Елеватор

Перший кооперативний

Перший кооперативний

На Дніпропетровщині завершується будівництво першого в Україні елеватора, що належатиме скооперованим фермерам.

 
 

Потреба в додаткових елеваторах в області виникла не вчора. Якщо агрохолдинги справляються із ситуацією щодо переробки й зберігання збіжжя, то середні та малі фермерські господарства відчувають певний дефіцит елеваторних потужностей. Тому фермери Дніпропетровщини об’єдналися в сільськогосподарський кооператив «Зерновий» і створили спільно з Кооперативним об’єднанням «Господар» ТОВ «Перший кооперативний елеватор».

 

Якісно новий підхід до організації зберігання врожаю в умовах української економіки, де середній і малий бізнес поки що перебувають на правах пасерба, став можливим завдяки «Проекту розвитку зерносховищ та сільськогосподарських кооперативів в Україні» (www.zerno.org.ua), який фінансується Міністерством закордонних справ Канади та впроваджується канадською неурядовою організацією SOCODEVI, Канадською кооперативною асоціацією, Науково-дослідним Інститутом кооперативів та спілок Університету Шербрук в партнерстві з Дніпропетровською «Сільськогосподарською консультаційною службою». Тепер малі та середні сільгоспвиробники Дніпропетровщини — одного з найбільших постачальників зернових в Україні — зводять власний елеватор за підтримки уряду Канади.

 

Наразі в кооператив «Зерновий» об’єднано близько 42 невеликих зерновиробників, які обробляють загалом близько 10 тис. гектарів ріллі. Вступ до кооперативу є відкритим для будь-якого іншого зерновиробника, який зробив обов’язкові внески й дотримується вимог статуту.

 

Не генпідрядник, а керуюча компанія

 

На будівельному майданчику нині кипить робота. Очікується, що вже у вересні перша черга, що розрахована на переробку й зберігання 12,7 тис. тонн зернових, стане до ладу. Загалом розроблена проектна документація на три черги, потужність яких становитиме 38 тис. тонн. Загальна площа елеватора — 5,8 га. На ці потреби уряд Канади вже виділив 5,8 млн канадських доларів. За словами керівника проекту в Україні Сергія Курдицького, канадська сторона бере на себе майже всі ризики щодо фінансування будівництва першої черги елеватора.

 

В наступні етапи будівництва кошти вкладатимуть уже учасники кооперативу.

 

Як розповіли на об’єкті, зведення відбувається не традиційним для України методом генпідряду, а за допомогою керуючої компанії, яку обрали через тендер: у цьому разі це «Інтерпроект GmbH».

 

— Пане Сергію, у чому відмінність такого підходу від традиційного?

 

— За генпідряду весь контроль за ходом будівництва замовник передає генпідряднику. В нинішньому ж варіанті керуюча компанія — це консультант, який своїми знаннями й досвідом допомагає інвестору прийняти оптимально ефективне рішення.

 

— Назвіть плюси такої форми керування.

 

— Ще до проведення тендерів із придбання обладнання ретельно були проаналізовані всі пропозиції, моніторилася вартість робіт, відвідували вже зведені об’єкти компаній, які брали участь в тендері. Відбулося ознайомлення з їх балансовими відомостями. Бралося також до уваги, чи були раніше в потенційних підрядників судові позови й т. ін. Потім об’єднали всі ці дані у звіт зі своїми рекомендаціями. Інвестор на підставі наданої інформації зробив вибір і уклав договори. Сильна сторона такої форми керування будівництвом — економія коштів інвестора.

 

Крім того, спеціалісти керуючої компанії підказують інвестору найоптимальніші рішення в розрізі ціна — якість — ефективність.

 

Варто зазначити, що загалом в реалізації проекту залучено переважно українські компанії, які виробляють потрібне обладнання й самі його монтують. Так вести будівництво набагато легше, ніж збирати всю необхідну для цього дозвільну документацію. Фермерам самим, без супроводжувальної підтримки, зробити це було б надзвичайно важко.

 

Пріоритет — вітчизняним виробникам

 

Станом на початок липня на будмайданчику завершувалися бетонні роботи: вже був залитий фундамент для робочої вежі та пункту приймання автомобілів, а також для чотирьох силосів (загальним обсягом одноразового зберігання 12,7 тис. тонн). Постачальником силосів для зберігання зерна стала компанія «Лубнимаш», вона ж їх і монтувала. Майже всі металеві конструкції виготовила компанія «Укрстальконструкція». Вона й робить монтаж. Очисну систему барабанного типу поставить компанія з Одеси. Сушарка — єдине обладнання закордонного виробництва на майбутньому елеваторі.

 

«Логіка наших дій така: компанія, що виготовляє обладнання, має його монтувати й нести повну відповідальність за те, що вона зробила. Це стосується і обладнання «Лубнимаш», і сушарки, і металоконструкцій», — наголошує представник проекту Сергій Курдицький.

 

Сучасний елеватор — це не просто зберігання зернових, а й очищення, сушіння та відвантаження на реалізацію. Тому для ефективної роботи першого кооперативного елеватора зводять лабораторію з двома сучасними пробовідбірниками, де визначитимуться вологість і якість зернових. А в планах — підведення залізничної гілки.

 

Дніпропетровські кооператори-першопроходьці переконані, що перша черга їхнього елеватора вже у вересні прийме першу продукцію — соняшник. А далі піде й кукурудза.

 

У планах — розвиток і розширення

 

«Ми намагаємося, щоб об’єкт було закінчено в оптимальні терміни. Подальша доля цього елеватора залежатиме від того, як фермери його використовуватимуть», — констатував керівник будмайданчика керуючої компанії Володимир Цимбалюк.

 

У свою чергу, Сергій Курдицький переконаний, що фермерів треба навчати маркетингу. «Для цього в нас діє відповідна навчальна програма, на яку також гроші виділив уряд Канади».

 

Після того як об’єкт буде повністю передано в експлуатацію кооперативу, там повинні залишитися фахівців, які зможуть кваліфіковано експлуатувати встановлене обладнання. Тому вже нині в рамках «Канадського кооперативного зернового проекту» організовано навчання персоналу — з отриманням свідоцтв, дозволів на певні види робіт, з охорони праці.

 

Сергій Курдицький додає, що для ефективнішої роботи кооперативного елеватора потрібно побудувати ще кілька таких зерносховищ. Розгалужена мережа створила б умови конкуренції з наявним елеваторами, з’явилася б альтернатива вибору для багатьох фермерів. Адже на елеваторах зацікавлені ставити фермерському зерну нижчий клас, високу вологість і засміченість, таким чином збиваючи на нього ціну, переконані фермери.

 

«Коли проводять ці аналізи, в лабораторію нас не пускають. Крім того, елеватори, що працюють в регіоні, є посередниками великих трейдерів. Це означає, що, здаючи свою продукцію на зберігання, ми можемо продати зерно тільки цьому елеватору. Я виходила один раз безпосередньо на Cargill, вони були готові купити в мене зерно, але тільки за згодою елеватора, на якому воно зберігається. А навіщо цьому елеватору давати згоду, якщо він сам може продати його Cargill, але дорожче?», — журиться фермер Людмила Сушко.

 

Через такі схеми за реалізації зерна дрібні фермери багато втрачають, тому власний елеватор є єдиним виходом із ситуації, вважають дніпровці.

 

Можливості й перспективи

 

Для України фінансування будівництва елеватора на Дніпропетровщині — це грант, тобто кошти не повертаються до Канади. Для самого кооперативу — це поворотні гроші, номіновані у твердій валюті, але без нарахування відсотків. Що це означає? Члени кооперативу користуються елеватором за умови, що після того, як вони отримають прибуток від діяльності цього підприємства, протягом найближчих 5–7 років самостійно побудують другу й третю черги зерносховища та нададуть кошти іншому кооперативу для започаткування другого кооперативного елеватора — й так далі. В той же час завдяки елеватору в них з’явитися можливість отримати цей прибуток.

 

Ще один плюс — уже нині члени кооперативу мають змогу взяти кредит на закупівлю МТР під відсоткову ставку рефінансування НБУ. Після реалізації своєї продукції відсотки за користування кредитом залишаються в кооперативі й знову ж таки направлятимуться на кредитування. Таким чином, гроші не вимиваються з кооперативу, як це було б за кредитування комерційними банками, що залишали б відсотки собі.

 

Як сказав голова правління кооперативу «Зерновий» Микола Осипчук, в кооперативних елеваторів є майбутнє, і він переконаний, що кількість учасників кооперативу з часом збільшуватиметься, адже в районі працює майже 500 малих і середніх фермерських господарств. Канадський уряд допоміг у фінансовому й організаційному старті проекту, переваги кооперативного об’єднання для фермерів безперечно існують. Тепер важливо виробити єдиний алгоритм командної роботи всіх членів кооперативу та його правління. Взаєморозуміння, відповідальне ставлення до справи та спільне вирішення будь-яких питань — це запорука успіху.

 

 

Віталій Чепіжко

журнал “The Ukrainian Farmer”, серпень 2016 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ