Складні часи переживає сільське господарство нині: низькі ціни на вирощену продукцію, висока вартість на засоби виробництва, проблеми робочої сили, логістики тощо. Кожен фермер «сушить голову» над тим, що сіяти навесні, які технології застосувати, щоб отримати прибуток і разом із тим зберегти основні агрономічні принципи/правила ведення рослинництва. Аналіз ситуації показує, що саме економічні мотиви нині є вирішальними у формуванні структури посівних площ, виборі тієї чи іншої технології.
Публікації у фахових виданнях, соціальних мережах, а також спілкування з фермерами свідчать про те, що здебільшого вирощування традиційних зернових культур — озимої пшениці, ярого ячменю, кукурудзи — 2023 року виявилося збитковим. Позитивні економічні результати отримали переважно за вирощування олійних культур: ріпаку, соняшнику, сої, пивоварного ячменю. Така сама тенденція простежується і в наших дослідженнях, проведених на агроплатформі Лімагрейн у Вінницькій області (табл. 1).
Таблиця 1. Економічна ефективність вирощування сільгоспкультур *
У розрахунках економічної ефективності вирощування тих чи інших культур до уваги було взято середню врожайність по всіх сортах/гібридах, які були розміщені у виробничих дослідах.
Отже, наведені дані дають підстави стверджувати, що соя, соняшник, озимий ріпак, а також ярий ячмінь на пивоварні цілі у сезоні 2023 року були економічно найбільш спроможними. По-перше, вказані культури виявилися найменш фінансово затратними. Так, виробничі витрати на вирощування сої становили 25,5 тис. грн/га, соняшнику та ярого ячменю — 30 тис. грн/га, озимого ріпаку — 34 тис. грн/га, що майже у 1,5 раза менше, ніж на вирощування кукурудзи. По-друге, чистий прибуток за вирощування цих культур становив 17,6–23,6 тис. грн/га, рентабельність — 59–79%, тоді як вирощування кукурудзи, озимої пшениці зумовлювало мінімальний прибуток на рівні 1–4,4 тис. грн/га. Доволі вигідним було також вирощування пивоварного ярого ячменю: чистий прибуток — 13,5 тис. грн/га, рентабельність — 45%, тоді як вирощування ярого ячменю на фуражні цілі виявилося збитковим.
Як уже зазначалося вище, чимало агроформувань у сезоні-2024 роблять ставку на олійні культури, зокрема, планують істотно наростити площі під соєю. На мій погляд, збільшення посівних площ сої може бути виправданим як тимчасовий захід з метою, перш за все, економії коштів. Проте не факт, що закупівельні ціни на сою за великої пропозиції збережуться. Вже нині ціна на сою «просідає». Пригадується історія 3–4-річної давності, коли ціна на сою становила 10–12 тис. грн/т.
З агрономічного погляду насичення сівозміни олійними культурами веде до істотного погіршення водного режиму ґрунту, загострює фітопатологічну ситуацію, пов’язану зі спільними хворобами цих культур, наприклад, білою гниллю. У зв’язку з цим як альтернативний варіант варто розглянути збільшення посівних площ під пивоварним ячменем. З одного боку, це культура, що дуже добре вписується у сівозміну з олійними культурами як організаційно, так і агрономічно. Зокрема, ярий ячмінь завдяки розміщенню кореневої системи у верхньому шарі ґрунту лишає глибинну вологу для інших культур, які здатні її засвоювати з нижчих горизонтів ґрунту (ріпак, соя, соняшник). Відома також оздоровча роль ячменю — зменшення навантаження інфекції, наприклад, білої гнилі.
З іншого боку, попит на пивоварне зерно ячменю завжди високий і супроводжується привабливими цінами. Відомо, що у сезоні-2023 виробники пивоварного ячменю контрактувалися за ціною 7100–7500 грн/т. Наприклад, такі господарства, як ТОВ «Куриловецьке і К» Жмеринського району, ФГ «Фавор ВГВ» Літинського району, СТОВ «Ренет» Гайсинського району Вінницької області, ТОВ «АгроінвестЗерно» Старосинявськог району Хмельницької області, які вирощували пивоварний ячмінь сорт ЛГ Тосса, а також озимий пивоварний ячмінь сорт Казанова, контрактуючись у вказаному ціновому діапазоні отримали до 20 тис. грн/га чистого прибутку.
Вирощування ярого ячменю на пивоварні цілі вимагає чіткого дотримання технології, щоб отримати зерно відповідної якості. Основні вимоги до пивоварного зерна ячменю такі:
• уміст білка — 9–11%;
• уміст крохмалю — 60–70%;
• уміст безазотистих екстрактивних речовин — 78–82%;
• розмір зерен понад 2,5 мм — 85%;
• плівчастість зерна — 7–10%;
• здатність до проростання — 96%.
Великий вплив на формування пивоварних якостей у вирощуванні ячменю мають умови зовнішнього середовища. Формуванню якісного, придатного для виробництва солоду зерна ячменю сприяють такі чинники:
• відсутність різких добових і сезонних перепадів температур та вологості повітря впродовж вегетації;
• відсутність повітряної та ґрунтової посухи, а також спекотних явищ у літній період;
• ґрунти з хорошими агрохімічними й агрофізичними властивостями: чорноземи, сірі лісові опідзолені, дерново-карбонатні легкота середньосуглинкового механічного складу.
З огляду на сказане вище оптимальною зоною для вирощування пивоварного ячменю є Лісостеп, особливо західний.
Потенційна здатність формувати ті чи інші властивості зерна для пивоваріння і не тільки закладається на етапі створення сорту, відповідно, контролюється генетично. Тому основою вирощування ячменю на пивоварні цілі є сорт, який офіційно визнано і занесено до відповідного Державного реєстру. Проте не тільки Державний реєстр є визначальним. Важливо, щоб сорт був перевіреним і визнаним пивоварами. Перевіреними й визнаними пивоварами сортами ячменю пивоварного спрямування є сорти відомої європейської компанії «Лімагрейн». Серед них добре відомі середньостиглі сорти Овертюр і Одіссей, які на українському ринку вже понад 5 років. Упевнено завойовують ринок і симпатії фермерів нові сорти, такі як средньоранній сорт ЛГ Тосса, середньостиглі ЛГ Бельканто і ЛГ Фламенко. Характерними особливостями пивоварних сортів «Лімагрейн» є:
• високий потенціал урожайності — понад 8 т/га;
• стійкість до полягання — 8–9 балів;
• стійкість до борошнистої роси — 8 балів, інших хвороб — 7 балів;
• хороша здатність до кущіння;
• здатність формувати велике зерно з вирівняністю 85–90%;
• стабільні у виробництві, добре адаптуються до умов вирощування;
• гарантують чудові пивоварні якості за умов дотримання технологічних регламентів вирощування й післязбиральної доробки.
Для вирощування ячменю на пивоварні цілі найпридатнішими є високі репродукції сорту — не нижче другої. Технологічні операції мають бути спрямовані на розв’язання таких завдань:
• отримати дружні, рівномірні сходи, не допустити асинхронного розвитку пагонів упродовж вегетації;
• забезпечити збалансоване мінеральне живлення — важливо не допустити надмірного живлення азотом, особливо у другій половині вегетації, на етапі формування зерна;
• організувати якісний захист посівів від бур’янів, хвороб, шкідників і полягання;
• не допустити перестою, своєчасно зібрати врожай і довести його до регламентованих кондицій.
Досягнення поставлених цілей лежить через виконання низки агрозаходів. Зокрема, для сівби беруть ретельно очищене, відкаліброване з енергією проростання понад 90% насіння. Насіння слід до сівби обробити комплексом захисно-стимулювальних препаратів із додаванням інсектицидного компонента, а також фунгіцидів тривалої дії, наприклад, препарату Систіва. Оскільки ячмінь не має потужної глибокопроникної кореневої системи, бажано його розміщувати на зораних на глибину 25 см площах.
Сівбу проводять у ранні терміни, відразу за настання фізичної стиглості ґрунту з нормою висіву 3–3,5 млн/га схожих зерен на глибину 2–3 см. Сівбі передує якісна культивація та внесення мінеральних добрив. Орієнтовно вносять 1,5–2 ц/га нітроамофоски та 1–1,5 ц/га аміачної селітри. Наш досвід свідчить, що найкращий ефект розчинності, продуктивної дії забезпечують нітроамофоски від компанії «Яра». Разом з тим не бажано як азотні добрива застосовувати карбамід, КАС через пролонговану їх дію.
Ярий ячмінь, як порівняти з іншими зерновими культурами, доволі чутливий до гербіцидів, особливо гормональної дії. Тому гербіциди цієї групи не бажані на посівах ячменю, або, як виняток, за потреби можливе застосування цих діючих речовин у поєднанні з іншими, наприклад, препаратами групи триазолпірамідинів, у яких вони містяться в невисоких дозах.
У разі висіву насіння, обробленого, зокрема, препаратом Систіва, необхідність внесення фунгіцидів по листку виникає зазвичай пізніше — орієнтовно у фазу прапорцевого листка — на початку колосіння, друге внесення — у фазу колосіння. Наприклад, ми апробували таку схему: по прапорцевому листку — Адексар Плюс, 0,5–1 л/га, у фазу колосіння — Осіріс Стар, 1–1,5 л/га. Інсектициди вносять за потреби незалежно від фази росту і розвитку ячменю.
Пильну увагу слід приділити захисту ячменю від полягання. Морфорегулятори застосовують відповідно до регламентів на добре розвинутих посівах, які здатні продукувати понад 5 т/га зерна.
Запорукою хорошої якості пивоварної сировини ячменю для виробництва солоду є своєчасне збирання врожаю. Як правило, ячмінь збирають прямим комбайнуванням за вологості зерна 16–18%. Перестій, збирання зерна за вологості 10–12% веде до його травмування, погіршення здатності до проростання, а також до зниження вмісту крохмалю, набуття зерном небажаного кольору. Доробку зерна ячменю здійснюють у насіннєвому режимі. За потреби зерно підсушують за температури теплоносія не більше як 40 °С. Очищають і калібрують із застосуванням підсівного решета з отворами розміром 2,5 мм.
Отже, вирощування пивоварного ячменю селекції «Лімагрейн», збільшення його посівних площ є вигідним як агрономічно, так і економічно.
The Ukrainian Farmer
