Серед азотфіксувальних і фосфатмобілізувальних мікроорганізмів, на основі яких створено низку бактеріальних добрив, багато штамів є антагоністами фітопатогенної мікрофлори. Зокрема, лінійка біологічних добрив Azoter на основі азотфіксувальних бактерій Azotobacter crococcum, Azospirillum brasilense та Bacillus megaterium в композиції з Trichoderma atroviridae пригнічують збудників фузаріозу Fusarium, а також фізіологічно близьких псевдогрибів Pythium і недосконалих грибів Alternaria. Ця модифікація біопрепарату зареєстрована під назвою AZOTER F®.
Численними лабораторними, польовими та виробничими випробуваннями встановлено протигрибну ефективність компонента Trichoderma atroviridae AZOTER F®. Проте ще недостатньо вивчено питання функціонування препарату в польових умовах, механізму впливу на різні форми (аборигенних або резистентно-модифікованих) грибних хвороб, що трапляються на різних видах сільськогосподарських рослин, а також у різних ґрунтово-кліматичних умовах. Недостатньо досліджено також кількісні показники ефективності з урахуванням різних фізіологічних груп збудників грибних хвороб сільськогосподарських рослин.
Препарат задекларовано як розширену форму біодобрива AZOTER®, бактерії якого після внесення в ґрунт виробляють достатню кількість азоту, продукують фітогормони росту, мобілізують запаси фосфору, а також запобігають розвитку фузаріозної гнилі та хворобам, спричиненим представниками роду Pythium. Препарат складається з композиції штамів мікроорганізмів у такому співвідношенні: Azotobacter croococcum мінімум 4 х 109, Azospirillum brasilense мінімум 4 х 109, Bacillus megatherium мінімум 1,5 х 108, Trichoderma sp. мінімум 2 х 106. Значення рН становить 7,0 одиниць.
З метою вивчення дії препарату AZOTER F® на патогенні організми в умовах західного Лісостепу в лабораторіях «Ґрунтових та агрохімічних досліджень» Луцького національного технічного університету, а також «Мікробіології та діагностики хвороб» Волинського національного університету імені Лесі Українки було проведено модельний дослід, якому передував моніторинг поширення захворюваності зернових (зокрема кукурудзи та сої), виявлено ареали та відібрано ґрунтові зразки з двох полів сівозміни (після збирання кукурудзи — ясно-сірий лісовий ґрунт та сої — дерново-підзолистий ґрунт, за ураженням пожнивних решток) з метою подальшого дослідження (табл. 1).
Таблиця 1. Результати обліку чисельності мікофлори у вихідних зразках ґрунту (0 відлік) у тис. КУО / 1 г ґрунту
Модельний дослід
Для проведення модельного досліду розрахунки проводили з урахуванням параметрів унесення біопрепарату AZOTER F® у рядки під сівбу кукурудзи аплікатором у співвідношенні бакової суміші 10 л / 50 л води на 1 га та 20 л / 50 л бакової суміші.
Розрахунково після обробки баковою сумішшю дослідних зразків ґрунту в одинарній дозі в зразку з типовим фузаріозом адитивна кількість Trihoderma КУО в 1 г ґрунту становила 1,15 тис. одиниць (в 1 г ґрунту). Аналогічно — подвійна адитивна доза становила 1,65 тис. одиниць КУО для зразка з типовим фузаріозом.
Для зразків із нетиповим фузаріозом одинарна доза адитивно становила 0,76 тис. одиниць КУО на 1 г ґрунту, подвійна — 1,26 тис. одиниць КУО на 1 г ґрунту. Для виявлення форм мікопатогенів застосовано метод морфологічної (за зовнішнім виглядом колоній) та мікроскопічної ідентифікації (за мікроморфологічними формами розвитку колоній). За внесення одинарної дози AZOTER F® початкова кількість триходерми в ґрунтовому зразку становила 0,655 тис. одиниць КУО в 1 г ґрунту. Після обробки зразка баковою сумішшю кількість КУО становила 1,15 тис. одиниць. Через місяць облікована кількість КУО триходерми становила 5,45 тис. одиниць, через два місяці — 14,5 та через три місяці — 16,75 тис. одиниць КУО в 1 г ґрунту.
Початкова кількість облікованих мікопатогенів становила 1,78 тис. одиниць КУО. Початкове співвідношення патогени/триходерма становило 2,72, що свідчить про суттєве переважання патогенів над триходермою. Через місяць цей показник зменшився до 0,34, що свідчить про значне переважання триходерми над патогенами. Через два місяці — 0,06 та через три місяці — 0,02, що свідчить про суттєве пригнічення патогенів. Ця динаміка чітко сформована грибом фузаріозу, кількість якого зменшилась у 8 разів. Інші форми патогенів показали варіювання значень на мінімальних рівнях, зокрема для альтернарії та пітіуму лишились на початкових значеннях, а фітофтору з першого місяця повністю було пригнічено.
За внесення подвійної дози AZOTER F® після обробки зразка баковою сумішшю кількість КУО становила 1,65 тис. одиниць. Через місяць облікована кількість КУО триходерми зросла до 6,75 тис. одиниць, через два місяці — 17,3 та через три місяці — 24,0 тис. одиниць КУО в 1 г ґрунту.
Аналогічно початкове співвідношення патогени/триходерма дорівнювало 2,72. Через місяць цей показник становив 0,16, що вказує на суттєве переважання триходерми над патогенами; через два місяці — 0,043 та через три місяці — 0,01, що свідчить про фактичне пригнічення активної діяльності патогенів. Як і в одинарній дозі застосування препарату, динаміка головним чином сформована грибом фузаріозу, кількість якого зменшилась у 8,5 раза, а динаміка альтернарії, пітіуму та фітофтори повторила тенденції одинарної дози.
Для зразків, відібраних на дерново-підзолистих ґрунтах (після сої по кукурудзі), вихідний уміст патогенів був у майже 8 разів нижчим, як порівняти з попереднім зразком (табл. 1). Також і вміст аборигенної триходерми у ґрунті був нижчим у 2,5 раза.
За внесення одинарної дози компонента препарату AZOTER F® після обробки зразка баковою сумішшю кількість КУО становила 0,76 тис. одиниць. Через місяць облікована кількість КУО триходерми зменшилась до 0,3 тис. одиниць, через два місяці — 0,45 та через три місяці — 0,4 тис. одиниць КУО в 1 г ґрунту. Початкове співвідношення патогени/триходерма становило 0,85, через місяць — 1,26, що свідчить про переважання патогенів над триходермою. Через два місяці — 0,44, що свідчить про подвійне зворотне переважання триходерми над патогенами. Через три місяці — співвідношення патогени/триходерма становило 0,21, що свідчить про суттєве пригнічення патогенів. Така динаміка переважно сформована грибом фузаріозу, кількість якого зменшилась на порядок.
Результати досліджень
Загалом одинарна доза препарату AZOTER F® забезпечує суттєве пригнічення патогенів з другого місяця післядії. Складний процес механізму формування рівноваги мікофлори зумовлено як типом ґрунту (дерново-підзолистий), що поступається за якісними показниками ясно-сірому лісовому, особливістю сівозміни та, ймовірно, рівнем резистентності до препарату.
За подвійної дози препарату AZOTER F® після обробки зразка баковою сумішшю кількість КУО становила 1,26 тис. одиниць. Через місяць облікована кількість КУО триходерми становила 0,45 тис. одиниць, через два місяці — 0,55 та через три місяці — 0,6 тис. одиниць КУО в 1 г ґрунту. Початкове співвідношення патогени/триходерма дорівнювало 0,85; через місяць — 0,35; через два місяці — 0,15 та через три місяці — 0,05, що вказує на значну мікоцидну дію триходерми на обліковані форми фузарій за подвійної дози препарату з першого місяця дії, кількість яких зменшилась на порядок.
Щодо форм альтернарії, пітіуму та фітофтори у цьому досліді чіткої статистичної залежності в часі та концентраціях препарату не виявлено, оскільки вони проявлялись у незначних кількостях, що не дало змоги дійти вірогідних висновків.
Таблиця 2. Відносна (у %) динаміка кількості КУО мікопатогенів від початкового рівня
Таким чином, динаміка чисельності патогенів у ґрунтових зразках після обробки різними дозами препарату до їх початкової кількості (табл. 2) свідчить про зростання його мікоцидної дії зі збільшенням експозиції впливу препарату. Так, на більш інфікованих ґрунтах (типовий фузаріоз) спостерігаємо зменшення загальної кількості мікопатогенів на третьому місяці післядії до 80% (за обробки одинарною дозою препарату) та до 85% (за подвійною дозою). На менш інфікованих угіддях (нетиповий фузаріоз) зменшення фузаріозних інфекцій на закінчення досліду становив 62% (одинарна доза препарату) та 87% за застосування подвійної дози.
Порівняння динаміки мікоцидної дії триходерми препарату AZOTER F® в одинарній і подвійній дозі на мікопатогени загалом і фузарії, зокрема, свідчить, що подвійна доза препарату на першому місяці післядії значно ефективніша, ніж одинарна. Проте на ґрунтах за типового фузаріозу різниця на другому місяці зменшується і на третій місяць практично нівелюється. Тобто доведено достатню ефективність і одинарної дози. Проте, враховуючи рівень інфікованості ґрунтів і ймовірний рівень резистентності патогенів (що потребує подальших досліджень), збільшення дози препарату AZOTER F® забезпечить швидший і надійніший мікоцидний ефект.
Петро Бойко, д-р вет. наук, професор, завідувач лабораторії «Мікробіології та діагностики хвороб», Волинський національний університет імені Лесі Українки.
Співавтори: Микола Зінчук, канд. с.-г. наук, завідувач кафедри агрономії
Світлана Дяків, канд. біол. наук, доцентка кафедри агрономії
Лариса Комович, завідувачка лабораторії «Ґрунтових та агрохімічних досліджень»
Луцький національний технічний університет
Віктор Матрунчик, директор ТзОВ «Азотер Україна»
The Ukrainian Farmer
