Одне лише молочне скотарство, а не весь АПК потребує підтримки у держбюджеті на 4,5 млрд грн
Ті цифри, які закладені в проєкті державного бюджету на 2021 рік для підтримки аграрного сектору, – це іронія, точніше насмішка над тим, що йому необхідно сьогодні. Аграрному сектору, який забезпечує 37% ВВП держави і понад 40% надходжень валютних коштів.
Як на мене, ті 4,5 млрд грн, що закладені в проєкт бюджету на 2021 рік для всього АПК, це якраз ті цифри, які необхідні тільки молочному скотарству.
Я вважаю, що головний чинник кризової ситуації у молочній галузі – відсутність державної підтримки і бачення держчиновників важливості молочного сектору для розвитку економіки.
Від Спілки молочних підприємств України було два звернення до уряду з проханням звернути увагу на стан фінансування і підтримки державою розвитку молочного сектора в країні.
Реальна ситуація критичніша за ту, яку змальовує статистика. Адже насправді нема тих обсягів виробництва молока в Україні, кількості поголів’я великої рогатої худоби, які фігурують в офіційні статистиці.
Експертне середовище стверджує, що молока виробляється в межах 6-6,5 млн тонн на рік. А робота з ідентифікації ВРХ, яку повинна була завершити Держпродспоживслужба, ще не завершена. Тому ми говоримо про віртуальні цифри.
Тим часом експертне середовище наголошує на тому, що сьогодні для підтримки молочного сектору необхідно протягом 10 років інвестувати 90 млрд грн. Якщо брати за приклад Європейський Союз, то там зайнятим у молочному секторі компенсують 50% інвестицій.
Сьогодні ми маємо реальних 6 млн тонн молока. Для того, щоб українська нація була забезпечена вітчизняними молочними продуктами, необхідно виробляти 10 млн тонн. У такому випадку ми будемо ще й експорторієнтованою країною.
Державна підтримка виражається не лише у виділенні коштів на розвиток молочного сектору. Це – ціла програма державних заходів, які мають підтримати галузь. Необхідна підтримка у вигляді доступу до тендерів у державних закупівлях тільки переробним підприємствам. Сьогодні великі кошти виділяються на державні закупівлі молочних продуктів для держустанов, Збройних Сил, пенітенціарної системи. На жаль, серед учасників і переможців близько 95% – це посередники. Очевидно, необхідно внести зміни до положення про конкурс і до тендерів допускати тільки переробні підприємства, які мають експлуатаційні дозволи та виробничі потужності.
Крім того, для підтримки молочної галузі можна використовувати експортні субсидії, які сьогодні отримують наші колеги в європейському співтоваристві. В залежності від країни ці субсидії розподіляються державою у вигляді 17-20% додатково до вартості, отриманої переробниками від експорту продукції.
Тому немає нічого дивного в тому, що імпортні молочні продукти в Україні дешевші за вітчизняні, тому що країни ЄС можуть продавати нам за собівартістю продукцію й отримувати ці експортні субсидії як прибуток.
На мою думку, необхідно розробити Національну програму підтримки молочної галузі на 10 років. Той проєкт Концепції державної цільової програми розвитку галузі скотарства до 2030 року, який розглядають у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, є першим кроком. Але, як на мене, там також є хибні цифри, які ґрунтуються на статистичних даних. Очевидно, в програму треба ввести колонки з даними Державної служби статистики та даними експертного середовища. І життя покаже, хто був правий: програми, які базувалися на даних Держстату, чи експертне середовище, яке пропонує свої цифри, а також свої заходи, щоб підтримати молочну галузь.
Отже, я звертаюся до уряду, народних депутатів, аби вони передивилися цифри в проєкті держбюджету на наступний рік і знайшли можливості, як можна збільшити підтримку АПК.
Адже сьогодні аграрний сектор – не реципієнт, а донор державного бюджету.