Тваринництво

Оптимальний мікроклімат у корівнику забезпечить високу продуктивність великої рогатої худоби

Стратегічне питання

Стратегічне питання

Оптимальний мікроклімат у корівнику вбереже від теплового стресу й забезпечить високу продуктивність великої рогатої худоби.

Важливість мікроклімату в корівнику важко переоцінити. Адже продуктивність молочних корів залежить на 70% від умов утримання й тільки на 30% — від генетичного потенціалу тварин. Оптимальний мікроклімат у корівнику забезпечує здоров’я тварин і максимальну конверсію корму, а отже, максимальну продуктивність від тварин і рентабельність ферми. 

Забезпечити оптимальні умови для утримання корів можна, застосовуючи комплексні рішення, які ми пропонуємо нашим партнерам. Починати потрібно з правильного будівництва приміщень й організації повітрообміну в них. 

Зона комфорту 

Олександр Батюк, директор компанії «Євро Деталь»

Щоліта ми спостерігаємо за тим, як господарства наражаються на одну й ту саму проблему: зниження продуктивності у тварин. І причина цього — корови перебувають у некомфортних умовах. Так, через стрес продуктивність тварин може впасти на 20–25%. В економічних розрахунках — це значні втрати для господарства. 

Корова перебуває у зоні комфорту, якщо температура повітря коливається від +4 до +24 °С. Тоді тварина витрачає мінімум енергії, отриманої від корму, на підтримання оптимальної температури тіла (+37,5…+39,5 °С). Особливо вимогливими до комфорту є корови високопродуктивної голштинської породи. А от корови червоностепової української породи більш адаптовані до високих температур. Вони здатні спокійно випасатися на луках за температури повітря +30 °С, не втрачаючи продуктивність. Хоча коровам і властиво адаптуватися до навколишнього середовища, різкі перепади температур негативно впливають на їх продуктивність. 

Якщо температура опускається нижче від оптимальної, корови витрачають певну кількість енергії, отриманої від корму, на обігрів тіла. І навпаки: за підвищення температури в приміщенні понад +24 °С у тварин збільшується частота дихання, а глибина вдиху зменшується — організм не доотримує кисень, сповільнюються метаболічні процеси, тварина стає кволою, втрачає апетит і припиняє споживати воду. Через тепловий стрес корови погано ідуть в охоту й запліднюються, погано відпочивають, тривалий час перебувають у риштаках, де прохолодніше. 

За обох сценаріїв виходу із зони комфорту організм корови бореться за життя, а молочна продуктивність різко знижується. Коли температура повітря підвищується до +40 °С, тварини перестають давати молоко. 

Несприятлива комбінація 

Негативний вплив на самопочуття і здоров’я тварин високої температури посилюється за підвищення вологості повітря, особливо гостро ця проблема постає в не вентильованому приміщенні. 

Улітку корови здатні виділяти під час видиху до 30 л вологи щодня. Якщо вологість повітря висока, ворсинки на шкірі тварин втрачають свою властивість відводити надлишки вологи з організму, в результаті різко знижується здатність до температурного обміну. Перебування тварин в умовах температури +23 °С і вологості 48–50% призводить до зменшення надоїв у голштинів на 3%, а за вологості 90% — на 35%. 

Узимку в не вентильованому корівнику значно посилюється розвиток грибів і патогенних мікроорганізмів на стінах і в кормах. Також нагромаджується вуглекислий газ у понаднормових концентраціях, що призводить до пригнічення роботи центральної нервової системи тварин — вони стають кволими і непродуктивними. Взимку за низьких температур і вологого повітря корова набагато швидше відводить тепло, ніж коли повітря сухе, відповідно, відчуває тепловий стрес і швидше замерзає. 

Не забуваймо, що перша необхідність корови — це свіже повітря. Тварина вагою близько 400 кг на добу переробляє близько 100 кг чистого повітря, що вдвічі більше за спожитий корм і воду. 

Тобто мікроклімат у корівнику значною мірою залежить від швидкості руху повітря в приміщенні. Оптимальна швидкість руху повітря в приміщенні: у зимовий час не має перевищувати 0,2 м/сек, а влітку залежно від температури повітря може збільшуватися до 5 м/сек. 

Ці особливості тварин дуже важливо враховувати в розробці конструктивних рішень на етапах проєктування та будівництва корівників. 

Світлоаераційний гребінь 

Насправді коровам не страшні сильні морози, якщо в приміщенні є доступ до чистого повітря, сухо й немає протягів. У цьому я переконався, спостерігаючи за роботою різних ферм, де корів утримують у приміщеннях під накриттям, захищених по периметру дерев’яними стінами, на глибокій підстилці. 

Однак на сучасній ефективній фермі потрібно забезпечити цивілізоване, технологічно правильне утримання високопродуктивних корів. Тому в будівництві приміщень потрібно врахувати обсяги повітрообміну в приміщенні, що безпосередньо залежить від висоти гребеня: чим він вищий — тим краще для повітрообміну. У своїх проєктах я закладаю висоту стелі, не нижчу за шість метрів. 

Кожен дах закінчується світлоаераційним гребенем або ліхтарем. Ця металоконструкція, яку ми розраховуємо й виготовляємо самі, забезпечує постійний відвід відпрацьованого й вологого повітря з приміщення, водночас сприяючи надходженню світла. Світло відіграє важливу роль у продуктивності корів, адже вони мають цікаву фізіологічну особливість: світлочутливі елементи, розташовані в оці, стимулюють обмінний процес і синтез молока у вимені. 

Ширина й висота світлоаераційного гребеня може коливатися залежно від особливості побудови даху. Оптимальна висота — 1,5–2 м. Наявність світлоаераційного гребеня дозволяє заощаджувати на освітленні приміщення, адже покриття (щільниковим або профільованим карбонатом) пропускає до 95% світла. Покриття профільованим карбонатом — якісніше, бо добре витримує град і мороз. А от щільникове може утворювати щілини, тому в разі потрапляння й замерзання в них води розтріскуються. 

Свіже повітря надходить у приміщення через вітрові штори. Використання світлоаераційного гребеня і вітрових штор дозволяє створити оптимальний повітрообмін у корівнику. Такі рішення втілено в багатьох прогресивних господарствах, воно підходить для ферм із прив’язною й безприв’язною системою утримання корів. На фермах таких господарствах, як «Прогрес» на Волині, «Бучачхлібпром» і Глобинський м’ясо-молочний комбінат було встановлено світлоаераційний гребень і вітрові штори, що забезпечило коровам оптимальний мікроклімат. 

Цікаве рішення було втілено в господарстві «Промінь» на Хмельниччині. В старому корівнику були низькі стелі (3 м), перегороджені ригелями, що унеможливлювало повітрообмін. У результаті роботи команди фахівців було ухвалено рішення зняти два ряди плит на стелі й вивести світлоаераційний гребень на висоту 4 метри. Тепер у приміщенні не затримується повітря, насичене вологою; не спостерігається різких перепадів температури; тваринам комфортно навіть без додаткового вентилювання. 

Сучасні вентилятори 

Та чи можна обійтися без вентиляторів? На сьогодні, коли спостерігається підвищення середньої температури влітку до +44 °С (максимально зафіксували +56 °С), вітрові штори не здатні ефективно забезпечити повітрообмін у приміщенні. Для створення мікроклімату потрібна додаткова система циркуляції повітряних потоків. 

Повітряні потоки можна створити двома типами вентиляторів. Перший — осьові або прогонні, які розміщують під кутом над місцем скупчення тварин і спрямовують на них потік свіжого повітря, таким чином охолоджуючи. 

Другий тип — лопатевий вентилятор стельового типу або дестрифікатор. Його завдання — змішати холодне й тепле повітря в різних шарах, і вирівняти до оптимальної температури. Розміщення світлоаераційного гребеня на висоті 10–12 м дозволяє максимально оптимізувати цей процес. 

Узимку за низької температури навколишнього середовища прогонні вентилятори призведуть до появи протягів. А дестрифікатор за умови закритих штор, вікон і клапанів на світлоаераційному гребені забезпечить комфортний мікроклімат у приміщенні. 

Разом з осьовими вентиляторами в приміщеннях застосовують систему туманоутворення. Температуру повітря в приміщенні знижують за допомогою дрібнодисперсного розбризкування води через форсунки під високим тиском. Є ще одна технологія — так звана «плачуща стіна»: у стінних модулях установлюють водяні панелі, повітря, проходячи через неї, охолоджується й надходить до приміщення. Це рішення впроваджується в США, а в Україні поки що не застосовувалось. 

Усі ці технології сприяють створенню оптимального мікроклімату в корівнику й отриманню господарством стабільних прибутків. 

Олександр Батюк, директор компанії «Євро Деталь»   

журнал The Ukrainian Farmer, серпень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
The Ukrainian Farmer
The Ukrainian Farmer
The Ukrainian Farmer
8
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ