Масове розмноження хлібних клопів можливе на Хмельниччині
Як показують спостереження, масове розмноження хлібних клопів на Хмельниччині може виникати майже одночасно на значній території області.
Про це повідомляє ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області.
Зарезультатами осінніх обстежень чисельність хлібних клопів, які пішли на зимівлю, за чисельності 0,2 екз./м2, що на рівні попереднього року. Підвищену чисельність шкідників відмічали в Хмельницькому, Кам’янець-Подільському, Шепетівському районах.
За ранньої теплої весни, за прогрівання листової підстілки до 10-12 0С клопи виходитимуть на поверхню, а за настання протягом 3-4 діб середньодобової температури 16 – 17 0С і вище перелітатимуть на посіви озимих зернових культур. Озима пшениця в цей час перебуватиме у фазі кущення та виходу в трубку, яра у фазі 3 – 4 листків. Залежно від погодних умов міграція клопів у посіви триває майже місяць.
Спочатку клопи зосереджуватимуться на краях посівів озимини. В холодні дні вони ховатимуться в нижні яруси травостою, вузли кущення, щілини ґрунту, під грудочки землі, опале листя тощо. Це важливо знати при обстеженні посівів для прийняття рішень щодо захисту посівів від перезимувалих клопів.
Період відкладання яєць може тривати до 40 днів. Яйцекладки можуть знаходитися на стеблах, листях культури, бур’янів, рослинних рештках, найчастіше у два ряди по 7 яєць у кожному, всього 14 штук за одну кладку. За сприятливих умов самка може відкласти протягом життя 100 – 150, максимально 300 яєць.
Як зазначається, пошкодження пшениці перезимувалими клопами ранньою весною викликає різке відставання рослин в рості та розвитку, вони передчасно жовтіють. Центральний лист вище уколу серпоподібно згинається або згортається у вигляді спіралі. Колос, пошкоджений до та на початку колосіння біліє, утворюється білокосся, добре помітно на зеленому фоні поля.
У зв’язку з розтягнутим періодом заселення посівів перезимувалими клопами, що спостерігається протягом останніх років та коротким періодом токсичної дії більшості рекомендованих для захисту посівів препаратів їх слід застосовувати за чисельності 2 і більше екз. на м2.
За умов запізнілої весни й схожої до минулорічної ситуації та сезонної динаміки заселення посівів личинками, оптимальним строком проведення хімічного захисту посівів найвірогідніше стане період завершення формування зерна – початок молочної стиглості, що співпадатиме з появою в посівах 20% личинок третього віку.
Раніше повідомлялося, від чого залежатиме чисельність лучного метелика цього сезону. Також значна шкодочинність південного сірого довгоносика можлива в кількох областях.