Чи варто економити на матеріалах конструкцій та засобах автоматизації елеватора

Багато хто економить на конструкціях, що підтримують верхні транспортери. До того ж норії й транспортери зроблені з цинкування, а все, на чому воно тримається, роблять зі звичайного чорного металу. Власники тішать себе думкою, що вони будуть щороку ці конструкції фарбувати. Однак реалії дещо відрізняються від мрій: після введення в експлуатацію елеватора ніхто нічого не фарбує, аж доки іржу не почнуть змивати опади на оцинковані дахи силосів. Птахи додають свій «вклад» до створення агресивного середовища на даху, і той успішно кородує. Тому я вважаю, що неприпустимо економити на матеріалі конструкцій.

По-перше, це може призвести до ржавіння поверхонь, по-друге, фарбувати ці конструкції в перші роки ніхто не стане. А потім буде пізно. До того ж фарбування на висоті складне й небезпечне. Тож навіщо вносити елементи ризику в роботу високотехнологічного підприємства?

Також не можу зрозуміти тих, хто будує елеватор, що коштує мільйони доларів, і економить на засобах автоматизації. Засувки з електроприводом коштують 7 тис. гривень, а звичайні — всього тисячу. Якщо порахувати всі такі деталі, набігає різниця в 50 і більше тисяч. Однак якщо врахувати, що кожного разу доведеться відправляти до цієї засувки людину, вийде зовсім не та економія. Для цього знадобиться додатковий персонал на зміні, якому потрібно платити гроші. Тож за рік елементи автоматизації окупляться тільки на скороченні потрібної кількості персоналу. Зараз весна, і на елеваторі практично немає людей. Оператор може одночасно чистити, сушити й відвантажувати зерно, і для цього достатньо розуміти, що як працює, а також елементарно дотримуватися технологій. 

Хочу звернути увагу тих, хто будує перший свій елеватор: важливо обирати такого виробника обладнання, який не поведеться на забаганки замовника. Буває, що замовник через власне незнання категорично відмовляється від певних обов’язкових речей. З часом приходить розуміння, що те, про що говорив виробник обладнання, є обов’язковим, і через її відсутність тепер страждає якийсь етап виробництва або неможливе будівництво наступної черги. 

У процесі перемовин із представниками ТзОВ «РІЛЯ Україна» такого не виникало. Ми донесли своє бачення стратегії розвитку підприємства, а вони запропонували конкретний проєкт з урахуванням власного досвіду будівництва схожих об’єктів в Україні та світі. Тому перед початком будівництва елеватора в умовах дефіциту коштів потрібно відразу розуміти, яким має бути об’єкт після завершення останнього етапу будівництва через 5 або 10 років.