St. uberis може передаватися від корови до корови та викликати мастит, з огляду на це потрібно своєчасно подбати про профілактику захворювання
На сьогодні мастит усе ще є найбільш економічно збитковим захворюванням молочних корів і важливим не вирішеним питанням для фермерів і всієї молочної промисловості. Наразі все частіше діагностують мастити, спричинені бактеріями Streptococcus uberis. Інфікування цим видом бактерій може призводити до появи як клінічної, так і субклінічної форми захворювання у тільних корів і в корів у будь-який період лактації. Основним джерелом інфекції є мікроорганізми, що контамінують поверхню шкіри тварин, обладнання, корм, матеріал підстилки. Незважаючи на енвайроментальний шлях передання Streptococcus uberis, учені підтвердили припущення щодо контагіозності цих бактерій і здатності до поширення від корови до корови. Цей факт пов’язано насамперед із наявністю гіпервірулентних штамів стрептококів, що здатні легко інфікувати корів.
Для профілактики маститу наразі вже розроблено низку вакцин, що відрізняються своєю ефективністю. З огляду на це метою роботи було оцінити ефективність вакцинації препаратом УБАК (Hipra Laboratorios, S.A.) після експериментального зараження корів у вим’я високопатогенним штамом Streptococcus uberis SU2H.
Для цього 25 тільних корів голштинської породи було розподілено на дві групи: № 1 — вакциновані за 60 та 21 день до отелення (n = 13), № 2 — замість вакцини введено фосфатний буфер (n = 12). Усі тварини були інфіковані інтрамамарно (у дві четверті вимені) бактеріями S. uberis у концентрації 1 × 10² КУО через 15 днів після отелення. Впродовж дослідження відбирали молоко для бактеріологічного аналізу та визначення кількості соматичних клітин протягом 21 дня з моменту зараження. Також досліджували сироватку крові й молоко на наявність антитіл до компонента адгезії біоплівки (BAC-антигену).
Установлено, що тварини з контрольної групи характеризувалися значно більшою частотою й ступенем прояву маститу, ніж із групи №1. Окрім цього, з молока тварин контрольної групи висівали в 10–15 разів більше бактерій, починаючи з 9-го дня після зараження, що свідчить про позитивний вплив препарату УБАК на мікробіологічну якість молока.
Відомо, що кількість соматичних клітин є загальноприйнятим показником, який використовується в оцінюванні якості молочної продукції і свідчить про наявність запальних процесів у залозах. Виявлено, що в результаті вакцинації через 14 днів після зараження кількість соматичних клітин у вакцинованій групі статистично відрізнялася від контрольної й була меншою у 5-6 разів. Цей факт свідчить про набуття ефективного захисту від S. uberis після вакцинації (рис.).
Слід зазначити, що швидкість відновлення уражених четвертей вимені у вакцинованих тварин була більшою, ніж у контрольній групі. Крім того, на 21-й день після інфікування жодного разу з молока не було виділено S. uberis на відміну від групи №2 (частота виділення 53,9%). Це пов’язано з тим, що в молоці та крові рівень антитіл (Ig 2) до BAC-антигену на 21-й та 0-й день після інфікування був більшим, ніж на контролі у 2–18 та 1,6–5 разів відповідно. Внаслідок чого відбувається нейтралізація патогену.
Таким чином, внутрішньом’язова імунізація молочних корів препаратом УБАК знижує мікробіологічну забрудненість молока, кількість соматичних клітин, а також позитивно впливає на швидкість відновлення молочних залоз у результаті інфікування S. uberis.
Роберт Колладо, спеціаліст із технічної підтримки, Laboratorios Hipra, S.A. (Іспанія)
Переклав й адаптував: Олексій Нечипуренко, спеціаліст із технічної підтримки, Laboratorios Hipra, S.A. (Іспанія)
журнал The Ukrainian Farmer, серпень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
