Тваринництво

Способи знероження та запобігання рогоутворенню у великої рогатої худоби

Безрогі муки

Безрогі муки

Способи знероження та запобігання рогоутворенню у великої рогатої худоби.

Загальновизнано, що безприв’язна технологія утримання великої рогатої худоби вимагає комплектування стада знероженими тваринами. Вважається, що така худоба спокійніша, молодняк дає кращі прирости маси тіла, серед тварин знижується травматизм, а їх догляд стає безпечнішим. 

Тому вітчизняні й закордонні генетики й селекціонери приділяють значну увагу виведенню безрогої (комолої) породи великої рогатої худоби. А поки що в господарствах застосовують декорнуацію (знероження) і запобігають росту й розвитку рогових відростків у телят. 

Методи ампутації 

Інколи виникає потреба ампутації рогового відростка. Наприклад: відкриті переломи основи рога; злоякісні пухлини; неправильний ріст, коли викривлений ріг пошкоджує навколишні тканини й органи; битливість; формування череди для безприв’язного утримання тощо. 

Ампутацію рогів здійснюють безкровним і кривавим методами. Суть безкровного методу полягає в тому, що на шкірну частину основи рога накладають кільце з вакуумної гуми, що тисне на судини й тканини, спричиняючи некроз тканин і мимовільне відпадання рога. Кільце одягають за допомогою спеціальних щипців, якими його розтягують і зміщують до основи рога. Однак після накладання кільця у тварин спостерігається больова реакція та зменшується апетит, внаслідок чого знижується вгодованість і молочна продуктивність. 

Ампутацію верхівки рогового відростка можна провести, не завдаючи болю тварині й не спричиняючи кровотечі. Також ураховують висоту рогового чохла над кістковою основою рогового відростка й ампутують дуговою, листовою або дротяною пилкою тільки роговий чохол, а рогового відростка не чіпають. 

Кривавим методом ампутацію рогового відростка можна виконати кількома способами. Тварину фіксують у стоячому або лежачому положенні, застосовують знеболювальні засоби. Навколо основи рогового відростка виконують циркулярну інфільтраційну анестезію, а також провідникову анестезію нерву рога. Анестезія настає через 5–10 хв. На користь знеболювання під час декорнуації вказує той факт, що після операції швидко знижується рівень кортизолу. Відновлення рівня кортизолу в крові сприяє зменшенню стресу, що менше відбивається на фізіологічних показниках організму тварин і продуктивності. 

Відрізання рогу застосовують у разі переломів рогового відростка біля його основи. Голову тварини ушкодженим рогом повертають донизу й перепилюють його дротяною, дуговою або листовою пилкою нижче від місця перелому, в ділянці непошкоджених тканин. Дрібні внутрішньо-кісткові кровоточиві артерії руйнують гостроконечним скальпелем. Для цього до місця кровотечі прикладають вістря гостроконечного скальпеля й поворотами по його осі в різні боки руйнують гаверсові канали разом із судинною стінкою, пришвидшуючи тромбоутворення. 

Зупинити кровотечу 

Кровотечу можна також зупинити легким прикладанням або доторкуванням до судин, що кровоточать, електротермокаутера або електроскальпеля. З операційної рани обов’язково видаляють кісткові уламки стерильними марлевими серветками або тампонами. 

Для остаточної зупинки кровотечі рекомендують кровоточиву кісткову тканину пломбувати розігрітою на водяній бані антисептичною пастою. Наносити її потрібно так, щоб вона не затікала в лобну пазуху. На післяопераційну рану накладають стисну пов’язку, яку не знімають протягом двохтрьох днів. Одночасно із заміною пов’язки міняють тампони через кожні 2–3 дні. В теплу пору року тампони слід просочувати репелентами (речовинами, що відлякують кровосисних комах). Дефект рога заростає через 3–4 тижні внаслідок розростання фіброзної й кісткової тканин. 

Запобіжні заходи 

Для уникнення досить складних для тварини й ветеринарів і недешевих операцій у господарствах із безприв’язним утриманням великої рогатої худоби проводять запобіжні заходи щодо недопущення росту й розвитку рогів (рогоутворення) у телят у перші дні після народження. 

Щоб запобігти рогоутворенню, застосовують три основних способи: хірургічний (механічне травмування, вирізання рогових горбиків), термічний (припікання), хімічний (руйнування кислотами, лугами). Усі вони базуються на руйнуванні епідермісу й основи шкіри в ділянці рогових горбиків. 

Перед хірургічною операцією або іншими способами запобігання рогоутворенню, телят фіксують, найчастіше стоячки, застосовуючи нейролептики, а також провідникову анестезію нервів рогів і проводять підготовку операційного поля. Хірургічним способом у телят рогові зачатки видаляють трепаном. Таку хірургічну операцію з руйнування епідермісу й основи шкіри в ділянці рогових горбиків досить не просто виконати, крім того, можуть виникнути післяопераційні ускладнення, такі як сильна артеріальна кровотеча, запалення лобної пазухи, що, своєю чергою, потребують додаткового лікування або навіть призводять до передчасного вибраковування чи загибелі тварини. Саме через це хірургічний метод запобігання рогоутворенню майже не застосовують в умовах сучасного молочного й м’ясного скотарства. Слід зазначити, що на сучасному ринку ветеринарного обладнання є електромеханічні прилади для видалення рогових зачатків у молодняку великої рогатої худоби, які забезпечують високу ефективність операцій і продуктивність праці спеціалістів. 

Термічний метод переважає хірургічний за багатьма показниками щодо самого виконання та впливу на організм телят. Термічним способом телят знерожують у двотритижневому віці металевими, електричними або газовими припікачами (термокаутерами). Найчастіше для термічного припікання рогових зачатків застосовують електричні термокаутери. Вони є різних модифікацій і можуть працювати від електричної мережі на 220 В або через понижувальний трансформатор на 12 В чи від автомобільного акумулятора. Після нагрівання наконечника його прикладають на роговий горбик і, помірно притискаючи, заглиблюють у тканини, щоб зруйнувати й видалити корінь рогового зачатка. На сьогодні електротермокаутерами технічно досконалих конструкцій забезпечено багато господарств, де вирощують велику рогату худобу. 

Хімічний метод запобігання рогоутворенню базується на нанесені на рогові горбики телят сильнодійних хімічних речовин. Вони викликають некроз епідермісу й основи шкіри рогових горбиків із подальшим їх переродженням у сполучну тканину, що призводить до втрати властивості рогового відростка рости й розвиватися. Оптимальний вік телят для знероження — перші два дні життя, найпізніше — сьомий день для теличок і п’ятий день для бичків. Таке відтермінування строків знероження телят застосовують на великих фермах із плановим тижневим циклом ветеринарних обробок — в один день проводять знероження всіх телят, що народилися протягом тижня. 

За застосування рідких засобів, препарат може потрапити на незахищені ділянки шкіри як тварин, так і лікаря або його помічників, що може призвести до хімічного опіку. Крім того, телята часто облизують одне одного, що може призвести до пошкодження слизової оболонки ротової порожнини та язика. Тому застосування рідких хімічних речовин не знайшло широкого застосування. 

Проте на сучасному ринку ветеринарних препаратів є великий вибір різних паст і гелів, до складу яких входять хімічні речовини для запобігання рогоутворенню. Перед нанесенням пасти вистригають і голять шерсть навколо основи рогового горбика в діаметрі 20–25 мм і наносять пасту. Для запобігання її шкідливої дії ділянку шкіри навколо місця нанесення змащують вазеліном. Цей метод запобігання рогоутворенню добре себе зарекомендував на сучасних молочних фермах із технологією утримання телят у будиночках, яка не дозволяє телятам контактувати між собою і злизувати пасту, нанесену на рогові горбики. 

Отже, всі методи знероження телят мають свої переваги й недоліки та постійно удосконалюються. На сьогодні найперспективнішими є: з механічних — електромеханічні прилади для видалення рогових горбиків; із термічних — спосіб знероження електротермокаутерами досконалих конструкцій; із хімічних — пасти для хімічного руйнування рогового горбика.  

Аполлінарій Краєвський

журнал The Ukrainian Farmer, серпень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ