Як поширюється резистентність до антибіотиків через продукцію птахівництва

Резистентні бактерії й гени стійкості до антибіотиків (antibiotic resistance genes ‒ARG) рухаються від птахоферми до споживача кількома паралельними шляхами, пише журнал «Наше птахівництво».

Перший ‒ харчовий ланцюг: тушки, яйця, субпродукти можуть бути контаміновані Salmonella spp., Campylobacter spp., Escherichia coli, Enterococcus faecium з ESBL-, AmpCта mcr-генами стійкості.

Другий ‒ професійний шлях: контакт працівників птахофабрик, ветеринарних лікарів і робітників забійних цехів. Так, у дослідженнях у В’єтнамі й Бангладеш mcr-1-позитивні штами E. coli виявляли і в бройлерів, й у фермерів з ідентичним генетичним профілем.

Третій ‒ довкілля: підстилка, послід, стічні води переносять ARG у ґрунт, поверхневі води і навіть в овочеві культури, де вони закріплюються у природному резистомі.

Серед ключових причин формування резистентності у птахівництві ‒ профілактичне (метафілактичне) застосування антибіотиків групам; нераціональні емпіричні схеми лікування без визначення чутливості; використання критично важливих для людини препаратів ‒ фторхінолонів, цефалоспоринів III-IV покоління, колістину, а також горизонтальне перенесення генів через плазміди, інтегрони та транспозони. Саме плазмідне перенесення гена mcr-1 зробило можливим швидке поширення стійкості до колістину ‒ препарату «останньої лінії» ‒ у понад 50 країнах протягом кількох років.

Як повідомлялося, затверджено державний план моніторингу стійкості бактерій до антибіотиків.