Агрономія

Застосування біодобрива дає змогу заощадити на міндобривах та збільшити врожайність

Вигідна економія

Вигідна економія

 Застосування біодобрива дає змогу заощадити на міндобривах та збільшити врожайність.  

Одним із викликів цього виробничого сезону, безперечно, є високі витрати на міндобрива, які в підсумку потягнуть збільшення собівартості виробництва. Тож багато хто стоїть перед вибором: кардинально зменшити норми основних добрив чи працювати на врожайність. Утім, є спосіб, який дає змогу і на міндобривах заощадити, і не втратити врожай. Про нього на Всеукраїнському практичному форумі “День агронома” розповів головний агроном БТУ-ЦЕНТР Олександр Ростоцький. 

Де взяти NPK 

Азот, фосфор, калій є найважливішими складовими вирощування культур. Окрім міндобрив найбільшим джерелом азоту є пожнивні рештки. Так, у біомасі 6–8 т соломи сконцентровано 25–35 кг азоту, 14–20 — фосфору, 50–85 — калію, 15–17 кг кальцію. 

Основна маса азоту на Землі сконцентрована в повітрі. 78% повітря — це чистий молекулярний азот. Тобто над 1 га земної поверхні перебуває 70–80 тис. тонн вільного азоту. Проблема в тому, що він недоступний, але завдяки симбіотичним бульбочковим бактеріям можна накопичити 60–300 кг/га азоту. Найбільше фіксують азот бактерії на багаторічних бобових травах — 200–300 кг, завдяки інокуляції бульбочковими бактеріями сої, гороху тощо можна отримати до 60 кг. 

Ще одне джерело азоту — бактерії роду Azotobacter, які за сезон фіксують до 5-50 кг/га азоту. 

Щодо фосфору й калію, то в орному шарі ґрунту є великі запаси цих елементів — 2,3–3,4 т/га. Утім, до 30–35% фосфору перебуває в недоступній рослинам органічній формі. Частка калію в орному шарі ґрунту становить близько 1–2,5%. 

Як менше витрачатися на NPK 

Зважаючи на здатність мікроорганізмів робити недоступні рослині елементи доступними, нині застосування біопрепаратів — не данина моді, а виробнича необхідність. Доведено, що вони стимулюють розвиток кореневої системи й вегетативної маси, підвищують стресостійкість рослин, урожай і його якість. Більше з тим: за допомогою деяких біопрепаратів можна зменшити кількість основних добрив без втрати врожайності або покращити їхню ефективність. Так, за словами Олександра Ростоцького, мікробіологічне добриво ГРАУНДФІКС дає змогу заощадити до 30% NPK та ще й збільшити врожайність, заощадивши таким чином кошти на міндобриво й зменшивши собівартість виробництва. 

Цей факт було доведено в ході виробничих досліджень, проведених на базі Вінницького державного аграрного університету (рис. 1). Так, прибавка врожайності сої після зменшення на 30% норми внесення NPK (30–60–60) та додавання препарату ГРАУНДФІКС в норм і 3 л/га становила 0,21 т/га. Урожайність соняшнику за аналогічних умов зросла на 0,22 т/га, кукурудзи — на 1,23 т/га (NPK 90-90-90). У разі збільшення дози ГРАУНДФІКС до 5 л/га урожайність цих культур зросла на 0,5 т/га, 0,29 і 1,45 т/га відповідно. 

Здатність біопрепарату ГРАУНДФІКС накопичувати макроелементи в ґрунті була підтверджена й під час дослідів, проведених спільно з науковцями ННЦ «Інститут землеробства НААН». У ході дослідження порівнювали ефективність суцільного внесення 5,0 л/га ГРАУНДФІКС під пшеницю, кукурудзу та соняшник із контролем (фон мінеральних добрив N90P60K90). Висновки приємно здивували розробників препарату: якщо до внесення препарату на контролі й на дослідних ділянках кількість рухомого фосфору була практично однакова, то у фазу цвітіння соняшнику на ділянці внесення вона зросла, а на період збирання культури фосфору стало на 42 мг/кг більше проти контролю. Подібні зміни відбулися й з обмінним калієм: на момент збирання врожаю його кількість перевищувала контрольні показники на 17%. Це означає, що після внесення ГРАУНДФІКС у ґрунті лишилися фосфор і калій у доступній формі для наступної культури. Приріст урожайності в результаті внесення препарату на соняшник, кукурудзу та пшеницю доводить економічність цього заходу. 

Як це працює 

Біопрепарат ГРАУНДФІКС (PK-мобілізатор та N-фіксатор) містить спори й живі клітини фосфорта каліймобілізаційних, азотфіксувальних мікроорганізмів, а також бактерій, що мають фунгіцидну дію. Загальна кількість життєздатних клітин становить (0,5–1,0) . 109 КУО/см.. Комплекс мікроорганізмів виділяє багато різних речовин — карбонові кислоти, амінокислоти, поліпептиди, полісахариди, ферменти, фітогормони, антибіотики. Завдяки цьому фосфати кальцію (Са3(РО4)2 переходять у розчинну форму, фосфор вивільнюється з фосфатів алюмінію і заліза (AlPO4, FePO4), а також зі сполук із вторинними мінералами — гідроксидами кремнію, заліза, алюмінію, марганцю у кристалічній формі. Завдяки цим речовинам калій вивільнюється з мінералів, кремній стає більш рухомим і доступнішим рослинам, азот фіксується з атмосфери й переходить у доступну для рослин форму. Окрім того, що ґрунт заселяють корисні бактерії, відбувається ще й його знезараження внаслідок біодеградації хлоровмісних ароматичних сполук, зокрема залишків пестицидів. 

Застосовувати ГРАУНДФІКС можна під основний чи передпосівний обробіток ґрунту (в нормі 3,0–5,0 л/га) або під час ранньовесняного підживлення озимих разом із КАС (у нормі 2,0–3,0 л/га). Олександр Ростоцький наголошує: «Перейматися тим, що бактерії не спрацюють за невисоких температур, — не варто. Бактерії працюють за температури 3…5 — 40…45 °С, гриби — 7…10 — 40…45 °С. Якщо мікроорганізми потрапляють у ґрунт, а температура знижується або підвищується за межі цього діапазону, то вони не пропадають, а переходять у спорові форми. Для мікроорганізмів шкідливий не ультрафіолет, а високі температури. Тому препарати, особливо, ґрунтові, треба загортати в ґрунт». 

Ще один спосіб внесення ГРАУНДФІКС — у рядок під час сівби з РКД через аплікатор (у нормі 0,50–1,50 л/га). Щоправда, в такому разі РКД треба розводити з водою у співвідношенні 1 : 1 — щоб аплікатори не забивалися захисними речовинами, які виділяють мікроорганізми в агресивному для них середовищі. До речі, нині фахівці БТУ-Центр тестують ГРАУНДФІКС, який можна вносити з чистим КАС. 

На основі численних досліджень ГРАУНДФІКС на різних культурах фахівці підрахували: середній дохід від застосування препарату на зернових у різних регіонах України становить 141–297 дол./га, до того ж середню прибавку врожайності зафіксовано на рівні 0,52 т/га, максимальну — 1,1 т/га. На кукурудзі було отримано прибуток 129–325 дол./га, середня прибавка врожайності становила 0,52 т/га, максимальна — 1,3 т/га. Дохідність соняшнику зросла на 167 — 684 дол./га, середня прибавка врожайності — 0,40 т/га, максимальна — 1,07 т/га. 

Тож в умовах кризи біодобрива — надійний шлях зменшення собівартості виробництва й отримання якісного врожаю. 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ