Агромаркет

Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік

Поділитись:
Олександр Ярошенко, керівник групи компаній BTA Group, офіційний дилер Mzuri в Україні. Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Сергій Піскуровський, директор ТОВ «Агро-Форте» (Хмельницька область). Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Володимир Мірненко, бренд-менеджер компанії «Пьотінгер Україна». Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Геннадій Воробйов, директор видавничого дому «АГП МЕДІА». Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік.
Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Олександр Ярошенко, керівник групи компаній BTA Group, офіційний дилер Mzuri в Україні. Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Віталій Ставнічук, операційний директор ТОВ «Контінентал Фармерз Груп». Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Анатолій Григорчук, співвласник ТОВ «Володимирівське» (Кіровоградська область). Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Іван Почкай, директор ТОВ «Сосонівка-Агро» (Харківська область). Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Максим Павленко, менеджер з комбайнів та ґрунтообробної техніки Case IH. Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Сергій Вотяков, представник заводу-виробника обприскувачів Tecnoma (Франція). Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Сергій Вотяков, представник заводу-виробника обприскувачів Tecnoma (Франція). Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Андрій Капріца, керівник ФГ «Флора А.А.» (Вінницька обл.). Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Людмила Білявська, доктор біологічних наук, завідувач відділу загальної та ґрунтової мікробіології Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного НАНУ. Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Олександр Назаренко, менеджер з роботи із ключовими клієнтами компанії Agreena. Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Олександр Мустипан, начальник відділу систем діджиталізації ГК «Агрейн». Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Олександр Ростороцький, головний агроном компанії БТУ-ЦЕНТР. Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Олександр Карнаух, продукт-менеджер відділу добрив і мікродобрив компанії «Агро Експерт». Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Віталій Рудченко, голова ФГ «Бауер плюс» (Волинська область). Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Віталій Гоєнко, продакт менеджер з олійних культур ТОВ «Лідеа Україна». Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Євгеній Канарейкін, голова СФГ «Істок», Київська область. Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Віктор Філатов, засновник компанії FDseeds. Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Олексій Дон, голова ФГ «Дона Олексія Пилиповича» (Вінницька область). Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік
Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 2023 рік

Цьогорічний Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», який відбувся 9 лютого у Львові, без перебільшення можна вважати знаковою подією. Нині кожне сільгосппідприємство, навіть яке працює в глибокому тилу, переживає період турбулентності. Насамперед через різке зростання собівартості продукції, спричинене здорожчанням витрат на виробництво, та зменшення його рентабельності. Тож ця тема й стала лейтмотивом форуму з дещо провокативною назвою «Виростити без міндобрив: реально чи ні?». Звісно, нереально — скаже кожен агроном. Але цього року аграрії змушені заощаджувати, шукати альтернативу дорогим мінеральним добривам, звертатися до ресурсоощадних технологій, про які раніше лише дискутували. Нарешті час змін настав — як це часто буває, у складний період. Що вкотре підтверджує тезу: будь-яка криза — це поштовх для розвитку. Тож як планують свій подальший розвиток аграрії — у пропонованому огляді.

Заощадити на міндобривах

Оптимізація витрат мінерального живлення — одна з дискусійних тем форуму. Зважаючи на те, що, наприклад, за два роки вартість одиниці азоту зросла вдвічі, а, як відомо, азотні добрива становлять 20–25% у структурі прямих затрат на виробництво, переважна більшість аграріїв розглядає раціональне використання азотних добрив як один з елементів зменшення собівартості зерна. Зокрема, у ТОВ «Контінентал Фармерз Груп» цього року віддаватимуть перевагу карбаміду, адже це добриво має найбільшу концентрацію азоту, порівнюючи з іншими видами азотних добрив, і пролонговану дію. Окрім того, за словами операційного директора холдингу Віталія Ставнічука, добрива вноситимуть локально в прикореневу зону рослини, всі операції посівної кампанії проводитимуть за один прохід, що зменшує навантаження на ґрунт і витрати пального.

Своєю чергою, в компанії «Пьотінгер Україна» на основі власних досліджень дійшли висновку, що єдиний економічно вигідний сценарій — це добрива з максимальною ефективністю. Бренд-менеджер компанії Володимир Мірненко наголошує: «Вносити мікродобрива варто лише за достатнього забезпрн.увавтворюментами та з розумінням потреби рослини в елементах і браку їх у ґрунті. На сівалках, що вносять добрива в рядок, переоснащення на РКД збільшує польову схожість, а на сівалках, що вносять добрива в міжряддя, навпаки, зменшує. РКД повною мірою розкриває свої позитивні сторони на ярих культурах. Під час сівби озимих культур добрива варто класти в міжряддя. Для ярих розміщення добрив буде визначатися сортом, вологістю ґрунту та видом добрив. За якісної сівби підживлення озимих можна скоротити до двох, а ярих — до одного внесення».

На думку Анатолія Григорчука, співвласника ТОВ «Володимирівське», що в Кіровоградській області, оптимізувати мінеральне живлення також слід на основі обов’язкового аналізу ґрунту з урахуванням агрометеорологічних умов під час унесення добрив та стану посівів, видів і якості мінеральних добрив. В оптимізації внесення мінеральних добрив пріоритет за дробним унесенням залежно від росту та фаз розвитку рослин.

Технічні рішення

Обробіток ґрунту є однією з найзатратніших складових собівартості продукції. А минулого року через здорожчання пального ця складова міцно тримається на другій позиції щодо затратності після міндобрив. Відтак корегування системи обробітку ґрунту — ще один спосіб оптимізувати витрати виробництва. Це доводять своєю практикою в компанії MZURI, яка пропонує власну технологію Pro-til, що поєднує елементи традиційного (плужної) і нульового (no-till) обробітку ґрунту. Керівник групи компаній BTA Group, що є офіційним дилером Mzuri в Україні, Олександр Ярошенко розповів: «Посівні комплекси Mzuri виконують три ключові операції за один прохід поля та здатні висівати будь-які сільгоспкультури. Розпушування (на глибину до 25 см), внесення добрив (на всю глибину обробки), висів насіння (на контрольовану глибину) виконуються без попередньої підготовки ґрунту по стерні попередника. У результаті зберігається й накопичується волога, відновлюється родючість ґрунту внаслідок відновлення біотики, ґрунт захищено від водної та вітрової ерозій. Що ж до економічних переваг, то маємо економію пального, добрив і робочого часу».

Своєю чергою, компанія Case IH має в арсеналі універсальну ґрунтообробну техніку, що ефективно розпушує ґрунт, зокрема за допомогою вертикального обробітку, створює ідеальне посівне ложе та вирівнює поля. Здатність різних агрегатів, наприклад, True-Tandem 335VT, працювати і восени, і навесні, за мінімальної і нульової технологій обробітку ґрунту робить її швидкоокупною та економною.

Обробка посівів засобами захисту, мікродобривами або ж стимуляторами росту також повинно мати ощадливий характер. Компанія Tecnoma, що виготовляє обприскувачі, пропонує зробити це за рахунок системи автоматичного вибору форсунки OSS+ — залежно від норми обприскування на відповідній ділянці поля та розподілення дозування виливу по ширині штанги під час маневрування. Коли параметр норми, швидкості або маневрування змінюється, система автоматично вибере потрібну форсунку або їх комбінацію, щоб зберегти оптимальний тиск, дисперсію краплі, норму внесення та стабільний факел розпилення. Таким чином, система OSS+ підвищує якість обприскування й дає змогу раціонально використовувати агрохімію.

Точне землеробство

Як відомо, система точного землеробства дає змогу керувати виробництвом на основі численних даних із високою точністю виконання всіх операцій, що дає змогу підприємству зменшити собівартість виробництва. Саме з упровадженням елементів точного землеробства підвищують свою ефективність у ТОВ «Агро-Форте», що в Хмельницькій області. Директор господарства Сергій Піскуровський наголошує: «Ділення поля на зони продуктивності дає нам змогу диференційовано вносити добрива та насіння. Наприклад, під кукурудзу на різних ділянках поля залежно від зон продуктивності карбамід вносимо у нормі від 170 до 260 кг/га, амофос — 65–95 кг/га, калій хлористий — 60–85 кг/га. Таким чином економимо 9,54%, 9,5%, 8,5% добрив відповідно. Проводячи сівбу кукурудзи зі змінною нормою, ми економимо 9,31% насіння на гектар».

Фермерське господарство «Флора» з Вінниччини практикує повний цикл точного землеробства. Результат особливо відчутний на кукурудзі. Голова господарства Андрій Капріца наводить приклад: «На полі кукурудзи площею 76 га диференційоване внесення карбаміду середньою нормою 230 кг/га проти планової норми внесення 240 кг/га дало змогу зекономити 783,8 кг цього добрива, або ж 29 392,346 грн (з огляду на вартість добрива 37 500 грн/т). Диференційований висів кукурудзи нормою 70 тис. насінин/га дає змогу зекономити 52 786,75 посівних одиниць проти планового висіву до диференціації нормою 80 тис. насінин/га. У результаті на ділянках поля, де застосовано перекриття секцій, урожайність кукурудзи становила 10 т/га, а на загущених посівах — 5 т/га. Загалом економія через диференційований висів та удобрення кукурудзи становить 821 791 грн від плану».

Біологічні чинники

Різке здорожчання вартості міндобрив спонукає аграріїв не лише зменшувати норми їх унесення, а й шукати гідну альтернативу. Завідувачка відділу загальної та ґрунтової мікробіології Інституту мікробіології і вірусрногії ім. Д. К. Заболотного НАН України Людмила Білявська доводить, що правильне використання мікробних біотехнологій дає змогу зменшити витрати на мінеральні добрива і ЗЗР й отримати вищий урожай кращої якості з користю для довкілля. Адже застосування мікробних препаратів створює високу концентрацію корисних форм мікроорганізмів, у потрібному місці та в потрібний час і запускає відповідні позитивні процеси в ґрунті.

Колеги науковиці підтверджують цю тезу. Олександр Карнаух, продукт-менеджер компанії «Агро Експерт» наголошує: «Мікроорганізми, що фіксують азот, можуть зв’язувати 20–60 кг/га атмосферного азотутазнижують потребу в азотних добривах до 15–30%, а мікроорганізми, що вивільняють фосфор, здатні вивільнити 35–50 кг/га цього елемента й таким чином збільшують урожайність культур до 10–20%».

Головний агроном БТУ-ЦЕНТР Олександр Ростоцький зазначає: «Бактерії роду Azotobacter за сезон фіксують до 5–50 кг/га азоту. Відтак препарати на основі бактерії Azotobacter chroococcum, яка має найвищу серед вільножрн.увавтворюсаторів здатність перетворювати атмосферний азот на доступну для рослин форму, забезпечує до 60 кг/га азоту за вегетаційний період». Водночас додаткове застосування в посівах культур рн.увавтворювальнихвальних біопрепаратів збільшує площу поглинання кореневої системи внаслідок розвитку мікоризи й підвищує врожайність до 10%.

Зелене добриво, або ж сидерати, — ще один спосіб економії виробничих витрат. Так, засновник компанії FDseeds Віктор Філатов у своєму господарстві в Харківській області, уже 10 років в умовах ризикованого землеробства активно практикує вирощування покривних культур і завдяки цьому втричі менше вносить міндобрив. Фермер із Волині Віталій Рудченко, де, навпаки, поширена водна ерозія, завдяки сидерації не лише позбувається цієї проблеми, а й отримує більші врожаї. Наприклад, поля ріпаку озимого з підсіванням кормових бобів і люпину білого в середньому дали врожай на 4–7 ц/га більший проти контролю.

На перевагах сидерації наполягає й Віталій Грн.увпродакт-менеджер ТОВ УкраїнаУкраїна». Його компанія пропонує екологічні системи сумішей трав для різних потреб впливу на ґрунт: для розущільнення та структурування, накопичення органічної речовини, фіксації та накопичення азоту, стимуляції розвитку мікоризи, утворення гумусу. «Інвестиції в проміжні культури приносять користь від покращення якості ґрунту, а також якості та кількості наступного врожаю», — наголошує Віталій Гоєнко.

Повернення до витоків

Ресурсоощадні технології — нині не лише спосіб оптимізувати витрати, а й нагальна потреба. У цьому переконували учасників форму прихильники технології no-till та «нової старої» системи Овсінського.

СФГ «Істок», що на Київщині, має в обробітку 1 тис. гектарів ріллі. За словами голови господарства Євгенія Канарейкіна, у ньому працюють усього дев’ять осіб, а основу машинного парку становлять три трактори «Джон Дір» та два МТЗ, дві сівалки, обприскувач, коток-подрн.уваві мульчувач. Натомість собівартість зерна 2022 року становила від 12 150 грн/т (соя) до 4600 грн/т (кукурудза), а середня рентабельність культур — від 27% (ячмінь) до 65% (соняшник).

Хоч батьківщиною no-till заведено вважати США, але першим ідею безполицевого обробітку ґрунту понад сто років тому апробував агроном Іван Овсінський, перейнявши досвід китайських землеробів, працюючи на Далекому Сході, і згодом удосконаливши його в Бессарабії та на Поділлі. Нині технологію Овсінського практикує вінницький фермер і священник Олексій Дон. Основні принципи системи: розпушення ґрунту на глибину 5 см, постійний шар мульчі, під яким завжди є волога — завдяки чому можна гарантовано отримати сходи, відсутність удобрення та хімічного захисту культур, адже фермер практикує органічне землеробство. Результат — урожай озимої пшениці 6 т/га, ячменю — 7 т/га. За мінімум витрат.

Утім, останнім часом з’явився спосіб отримати матеріальну вигоду від оптимізації виробництва. Ідеться про міжнародну акредитовану програму секвестрування вуглецю в ґрунті й отримання господарствами вуглецевих сертифікатів, які спонукатимуть фермерів переходити на відновлювальне землеробство, зменшивши таким чином викиди вуглецю в атмосферу. Взяти участь у програмі, яку в Україні реалізує данська компанія Agreena, та отримати 25–30 дол./га (вартість вуглецевого сертифіката) можуть фермери, які практикують безвідвальний обробіток ґрунту, сидерацію, внесення органічних добрив.

Однією з перших до програми секвестрування вуглецю в сільському господарстві долучилася група компаній «Агрейн». За словами начальника відділу систем диджиталізації Олександра Мустіпана, завдяки економії на пальному, утриманні важкої техніки, праці персоналу та коштам від продажу сертифікатів СО2 зекономленорн.йже 3 тис. грн/га.

Тож, як показує практика і форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», виростити врожай без міндобрив цілком реально!

Поділитись: