Невеликі фермерські господарства можуть і повинні створювати конкуренцію великим промисловим комплексам. Їхній козир — крафтове виробництво, надходження в місцеві бюджети й додаткові робочі місця. Започаткувати та розвивати цей бізнес не так вже й складно — досвід ФГ «Фортуна-2015», що на Полтавщини, це підтверджує.
Власна справа
Катерина та Владислав Скрильники молочний бізнес вирішили започаткувати 2015 року, розпочали формувати стадо з чотирьох корів, яких їм подарували рідні. Утім, обидва змалечку були звиклі до корів — батьки Катерини весь час тримали худобу, а дідусь та бабуся Владислава навіть вели цю справу професійно, організувавши фермерське господарство «Володар-С». Цей сімейний бізнес успадкував чоловік і тепер разом з дружиною успішно його розвивають. Сфери відповідальності поділили не лише персонально, а й юридично: пані Катерина більше опікується тваринами, розвитком ферми, адже за фахом — інженер-механік (закінчила Полтавську аграрну академію). Пан Владислав, колишній співробітник поліції, випускник Дніпропетровського держуніверситету внутрішніх справ, опікується технічним оснащенням господарства, вирощуванням сільськогосподарських культур і приготуванням кормів для тварин. Землеробство на орендованих землях та заготівля кормів із вирощеної сировини — сфера діяльності ФГ «Фортуна-2015».
Нині загальне поголів’я налічує 82 корови, з яких 24 — дійні. Під ферму переобладнали колишній пташник. Взимку утримання — прив’язне, влітку — в літньому таборі, де налагодили доїння за допомогою вакуумної системи. За словами пані Катерини, продуктивність корів поки що не надто велика: середній надій — 12–16 л на день на дійну корову. Адже племінну справу фермери тільки започаткували, закуповуючи в племінних господарствах голштинів, українську червоно-рябу, джерсеїв і швіців. Значна частина поголів’я — власного відтворення.
Від реалізації молока молокозаводам фермери все більше переорієнтовуються на місцевого споживача. Для цього орендували в селі Бутенки, де зареєстровано ферму, один із восьми МАФів, які місцева влада ще 2021 року замовила для підприємців, таким чином заохочуючи їх працювати й наповнювати місцевий бюджет. Нині кіоск готують до роботи.
Гранти
Налагодити молочний бізнес подружжю Скрильників надзвичайно допомогла грантова підтримка та державні програми 30% компенсації вартості сільгосптехніки та посівного матеріалу. Як наголошує пані Катерина, гранти — це не лише кошти на закупівлю обладнання чи техніки, а й навчальні програми, зокрема щодо догляду за тваринами, роботи з податковою службою, юридичної грамоти. Адже найбільше підприємцям бракувало саме інформації щодо законодавчих норм.
Фермери безмежно вдячні грантовій підтримці програм «Сила Жінок», USIAD, «За Незалежність», «Платформа соціальних змін», «Естонська рада у справах біженців», «Бізнес-мережа сільських жінок», які допомогли закупити нове обладнання, реалізувати продукцію в найскрутніший час повномасштабного вторгнення росії, а також канадській фундації SOCODEVI, завдяки якій фермери отримали різне обладнання на початку роботи.
2022 року, після повномасштабного вторгнення росії, коли банки ще не надавали кредити, виручила грантова програма Міжнародної організації з міграції (МОМ), завдяки якій придбали надзвичайно потрібний кормозмішувач.
— Подавши заявку на участь у проєкт від МОМ для придбання обладнання, ми постали перед дилемою: придбати іноземний кормозмішувач чи вітчизняний. Була приємно здивована, що всього за 50 км від нас у Кременчуці компанія «Демі-мікс-Україна» не лише не релокувалася, а й розширила сферу діяльності, щоб втриматися на плаву. Тож обрали вітчизняного виробника, адже в такому разі термін отримання готової продукції, ураховуючи логістичні витрати на доставку обладнання, значно скорочувався, — каже Катерина Скрильник. — Виявилося, що отримувати фінансову підтримку від грантодавців нескладно, з ними можна вести діалог не лише на фінансування від донора, а й на основі співфінансування, якщо бракує коштів. Вдячна «Демі-мікс-Україна» за можливість безвідсоткової розстрочки, адже вартість кормозмішувача перевищувала на 50% грантові кошти, за те, що повірили нам, виготовили обладнання і чекали виплат. Це — ризик, але вони пішли на нього.
Сироваріння 2022 року фермери, як і чимало інших молочних господарств, наразилися на проблему реалізації молока. Відтак замислилися над власною переробкою.
— Усі грантові програми насамперед нас навчають, що таке ризики, як їм запобігати в роботі, — розповідає пані Катерина. — Я усвідомлювала, що може розпочатися повномасштабне вторгнення, тепер розумію, що зернова проблема — мінімум років на п’ять через руйнування логістичних шляхів. А ми не можемо бути постійно на дотаціях від інших країн. Тому потрібно налагоджувати переробку — це перспектива, адже попит на молокопродукцію не повинен знижуватися — населення мало тримає худоби.
Нині фермери опановують нову для себе справу — сироваріння. Позаторік пані Катерина за канадською програмою навчалася варити молодий м’який сир моцарела в сироварні «Зелений гай» неподалік Дніпра. Торік завдяки швейцарській програмі разом із Владиславом опанували секрети приготування французького м’якого сиру брі й італійського напівм’якого сиру качотта. Обладнання для сироваріння придбали завдяки міжнародним грантовим програмам.
— У сироварінні дуже важливо навчитися працювати із заквасками, ферментами, зрозуміти, як вони впливають на продукцію, на вранішнє чи вечірнє молоко — ефект різний, — зазначає пані Катерина. — Своєю чергою, на смак молока впливає стан корови — холодно їй чи спекотно, спокійна вона чи знервована. Тобто треба знати дуже багато нюансів, які нам ще невідомі. Цієї справи навчаються все життя. За кордоном є сироварні, яким по 100 років — вони досі навчаються.
Сири виробляють із загальної бази молока — важливішим є не порода корів, а стадія тільності. Коли тварина тільки роздоїлася, таке молоко не годиться для сироваріння — потрібно витримати 10 днів. Перед запуском молоко стає в’язким, з гірким присмаком, адже організм тварини готується до вироблення молозива, до розтелення, тож смакові якості погіршуються. Найсмачніше молоко — за середньої стадії тільності: від місяця до п’яти.
— На якість молока, а відповідно і виготовлених із нього сирів, дуже впливають корми, які споживає корова, — зазначає пані Катерина. — Молоко навіть колір змінює, коли тварина споживає свіжу зелену масу. Багато хто припускався помилки, вважаючи, якщо білка та протеїну дати корові більше, то вона більше виробить молока. Навпаки — щоб не порушити травну систему тварини, потрібна велика кількість клітковини. Регулярно здаємо молоко в лабораторію в Полтаві, відбираємо маститні проби під час кожного доїння — так контролюємо якість молока.
Нині фермери ставлять перед собою завдання — покращити умови праці на фермі, оновити технічне обладнання, підвищити продуктивність поголів’я та статус здоров’я. Для цього планують поліпшувати не лише умови утримання, а й генетику. Загалом — розвивати свій невеликий бізнес. Як у Європі.
The Ukrainian Farmer
