Агрономія

У господарстві KSG Agro очікують на найвищі за останні кілька років урожаї озимих і ярих

Нестандартний сезон

Нестандартний сезон
Урожайність пшениці та ячменю в KSG Agro істотно вища за середньостатистичні показники за останні п’ять років

У господарстві KSG Agro очікують на найвищі за останні кілька років урожаї озимих і ярих культур — нюанси роботи в нетипових умовах  

Якщо взимку українські аграрії вітали один одного зі снігопадами, а навесні — з дощами, то вже влітку багато хто з них згадував слова казки братів Ґрімм: «Раз, два, три, горщику, не вари!» Подивитись, як тривають жнива, і розпитати про нюанси сезону з нетиповими умовами та найближчі плани, ми відправились на Дніпропетровщину в поля KSG Agro. 

Уплив вологи 

Кінець липня. На полях агрохолдингу кипить робота — тут закінчують збирати врожай озимих культур. Цього кульмінаційного моменту, заради якого тривала боротьба протягом попередніх місяців, очікують усі учасники жнив. На жнивах працюють два десятки комбайнів Claas Lexion і пів сотні зерновозів. Зібрали ріпак, закінчили косити ячмінь. Дещо сповільнили темпи скошування пшениці — не вельми сприятливі погодні умови. Напередодні випав дощ, тож ми маємо трохи часу на спілкування з представниками агрономічної служби. 

У KSG Agro показниками середньої врожайності пшениці та ячменю задоволені, адже вони істотно вищі за середньостатистичні цифри за останні п’ять років: пшениця — 48–49 проти 32–35 ц/ га, ячмінь — 47 проти 34 ц/га. 

Дмитро Ємельченко

Утім, вплив на врожайність культур і якість зерна погодних умов, а саме — велика кількість вологи, виявився неоднозначним. З одного боку, опади допомогли отримати вищу врожайність, але з іншого — призвели до втрат. «Цьогорічні жнива ячменю починали з урожайністю 53 ц/га, — розповів Дмитро Ємельченко, заступник директора з виробництва KSG Agro. — Але далі шквал і град положили посіви на частині полів». 

Крім того, просіла якість зерна: близько 60% зібраної в агрохолдингу пшениці — третього класу і 40% — фуражне зерно. «Нині різниця між ціною тонни фуражної та продовольчої пшениці на українському ринку — 200 гривень — додав пан Дмитро. — З урахуванням нашої урожайності, це додатково майже 1000 гривень на гектарі. Тобто боротися за продовольчу пшеницю був сенс».

 EBITDA в регіоні 

Вища, порівнюючи з минулим роком, урожайність дозволяє холдингу повною мірою задовольнити потреби в зерні для виробництва корму для свинокомплексу. Для цього лишать 14 тис. тонн зернових — пшениці, ячменю, кукурудзи, тритикале й сорго. Решту врожаю експортують до країн Ближнього Сходу. 

Цього року рентабельність озимих культур у холдингу очікують на рівні 70% проти тогорічного показника 30%. Хоча собівартість вирощування сільськогосподарських культур щороку зростає через підвищення цін на всі складові, компанії вдалося знизити собівартість зерна — обравши оптимальну технологію вирощування культур, комплекс заходів і результат. Наприклад, ранні закупки добрив до нового сезону дозволяють заощадити. Ось сульфоамофос під сівбу озимини придбали завчасно по 10,2 тис. грн/т з урахуванням доставки, а нині тонна цих добрив обійдеться в 17 тис. гривень. КАС купили восени по 6,7 тис. грн/т, а навесні довелося б платити по 10 тис. гривень. 

«Ефективність рослинництва залежить від регіону, у якому працює агропідприємство, — зауважує Дмитро Ємельченко. — Якщо для Хмельниччини загальногосподарська EBITDA 500 доларів — звичний показник, то для Дніпропетровщини 300 доларів — дуже серйозний успіх». Та й цих результатів можна досягти тільки за умови оптимальної технології вирощування культур, виробленої на основі власного досвіду. Щоб дізнатися нюанси технологій вирощування культур, ми відправились до Новопокровського відділення «КСГ Дніпро». 

Структура посівів 

Василь Гурін

Новопокровське відділення «КСГ Дніпро», яким керує Василь Гурін, обробляє 5300 га угідь. Традиційно сіють 1900 га озимої пшениці, 450 — озимого ячменю, 360 — озимого ріпаку, 750 — кукурудзи і 1750 га соняшнику. 

Цьогоріч завдяки дощам урожайність із гектара отримали вищу, ніж зазвичай: ячменю — 46 ц, пшениці — 48 ц. На своїх складах лишають посівмат і зерно для пайовиків. А основну частину збіжжя на полі завантажують у зерновози й відвозять. «Зерно пшениці косимо з базовими кондиційними показниками: вологістю — 12%, засміченість — 1,1–1,3%, — розповів пан Василь. — Тож немає сенсу витрачати час і кошти на доочищення, досушування й перевалку на елеваторі». 

Господар має оптимістичні види й на врожай ярих культур — очікує врожайність значно вищу, ніж торік. Соняшник — найрентабельніша культура, якраз активно цвіте, а рік тому стояв з опущеними кошиками через дефіцит вологи. Кукурудза — найризикованіша культура, нагнала масу й завдяки дощу, який «збив» спеку, пройде фазу цвітіння без втрат.  

У новому сезоні структура посівів у Новопокровському відділенні дещо зміниться: 400 га планують відвести під вирощування насіння озимого гороху, щоб у 2023 році закласти промислові посіви в агрохолдингу. Бобова культура передуватиме озимій пшениці, тож господар очікує прибавки її врожайності на 1,5 т/га. 

З досвіду сусіднього господарства хороші результати дає озимий горох сербської селекції (насіння першої репродукції коштує 1,5 тис. дол./т). Також в агрохолдингу розглядають можливість дослідити новий сорт озимого гороху чеської селекції. «Горох — наша потенційна промислова культура. Його потрібно вирощувати насамперед для покращення сівозміни, — зауважує Дмитро Ємельченко. — Адже ми дожилися до того, що аграрії в регіоні застосовують двопільну сівозміну». Систематичне порушення ротації культур призводить до виснаження ґрунту й нагромадження хвороб, які нинішнього дощовитому року проявилися повною мірою. 

Також в агрохолдингу планують вирощувати квасолю. Це рання культура сівби, яка, на відміну від ярого гороху та сої, формує боби в травні, завдяки чому уникає нищівної дії літньої спеки й посухи в критичну фазу розвитку. Та й ціна на квасолю більш ніж приваблива — 2200 дол./т. 

На старті — ріпак 

Паралельно з роботою комбайнів на полях «Дніпра» триває підготовка до сівби озимого ріпаку на площі 800 га. Минулого сезону середня врожайність становила 3 т/га. 

Основне завдання в передпосівній підготовці ґрунту — зрушити прошарок пожнивних решток і капіляри, прибрати бур’ян і спровокувати ріст падалиці. Задля цього, а також створення м’якого ложа для ріпаку, у Новопокровському відділенні проводять два дискування й культивацію. «Цього року через дощі більше бур’янів, — показує Василь Гурін небажану рослинність, що з’явилась на полі після скошування пшениці. — Але дискування легко їх прибере. Після сівби озимини попрацюємо основним і страховим гербіцидами». 

Серед улюблених гібридів ріпаку пана Василя — середньоранні Арсенал і Артога («Лімагрейн»). Вони швидко стартують, стійкі до хвороб і стресових чинників, мають високу стійкість до розтріскування стручків, що дає ширше часове «вікно» для збирання врожаю. «Одного року перед збором ріпаку випав град, і в той час, як в інших гібридів висипалось від 40 до 60% насіння, Артога втратив усього по 3 ц/га», — аргументує керівник господарства. 

Індивідуальні рішення 

Ґрунти в господарстві «Дніпро» — важкосуглинисті чорноземи, тому бодай раз на три роки потрібно застосовувати глибокий обробіток. 

Зазвичай під кукурудзу та соняшник проводять глибоку оранку або безвідвальний обробіток ґрунту. Після цих попередників пшеницю можна сіяти як по нульовому обробітку ґрунту, так і після дискування — залежно від поля. Під пшеницю та ячмінь ґрунт дискують на глибину сівби й одразу сіють. Якщо пшениці передує ріпак, то двічі дискують із різною глибиною та культивують на глибину сівби. 

«До кожного поля ми маємо зважений, індивідуальний підхід і застосовуємо технології, які дають найкращий результат, — наголошує пан Василь. — Крім того, враховуємо умови року». Ось торік через посуху соняшник мав слабке стебло, тому пшеницю після цього попередника частково сіяли по нульовій системі. А цьогоріч соняшники мають товсте стебло й набрали велику масу, тож сівалка «по нулю» якісно не посіє. Тому потрібно буде подрібнити рештки й дискувати — будує плани на осінь очільник «Дніпра». 

Удосконалювати й адаптувати до змін клімату обробіток ґрунту вдається й завдяки постійному оновленню технопарку. Торік узяли на пробу шлейф-борони Ларі «Лозовських машин», і оскільки обладнання показало чудовий результат, придбали ще дві. Восени у цього виробника планують придбати дискові борони. Крім того, придбають змішувальні вузли для розчинно-заправних станцій під унесення добрив і ЗЗР та суцільні культиватори Tiger-Mate 200 Case IH. 

Провідна озима 

Озимій пшениці належить головне місце в зимовому клині: 70–80% посівів вирощують після соняшнику, 5–10% сіють після кукурудзи та ріпаку. 

Систему підживлення культури планують із розрахунку отримати врожайність на рівні 4,5–5 т/га. Торік як стартове добриво дали 100 кг/на сульфоамофосу. Основне підживлення провели у два етапи по мерзлоталому ґрунту — внесли відповідно на гектар 150 і 100 кг КАС. «Цей рік такий унікальний, що якби нагодували пшеницю з розрахунку на врожайність 7 т/га, то стільки й отримали б, — розмірковує Василь Гурін і додає: — Але оскільки така кількість опадів випадає раз на десятиріччя, то краще не ризикувати, адже як видасться посуха, то за вкладених сім тонн, можна накосити три». 

Серед популярних у господарстві сортів озимої пшениці є вітчизняні та закордонні (Миронівського інституту пшениці, «Лімагрейн», «КВС»). Усі дають стабільну та більш-менш однакову врожайність — хоча, додає пан Василь, цей показник здебільшого залежить від попередника, а не від селекції. «Першими косимо перевірені часом Подолянку та Злуку, — розповів керівник господарства. — На моє переконання, це наші „верблюди”, які в посушливих умовах регіону дають стабільні врожаї». З «іноземців» найкраще цього року проявила Колонія, яка в бункер доплюсувала на 0,5 т/га більше, ніж інші сорти. 

У новому сезоні, як і завжди, першим висіватимуть українські сорти по кращих попередниках, далі посіють ячмінь (щоб він вчасно стартував), а потім повернуться до сівби іноземних сортів озимої пшениці. 

Перевірені гібриди 

У виборі гібридів соняшнику та кукурудзу «голоси» за селекцію розділилися: соняшник — тільки іноземна, а кукурудза — тільки українська. 

Усього в «Дніпрі» нинішнього року висіяли сім гібридів соняшнику «Лімагрейн», «Сингенти» та «Євраліс». З вибором оригінаторів, схоже, не прогадали. «Зазвичай у наших ризикових умовах землеробства найкращу віддачу отримуємо від гібридів ЛГ 5582 і 5580, — коментує господар і додає: — Але цьогоріч завдяки опадам шанси вистрілити краще від інших мають Кантара, Сузука та Алькантара, яка створена для вирощування в умовах посухи». 

Серед гібридів кукурудзи на 100% вдається реалізувати потенціал ДН Хортиця і ДБ Хотин НААН України (у посушливий рік отримали 9 т/га з вологою 13%). Цього року за рекомендацією постачальника спробували Візир («Маїс», Дніпро) — наразі задатки на врожай дуже оптимістичні, але, як кажуть, бункер покаже. «Українські гібриди не поступаються врожайністю (8 т/га) імпортним навіть в екстремальних умовах та й цінова політика нижча, — додає Василь Васильович. — Єдиний їх недолік — гірша віддача вологи. Тому я обираю гібриди з ФАО 280, й завдяки селекції працюю за спрощеною технологією, без досушування». 

Посилений захист 

Рясні опади змусили аграріїв Півдня згадати хвороби рослин, про які знали тільки теоретично, й скоригувати системи захисту культур. «Зі шкідниками в регіоні не було буму, а от хвороби, спровоковані опадами, завдали великої шкоди рослинам», — зазначив Василь Васильович. Але господарствам холдингу вдалося втрати звести до мінімуму завдяки постійному моніторингу посівів за допомогою платформи Cropio, вчасній обробці ефективними препаратами. 

У «Дніпрі» в посівах з’явився альтернаріоз, тож довелося посилити фунгіцидну обробку. По соняшнику додатково працювали гербіцидами й обробили посіви фунгіцидом Аканто Плюс через спалах сеп торіозу. Коли після збирання ріпаку на посіви перекинулися кліщі, соняшник обробили інсектицидом з акарицидною дією. 

Поля з пшеницею та ячменем ще восени обробили від септоріозу. А навесні посіви з колосовими культурами уразив фузаріоз колоса — нова для регіону хвороба. 

Кукурудза зазвичай не завдає клопоту. Якщо посіви атакує стебловий метелик, проти нього ефективно спрацьовує внесення трихограми. Восени завдяки сухій погоді інсектициди застосовують вкрай мало та й то заради якості, а не кількості врожаю, адже пошкоджені зерна слугують воротами для проникнення збудників фузаріозу. 

У регіоні посівам соняшнику загрожує вовчок соняшниковий

«У системі захисту культур господарства KSG Agro застосовують тільки оригінальні препарати («Сингента», «Байєр», «БАСФ», Corteva) й „порядні” дженерики («Адама», «Август») у співвідношенні 50 : 50, — акцентував Дмитро Ємельченко. — Ніякого екстриму, ніякої „дешевої рибки”. Наявність вологи дала хороші перспективи на врожай, тож ми боремося за нього якісним захистом». 

Утім, розслаблятися агрономам не варто через загрозу нових для регіону хвороб і шкідників. Та й відомих слід чатувати — так, поряд із пшеничним полем «Дніпра» в чужих посівах соняшнику редакційна «інспекція» виявила рослини вовчка соняшникового. 

Аналіз і рішення 

Остання наша зупинка — в головному офісі агрохолдингу. Тож ми не упустили можливості поставити пару запитань голові Ради директорів KSG Agro Сергію Касьянову щодо розвитку рослинництва. 

У найближчій перспективі агрохолдинг планує впровадити крапельний полив в першу чергу під вирощування кукурудзи. Зрошенням буде охоплено 300 га в Апостольському відділенні. «Ми вже замовили виготовлення проєкту, у ньому буде враховано розташування лагун і використання відходів свиноферми як натуральних добрив», — розповів пан Сергій. 

Для реалізації цього довгострокового проєкту планують стати учасниками програми державної підтримки для сільгоспвиробників, які використовують меліоровані землі, а також викупити земельну ділянку. «Попри міфи та заполітизованість питання щодо запуску земельної реформи, масового скуповування землі та черги за паями не спостерігається, — зазначив Сергій Касьянов. — Але, на жаль, досі лишається не врегульоване питання щодо оцінювання земельних ділянок, механізму кредитування на покупку землі». 

Утім, для холдингу будь-яка інформація, навіть негативна, аж ніяк не привід для песимізму, швидше — можливість ретельніше все проаналізувати й ураховувати в ухваленні рішень.  

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ