Елеватор

Сушарки під кукурудзу

Сушарки під кукурудзу

Чим більше посівів кукурудзи залишатиметься на пізню осінь і зиму, тим актуальнішим ставатиме придбання сушильного обладнання.

 

Кукурудза, попри падіння закупівельних цін в Україні, продовжує залишатися затребуваною на світовому ринку. Однак є суттєвий нюанс — зібране переважно взимку зерно може мати вологість до 35–40%, а базисний показник для тривалого зберігання майже втричі нижчий — не вище за 14%.

Отже, як зробити правильний вибір моделі зерносушарки, щоб це не мало фатальних наслідків для фінансових показників усього підприємства? Пропонуємо кілька конкретних рекомендацій, заснованих на досвіді експлуатації цього обладнання.

 

Колонки чи шахти

У технологічному змаганні різних рішень сьогодні більш популярними є колонкові моделі сушарок, що передують у боротьбі з класичними механізмами шахтного типу. Пояснюється це тим, що вони більш пристосовані до сушіння кукурудзи. І не сказати, щоб шахтні рішення були гірші чи недосконалими — просто їх застосування за комплексом показників стає менш вигідним для невеликого або середнього підприємства.

Раніше ці всі питання вирішували за допомогою гігантської «шахти»: засипали, виставляли температуру на пальнику, просушували та висипали отримане. Проте далеко не всім таке технічне «одоробло» по кишені, як і вартість його обслуговування. Простій через поламку в розпал збирання зерна для такого недешевого обладнання взагалі неприпустимий. Колонкові сушарки в цьому разі суттєво виграють за співвідношенням ціна-якість. Плюс вони зарекомендували себе більш продуктивними у сушінні якраз зерна з підвищеною вологістю, що для кукурудзи швидше норма, ніж виняток.

Ще однією перевагою колонкової сушарки є можливість використовувати її модульний варіант, нарощуючи продуктивність шляхом придбання додаткових модулів. Утім, такий варіант підійде лише для господарства, яке розвивається. Тому що цей варіант на загал вийде дорожчим і маруднішим, аніж готове рішення.

Будуючи або реконструюючи елеватор господарству потрібно враховувати кілька принципових моментів, здатних підвищити його загальну ефективність роботи. Серед них зазначимо такі:

 

Наявність сепаратора попереднього очищення

Ідеально чистого зерна з поля не буває — це означає, що у сушарку разом із зерном пшениці, сої або кукурудзи потрапить сміття, зерно інших культур і насіння бур’янів. Останнє завжди має високу вологість, що утруднить процес сушіння та спричинить додаткову витрату природного газу. До того ж наявність сторонніх домішок у товарному зерні вже є неприпустимою.

 

Наявність «страхувального» бункера

Класична проблема: комбайни працюють на повну, вантажівки суцільним потоком везуть зерно для сушіння, а сушарка не встигає. Або ж навпаки: пауза в роботі й сушарка стоїть. У цьому разі важливо встановити додатковий бункер, в якому зберігатиметься необхідний для стабільної безперебійної роботи обсяг зерна. Завдяки йому господарство заощадить на паливі, необхідному для повторного розігріву зерна, на амортизації обладнання. Місткість бункера має забезпечувати щонайменш 6–8 год безперервної роботи сушарки.

 

Режим охолодження зерна

Після просушування зерна воно може знову набрати вологу з атмосфери. Запобігти цьому, а також заощадити паливо, можна придбавши сушарку з вмонтованим охолоджувачем зерна. Інший варіант — установити допоміжний бункер охолодження. Цим аспектом нерідко, на жаль, нехтують керівники майбутнього елеватора.

 

Продуктивність норій

Слід закладати запас міцності норій, орієнтуючись на потужність сушарки. Їх продуктивність «на папері» має бути принаймні на чверть, а краще у півтора рази вищою від очікуваних потреб вашого господарства в сушінні зерна. Тоді продуктивність логістики зерна на вашому комплексі відповідатиме запланованим показникам.

 

Матеріали для зерносушарки

Оптимальний матеріал, з якого виготовляється місткість для сушіння кукурудзи, — алюміній, точніше алюмінієвий сплав. Звичайно, він дорожчий за деякі інші сплави, але це дає змогу експлуатувати обладнання не менш ніж 10 років без серйозних поламок. На відміну від алюмінієвого, оцинкована сталь та інші сплави зазвичай відпрацьовують набагато менше. Причина — корозія. Тому заощаджувати на матеріалах, обираючи сушарку, не бажано. Дешева конструкція прослужить не довше 3–4 років, і ремонту, ймовірно, не підлягатиме.

 

Забезпечення потокового режиму

Для цього необхідні дві додаткові норії — для завантаження/розвантаження (якщо такий режим не передбачено конструкцією). Це дасть змогу організувати безперебійну роботу сушарки.

 

Орієнтація на кукурудзу

Навіть якщо сушіння конкретно кукурудзи — не головне завдання для майбутнього обладнання, яке ви плануєте придбати, у виборі характеристик слід орієнтуватися передусім на цю культуру. Сушарка, яка чудово працює із «царицею полів», добре себе покаже на інших культурах.

 

Сервіс як фактор стабільності

Робота сушильного обладнання потребує ювелірного дотримання термінів, тому особливу увагу слід звертати на сервісне обслуговування кожного вузла. Звичайний режим роботи цього обладнання в сезон: 22 год щодоби, а фактично — машинерія працюватиме стільки, скільки це буде потрібно. Тривала зупинка в її роботі — це просто катастрофа. Саме тому оптимально придбати і сушарку, і цілодобове оперативне обслуговування як не просто бонус, а обов’язкову умову придбання. Серйозний дилер сам запропонує відповідну послугу.

 

Мобільність: доречна й не зовсім

Останнім часом для мобільних сушарок складають справжні оди. Мовляв, дуже зручно, бо можна підтягнути її туди, де вона потрібна, заощадивши на транспортуванні зерна. Додатковим бонусом вважається заробіток у сусідів-фермерів.

Це правильно, однак і тут не без ложки дьогтю. По-перше, навіть у мобільному варіанті сушарка — це складний дорогий механізм, який не дуже любить, коли його возять туди-сюди. Рекомендований фахівцями радіус переміщення для сушарки — не більше ніж 60 км. І то не дуже часто. По-друге, дбайливий господар, купуючи сушарку, орієнтується передусім на власні потреби. Її головне завдання — сушити зерно до бажаних показників вологості, і в потрібному обсязі, спаливши до того ж мінімум енергії. Нарікати на «простоювання» в цьому разі не доводиться, адже «погарувавши» сезон по сусідах, можна залишитися із купою спрацьованого металобрухту.

Найкраще мобільний варіант підійде об’єднанням фермерських господарств чи сільськогосподарських кооперативів. Там економічно вигідно придбати одну сушарку на всіх, і логістично виправдано поганяти її по окрузі в радіусі не більше ніж 10–20 км.

 

Ігор Павлюк

 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ