Тваринництво
Головне:
Тваринництво

Досконала відгодівля

Наше Птахівництво
Джерело:
Наше Птахівництво
Поділитись:
Досконала відгодівля

Про способи максимального повернення інвестицій в корми та мінімізації проблем, що виникають із другого тижня життя бройлерів і до досягнення ними забійної ваги.

 

Як відомо, травна система бройлера дозріває до другого тижня. У цей час вже перестають надходити поживні речовини з жовтка, які становили до 30% усіх поживних речовин, що витрачаються на ріст і підтримання життєдіяльності організму в перші дні після виведення. Із цього моменту співвідношення білків, жирів і вуглеводів в раціоні, а також їх засвоюваність впливатимуть на розвиток скелета, а в кінці відгодівлі — на морфологічний і хімічний склад тушки. Мірою дорослішання птиці вміст білка в кормі зазвичай знижується, а енергії — зростає. Зміна раціону в поєднанні з іншими несприятливими чинниками, наприклад із виробничим стресом, можуть також бути причиною погіршення здоров’я травної системи. У результаті сповільнюється швидкість росту, знижується показник збереження.

 

Вплив фітази на мінералізацію кісток і конверсію корму

 

Щорічні втрати в м’ясному птахівництві від захворювань опорно-рухової системи становлять 2–6%. Вилуплюється курча вагою 36–40 г, а через 5–6 тижнів досягає 2 кг, збільшивши свою живу вагу в 50–55 разів. Швидкість зростання його скелета висока, довжина великої гомілкової і стегнової кісток збільшується в чотири рази. Селекція, спрямована на збільшення в тушці грудних м’язів, призвела до зміни будови тіла. Центр тяжіння перемістився вперед, що викликало збільшення не тільки витрат енергії на пересування, але й на вантаження на несформований скелет птиці. Інтенсивне зростання кісток відбувається у курчати у віці 4–18 днів, а мінералізація закінчується на тиждень раніше — в 11 днів. При цьому практично відсутній ефект післядії стартерної годівлі на склад кісток, оскільки внаслідок швидкого зростання опорно-руховий апарат, що сформувався в стартерний період, до закінчення відгодівлі повністю оновлюється. Мірою зростання особини в її кістках все більше накопичується Ca і P, тому має збільшуватися і вміст золи. Однак кортикальний шар кістки в сучасних курчат-бройлерів менш мінералізований, ніж у курчат, що не піддавалися селекції, і навіть в ембріональному періоді їхні кістки менш щільні. У період зростання в разі недостатнього надходження поживних речовин найбільшою мірою страждає велика гомілкова кістка, особливо її епіфізи.  Відомо, що на частку Са і P припадає більше половини всієї потреби птиці в мінеральних речовинах. Нестача кальцію або порушення співвідношення кальцію до засвоєного фосфору призводять до порушення мінералізації кісток, наприклад, до дисхондроплазії великої гомілкової кістки, яка становить 60% від загальної кількості захворювань опорно-рухової системи. Для цієї хвороби характерне неповне окостеніння хряща, на ньому виникають пухлини; у кінцівки сповільнюється зростання і вона деформується. Як наслідок — кульгавість, птиця не може дійти до годівниці і напувалки, втрачає живу вагу, у результаті її вибраковують. Удвічі рідше зустрічається в стаді остеопороз, який також викликає деформацію кінцівок.

 

Крім того, пористість загрожує виникненням переломів під час переробки тушки, що погіршує якість м’яса, виникає синдром чорної кістки. Кістковий мозок внаслідок заморожування розширюється і проникає крізь пори кістки, м’ясо під час приготування забарвлюється в чорний колір. Хоча саме по собі це порушення є безпечним для споживачів, проте воно негативно позначається на репутації брендів виробників і торгових мереж. Захворювання опорно-рухового апарату ведуть до економічних втрат: збільшується смертність по стаду, погіршується якість тушок (їх відносять до нижчої цінової категорії). У найостанніших дослідженнях було продемонстровано, що найбільшу загрозу для здоров’я і продуктивності бройлерів становить високий рівень фітату. У кормах для птиці його вміст становить 2,5–4 г/кг. У теорії, фітат є цінним джерелом фосфору, але цей фосфор залишається недоступним для птиці, оскільки її власні ферменти не здатні ефективно гідролізувати фітат. Навіть помірна кількість фітату негативно позначається на споживанні корму, також сповільнюється швидкість росту, погіршується доступність незамінних мінеральних речовин і амінокислот, поголів’я недоотримує енергію.

 

Вплив фітази на продуктивність бройлера

 

Фітаза руйнує фітат і сприяє поліпшенню доступності мінеральних речовин і амінокислот, що згодом позитивно впливає на продуктивність бройлерів, а також дозволяє значно скоротити виробничі витрати. На ринку присутня безліч продуктів на основі фітази, активність яких в кишківнику бройлерів залежить від кислотності середовища.

 

Інша новітня фітаза, яка продукується Buttiauxella, має ще більшу ефективність, оскільки демонструє високу активність на ранніх етапах травлення. Вона починає свою роботу в залозистому і м’язовому шлунках бройлера, де pH становить 2,5. Активність фітази, що продукується Buttiauxella, за рН 4,0 майже вдвічі вища, ніж за кислотності 5,5. Така активність, як показали дослідження, дозволяє домогтися більш повного і швидкого руйнування фітинової кислоти порівняно з фітазою, що продукується E. coli, за умови їх дозування 500 FTU/кг корму. Ще один чинник, що впливає на руйнування фітату, — дозування фітази. Дозування має визначатися за допомогою науково обґрунтованих матриць, значення в яких варіюють залежно від декількох чинників, наприклад від віку птиці (в старшому віці краще використовувати фітатний фосфор), від умісту фітату і засвоюваних поживних речовин раціону, а також від стану здоров’я поголів’я. Хоча ступінь гідролізу фітату за умови застосування вдосконалених фітаз, що продукуються Buttiauxella, завжди є вищим, у дослідах установлено, що за більш високих доз, наприклад 1000 FTU/кг, підвищується ефективність як фітаз, що продукуються E. coli, так і фітаз, що продукуються Buttiauxella, при цьому поліпшуються мінералізація кісток і конверсія корму (рис. 1).

 

На півнях кросу Росс-308 був проведений дослід у віці 5–20 днів. У групі позитивного контролю вміст доступного фосфору було знижено на 0,15%. Також спостерігалося зменшення ефекту від застосування високих доз кальцію під час використання фітази Buttiauxella, оскільки вона здатна швидко руйнувати ІФ6 в кислому середовищі шлунка, що призводить до більш стабільного гідролізу фітату (рис. 2).

 

 
 

 

Поліпшення приросту за дозування 1000 ftu/кг

 

Внаслідок гідролізу фітату вивільняється не тільки фосфор, а й інші поживні речовини, наприклад амінокислоти й енергія. У разі високого вмісту в раціоні фітатного фосфору в бройлерів знижується споживання корму і швидкість росту. У десяти дослідах, в яких використовувалася фітаза Buttiauxella, спостерігалася виражена кореляція між умістом в раціоні фітату і підвищенням перетравності амінокислот. Було доведено, що поліпшення перетравності амінокислот під час згодовування фітази Buttiauxella залежало як від дозування фітази, так і від вмісту фітату в раціоні. Крім того, встановлено, що застосування найбільш ефективних фітаз, що продукуються E. coli, і бактеріальних фітаз в дозуваннях, що перевищують 500 FTU/кг, підвищило поживність раціонів. Було проведено дев’ять дослідів на бройлерах, які отримували корм із фітазами Buttiauxella і E. coli в дозуваннях 1000 і 500 FTU/кг. Уміст фітату в кормі при цьому становив 0,26%. Поліпшення приросту живої ваги відбулося за умови дозування 1000 FTU/кг.

 

За результатами останніх досліджень вчені зробили висновки, що втрати амінокислот і енергії викликані порушенням балансу натрію, зниженням активності амілази і підвищенням секреції муцину. У цих дослідах, проведених на бройлерах у віці від 7-го до 21-го дня, приділялася увага переварюванню і абсорбції натрію в чотирьох відділах тонкого кишківника для подальшого транспорту та ко-транспорту глюкози і білка, що позитивно позначалося на швидкості зростання поголів’я.

 

Баланс мікроорганізмів у кишківнику

 

Зі зростанням птиці дозріває мікробіота кишківника і розвивається флора сліпих кишок. Для підтримки високої продуктивності важливо забезпечити правильний баланс мікроорганізмів у кишківнику. В’язкість його вмісту, особливо тонкого відділу, відіграє важливу роль у розвитку популяцій мікроорганізмів. Потрапляючи в задні відділи кишківника, неперетравлені поживні речовини призводять до заміщення корисних бактерій патогенними або умовно-патогенними, що порушує динамічну рівновагу між слизовим шаром, епітеліальними та імунними клітинами. Порушення природної мікрофлори (дисбактеріоз) часто спостерігається у птиці у віці 20–30 днів. У результаті можуть розвинутися кокцидіоз і некротичний ентерит, що призводять до погіршення засвоєння корму, розвитку діареї і пошкодження кишківника.

 

На великих птахівничих комплексах, де щотижня підлягають забою кілька мільйонів голів птиці, забезпечення захисту стада від небажаних бактерій може бути непростим завданням. Наприклад, клостридії здатні утворювати спори і тривалий час зберігатися в підстилці навіть за умови використання дезінфектантів, заражаючи згодом курчат із низьким імунітетом. В останні роки через відмову введення в комбікорми АСР (кормових антибіотиків), що нейтралізують клостридії, існує високий ризик виникнення некротичного ентериту, який викликається грампозитивною бактерією Clostridium perfringens. Також є труднощі з діагностикою мікроб ного балансу. Вчасно не виявлені клостридії призводять до виникнення некротичного ентериту. У США втрати через неефективну профілактику кокцидіозу сягають 0,07 дол. на голову.

 

Щоб розглянути питання про те, чи можлива в такій ситуації заміна АСР, слід розібратися в механізмі дії кормових антибіотиків, а також в механізмі дії можливих альтернативних варіантів. У дослідах було продемонстровано, що кормові ферменти, наприклад ксиланаза, амілаза і протеаза, як і АСР, здатні запобігати надмірному розмноженню мікробів у тонкому кишківнику. На відміну від АСР, дія яких спрямована на знищення мікробів, ці кормові ферменти поліпшують здоров’я і продуктивність птиці шляхом підвищення засвоюваності полісахаридів, крохмалю та білка. Крім кормових ферментів, цьому сприяють пробіотики — кормові добавки на основі живих бактерій, які позитивно впливають на організм завдяки поліпшенню мікробного балансу в кишківнику. На відміну від ферментів, їхня дія спрямована на встановлення і підтримання різноманітної і стабільної популяції корисних бактерій в кишківнику птиці. При цьому знижується ймовірність колонізації кишківника патогенною мікрофлорою.

 

Спороутворювальні пробіотики, наприклад Bacillus spp., найкраще підходять для введення в корми, оскільки мають високу ефективність. Вони доповнюють механізм дії ферментів, змінюючи середовище кишківника так, щоб утруднити його колонізацію мікроорганізмами, наприклад сальмонелами, кишковою паличкою, кампілобактерами і клостридіями.

 

У США було проведено ряд експериментів, де поєднання трьох штамів Bacillus spp. із ксиланазою, амілазою і протеазою дозволило знизити витрати на одиницю приросту на 14% під час зараження птиці некротичним ентеритом. У цих дослідах спостерігалося повернення інвестицій у співвідношенні три до одного в результаті значного поліпшення травлення за низької інтенсивності захворювання птиці. В іншому досліді вивчалась обґрунтованість поширеної думки про те, що внаслідок використання кормових добавок витрати на їх придбання є вищими, ніж за використання АСР. Однак встановлено збільшення валового прибутку на 2,5% у результаті додавання фітази до комбінації ферментів і пробіотика. Як показав дослід, окремі особини всередині групи різняться між собою за характеристиками мікробних спільнот, тобто організм птиці одного віку і однієї породи заселений різними популяціями мікробів. Більше того, різноманітність мікрофлори кишківника, особливо в сліпій кишці, розширюється з віком. У зв’язку із цим у разі застосування пробіотиків або їх поєднання з ферментами важливо, щоб виробник останніх зміг провести велику кількість досліджень на птахофабриці, піддав хімічному аналізу шлунково-кишковий тракт птиці. Це дозволить створити комбікорми із поліпшеною функціональністю, спрямованою на підвищення імунітету і збереження стада.

 

Наука й надалі допомагатиме виробникам отримувати більше, здоровіше й однорідніше поголів’я за менший час і з меншими витратами за допомогою виведення нових кросів і включення в раціон кормових добавок. На конкурентному ринку важливо, щоб ефективність пропонованих продуктів була доведена лабораторними дослідженнями в умовах, близьких до виробничих.

 

 

Сеінвен Еванс, д-р біол. наук, компанія «Даніско Анімал Ньютрішн»

журнал “Наше Птахівництво”, травень 2016 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі