Агромаркет
Головне:
Агромаркет

З низького старту

AgroTimes
Джерело:
AgroTimes
Поділитись:
З низького старту

Банкіри розповіли про особливості співпраці з аграріями та про свою готовність до відкриття ринку землі  

Аграрії є бажаними клієнтами для банківського сектору. Фінансисти зізнаються, що за доброго господаря чи агропідприємство між ними ведеться запекла боротьба: банки готові пропонувати більш привабливі умови, ніж у конкурентів, аби тільки клієнт залишився з ними. Серед пропозицій, зокрема, ціла низка найрізноманітніших партнерських програм, створених у партнерстві з виробниками та постачальниками техніки, насіння, ЗЗР та добрив. Утім, левова частка кредитних портфелів фінустанов припадає на реалізацію державної програми «Доступні кредити 5–7–9%».  

Оцінюють результати фермера за сезон 

Третина якісних кредитів в Україні — близько 100 млрд гривень — припадає на агросектор. За словами заступниці голови правління з корпоративного бізнесу Банку Кредит Дніпро Тетяни Поплавської, це один із показників, який свідчить про те, що доволі великий обсяг грошового ресурсу вже надано аграріям. Як зазначила експерт, усі банки, які співпрацюють сьогодні із сільгоспвиробниками, дослідним шляхом дійшли до оцінки спроможності клієнта погашати кредит, відповідно до його бізнес-результатів. 

«Кожен із нас оцінює не баланс і форму 2, а результати агровиробника по сезону: максимальний обсяг врожаю з його банку землі й вільні кошти, які можна спрямувати на погашення кредиту. Те, що ми бачимо: по деяких клієнтах від 80 до 90% виробничих витрат фінансуються кредитами банків. Тобто дуже зменшилася частка власних коштів клієнтів у фінансуванні операційного циклу. Це свідчить про високу конкуренцію і про те, що ми, як банки, почали брати на себе підвищені ризики, збільшуючи цей відсоток фінансування. За класикою, в будь-якому іншому секторі виробничі втрати не перевищували б 70%», — наголосила Тетяна Поплавська. 

Учасники ринку не приховують: зростання портфелів відбувається сьогодні в кожного з банків насамперед завдяки перекредитуванню. 

Частка цільових позик зростає 

Неабияк на зростання обсягу банківських кредитних портфелів вплинула і програма «5–7–9%». 

Керівник розвитку продажів агро-напрямку ПУМБ Володимир Онищук вважає, що держпрограма позитивно спрацювала в сегменті банківського кредитування агровиробників. За його словами, рефінансування старих боргів аграріїв за держпрограмою було первинним у серпні-жовтні 2020 року. На сьогодні рефінанс у структурі «5–7–9%» становить близько 50%, ще 50% — фінансування на поповнення обігових коштів під 3% або купівля сільгосптехніки під «5–7–9%». Тому частка цільових позик зростає, а частка рефінансування, навпаки, зменшується. 

«Наш портфель кредитування малого агробізнесу досягнув 1,5 млрд гривень, і 80% — це позики за держпрограмою «5–7–9%»», — констатував він. 

Заступник члена правління Креді Агріколь Банку Александр Чеснакофф, своєю чергою, додав, що частка кредитів «5–7–9%» у портфелі фінустанови становить близько 70% і саме ця програма дала змогу більшості агровиробників знизити кредитне навантаження. 

Заступник директора департаменту малого та середнього бізнесу Укргазбанку Микола Алфьоров зазначив, що торік близько 60% зі всіх виданих фінустановою кредитів по АПК пройшли через програму «5–7–9%», а тільки за два місяці поточного року — вже 65– 70%. 

«Зараз більша частина клієнтів звертається за оборотними коштами, до цього в переважній більшості це були інвестиційні кредити, — уточнив він. — Торік 60% кредитів аграріям було надано на інвестиційні цілі».

Плюси й мінуси дешевих кредитів 

Звісно ж, кожен із гравців ринку кредитування пропонує клієнтам вигідні партнерські програми фінансування на купівлю агротехніки, ЗЗР, насіння тощо. Та чи вигідно ними користуватися за наявності дешевих кредитів від держави під 5–7–9%? 

«Близько 90% наших клієнтів-аграріїв перейшли на державну програму „5–7–9%” відмовляючись від програм самих виробників», — зазначив керівник відділу розвитку продажів агробізнесу Альфа-Банку Андрій Махініч. На його думку, це неабияка підтримка з боку держави і всі сподіваються, що її буде пролонговано. 

За словами фахівця, 27–28% портфеля МСБ Альфа-Банку зараз припадає на фінансування держпрограми. І хоч сегмент агро в банку почали активно розвивати із січня-лютого минулого року, планують щорічно нарощувати обсяги кредитування удвічі. 

Як зазначив керівник розвитку продажів агронапрямку ПУМБ Володимир Онищук, у багатьох банках портфель «5–7–9%» й надалі зростатиме. 

«Ми всі розуміємо, що коли є пропозиція кредитування під 0 та 3% та 5–7–9%, ніхто не буде залучати звичайні кредити під 14–16%. І якщо банк не працюватиме за цією програмою, клієнт піде до іншої фінустанови, де можна буде кредитуватися під 5–7–9%», — переконаний він. 

Разом із тим фінансисти побоюються, що держпрограму припинять, а для клієнтів це стане шоком, передусім психологічним. 

«У багатьох виникає ілюзія, що можна нескінченно прирощувати свої витрати. На жаль, ми не підготували нашого клієнта, особливо маленького, до того, що він має керувати своїми витратами», — вважає Тетяна Поплавська. 

«Від „5–7–9%” може з’явитися залежність. У разі згортання програми всі оптимізації відсотків у банку швидко зникнуть. Тоді відбудеться жорстока фільтрація ефективних та неефективних гравців на ринку», — вважає Александр Чеснакофф. 

Кому і як позичать гроші на землю 

За роки співпраці з аграріями банки напрацювали продукти, які задовольняють майже всі потреби агровиробників. Враховуючи те, що бізнес-цикл та потреби в агросекторі демонструють незмінну стабільність, фінансисти не прогнозують появу нових продуктів. За винятком можливості надання кредитів фермерам на купівлю землі після відкриття ринку. 

Представники банківської сфери впевнені, що після запровадження першого етапу ринку (з 1 липня 2021 року) аграрії навряд чи штурмуватимуть відділення банків, щоб отримати гроші на землю.

«Опитування, що було проведене серед різних сегментів клієнтів, свідчить про те, що пропозиція до продажу становитиме до 10% всього банку землі, який обробляють», — зауважила Тетяна Поплавська. 

Як відомо, у фінустановах уже давно замислюються над новим «земельним продуктом». Щоправда, питань в цьому напрямі наразі більше, ніж відповідей. За словами Володимира Онищука, одним із найпроблемніших місць може стати реалізація процесної частини з точки зору оформлення та аналізу підприємств для надання кредитів під купівлю землі. Утім, на його переконання, починаючи із 2022 року за кредитами на землю звертатимуться дедалі частіше. В банку очікують збільшення портфелю на 50–70%. 

«Основними користувачами кредиту під купівлю землі будуть агропідприємства, які мають в оренді сталий банк землі, а хтось із їх орендодавців хоче продати пай», — вважає фахівець. Він припускає, що спочатку купуватимуть по 50–100 га. А заможніші клієнти, які обробляють по декілька тисяч гектарів землі, домовлятимуться про придбання 300–400 га. 

Андрій Махініч вважає, що виникнуть питання і з оцінкою ліквідності земель. 

«Доведется надавати довгострокові кредити, що не є притаманним для банківської системи України, — зазначив Александр Чеснакофф. — Тут, особливо у порівнянні з Францією, надають перевагу «коротким» кредитам. Тому позики на 5–15 років будуть певним іспитом для банківської системи». 

Олена Потаєва 

газета AgroTimes, квітень 2021 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “AgroTimes” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Джерело:
AgroTimes