Тваринництво
Головне:
Тваринництво

Готуємо курей до спеки

Наше Птахівництво
Джерело:
Наше Птахівництво
Поділитись:
Готуємо курей до спеки

У період екстремальних температур важливо контролювати поживність раціону, давати птиці прохолодну воду та стежити за повітрообміном у пташнику.

Склад раціону птиці може відрізнятися залежно від пори року. Наприклад, за високих температур у курей прискорюється обмін речовин, збільшується рівень обмінної енергії. У цей час птиця починає більше пити води і менше споживати корму. Надмірне споживання води призводить до того, що з її організму вимиваються вітаміни, мікроелементи, мінерали. Тому варто вміст усіх цих речовин влітку в кормі збільшувати (не менш як на 20–30%), залишаючи стабільною кількість протеїну (відповідно до рекомендацій постачальника кросу щодо потреби в ньому певної вікової групи). Птиця має бути повністю забезпечена всіма поживними речовинами.

 

Механізм терморегуляції

Птиця здатна підтримувати постійну температуру свого тіла, якщо термічне навантаження на її організм не перевищуватиме певні межі. Термонейтральною зоною вважається температура довкілля, яка не потребує витрат енергії на терморегуляцію. Вона передбачає оптимальні кліматичні умови для здоров’я та продуктивності, це зона температурного комфорту.

Поняття комфорту є специфічним для різних видів тварин і птиці. Параметри комфорту змінюються з віком разом зі зміною співвідношення обсягу тіла до площі його поверхні. Для курчат термонейтральна зона передбачає значно вищі температури, ніж для дорослої птиці. Крім температури довкілля на термонейтральну зону впливають також вологість і швидкість повітря. Три вищезгаданих чинники об’єднують в термогідральний комплекс.

Сільськогосподарська птиця має механізми терморегуляції на випадки, коли температура довкілля виходить за межі термонейтральної зони. Якщо зовнішня температура вища за термонейтральну, підвищується віддача тепла з тіла, а утворення теплоти знижується. Температуру тіла птиці можна знизити завдяки теплопередачі (кондукції), руху повітря (конвекції), випромінюванню (радіації) і випаровуванню (евапораціі). Кондукція, конвекція та радіація можливі тільки тоді, коли є перепад температур. Евапорація ефективна й без перепаду температур, але в разі збільшення відносної вологості повітря вона менш ефективна й зупиняється, коли повітря насичене вологою. У тих видів тварин, що не мають потових залоз, випаровування вологи з організму відбувається переважно через слизові оболонки носоглотки. Через часте дихання поверхнею слизової тканини відбувається зневоднення організму, що веде до підвищеної потреби птиці у воді. До того ж птиця збільшує свою площу тіла, розкриваючи крила, і використовує всю його поверхню для віддачі тепла.

Якщо організм не може віддати вироблену в процесі обміну речовин теплоту, виникає гіпертермія, яка провокує підвищення температури тіла, наслідком чого може стати серцево-судинний колапс, пошкодження клітин мозку й тепловий удар. У птиці, що постраждала від спеки, знижується споживання корму й рухова активність, паралельно збільшується споживання води. Якщо води буде недостатньо, в організмі птиці настає дефіцит рідини, що призведе до тургору шкіри, западання очних яблук, зменшення заповнення поверхневих судин, що часто має летальні наслідки.

 

Поживність корму в жару

Також в період екстремальних температур варто збільшувати відсоток енергії для курей. Зменшувати вміст обмінної енергії в раціоні у цей час недоречно. Чимало мікроелементів і амінокислот витрачає організм птиці на виробництво яєць і приріст м’язової ваги, до того ж птиця в жару споживає набагато менше корму. Зменшення поживної цінності корму призводить до спаду продуктивності птиці, оскільки їй нізвідки взяти потрібні речовини й енергію. Саме тому поживність раціону в спекотну погоду треба збільшувати.

Енергетично насичені корми використовуються в організмі бройлерів більш ефективно за фактично однакового їх споживання і зменшення витрат на одиницю приросту. Значить, для курчат енергетична насиченість раціону — важливий елемент для підвищення ефективності використання протеїну корму і перетворення його на білок тушки. Механізм азотозберігального ефекту жирів полягає в постачанні енергії для утворення і життєдіяльності внутрішньоклітинних структур (АТФ). У разі їх дефіциту клітини для поповнення своїх енергетичних витрат змушені більш інтенсивно використовувати амінокислоти, які мають іти на утворення білкової тканини організму. Додаткове введення в раціон жиру дозволяє більш ефективно витрачати протеїн корму і забезпечує інтенсивний приріст живої ваги курчат.

Отже, доцільно збільшувати в літній період року рівень обмінної енергії в раціонах курчат-бройлерів. Це дозволить нівелювати негативний вплив високих температур на продуктивність птиці, виключити вимушені простої виробничих площ, максимально використовувати їх для цілорічного виробництва м’яса в умовах спекотного клімату.

За нормальних умов птиця споживає води майже удвічі більше, ніж корму, а в спеку — в чотири рази більше. Бажано спускати воду час від часу по лінії водопостачання, щоб вона була більш прохолодною. Внаслідок споживання великої кількості води з організму вимиваються біологічно активні речовини, у результаті чого порушується баланс електролітів. Через це в спекотну погоду дуже важливо використовувати спеціальні премікси, приготовані за перевіреними рецептами. Міняти їх у стресовій ситуації абсолютно неприпустимо, адже організм пристосовується до нових кормів приблизно тиждень. Навіть під час переходу птиці з однієї вікової групи в іншу треба намагатися зберегти основну зернову частину в її раціоні. Премікси обов’язково повинні містити вітаміни, особливо жиророзчинні, адже під час стресу потреба в них зростає втричі. Велику роль у подоланні спеки відіграє вітамін С і вітаміни групи В. Хороший результат дає випоювання аскорбінової і саліцилової кислот. Не менш важливо забезпечити птицю мінералами, але не просто підвищити їх дозування, а переконатися, що вони добре засвоюються.

Екстремальні умови, в яких птиця знаходиться в період високих температур, часто порушують у неї обмін речовин, особливо водно-електролітний, а також обмін білків, жирів, вуглеводів і вітамінів. Тривала дія надлишкового тепла змінює функції органів травлення, пригнічуючи секреторну і моторно-евакуаторну діяльність шлунка, скорочуючи виділення панкреатичного і кишкового соку. Через зниження вироблення інсуліну кількість цукру в крові тривалий час знаходиться на високому рівні, що гальмує діяльність центрів голоду в корі головного мозку курчат. В умовах теплового стресу бройлери різко зменшують споживання корму, практично залишаючись голодними, багато п’ють. Відповідно, у них зменшується приріст живої ваги, що негативно позначається на економіці всього виробництва.

 

Як покращити засвоєння корму

Під час складання раціону для птиці та вибору рослинної сировини слід звертати увагу на ступінь засвоєння тієї чи іншої кормової одиниці. Речовини, що містяться в кормі, повинні бути максимально доступними. Що більша кількість білків, вітамінів та мікроелементів буде засвоюватися із кормом, тим кращу продуктивність можна отримати від поголів’я. Слід підбирати кормові інгредієнти так, щоб вони були максимально доступні для організму птиці.

Корм не повинен містити токсичних речовин (наприклад, мікотоксини негативно впливають на весь організм птиці, обмін речовин та засвоюваність кормів). Треба виключити наявність інгібітору трипсину, який зупиняє роботу синуса. Також варто значно підвищити доступність поживних речовин у кормі, розширити можливості застосування різної сировини для приготування раціонів, включивши до них ферментні препарати. Ферменти покращують перетравлення некрохмалистих полісахаридів, їх застосування може здешевлювати раціон покращенням засвоєння кормів. Особливо це стосується нетрадиційних джерел рослинної сировини: люпину, ріпаку тощо.

Ензимні препарати покращують енергетичну цінність і поживність кормів, а також засвоюваність зернових продуктів. Ферменти ефективні для використання з білковими кормами (покращують їх засвоєння), також для перетравлення некрохмалистих полісахаридів. За допомогою ферментів можна знижувати собівартість раціону.

Неправильно складені раціони, використання сировини, що має низькі поживні якості, ненормована годівля призводять до зниження продуктивності птиці, розвитку хвороб, а також погіршення якості м’яса і яєць. Наприклад, через неправильну обробку сої блокується засвоєння певних амінокислот, тому вони надходять в організм у недостатній кількості.

 

Курка потребує комфортних умов

У спекотний період створення оптимального мікроклімату всередині виробничих приміщень відіграє визначальну роль у тому, щоб уберегти птицю від теплового стресу. Однак підтримання оптимальної температури в спекотний період року залишається проблематичним. Коли на вулиці влітку 40 °С і вище, система припливно-витяжної вентиляції не здатна знизити температуру в пташнику.

Є кілька технологічних заходів зниження температури всередині корпусів. Для цього фарбують вапном дах або поливають його водою, зрошують територію навколо і всередині приміщень, переходять на нічний тип годівлі. Це дозволяє деякою мірою зменшити негативний вплив високої температури, проте повністю його не нейтралізує.

Приборкати спеку в пташнику можна шляхом збільшення швидкості повітря вдвічі — з 1,25 до 2,5 м/с, завдяки цьому охолоджувальна дія повітря також подвоюється. Повітря з вищою швидкістю має подаватися тільки на частину приміщення, щоб у птиці був вибір, де їй комфортніше перебувати. Добре зарекомендував себе «повітряний душ», який облаштовують на третині площі приміщення. Швидкість повітря за температури від 26 до 35 °С може становити 3–6 м/с відповідно. Зволоження припливного повітря має здійснюватися до настання очікуваної високої температури. Це дозволяє знизити температуру в пташнику на 3–5 °С й одночасно пов’язує часточки пилу.

Вологість зовнішнього повітря не має перевищувати 50%, за цим треба слідкувати. Зволоження птиці й підстилки варто уникати, відносна вологість повітря в приміщенні має бути нижчою за 80%. Також допомагає зволоження неізольованого даху.

 

Упередження теплового стресу в індичок

Швидкість повітря в закритих пташниках улітку має становити мінімум 4 м³/кг живої ваги для індичок і мінімум 5 м³/кг живої ваги для індиків. В екстремальних кліматичних ситуаціях цей показник збільшується до 5–6 або 6–7 м³ відповідно. Полегшити стан птиці також можна за допомогою зниження щільності посадки.

Треба стежити за тим, щоб відносна вологість повітря не перевищувала 70%. Для індиків можна використовувати обмеження в годівлі. Піднявши годівниці до початку денної спеки, можна досягти зниження споживання корму й так розвантажити обмін речовин. Після зниження температури у вечірні та нічні години птиця повинна мати доступ для необмеженого споживання корму.
У період екстремальної спеки треба максимально уникати занепокоєння птиці у пташнику, що дозволить запобігти зайвому стресу. Регулярні обходи має здійснювати працівник, до якого птиця звикла. Під час огляду пташника він стимулює птицю встати, щоб накопичене під нею тепло видалялося.

 

Питний режим

Водний баланс і обмін пов’язані з підтриманням динамічної рівноваги (гомеостазу) в організмі. Птиця отримує воду з трьох джерел: питну, воду, що міститься в кормі, та обмінну, що є побічним продуктом катаболізму. У результаті окислення 1 г жиру, 1 г вуглеводів і 1 г білка утворюється відповідно 1,18; 0,6 і 0,5 г води.

Потреба курей у питній воді пов’язана з біологічними і фізіологічними особливостями організму (видом, статтю і віком), рівнем і напрямом продуктивності, умовами довкілля, умістом сухої речовини і мінеральних солей у кормі, фізико-хімічними та біологічними властивостями води. Яєчна продуктивність курей прямо пропорційна швидкості обороту води в організмі і може залежати від накопичення розчинних продуктів обміну, потрібних для формування яєць. У курей яєчних порід швидкість руху води в організмі вища, ніж у бройлерів.

Курям високопродуктивних яєчних кросів на добу потрібно більше води, ніж низькопродуктивним. У період найвищої несучості вони споживають її удвічі більше, ніж перед початком продуктивного періоду.

Надання птиці можливості споживати прохолодну воду на рівні 10 °С допомагає їй витримати температуру навколишнього середовища 42,2 °С протягом 11,5 год. Напування курей холодною (7–8 °С) водою, як порівняти з теплою (32–37 °С), за температури повітря 33–38 °С сприяє підвищенню несучості й споживання корму.

Залежно від температури повітря в пташнику споживання води птицею може змінюватися в кілька разів. Так, у курей внаслідок підвищення температури повітря з 4,4 до 38 °С споживання води збільшується з 21 до 693 мл на добу. За деякими даними, із підвищенням температури повітря потреба несучок у воді становить: за 21 °С –190–240 мл на добу, за 22–27 °С — 240–335 мл, за 28–33 °С — 335–600 мл.

За відсутності жари потреба птиці у воді значною мірою залежить від її температури: за 32 °С вона суттєво знижується. Є дані про те, що для бройлерів води потрібно приблизно на 7% більше за підвищення температури повітря на кожен градус понад 21 °С. Бажано, щоб температура питної води для дорослої птиці не була вищою за 20 °С, оскільки більш теплу воду птиця п’є неохоче.
Напування тісно корелюється з кормом, який впливає на споживання води. Щільність енергії в раціоні є одним із найважливіших факторів, що впливають на споживання води. Птиці, якій дають корм із високим умістом енергії, потрібно менше води, ніж тій, що отримувала низькоенергетичний раціон. Це є насамперед наслідком відмінностей у кількості води, що утворюється в організмі, в розрахунку на кілограм поживних речовин, що беруть участь у метаболізмі.

 

Тетяна Менжик

журнал “Наше Птахівництво”, травень 2016 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі