Формулювання проблеми
Однією з головних умов отримання високих урожаїв бульб картоплі є використання якісного посадкового матеріалу. Зниження урожайності картоплі може відбуватися через негативний вплив шкідників та збудників хвороб різної таксономічної належності, тому до посадкового матеріалу ставляться особливі вимоги, які регулюються державними стандартами. Невчасно проведені заходи щодо захисту картоплі від шкідливих організмів можуть призвести до втрати більше третини врожаю.
Серед шкідників картоплі найбільш шкідливим є спеціалізований вид — колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say.). Пошкоджують картоплю імаго та личинки цього фітофага від появи сходів культури. Розвиток колорадського жука можливий за широкого діапазону температур та вологості середовища, що призводить до значного його поширення та високої шкідливості. Проведення захисних заходів дозволяє захистити насадження картоплі від цього фітофага, проте невчасне або неефективне їх проведення може знизити врожайність бульб на 50–80%. Обсяг утрат урожаю залежить від низки чинників, серед яких: погодні умови вегетаційного сезону, чисельність шкідника, стан і фаза розвитку рослин, рівень стійкості сорту тощо. Також погіршуються якісні показники врожаю, зокрема, зменшуються розміри бульб, їх кількість, а також знижується вміст білка і крохмалю в них.
Збудники хвороб можуть розвиватись екзота ендогенно в насіннєвих бульбах, ґрунті та на рослинних рештках і спричиняти ураження молодих паростків картоплі. Фітопатогенний комплекс на картоплі характеризується домінуванням збудників грибних хвороб, зокрема фітофторозу (Phytophthora infestans (Mont.) de Bary), парші звичайної (Streptomyces scabies Waks. et Henr.), ризоктоніозу (Rhizoctonia solani Khn.), фузаріозу (Fusarium solani Appl. et Wr.). Вищеназвані хвороби розвиваються на вегетативній поверхні картоплі, а також на бульбах. Уражені збудниками хвороб бульби потрапляють у насіннєвий матеріал і стають першопричиною раннього та швидкого розвитку хвороб. Саме тому виникає необхідність захисту картоплі на початкових фазах онтогенезу.
АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ
Використання протруйників у системі захисних заходів картоплі від шкідників та збудників хвороб сприяє підвищенню врожайності та якості бульб. Комбінована дія протруйників сприяє зниженню чисельності шкідників та розвитку хвороб ще з початкових етапів органогенезу та має довготривалий ефект.
Збудники грибних хвороб, які містяться на бульбах, усередині посадкового матеріалу та в ґрунті, можуть завдавати значної шкоди молодим проросткам картоплі й саме тому проти них спрямоване проведення передсадивної обробки бульб препаратами.
Протруєння бульб картоплі хімічними препаратами сприяє зниженню пошкодження сходів картоплі шкідниками та ураження хворобами на 30% і більше, а приріст урожаю може становити від 10 до 25%. Хоча застосування протруйників також не виключає подальше застосування фунгіцидів протягом вегетаційного періоду, проте воно сприяє покращенню якісних показників бульб картоплі й підвищенню врожайності. Використання фунгіцидних протруйників ефективне проти сріблястої парші, горбкуватої парші, фомозу, фузаріозу, ризоктоніозу, фітофторозу, альтернаріозу.
Раніше обробку бульб перед посадкою проводили розчином мідного купоросу і препаратом ТМТД, що сприяло підвищенню урожайності в межах 8%, а ураженість паршею звичайною знижувалася на 15–20%. Сучасний ринок представлений протруйниками як хімічного, так і біологічного походження, застосуванню яких повинні передувати наукові дослідження з урахуванням сортових особливостей, ґрунтово-кліматичних умов вирощування, екологічної безпеки та економічної рентабельності.
Саме тому метою дослідження було вивчення ефективності протруйників для захисту насаджень картоплі від колорадського жука та збудників грибних хвороб.
ФОРМУЛЮВАННЯ ЗАВДАННЯ
Ефективність протруйників проти збудників грибних хвороб та шкідників картоплі визначали в польових умовах протягом 2018–2019 рр. у ПП «Жерм» Черняхівського району Житомирської області. Ґрунт дослідної ділянки характеризувався як дерново-підзолистий. Дослідження проведено із триразовим повторенням на обліковій ділянці розміром 100 м2. Дослідження проводили з використанням ранньостиглих сортів картоплі іноземної селекції: Беллароза, Лабадія і Ред Скарлет. Схема досліду містила такі варіанти: контроль (без протруєння), Престиж, к. с. (імідаклоприд, 140 г/л + пенцикурон, 150 г/л) — 1,0 л/т — еталон, Круїзер, 350 FS, т. к. с. (тіаметоксам, 350 г/л) — 0,3 л/т, Селест Топ, 312,5 FS, т. к. с. (тіаметоксам, 262,5 г/л + дифеконазол, 25 г/л + флудиоксоніл, 25 г/л) — 0,5 л/т. Фенологічні спостереження, обліки пошкодження насаджень картоплі колорадським жуком та ураження бульб хворобами проводили згідно із загальноприйнятими методиками.
Математичну обробку отриманих результатів проводили методом дисперсійного аналізу згідно з методикою Б. О. Доспєхова.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Результати проведеного дослідження дозволяють стверджувати про ефективність застосування досліджуваних протруйників проти деяких мікозів картоплі та колорадського жука. Було помічено позитивний вплив препаратів на ріст та розвиток рослин картоплі, вже починаючи з фази сходів (таблиця 1). У варіантах із застосуванням протруйників помічено підвищення схожості рослин картоплі порівняно з непротруєним варіантом в усіх досліджуваних сортах. Зокрема, схожість рослин картоплі сорту Беллароза із застосуванням протруйників підвищилася на 5,6–9,1%, сорту Лабадія — на 6,1–9,2%, сорту Ред Скарлет — на 7,7–9,7% порівняно з контрольними варіантами.
Таблиця 1. Вплив протруйників на ріст і розвиток сортів картоплі (2018–2019 рр.)
Підрахунок кількості стебел у кущі та висоти стебел показав також позитивну закономірність у досліджуваних варіантах. Зокрема, застосування протруйників сприяло збільшенню кількості стебел у кущі в 1,0–1,1 раза порівняно з контрольними варіантами. Висота стебел рослин картоплі була найнижчою в сорту Лабадія. Застосування протруйників сприяло збільшенню висоти стебел у всіх досліджуваних сортах на 1,4–15,2% порівняно з контрольними варіантами.
Проаналізувавши особливості росту та розвитку досліджуваних сортів картоплі із застосуванням протруйників, можна зробити висновок, що найзначніше збільшення цих показників, незалежно від сорту, спостерігається у варіанті із застосуванням протруйника Селест Топ 312,5 FS, т. к. с.
Ураховуючи те, що протруйники також мають інсектицидну дію, нами проведені дослідження щодо визначення їх ефективності захисту від колорадського жука. Унаслідок проведених досліджень установлено, що використання протруйників сприяє захисту вегетативної маси картоплі від личинок та імаго колорадського жука до 40-ї доби після появи сходів культури (таблиця 2). Наші спостереження показали, що ефективність протруйників проти колорадського жука із часом знижується. Найкращий захисний ефект щодо розвитку шкідника на картоплі нами зауважено у варіанті із застосуванням протруйника Селест Топ 312,5 FS, т. к. с., ефективність якого на 60-у добу спостереження становила 86,3%, що було на 16,5% вище еталонного варіанту із застосуванням протруйника Престиж, к. с.
Таблиця 2. Ефективність протруйників проти колорадського жука, сорт Беллароза, % (2018–2019 рр.)
Також після збирання врожаю нами проведено дослідження щодо можливості розвитку грибних хвороб на бульбах після застосування протруйників. У результаті проведених обліків виявлено бульби з ознаками ураження фітофторозом, фузаріозом (сухою гниллю), паршею звичайною та ризоктоніозом.
Отримані результати дозволяють стверджувати, що передсадивна обробка насіннєвого матеріалу картоплі вищезгаданими препаратами дозволяє знизити розвиток основних мікозів на бульбах. Так, застосування протруйників сприяє зниженню ураження бульб картоплі сорту Беллароза фітофторозом в 1,1–1,3 раза, сухою гниллю — в 1,2–1,5 раза, паршею звичайною — в 1,2–1,5 раза порівняно з контрольними варіантами. Аналогічну залежність було отримано й у двох інших досліджуваних сортах (таблиця 3).
Таблиця 3. Ступінь ураження бульб картоплі грибними хворобами за умови застосування протруйників (2018–2019 рр.)
Обробка бульб сортів Беллароза та Лабадія перед посадкою препаратом Селест Топ 312,5 FS, т. к. с. забезпечує максимальний захист бульб після збирання врожаю від ризоктоніозу.
Позитивний вплив протруйників на ріст, захист від колорадського жука та мікозів дозволив отримати приріст урожаю бульб. Установлено, що обробка бульб сорту Беллароза перед посадкою досліджуваними протруйниками сприяла підвищенню врожайності на 17,4–32,6% порівняно з контрольним варіантом. Найвищий показник зростання врожайності бульб картоплі, котра становить 9,2 т/га, отримано у варіанті із застосуванням протруйника Селест Топ 312,5 FS, т. к. с.
Зростання врожайності бульб картоплі сорту Лабадія з використанням протруйників було аналогічним. У варіанті із застосуванням препарату Селест Топ 312,5 FS, т. к. с. також було отримано максимальний приріст урожаю, який становив 27,2% порівняно з контрольним варіантом.
Найнижчий рівень урожайності серед досліджуваних сортів картоплі, що становив 20,4 т/га у контрольному варіанті та 25,7 т/га у варіанті із застосуванням протруйника Селест Топ 312,5 FS, т. к. с., отримано у сорту Ред Скарлет. Застосування передсадивної обробки бульб цього сорту препаратами сприяло зростанню врожайності на 5,4–26,0%. Загалом застосування передсадивної обробки бульб картоплі хімічними препаратами сприяло підвищенню врожайності досліджуваних сортів на 1,1–9,2 т/га.
ВИСНОВКИ
Передсадивна обробка бульб картоплі ранньостиглих сортів іноземної селекції Беллароза, Лабадія та Ред Скарлет препаратами Престиж, к. с., Круїзер, 350 FS, т. к. с., Селест Топ, 312,5 FS, т. к. с. позитивно впливає на ріст і розвиток рослин картоплі. Застосування протруйників дозволяє захистити вегетативну масу картоплі від личинок та імаго колорадського жука до 40-ї доби після появи сходів культури.
Досліджувані протруйники знижують ураження бульб картоплі фітофторозом у 1,1–1,7 раза, сухою гниллю — в 1,1–2,3 раза, паршею — в 1,1–1,5 раза, а також забезпечують максимальний захист від ризоктоніозу одразу після збирання врожаю.
Застосування протруйників Престиж, к. с., Круїзер, 350 FS, т. к. с., Селест Топ, 312,5 FS, т. к. с. забезпечило приріст урожаю бульб картоплі в межах 5,4–32,6%.
Надалі дослідження будуть зосереджені на вивченні комплексної дії протруйників проти колорадського жука та мікозів, а також на їхньому впливі на кількісний та якісний склад урожаю.
Плантатор
