін порфіринів у організмі птиці впливає збалансованість комбікормів за амінокислотою – триптофаном.
Неоднорідне забарвлення шкаралупи яєць частіше трапляється у курей-молодок у період початку несучості (рис. 2), і, як правило, колір стабілізується через 2 тижні після досягнення піку несучості. Цей процес пов’язаний зі стабілізацією маси яєць.
Деякі дослідники зауважили, що проблеми з неоднорідністю забарвлення шкаралупи з’являються після 39–40-тижневого віку курей. Можливо, це пов’язано із загальними змінами в інтенсивності функціонування репродуктивної системи.
Фактори, які впливають на колір шкаралупи курей, можна поділити на такі групи:
– вірусні захворювання, які зачіпають клітини будь-яких слизових оболонок; при цьому блокується синтез пігментів у клітинах, їх виділення та відкладання у шкаралупу;
– введення лікувальних доз будь-яких медикаментів, які мають вплив на слизові оболонки і накопичуються в останніх (наприклад, кокцидіостатики);
– захворювання будь-якого характеру, що викликають тимчасову або постійну анемію; у несучок упродовж таких захворювань послаблюється синтез порфіринів кістковим мозком;
– порушення годівлі, які впливають на функцію печінки: токсичність кормів, жирова дистрофія печінки, мікотоксини у кормах, перевищення МДК важких металів та ін.;
– незбалансованість раціонів за гліцином та залізом і порушення обміну речовин, яке впливає на їх використання;
– стреси, які викликають затримку яйця у матці;
– порушення у годівлі і утриманні, що впливають на структурну якість шкаралупи, оскільки і кальцій, і пігменти виділяються клітинами шкаралупної залози.
Швидкість зміни забарвлення шкаралупи у партії несучок відповідає швидкості зміни якості шкаралупи. Забарвлення шкаралупи саме по собі не впливає на інкубаційні якості яєць, але опосередковано вказує на якість самої шкаралупи.
Якщо збільшується пористість шкаралупи, шорсткість, знижується її товщина – то інтенсивність забарвлення шкаралупи знижується і вона стає неоднорідною. Сильний стрес курей за 3–5 годин до відкладання яєць призводить до появи рожевого, крейдяного і сірого відтінків шкаралупи. Інколи на шкаралупі з’являється білий шар, який опоясує яйце. Це пов’язано з тим, що яйце затримується у матці і поверх кутикули відкладається додатковий шар безбарвного кальцію.
Слід зазначити, що зниження рівня сирого протеїну у раціоні курей до 15–16% має менший вплив на якість шкаралупи, ніж зниження вмісту незамінних амінокислот. Зменшення сирого протеїну нижче норми на 1,5–2% знижує масу шкаралупи на 1,2–1,4% і товщину шкаралупи на 5–10%.
Згодовування молодняку курей раціону, який містить з 50-денного віку 3,25% кальцію, підвищує ймовірність зниження міцності шкаралупи яєць раннього знесення. А вікові зміни якості шкаралупи, пов’язані зі збільшенням маси яєць і зниженням сферичності їх поверхні, дуже важливі, оскільки призводять до збільшення пошкоджень шкаралупи і втрати яєць. При цьому відомо, що у курей одного віку із сильно зношеним оперенням пружна деформація шкаралупи вища на 7–8%, ніж у особин із мало зношеним.
Кури з прямим кілем зносять яйця з меншою пружною деформацією. А кури із сильно викривленим кілем у більшості випадків зносять яйця з тонкою шкаралупою (рис. 3, 4) і значною пружною деформацією.
Повне перетравлення кальцію, спожитого з кормом, відбувається за 12 годин, а перші порції його потрапляють до шкаралупи яйця, що формується, через 15 хвилин. Отже, якщо основну кількість добової потреби кальцію згодовувати у другій половині дня та ввечері, він на 90% йде на утворення шкаралупи. У високопродуктивних курей (несучість 85% і більше) у разі згодовування неякісних мінеральних кормів якість шкаралупи знижується більше, ніж у середньопродуктивної птиці і старих курей, і інтенсивніше, ніж у молодих.
Окрім кальцію на міцність шкаралупи впливають і рівні інших поживних речовин. Широке співвідношення натрію і хлору може підвищувати кислотність крові і концентрацію бікарбонату. Відношення натрію до хлору має становити 1:0,8. Зміна цього співвідношення до 1:1,4 призводить до зниження товщини шкаралупи на 8–10%.
Надлишок фосфору у раціоні призводить до зниження міцності шкаралупи. Рівень загального фосфору у кормі, який перевищує 0,8%, погіршує засвоєння цинку і марганцю, утворюючи з ними складнодоступні сполуки. Якщо у комбікормі 1,1–1,2% фосфору, шкаралупа може стати дуже тонкою попри нормальний рівень кальцію.
Якщо джерело кальцію містить високий рівень магнію, то його не слід використовувати у раціоні курей-несучок. Надлишкова кількість (понад 1%) у раціоні магнію може значно збільшити кількість яєць з тонкою шкаралупою.
Якість шкаралупи яєць перш за все пов’язана із вмістом вітамінів D3, В2, кальцію, калію, марганцю, міді. Надлишок вітаміну D3 провокує вапняні нарости на шкаралупі (рис. 5, 6), порушується функція репродуктивних органів. Ознакою нестачі вітаміну В2 може бути розріджений білок і шорстка шкаралупа яєць (рис. 7). Доступність вітаміну D3 для обміну значно знижується за наявності у кормах мікотоксинів. При надлишку вітамінів А та D3 на фоні дефіциту лізину та метіоніну може розвиватися аліментарна остеомаляція, особливо на піку продуктивності.
Нестача марганцю знижує несучість, міцність шкаралупи, виводимість курчат. При цьому якість шкаралупи може суттєво покращитися після усунення дефіциту міді, марганцю, цинку, йоду та доведення їх вмісту до норми. З метою підвищення доступності використання організмом міді, марганцю, цинку, йоду доцільно згодовувати їх протеїнати. Підвищена доступність і збалансованість Zn і Mn позитивно впливає на активність карбоангідрази і формування глікопротеїну, який поліпшує якість шкаралупи яйця, знижує бій і насічку (рис. 8) на 2%.
Слід приділяти увагу включенню у комбікорми вітамінів D і Е, цинку, марганцю, міді і селену. Лише високоякісні премікси, при створенні яких була врахована взаємодія цих елементів, здатні вирішити вказані проблеми.
Борошно тваринного походження низької якості призводить до знесення яєць з тонкою шкаралупою нерівномірної товщини через запалення слизової оболонки матки і порушення функції залоз, які продукують речовини шкаралупи.
Необхідно вказати і на те, що при випадковому потраплянні в корм зерна, протравленого фунгіцидами, що містять деякі сполуки ртуті, серед комплексу патологічних змін спостерігаються симптоми недостатності Са: поганий апетит, втрата маси тіла, порушення координації рухів, слабкість кінцівок, зниження несучості і виводимості птиці. При гострому отруєнні курей шкаралупа тоншає, а іноді відсутня. При хронічному отруєнні можливе потовщення шкаралупи, наявність на її поверхні горбкуватих рубців, шорсткостей, смуг. Яйця з деформованою шкаралупою можуть становити 20%.
ДДТ, ДДЕ, гептахлор та інші ХОС негативно впливають на несучість і на якість шкаралупи яєць. Вона буває потовщеною, мармуровою (рис. 9, 10), зернистою, складчастою або зморшкуватою.
Концентрація вуглекислого газу у приміщенні понад 0,25%, аміаку – більш як 10 мг/л повітря, сірководню – вище за 5 мг/л швидко, вже через 2–3 дні, знижує якість шкаралупи. Підвищення рівня аміаку до 50 мг/л знижує несучість на 20–25%, а також масу яєць і якість шкаралупи.
Питна вода з природним підвищеним вмістом солі негативно впливає на якість шкаралупи. З віком у несучок чутливість до підвищеного вмісту NaCl у воді зростає і виявляється кладкою яєць з тонкою шкаралупою або появою безшкаралупних яєць. Це пов’язано з тим, що в залози, в яких формується шкаралупа, надходить бікарбонат, а не кальцій.
Відомо, що сполуки азотної кислоти – нітрати, і азотистої кислоти – нітрити накопичуються у ґрунті, а потім в рослинах при внесенні в грунт великої кількості азотистих добрив. При хронічному отруєнні знижується несучість, з’являються безшкаралупні яйця та/або яйця з кров’яними плямами.
Фізіологічна причина зниження якості шкаралупи спостерігається протягом другого періоду несучості, а також у перелинялих курей і при температурі навколишнього середовища вищій за 28 °С. Повна відповідь обміну речовин на підвищення температури повітря становить 3–4 доби. Проте зміни у якості яєць, пов’язані зі зниженням споживання корму, з’являються практично відразу. Підвищення температури довкілля завжди призводить до поступового зниження маси яєць – приблизно на 0,17 г на кожний градус починаючи з 24 °С. Одночасно змінюється маса білка і шкаралупи. Для зміни маси жовтка підвищений рівень температури повинен зберігатися протягом хоча б 6–7 днів. Товщина шкаралупи починає зменшуючись при температурі понад 26 °С, приблизно на 1% на кожний наступний градус підвищення температури. Особливо погіршує якість шкаралупи надмірне підвищення температури повітря у пташнику у другій половині дня, тобто у ті години, коли починається формування шкаралупи.
Завжди треба мати на увазі, що у клітках, особливо при високій щільності посадки, температура завжди вища, ніж у проходах, на 2–4 °С. І чим довше тримається висока температура, тим сильніший її негативний вплив на курей.
Якість шкаралупи значно залежить і від вологості повітря у пташнику. Висока вологість швидше погіршує якість шкаралупи на фоні підвищених температур. При підвищеній вологості на шкаралупі яєць часто з’являються нерівності і зморшки, руйнується кутикула одразу після його знесення, що сприяє збільшенню мармуровості шкаралупи. Можливо, причиною таких змін є морфологічні порушення у репродуктивних органах та вірусні захворювання.
До зниження якості шкаралупи призводять практично всі захворювання птиці. Суттєвий вплив на якість шкаралупи має загальний стан здоров’я несучок. Захворювання травного тракту та органів дихання, інфекційні хвороби (інфекційний бронхіт (рис. 11), ньюкаслська хвороба, ларинготрахеїт, кокцидіоз, синдром зниження несучості (рис. 12) викликають різні порушення якості шкаралупи. У хворої птиці шкаралупа втрачає міцність, стає горбкуватою, нерівномірною за забарвленням і структурою. Відновлення якості шкаралупи займає декілька місяців після видужання птиці.
Говорячи про інфекційний бронхіт, слід зазначити, що збудник може бути представлений різними антигенними варіантами (так звані варіантні штами), від яких традиційні вакцини не можуть захистити птицю. Головна небезпека цього захворювання полягає у можливості зараження всього поголів’я птахопідприємства, а позбутися вірусу можна лише шляхом ретельної дезінфекції і вакцинації. Неналежна увага до цього вірусу може призвести до стабільно низької продуктивності, причину якої будуть шукати і у вітамінізації.
При вакцинації проти ньюкаслської хвороби молодок, які вже почали нести яйця, або курей за показниками, бій і насічка яєць зростають приблизно на 2–3%. Зазвичай після вакцинації щільність білка яєць знижується приблизно на 0,5–0,7%, одиниць ХАУ – на 5–6 од., індекс жовтка – на 0,03–0,04, пружна деформація збільшується на 6–8 мкм. Це погіршення показників тримається до 10 діб, тобто практично до набуття птицею імунітету.
Різко погіршується якість шкаралупи при різних стресах, особливо у птиці, яка інтенсивно несеться. Після значного переляку частина поголів’я несучок може відкладати безшкаралупні яйця. Вплив стресу тим сильніший, чим триваліший час він діє на птицю. Стрес, викликаний у курей в першій половині доби, призводить зазвичай до передчасного знесення яєць, у яких ще повністю сформована шкаралупа. При стресі, який виник ввечері, частина курей зносить безшкаралупні яйця. Стрес ввечері та вночі може призвести до деформації шкаралупи, утворення поясів (рис. 13) та інших нерівностей, а також «передчасного» знесення яєць із м’якою шкаралупою. Відповідна реакція курей на сильний стрес, що проявляється у погіршенні якості шкаралупи, може бути дуже швидкою.
При збільшенні щільності посадки курей на 22% бій та насічка яєць зростають удвічі. Також доведено, що пошкодження шкаралупи часто зумовлена поведінкою курей. Поведінка курей у промислових умовах визначається генетичними факторами. Кури, які схильні до паніки, істерії, легко збудливі, сприяють пошкодженню шкаралупи більше, ніж спокійні.
Від деяких несучок отримують яйця з пошкодженою шкаралупою до 46% навіть за нормальної товщини шкаралупи, що пов’язано з різницею у поведінці. Деякі кури відкладають яйця стоячи, інші – сидячи. У перших відсоток бою буде більшим. За однакових умов утримання насічка яєць залежно від генетичних особливостей птиці може коливатися більш як у 2 рази.
Зміна якості шкаралупи зазвичай проявляється через два тижні. Найвагомішим фактором, який знижує якість шкаралупи вже після знесення яйця, є механічне пошкодження та забруднення яєць, пов’язані зі способом утримання птиці. Яйця з пошкодженою шкаралупою втрачають здатність до довготривалого зберігання й інкубації.
Не можна не наголосити й на тому, що якість яєць значною мірою визначається ступенем їх забрудненості. У сильно забруднених яєць на 1 см2 поверхні шкаралупи знаходиться 60–110 тис. мікроорганізмів, у тому числі до 15 одиниць кишкової палички. Забрудненість шкаралупи знижує дію антибіотичних препаратів, сприяє виживанню та проникненню у яйце через пори рухливих мікроорганізмів та патогенних грибів (сальмонел, протея, кишкової палички, аспергіл). При цьому біологічні показники харчових та інкубаційних яєць різко знижуються.
Підсумовуючи доволі невеликий огляд проблем якості шкаралупи, слід зазначити, що лише чітке дотримання всіх зоотехнічних та ветеринарно-санітарних вимог до виробництва харчових та інкубаційних яєць, які передбачають проведення певних заходів, дасть змогу зменшити економічні збитки від недоотримання харчової та племінної продукції.
Наталія Прокудіна,
канд. вет. наук, експерт з інкубації та ембріональної патології, керівник науково-дослідного відділу науково-технічної підготовки виробництва ПП «СТІД» у складі корпорації «Спеціальні технології»
журнал“Наше Птахівництво” січень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “Наше Птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “Наше Птахівництво”з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines. Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому АГП Медіа.
Наше Птахівництво
