Тваринництво
Головне:
Тваринництво

Індичата з «Броварського»

Наше Птахівництво
Джерело:
Наше Птахівництво
Поділитись:
Індичата з «Броварського»

Як готують пташники до посадки, вирощують й утримують індичат у ПАТ «Птахорадгосп “Броварський”», розповів головний технолог компанії.

 

Сергій РедькаУ ПАТ «Птахорадгосп “Броварський”» (с. Ружівка Броварського р-ну Київської обл.) не поспішають активно нарощувати поголів’я, натомість ідуть шляхом інтенсифікації виробництва та поліпшення технологій вирощування. Компанія розширює виробничі потужності й забезпечує вертикальну інтеграцію бізнесу. Для цього постійно вдосконалюють переробку м’ясної сировини на готову до споживання м’ясо-ковбасну продукцію. Минулого року в птахорадгосп завезли новий крос птиці французької селекції Конвертер, до цього тут вирощували крос Біг-6. Не так давно реконструювали три приміщення ферми для вирощування молодняку, утеплили їх, встановили там нове сучасне обладнання. У пташниках замінили газове опалення на альтернативне, встановили твердопаливні котли на деревній трісці. Про ці та інші успіхи компанії, а також про особливості утримання й вирощування індиків у ПАТ «Птахорадгосп “Броварський”» розповів головний технолог підприємства Сергій Редька.

 

– Сергію, розкажіть, чому вирішили змінити крос індиків? І де «Птахорадгосп “Броварський”» закуповує тепер поголів’я?

 

– Минулого року ми вирішили змінити крос птиці, провести свого роду експеримент. Новий крос Конвертер обрали тому, що він за відгуками і технологічними характеристиками забезпечує більший вихід м’яса та кращу збереженість поголів’я. Хоча Конвертер — крос французької селекції, доставляють його нам у спеціально обладнаних машинах із Польщі, оскільки там знаходиться найближча філія французької компанії, в якої ми закуповуємо молодняк.

 

– Як готуєте пташники до приїзду індичат?

 

– До приїзду індичат у пташниках вже побудовані так званні «ринги» (брудерні зони), в яких розташовані додаткові годівниці та напувалки. Вони служать для максимально швидкого приучення молодняку до основних ліній годівлі та напування. Протягом десяти днів «ринги» поступово між собою з’єднуються, тим самим збільшуючи територію для поголів’я, яке розпускається на весь пташник. Додаткові напувалки та годівниці ми прибираємо й привчаємо пташенят до звичайного обладнання. У вирощуванні й відгодівлі індиків дотримуємося більшою мірою рекомендацій постачальника кросу. А оскільки з ним ми почали працювати недавно, намагаємося всі технологічні вимоги виконувати по максимуму.

Підстилка й повітря в пташнику до приїзду індичат мають бути прогрітими. Температуру в пташниках перед посадкою тримаємо в межах 28–30 °С, підстилка має бути прогріта до 30 °С. У перші 14 днів індичата перебувають під брудером. Температуру там спочатку тримаємо на рівні 34 °С, потім поступово зменшуємо її до 22 °С.

Після вивантаження пташенят ми їх взагалі не чіпаємо, даємо їм час на те, щоб вони заспокоїлися. Потім в пташнику контролюємо, щоб не було надмірних скупчень індичат чи замокання підстилки.

 

– Який підстилковий матеріал використовуєте для птиці? Чи поновлюєте його в процесі вирощування індиків?

 

– Усю птицю вирощуємо на посіченій соломі. Коли пташенята ще зовсім малі, ми час від часу заходимо в пташник і розрівнюємо нерівності, що утворюються на підстилці від переміщення індичат. Для цього або просто розбиваємо утворені пагорби, або підсипаємо зверху підстилковий матеріал. Для дорослої птиці такого не робимо, а також не поновлюємо підстилку в процесі вирощування (за винятком форс-мажорних обставин, коли виникають проблеми із системою вентиляції чи трапляється намокання підстилки). Просто вивозимо використану підстилку після відправлення птиці на забій.

А от у перехідний період, навесні чи восени, підстилку залежно від погодних умов ми підсипаємо раз на два-три дні. Для індиків дуже важливо, щоб вона була сухою. В інші пори року ми цього не робимо. Якщо не слідкувати за підстилкою в перехідні періоди, можливе її надмірне зволоження (особливо коли на вулиці вогко, а в приміщенні не відрегульована система вентиляції). Це призводить до того, що підстилковий матеріал налипає птиці на ноги, провокує хвороби ніг в індиків, кривизну пальців. Птиця починає падати на ноги, недобирати живу вагу, у неї погіршується конверсія корму тощо. Усе це в майбутньому позначиться на прибутках господарства.

Наразі ми плануємо в зоні вирощування молодняку використати нову підстилку — соняшникову лузгу. Потреба змінити підстилковий матеріал виникла через те, що індичата схильні викльовувати зайві предмети з підстилки, вони не байдуже ставляться до сторонніх запахів і речей, що їх оточують. Якщо в солом’яній підстилці трапляється якась травинка чи інший сторонній предмет, пташенята одразу його з’їдають. Часто це призводить до пошкодження шлунково-кишкового тракту, а іноді — й до летального результату. Соняшникове лушпиння однорідне, воно не має домішок чи травинок, які пташенята хотіли б склювати.

 

– Чим випоюєте індичат у першу добу після вивантаження? Даєте їм планово антибактеріальні препарати чи тільки за показаннями?

 

– Після приїзду пташенятам протягом двох днів випоюємо аскорбінову кислоту як антистресовий препарат. Також вона ефективна і як жарознижувальне, і як джерело вітаміну С, і як стимулятор поїдання корму. Потім у процесі вирощування даємо їм різні полівітамінні препарати до і після вакцинації.

Також випоюємо підкислювачі. Органічні кислоти використовуємо для нормалізації водного рН, а також як антибактеріальний засіб. Влітку додатково випоюємо жарознижувальні препарати, такі як хот стоп, кислоти.

Ці препарати — рідкі премікси, що у своєму складі містять органічні кислоти. Вони сприяють розрідженню крові, а це полегшує транспортування кисню в організмі, що допомагає уникнути теплового удару. Застосовуємо їх перед жарою, у період підвищених температур.

 

– Яких ще заходів вживаєте, щоб запобігти тепловому стресу в птиці? Індики ж відомі своєю чутливістю до високих температур.

 

– У нас працює дахова і торцева вентиляція. У зоні вирощування маємо торцеву вентиляцію, що забезпечує ефект тунелю. Швидкість вентилювання повітря збільшуємо, завдяки чому відчуття температури у птиці зменшується щонайменше на 5 °С. Також у період пікових температур обмежуємо птицю в годівлі. У найбільш спекотний період піднімаємо годівниці приблизно на чотири години. Також періодично зливаємо воду в напувалках, щоб вона постійно була прохолодною. На літній період у зоні вирощування зменшуємо кількість підстилки.

 

– Скільки птиці наразі утримуєте в господарстві?

 

– Нині на підприємстві утримується 140 тис. голів індиків. Разова посадка птиці становить 60 тис. голів. Усього протягом року ми робимо шість із половиною циклів посадки. Кожен корпус у господарстві розрахований на утримання до 20 тис. голів птиці одночасно.

 

– Як плануєте розвиватися? Чи будете нарощувати поголів’я?

 

– Ми, звісно, плануємо розширюватись і нарощувати поголів’я. Думаю, що найближчим часом зможемо наростити обсяги виробництва індичатини до 10 тис. тонн м’яса на рік, а поголів’я збільшити до 200 тис. голів. Для цього починаємо будувати нові пташники на території господарства. Нещодавно ми розширили асортиментний ряд продукції з індичатини.

Налагодили виробництво ковбас, сардельок, сосисок, печінкового паштету тощо. Наразі в нас потужність виробництва переробленої продукції становить 20 т на місяць. Виробляємо близько 40 найменувань продукції з м’яса індиків. Щоб розширити ареал збуту й налагодити експорт до східних країн, готуємося до сертифікації за системою Халяль.

 

 

Вікторія Дичаковська

журнал “Наше Птахівництво”, травень 2016 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі