Застосування біодобрива дає змогу заощадити на міндобривах та збільшити врожайність
Вигідна економія
Застосування біодобрива дає змогу заощадити на міндобривах та збільшити врожайність.
Одним із викликів цього виробничого сезону, безперечно, є високі витрати на міндобрива, які в підсумку потягнуть збільшення собівартості виробництва. Тож багато хто стоїть перед вибором: кардинально зменшити норми основних добрив чи працювати на врожайність. Утім, є спосіб, який дає змогу і на міндобривах заощадити, і не втратити врожай. Про нього на Всеукраїнському практичному форумі “День агронома” розповів головний агроном БТУ-ЦЕНТР Олександр Ростоцький.
Де взяти NPK
Азот, фосфор, калій є найважливішими складовими вирощування культур. Окрім міндобрив найбільшим джерелом азоту є пожнивні рештки. Так, у біомасі 6–8 т соломи сконцентровано 25–35 кг азоту, 14–20 — фосфору, 50–85 — калію, 15–17 кг кальцію.
Основна маса азоту на Землі сконцентрована в повітрі. 78% повітря — це чистий молекулярний азот. Тобто над 1 га земної поверхні перебуває 70–80 тис. тонн вільного азоту. Проблема в тому, що він недоступний, але завдяки симбіотичним бульбочковим бактеріям можна накопичити 60–300 кг/га азоту. Найбільше фіксують азот бактерії на багаторічних бобових травах — 200–300 кг, завдяки інокуляції бульбочковими бактеріями сої, гороху тощо можна отримати до 60 кг.
Ще одне джерело азоту — бактерії роду Azotobacter, які за сезон фіксують до 5-50 кг/га азоту.
Щодо фосфору й калію, то в орному шарі ґрунту є великі запаси цих елементів — 2,3–3,4 т/га. Утім, до 30–35% фосфору перебуває в недоступній рослинам органічній формі. Частка калію в орному шарі ґрунту становить близько 1–2,5%.
Як менше витрачатися на NPK
Зважаючи на здатність мікроорганізмів робити недоступні рослині елементи доступними, нині застосування біопрепаратів — не данина моді, а виробнича необхідність. Доведено, що вони стимулюють розвиток кореневої системи й вегетативної маси, підвищують стресостійкість рослин, урожай і його якість. Більше з тим: за допомогою деяких біопрепаратів можна зменшити кількість основних добрив без втрати врожайності або покращити їхню ефективність. Так, за словами Олександра Ростоцького, мікробіологічне добриво ГРАУНДФІКС дає змогу заощадити до 30% NPK та ще й збільшити врожайність, заощадивши таким чином кошти на міндобриво й зменшивши собівартість виробництва.
Цей факт було доведено в ході виробничих досліджень, проведених на базі Вінницького державного аграрного університету (рис. 1). Так, прибавка врожайності сої після зменшення на 30% норми внесення NPK (30–60–60) та додавання препарату ГРАУНДФІКС в норм і 3 л/га становила 0,21 т/га. Урожайність соняшнику за аналогічних умов зросла на 0,22 т/га, кукурудзи — на 1,23 т/га (NPK 90-90-90). У разі збільшення дози ГРАУНДФІКС до 5 л/га урожайність цих культур зросла на 0,5 т/га, 0,29 і 1,45 т/га відповідно.
Здатність біопрепарату ГРАУНДФІКС накопичувати макроелементи в ґрунті була підтверджена й під час дослідів, проведених спільно з науковцями ННЦ «Інститут землеробства НААН». У ході дослідження порівнювали ефективність суцільного внесення 5,0 л/га ГРАУНДФІКС під пшеницю, кукурудзу та соняшник із контролем (фон мінеральних добрив N90P60K90). Висновки приємно здивували розробників препарату: якщо до внесення препарату на контролі й на дослідних ділянках кількість рухомого фосфору була практично однакова, то у фазу цвітіння соняшнику на ділянці внесення вона зросла, а на період збирання культури фосфору стало на 42 мг/кг більше проти контролю. Подібні зміни відбулися й з обмінним калієм: на момент збирання врожаю його кількість перевищувала контрольні показники на 17%. Це означає, що після внесення ГРАУНДФІКС у ґрунті лишилися фосфор і калій у доступній формі для наступної культури. Приріст урожайності в результаті внесення препарату на соняшник, кукурудзу та пшеницю доводить економічність цього заходу.
Як це працює
Біопрепарат ГРАУНДФІКС (PK-мобілізатор та N-фіксатор) містить спори й живі клітини фосфорта каліймобілізаційних, азотфіксувальних мікроорганізмів, а також бактерій, що мають фунгіцидну дію. Загальна кількість життєздатних клітин становить (0,5–1,0) . 109 КУО/см.. Комплекс мікроорганізмів виділяє багато різних речовин — карбонові кислоти, амінокислоти, поліпептиди, полісахариди, ферменти, фітогормони, антибіотики. Завдяки цьому фосфати кальцію (Са3(РО4)2 переходять у розчинну форму, фосфор вивільнюється з фосфатів алюмінію і заліза (AlPO4, FePO4), а також зі сполук із вторинними мінералами — гідроксидами кремнію, заліза, алюмінію, марганцю у кристалічній формі. Завдяки цим речовинам калій вивільнюється з мінералів, кремній стає більш рухомим і доступнішим рослинам, азот фіксується з атмосфери й переходить у доступну для рослин форму. Окрім того, що ґрунт заселяють корисні бактерії, відбувається ще й його знезараження внаслідок біодеградації хлоровмісних ароматичних сполук, зокрема залишків пестицидів.
Застосовувати ГРАУНДФІКС можна під основний чи передпосівний обробіток ґрунту (в нормі 3,0–5,0 л/га) або під час ранньовесняного підживлення озимих разом із КАС (у нормі 2,0–3,0 л/га). Олександр Ростоцький наголошує: «Перейматися тим, що бактерії не спрацюють за невисоких температур, — не варто. Бактерії працюють за температури 3…5 — 40…45 °С, гриби — 7…10 — 40…45 °С. Якщо мікроорганізми потрапляють у ґрунт, а температура знижується або підвищується за межі цього діапазону, то вони не пропадають, а переходять у спорові форми. Для мікроорганізмів шкідливий не ультрафіолет, а високі температури. Тому препарати, особливо, ґрунтові, треба загортати в ґрунт».
Ще один спосіб внесення ГРАУНДФІКС — у рядок під час сівби з РКД через аплікатор (у нормі 0,50–1,50 л/га). Щоправда, в такому разі РКД треба розводити з водою у співвідношенні 1 : 1 — щоб аплікатори не забивалися захисними речовинами, які виділяють мікроорганізми в агресивному для них середовищі. До речі, нині фахівці БТУ-Центр тестують ГРАУНДФІКС, який можна вносити з чистим КАС.
На основі численних досліджень ГРАУНДФІКС на різних культурах фахівці підрахували: середній дохід від застосування препарату на зернових у різних регіонах України становить 141–297 дол./га, до того ж середню прибавку врожайності зафіксовано на рівні 0,52 т/га, максимальну — 1,1 т/га. На кукурудзі було отримано прибуток 129–325 дол./га, середня прибавка врожайності становила 0,52 т/га, максимальна — 1,3 т/га. Дохідність соняшнику зросла на 167 — 684 дол./га, середня прибавка врожайності — 0,40 т/га, максимальна — 1,07 т/га.
Тож в умовах кризи біодобрива — надійний шлях зменшення собівартості виробництва й отримання якісного врожаю.