Овочі - Ягоди - Сад
Головне:

Біовибір фермера з Волині

Плантатор
Джерело:
Плантатор
Поділитись:

Скоротивши овочевий клин, фермер Руслан Хомич зосередився на тому, щоб підвищити екологічність вирощених овочів, а отже, і конкурентність своєї продукції. Зокрема, торік комплексно застосував біопрепарати для живлення і захисту рослин. Деякі з них випробовував уперше і дійшов висновку, що справа того варта.

ЕКОЛОГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ

Руслан Хомич

Руслан Хомич господарює в Рожищенському районі Волинської області. Свого часу віддав майже два десятиліття вчительській праці, нині має за плечима не менше досвіду роботи на землі й наразі очолює Асоціацію фермерів та приватних землевласників Волинської області.

Крім зернових культур, Руслан Хомич багато років поспіль вирощує овочі. Хоча під них у 2020-му відвів значно меншу площу, ніж попереднього року: близько 3 га під картоплю, 3,5 га під столові буряки, приблизно по 2 га під моркву і капусту. Причиною скорочення овочевого клину майже втричі стали весняні збитки, пов’язані з пандемією Covid-19: значну частину овочевої продукції, яка зберігалася у сховищах, не було змоги реалізувати через карантинні обмеження, її довелося утилізувати. Окрім того, за словами аграрія, виробництво овочів стає невигідним через невисокі ціни, за якими фермери змушені їх збувати.

Водночас, зважаючи на те, що в усьому світі екологічно чиста продукція високо цінується, у господарстві Хомича впродовж кількох останніх років намагаються робити кроки в цьому напрямі. Зокрема, шляхом застосування біологічних препаратів.

Руслан Хомич говорить, що використовує для посіву лише якісне насіння, бо в цьому одна з передумов хорошого урожаю. Культивує переважно гібриди закордонної селекції.

Капусту тут вирощують безрозсадним методом, за допомогою універсального вакуумного посівного комплексу білоруського виробництва. Так само прямим посівом через визначений інтервал висівається насіння моркви і столових буряків.

Збирання капусти відбувається вручну. Для збирання буряків і моркви після зрізання гички використовують причіпний комбайн із повітряними подушками, які вберігають коренеплоди від розтріскування.

На зберігання з метою подальшої реалізації овочеву продукцію закладають у два сховища, одне з яких обладнане сучасними холодильними камерами місткістю 150 т.

БІОПРЕПАРАТИ ДЛЯ ЖИВЛЕННЯ І ЗАХИСТУ

У 2020 році Руслан Хомич отримав позитивний досвід використання в технології вирощування овочів нових для себе біопрепаратів. Зокрема, йдеться про мікродобрива МікроМінераліс (Бор) та Мікро-Мінераліс (Овочеві), які застосовував у комплексі з іншими.

Так, зокрема, посіви капусти підживлювали шляхом обприскування препаратом Мікро-Мінераліс (Бор) із розрахунку 2,4 л на 1,6 га площі. Препарат призначений для усунення дефіциту бору в рослинах, регулює процеси опилення та вуглецевий і білковий обмін, стимулює синтез фітогормонів, а також підвищує імунітет і стійкість рослин до бактеріальних захворювань.

З метою підживлення моркви частково використовували Мікро-Мінераліс (Овочеві) із розрахунку 3 л на 2,5 га площі. Це комплексне мікродобриво містить сполуки заліза, цинку, міді, бору й молібдену. Серед його переваг — здатність пришвидшувати процес цвітіння рослин, сприяти збільшенню кількості зав’язі й зниженню нітратів у плодах; поліпшувати лежкість продукції під час зберігання та позитивно впливати на її смакові якості. До речі, смаку вирощених овочів, як і їхній екологічності, Руслан Хомич приділяє особливу увагу.

— Наша морква завжди має бути солодкою, — говорить він. Кілька років тому сік, вироблений з моркви волинського фермера, було відзначено на міжнародній сільськогосподарській виставці «Зелений тиждень» у Берліні: за екологічність, якість та високі смакові якості.

Торік моркву в господарстві Руслана Хомича збирали у жовтні. По-перше, тут культивують пізньостиглі гібриди. По-друге, каже аграрій, літо було посушливим, активний налив коренеплодів моркви розпочався фактично з вересня. Саме завдяки обробкам комплексним мікродобривом на початку осені коренеплоди добре підросли й набрали масу, а морквиння, за словами господаря, аж виблискувало.

Пан Руслан пишається тим, що вирощені ним столові буряки смачні навіть сирими. А щоб не бути голослівним, наводить такий факт: у 2020 році цукристість його коренеплодів становила 16,2%. Це високий показник. Скажімо, якщо порівнювати з продукцією постачальників місцевого цукропереробного підприємства, то вони здають на переробку цукрові буряки в середньому з показником 13–14% цукристості. Свій результат фермер пов’язує, зокрема, із застосуванням для підживлення рослин біопрепаратів Мікро-Мінераліс (Бор) та Мікро-Мінераліс (Овочеві). Останнє підживлення робили вже восени, щоб нагнати масу коренеплодів.

Боротися зі шкідниками (совкою, білокрилкою) Руслану Хомичу допоміг біоінсектицид Скарадо-М, здатний знищувати личинки різного віку більшості лускокрилих і листогризучих шкідливих комах. Обробляти ним рослини можна на будь-якому етапі розвитку культур. Істотними перевагами також є те, що у шкідників не розвивається резистентність до цього інсектициду, він безпечний для людей та довкілля.

Урожай своїх овочів у 2020 році аграрій називає середнім. Так, урожайність столових буряків становила 35 т/га, моркви — 50–51 т/га. На показниках врожайності позначилися літня спека та посуха (у господарстві Руслана Хомича полив не використовується). Проте, до прикладу, столові буряки порівняно з попереднім сезоном вродили краще і накопичили високу цукристість. Багато в чому це стало можливим завдяки застосуванню згаданих біопрепаратів, вважає Руслан Хомич. Головне ж — отримана в результаті овочева продукція екологічно чиста та не містить нітратів.

Алла Акіменко

журнал “Плантатор”, січень 2021 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Плантатор
Плантатор
Плантатор
1
Статті з журналу:
Джерело:
Плантатор