Піски не пробачають шаблонних рішень

Коли я прийшов працювати головним агрономом у ТзОВ “Жовківський племптахорепродуктор”, де обробляємо 5620 га, основною культурою була кукурудза. Але дуже швидко стало зрозуміло: одна й та сама технологія не може бути однаково ефективною на різних ґрунтах. У нас є добрі чорноземи, є карбонатні ґрунти, а є легкі піски. І саме вони змусили переглянути підходи.
На піщаних ділянках кукурудза не давала потрібної економіки. Витрати були високими, а рентабельність – мінусовою. Тоді ми вирішили ризикнути й посіяли там соняшник. Результат перевершив очікування: культура принесла прибуток. Наступного року отримали той самий ефект, і тепер соняшник став постійною культурою саме для наших пісків.
Минулого сезону середня врожайність соняшнику на цих полях становила 3,2 т/га, і при цьому він виявився менш витратним у вирощуванні, ніж кукурудза. Для мене це ще раз підтвердило просту істину: сьогодні агроном має рахувати не лише тонни врожаю, а й гроші, які вони приносять.
Звісно, це не означає, що ми відмовилися від кукурудзи. На полях із кращими ґрунтами, де працюємо по органіці, вносимо лише 100 кг/га фосфорно-калійних добрив під час посіву, без карбаміду, і отримуємо 15-16 т/га зерна. Тобто кожна культура має своє місце, якщо правильно врахувати умови.
Велику увагу приділяємо органічним добривам. На піски й карбонатні ґрунти вносимо рідку фракцію гноївки на глибину 18-20 см шланговою системою, а також використовуємо сепарований гній. Це допомагає підтримувати родючість і працювати з вологою.
Найбільший виклик сьогодні — погода. Щороку плануєш одну технологію, а потім змушений її перебудовувати. Один сезон не вистачає вологи, інший — посівну заливають дощі. Цього року після ранньої весни настали два тижні суховіїв, і це одразу позначилося на сходах. Для агронома це вже стало нормою.
Саме тому я переконаний: сьогодні виграє не той, хто вирощує найбільше кукурудзи чи соняшнику, а той, хто вміє правильно підібрати культуру під конкретний тип ґрунту й адаптувати технологію до реальних умов поля. Саме в цьому зараз і полягає сучасна агрономія.