За останнє десятиліття зміни клімату відбуваються дуже стрімко. Аграрії беруться складати інструкцію з виживання.
Здавалося б, ну що страшного в тому, що температура повітря підвищиться на кілька градусів? Утім, саме ця «дрібниця» може коштувати нам дуже дорого — від зміни пролягання кліматичних поясів до зародження природних катаклізмів, що вже й казати про втрачений урожай чи сухі-сухісінькі, наче в пустелі, колись родючі ґрунти. І допоки політики з високих трибун розповідають, як захистити людство від глобального потепління, аграрії озброюються настановами вчених, аби підготуватися та бодай не програти погоді.
Узимку — плюс, а влітку… загибель для кукурудзи
«Зміни клімату — це не лише потепління, а й розбалансування, зокрема різкі перепади температурних режимів. Цього року в південних областях України й в Києві середня температура влітку була на 4 градуси вища за норму. Проте разом із тим було й різке її зниження на 10–15 градусів», — зазначає начальник відділу агрометеорології українського Гідрометцентру Тетяна Адаменко. За її словами, зима й літо в південних областях за останнє десятиліття стали теплішими на 2 градуси. І якщо взимку 2° — це плюс для перезимівлі зернових, то влітку — це загибель для кукурудзи. Не щастить Одеській, Миколаївській, Херсонській областям і з дощами. Середньорічна оптимальна кількість опадів в Україні для сталого землеробства оцінюється на рівні 700 мм. У південних областях таке траплялося 7–8 разів за останні 50 років. А були навіть такі роки, коли частка опадів становила всього лише 300 мм — як в пустелі. Загалом, за спостереженням метеорологів, практично по всій країні спостерігається скорочення опадів, зокрема взимку, на 10–15%. Дощами ж рясніє не серпень, як колись, а вересень-жовтень. І це, зрозуміло, позначається на термінах сівби озимини.
Унікальна посуха: атмосферна, ґрунтова, гідрологічна
Хай там як, зона південних областей поступово переходить із категорії середньо засушливої до сильно засушливої. Як пояснюють експерти, це означає, що південні регіони ризикують стати зоною дуже ризикованого землеробства. Клімат нині змінюється значно швидше, ніж раніше. І якщо господарства не подбають про стратегію розвитку ризикового бізнесу (з поправками на погоду), то врожайність сільгоспкультур за найближчі десятиліття може знизитися щонайменше на 10–15%. За прогнозами Тетяни Адаменко, найбільше постраждають ярові зернові, які влітку проходять період вегетації.
Яскравим прикладом незворотних кліматичних змін стала цьогорічна посуха. Вона, як каже експерт Гідрометцентру, унікальна, бо поєднала атмосферну, ґрунтову й гідрологічну. Наразі в багатьох областях країни малі річки пересохли й навіть в колодязях щезла вода. Запаси вологи були оптимальними лише на Одещині та в Західній Україні. Натомість у Житомирській, Черкаській і більшій частині Сумської області вологи було недостатньо, а ситуацію в Київській і центральних, східних і південних областях, переконана Тетяна Адаменко, можна класифікувати як посуху.
Дякувати, ранні зернові на той час уже зібрали. Та й кукурудза до липня вже десь на 70% сформувала початки. А ось осіння посівна нинішнього року відбувалася в надскладних умовах. Більшість областей степової та лісостепової зони не бачили опадів до 1,5–2,5 місяці. Можна тільки уявити собі, як сіяли на такому ґрунті та якою згодом була вегетація культур. Ситуацію утруднила дуже низька для осені відносна вологість повітря, сонячна погода й тривалі інтенсивні заморозки. У південних областях посуха досягла критерію стихійного метеорологічного явища.
Кожна третя насінина не дала паростків
Схожі умови сівби, до речі, спостерігалися в Україні у 2011-му. «Уперше за багатолітню історію ми мали вкрай незадовільне забезпечення озимих вологою. На момент закінчення посівів озимого ріпаку — 31 серпня — практично на 95% територій вологи було в ґрунтовому шарі менше ніж 10 мм. На 10 жовтня вологою були забезпечені 30% всіх посівів», — зазначив директор департаменту землеробства та технічної політики МінАПіП Володимир Топчій. За прогнозу у 823 тис. га ріпак посіяно на 612 тис га. Це один із найнижчих показників за останні кілька років. Через низькі денні та вечірні температури більшість рослин ріпаку мають 1–2 справжніх листки, а для успішної перезимівлі цій культурі потрібно сформувати 8–10 листочків. Імовірним сценарієм у нинішніх погодних умовах є припинення осінньої вегетації, відповідно, рослини не досягнуть свого оптимального розвитку.
У західних областях, де пройшли вересневі дощі, тепла погода сприяла активній вегетації озимих. Утім, за даними експертів МінАПіП, на більшості засіяних площ в Одеській області в середині жовтня сходів не спостерігалося. І хоча на деяких площах вони таки з’явилися, однак дуже нерівномірно. За інформацією Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла, наразі в ґрунті зберігається до 30% насіння, яке не сформувало паростків.
Загалом, як кажуть експерти, стан розвитку посівів озимих у цьогорічних погодних умовах вимагає від господарств мудрої стратегії догляду у весняний період вегетації культур і перегляду тактики щодо вибору більш посухостійкого насіння для південних областей.
Аграріям Півдня, як вважає Тетяна Адаменко, слід пристосовуватися до нових кліматичних умов і йти шляхом відродження систем зрошення в регіоні.
Ірина Задорожня
газета “АгроМаркет”, листопад 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
