Досвід формування сучасного технопарку
Одне з провідних господарств — виробників картоплі,ТОВ «Агробізнес ТСК», ділиться з читачами журналу «Плантатор» досвідом формування овочевого технопарку.
Господарство «Агробізнес ТСК», що активно розбудовує своє господарство на Сумщині та Полтавщині, нині відоме далеко за межами цих областей. Ще два роки тому тут лише починали виробництво овочів та картоплі, а нині упевнено входять у ТОП-10 найбільших виробників «борщового набору» та картоплі. Показники виробництва цих культур — доказ цього. Зокрема, у 2013 році картоплі вирощено 18 000 т, моркви — 800 т, столових буряків — 780 т, капусти — 1200 т, що більше проти позаминулорічних показників на 25–30%.
Фундамент цих досягнень криється в харизмі засновника та керівника товариства — Геннадія Свірського. Хоча він не має аграрної освіти, проте за яку б справу не взявся, завжди досягає високих результатів. За його словами, рецепт успіху — уміння ставити перед собою високі цілі та повністю зосереджуватися на досягненні мети. «Я хочу бути першим в Україні у впровадженні сучасних технологій зберігання, пакування та логістики готової продукції. Для цього шукаю у Європі найсучасніші технологічні рішення в галузі, а потім упроваджую їх у господарстві», — зауважує пан Свірський і додає, що з пріоритетом господарства визначився давно — картоплярство та овочі «борщового набору».
Протягом минулого року підприємство активно інвестувало в розвиток об’єктів інфраструктури: завершено будівництво сховища потужністю 17 тис. тонн і встановлено вентиляційне обладнання вартістю понад 8 млн грн для зберігання картоплі навалом. Крім того, приміщення оснастили комп’ютеризованим управлінням вентиляційними процесами з онлайн-доступом до управління.
Торік розпочато будівництво й монтаж обладнання для двох виробничих цехів мийки, полірування, фасування та маркування готової овочевої продукції. У супермаркети та для оптових покупців відправлятимуть брендовані картоплю й моркву під ТМ «Агробізнес ТСК», яка дозволить активніше просувати вирощену продукцію, збільшить прибутковість виробництва, що допоможе незабаром увести в експлуатацію нове овочезерносховище.
Робота в господарстві проведена масштабна, із великими планами та закладеним фундаментом на перспективу. Детальніше про особливості формування технопарку нам розповів Геннадій Анатолійович Свірський.
* * *
– У нашому господарстві відпрацьовано технології вирощування зернових культур, досягнуто їх високий рівень прибутковості. І коли постало питання подальшого розвитку, то вирішили урізноманітнити виробництво овочевими культурами. Одним із факторів переходу на ці культури стала відмова від вирощування цукрових буряків. Раніше господарство отримувало високі показники врожайності коренів, але не отримувало від цього прибутків, адекватних вкладеним інвестиціям. Ми вирішили перейти на більш прибуткові культури. Овочі обрали не випадково — попит на них суттєво зростає, але спрацювало не лише це.
Справа в тому, що за радянських часів на землях довкола Недригайлова працював радгосп, що спеціалізувався на овочівництві. Стара водойма поряд із нашими полями була збудована спеціально під забір води, залишилися деякі споруди. Часто буваючи у відрядженнях за кордоном (у Німеччині, Франції, Голландії), я цікавився про особливості роботи європейських фермерів і прибутковість їхньої роботи з овочами. І врешті-решт побачив, що український споживчий ринок дозрів для сприйняття продукції фахових овочівників.
У перший рік, коли входили в овочівництво, вирішили відвести під них невеликі площі. Асортимент овочевих культур і технології вирощування визначали, попередньо порадившись із колегами-аграріями. Побували на Київщині, Чернігівщині та Житомирщини, що близькі за агрокліматичними умовами до Сумщини, були в «просунутих» овочевих господарствах, бачили що і як вони вирощують. Обрали картоплю як стратегічну культуру, а також моркву, столовий буряк і капусти, що дають максимальні прибуток за місцевих умов. Починали працювати з однією з відомих європейських насіннєвих компаній, але підходи та методи їхньої роботи нас не влаштували. Наступного сезону налагодили співпрацю з насіннєвою картопляною компанією Solana, яка надала нам не лише бездоганний матеріал, а й консультативний супровід. Відтак, зайнялися і товарним, і демонстраційним вирощуванням картоплі. У сезоні-2014 під другий хліб українця ми виділили 400 гектарів (350 га картоплі столового призначення, 50 га — на переробку), а під моркву та столові буряки — 10 і 12 га відповідно.
Картопляний технопарк
Частину сільгосптехніки перекинули з вирощування цукристих буряків на овочі — із тракторами й імпортними причіпними обприскувачів жодних проблем не було. Решту необхідних агрегатів купували за потребою. Тут спрацював загальний підхід керівництва компанії — обирати лише сучасну та високопродуктивну техніку. Багато їздили по заводах-виробниках, спілкувалися з вітчизняними та закордонними колегами й не скупилися на трактори John Deere, картоплярські агрегати від Grimme, сівалку Kverneland Accord, комбайн для збирання моркви та цибулі AsaLift тощо.
Перші кроки з механізації садіння/збирання картоплі були експериментальними. Спочатку придбали білоруську чотирирядкову картоплесаджалку Л-200. Побачили якість садіння, витрати часу, добову продуктивність і вирішили, що далі віддаватимемо перевагу європейським виробникам. Сьогодні до переліку агрегатів для вирощування картоплі входять німецькі чотири- та дворядковий комбайни, відповідні саджалки та розпушувач ґрунту.
Нині, обираючи моделі агрегатів, знаємо, що для промислового виробництва картоплі, коли важливі швидкі темпи збирання, оптимальним рішенням є дворядкові комбайни, які можуть працювати цілодобово та завдяки наявності власного бункера не потребують постійного паралельного супроводу вантажним транспортом.
Із чотирьохрядковим комбайном у нас виникли проблеми неочікуваного організаційного характеру під час нічних робіт: машина працює з нічним освітленням і засліплює фарами механізатора вантажного автомобіля, що рухається за збиральною технікою. Виявилося, що вести й підтримувати потрібну дистанцію однієї машини з іншою — фізично важко. Як не намагалися знайти прийнятне розв’язання проблеми (зменшити силу освітлення фар, змінити кут падіння світла тощо), довелося відмовитися від застосування його вночі. Не менш важливим нюансом у роботі чотирирядкового агрегата стала обов’язкова присутність у кабіні водія помічника, який спостерігає за ґрунтом і викопуванням бульб — на наших полях подеколи трапляються сторонні предмети (типу старих борін, коліс і різних металевих частин різної техніки ще зі старих часів), а імпортний комбайн потребує ідеально рівного поля, інакше зростають втрати під час збирання врожаю. Натомість дворядковий комплекс краще копіює ґрунт і демонструє менші втрати.
До речі, до мінімізації травмування бульб у господарстві ставляться відповідально — в усіх кузовах вантажівок і причепах тракторів, що перевозять зібрану картоплю, з’єднання бортів запінили спеціальними розчинами, тож бульби падають на прорезинені скати, а не на металеві поверхні.
Морквяна та бурякова техніка
Під ці культури сумчани застосували кілька критеріїв виробу посівної та збиральної техніки, проаналізували голландську, скандинавську й німецьку пропозицію й обрали чотирирядкову Kverneland Accord, що забезпечує максимально якісну сівбу насіння. За світловий день вона висіває насіння на площі до 4 га, але агроном завжди може проконтролювати й обмежити її продуктивність. Перевіривши якість висіву рядків, він може змінювати регулювання.
Збиральний комбайн для моркви та цибулі AsaLift продуктивний (середня швидкість роботи — близько 5 км/год), але для вдосконалення його роботи після першого сезону ми придбали ще й гребнеутворювач. З’ясувалося, що коренеплоди схильні до розростання вже в самому рядку, а потім, під час викопування, пошкоджуються чи взагалі залишаються в полі.
Збирання моркви потребує точного налаштування робочих органів комбайна — його ножі необхідно правильно встановити на викопування коренеплодів із глибини 5–6 см. Якщо копачі працюватимуть глибше, то ремені, що встановлені на ножах, збирального агрегата не вириватимуть коренеплід, а ламатимуть його. Якщо налаштувати їх на меншу глибину — не захоплюватимуть ботвину. Пошкодження моркви під час збирання комбайном за правильного налаштування не перевищує 5%.
У технології вирощування столового буряка все значно простіше — сівалку застосовуємо ту саму, а збираємо поки що вручну. Собівартість і обсяги виробництва дозволяють це робити вчасно та більш якісно.
Вживані чи нові машини?
Багато аргументів із досвіду вибору техніки в господарстві отримали від колег-аграріїв, які радили брати випробувану на практиці німецьку техніку. Досвід застосування бувшої у використанні техніки не став для господарства чимось надзвичайним — її брали в доброму робочому стані, більшість із цих машин працює продуктивно й донині.
Тим, хто лише починає велике промислове виробництво картоплі й не має великих фінансів, в «Агробізнес ТСК» радять починати з техніки, що була у використанні. «Ми придбали один із перших картоплезбиральних комбайнів саме вживаний. За продуктивністю, якістю збирання він нічим не поступається новинкам, що є на наших полях. Звичайно, на ремонт такого агрегата витрачаємося, бо реальний ресурс б/в вузлів менший, ніж у нових машин. Проте різниця в ціні того варта», — каже пан Свірський і продовжує, — завжди орієнтуйтеся на власні фінансові можливості й не забувайте про заплановані терміни збирання картоплі: якщо треба швидко зібрати великі площі, то нова техніка працюватиме продуктивніше і не вийде з ладу у відповідальний момент».
Без сумніву, вибір має бути за сучасними європейськими агрегатами. Зокрема, під час садіння картоплі такі саджалки працюють набагато продуктивніше за більш дешеві аналоги, крім того, посівного матеріалу, добрив, пестицидів завжди вистачає на більшу кількість площ.
Купуючи не нову техніку, сумчани особливу увагу звертали на особливості роботи компанії-дилера цієї техніки. Наприклад, постачальник ТОВ «Агролінії» професійно та якісно обслуговує сучасні складні агрегати для вирощування картоплі, у разі потреби оперативно присилає спеціалістів і в поле, і в господарство. Приємною та злагодженою є співпраця з іншими партнерами — ТОВ «Юпітер 9 Агротехсервіс» (дилер John Deere), ТОВ Titan Machinery Ukraine (офіційний дилер Case).
Ремонт власними силами
В «Агробізнес ТСК» створено власну сервісну службу, яку очолює головний інженер. Завдання цієї служби — виконання нескладних технічних ремонтів та налаштування агрегатів. Слюсарі та механізатори, особливо молодь, постійно навчаються, опановують сучасну техніку. Вони можуть не лише працювати на ній, а й обслуговувати, виконувати дефектування.
А от для лагодження складної електроніки, налаштування двигунів доводиться залучати фахівців із компаній, що продавали техніку й обладнання.
Загалом уся дорога імпортна техніка в період, коли вона не експлуатується, зберігається в критих сховищах і боксах у Ромнах і Недригайлові. Це дозволяє подовжити термін її експлуатації, якісно та системно її обслуговувати.
Потужності зі зберігання
Потребу в потужних і якісних овочесховищах у господарстві зрозуміли відразу. Розглядали різні варіанти будівництва приміщень, однак зупинилися на створенні нового сховища із застосуванням старих бетонних плит і колючих дротів — тих, що раніше застосовували в тваринницьких фермах. Цей варіант виявився оптимальним як із позиції собівартості витрат, так і технологічності. Усі сучасні технології добре вписуються в коробки зведених приміщень, дозволяють витримувати найвищі стандарти якості зберігання, доопрацювання й транспортування овочів і картоплі.
Вентиляційне обладнання у сховищі встановлювала компанія Tolsma. Сумчани впевнені, що зробили правильний вибір — професіоналізм і якість сервісу спеціалістів представництва в Україні бездоганне. Обслуговування обладнання у сховищах виконує спеціально підготовлений відповідальний спеціаліст, але сервісне дефектування — за спеціалістами компанії — дилера техніки.
Камери зберігання в овочесховищі пронумеровані та розділені за призначенням. У кожній із них міститься конкретна овочева культура, що має власну технологію зберігання. Камери обладнано вентиляційними системами, що підтримують всередині приміщення необхідну температуру та відносну вологість завдяки змішуванню зовнішнього та внутрішнього повітря. Система завжди «знає», які умови ззовні та всередині, задану температуру та відносну вологість. За потреби в автоматичному режимі система виходить на задані параметри. На об’єкті встановлено вентиляційну систем з повітрозмішувальним обладнанням, яка є поширеною в Україні. Узагалі, вентиляційна система дозволяє виконати всі операції зберігання: просушування, лікування, доведення до температури зберігання та, власне, саме зберігання.
Управління всіма камерами здійснюється з одного комп’ютера, який установлено в «операторській». Комп’ютер клімат-контролю Vision Control є найпоказовішою частиною голландських технологій на об’єкті. Із нього здійснюється управління всіма системами зберігання, проводиться моніторинг по будь-якому з показників зберігання разом або окремо, у графічному вираженні або цифровому (у вигляді таблиць).
Взагалі управління та контроль за всіма параметрами сховищ може вестися віддалено — керівник господарства будь-якої миті може побачити проблему або перевірити стан справ зі зберігання продукції.
Нині в господарстві на овочесховищі будують додаткові два приміщення з регульованим зберіганням: для мийки та фасування картоплі й моркви в пластикові пакети з наступним їхнім роботизованим запакуванням плівкою та складанням у технологічні штабелі в іншому приміщенні, звідки товар відправлятиметься вантажними трейлерами споживачам. Вартість сучасного високотехнологічного обладнання для цього проекту господарство оцінює приблизно в 10 млн євро.
Цікаво, що нові робочі приміщення з’єднуватимуться зі сховищами спеціальною технологічною лінією подачі сировини в холодний час року. Улітку картоплю та моркву завантажуватимуть на мийку та фасування карами.
Власна ТМ
На фоні широкого будівництва реєстрація власної ТМ «Агробізнесу ТСК» видалася нескладною — усі нюанси доручили за угодою компанії-посереднику, а сумчани лише оплатили її роботу. Ця сама компанія виготовила і штрих-коди, і логотипи та решту необхідного. Термін реєстрації ТМ становив близько 3 місяців і жодних перешкод із боку бюрократії господарство не зазнало.
– Окремо розкажу про бирки та надписи для брендованої продукції. Їх виготовлення розділено на два сегменти: одні, більш дорогі, призначені для товару в пакетах вагою 1–5 кг; другі — для сіток із товаром вагою понад 5 кг. У першому випадку продукція зорієнтована на споживачів преміум-сегмента, коштуватиме дорожче, тож бирки наноситимуться типографським способом безпосередньо під час виготовлення пакетів. А для прихильників економпропозиції — бирки будуть простими та вшиватимуться окремо в кожну сітку, — розповідає пан Свірський.
Він вважає, що казати про собівартість одиниці упаковки поки що зарано — у господарстві лише розпочато проект, кошти інвестовано в розкрутку цієї важливої складової просування ТМ. Прибутки в господарстві сподіваються отримати на завоюванні довіри споживача до якісного брендованого продукту.
Ціна проекту
Протягом двох років ТОВ «Агробізнес ТСК» інвестувало в проект приблизно 84 млн грн, які були спрямовані в будівництво комплексу овочесховищ, майданчиків довкола них, магістральних водогонів для зрошення 700 га, придбання сільгосптехніки, програмні рішення для оптимізації роботи. За словами директора, якщо брати співвідношення вартості техніки до капітальних будівель, то воно у відсотках становить приблизно 60:40%.
Олександр Горда
журнал Плантатор, травень 2014 року
Плантатор
