Агромаркет
Головне:
Агромаркет

Пишатися своїм

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
Пишатися своїм

Україна 10 років намагається вийти на ринок насіння ЄС. Що стоїть на заваді?

Україна має високий потенціал виробляти та експортувати насіння зернових культур. І це, як кажуть експерти галузі, вельми перспективний напрям підвищення рентабельності вітчизняного агробізнесу, адже додана вартість насіння набагато вища, ніж у товарного зерна. За розрахунками Насіннєвої асоціації України, гектар кукурудзи на насіння може дати у 9–10 разів вищий прибуток. Утім, під товарною кукурудзою в Україні близько 5 млн гектарів посівних площ, а під кукурудзою на насіння — близько 24 тис. І для цього є низка об’єктивних причин.  

Ринок Росії, куди до 2014 року експортували чи не найбільше насіння, втрачено (від санкцій постраждали бренди з українським корінням), ринок ЄС залишається недоступним. Постачання до багатьох країн СНД ускладнюється через необхідність транзиту територією РФ. За такої кон’юнктури Євросоюз міг би стати основним ринком збуту насіння. Проте визнання України як країни, що має статус еквівалентності стосовно системи сертифікації насіння, затягується. Та й самі виробники насіння проявляють стриманий інтерес. Загалом обсяги експорту насіння Made in Ukraine залишаються незначними. У структурі українського експорту насіння традиційно домінує кукурудза й пшениця, непогано також іде експорт насіння соняшнику та жита. Основними країнами — споживачами насіннєвого матеріалу є країни СНД. 

Очевидне і приховане 

Перші кроки до насіннєвого ринку Європи Україна зробила ще у 2011 році: подала запит на визнання української системи сертифікації такою, що відповідає вимогам Євросоюзу. У 2015-му європейські представники провели аудит системи української сертифікації та дали схвальний висновок ЄС про те, що вона еквівалентна європейським вимогам. Наступні роки розгляд питання постійно відкладався — наче з бюрократичних причин. А от під час неформальних зустрічей звучало, що рішення затримується з політичних причин. 

«Ситуація дивує, — зазначає Сюзанна Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України. — Адже асоціація Euroseeds — єдиний голос європейського насіннєвого бізнесу, неодноразово висловлювала підтримку в питанні отримання еквівалентності як Насіннєвій асоціації Україні, так і Україні в цілому». 

Поточна ситуація є незбалансованою й несправедливою щодо України, наголошує Ромен Дестйо, генеральний директор компанії «Маїсадур Семанс Україна» (MAS Seeds), голова правління Насіннєвої асоціації України. Адже щороку європейські виробники насіння вільно, без обмежень та мита постачають насіння в Україну на близько 150 млн доларів. «У той час, як українці подорожують до Європи без візи, ми не можемо експортувати жодного кілограма насіння, хоча давно отримали ”зелені картки”, — коментує пан Дестйо. — Європа захищає інтереси своїх виробників. То чому тоді ми маємо імпортувати товар із Європи без податків?» 

За словами Віктора Борисова, голови правління компанії «Маїс», Україна за усі роки не почула жодної аргументованої відповіді на запитання, чому досі не може експортувати насіння до Європи. Відтермінування прийняття рішення не стосується якості насіння чи заниженого потенціалу продукту. 

На думку Найджела Твейтса, генерального директора компанії «Євраліс Семенс Україна», ЄС дуже важко дається рішення еквівалентності через ситуацію зі зняттям мораторію на продаж землі. «Було б наївно думати, що ці питання не пов’язані», — зауважує він. Ще одна причина, через яку ЄС може проявляти політику протекціонізму на ринку насіння, на його думку, у перепаді цін, бо українське насіння кукурудзи чи соняшнику у два-три рази дешевші за європейські аналоги, й разом із тим не поступаються їм за якістю. А це вже загрожує демпінгом цін. 

Сюзанна Григоренко впевнена, що такої спроби немає: «Вибір завжди залишається за європейськими фермерами. І тут уже від вітчизняних виробників насіння залежить, якою буде частка українського насіння на найбільш привабливому ринку світу». 

Обсяг українського зерна на європейському ринку буде непомітним в загальному обсязі насіння, зауважує Віктор Борисов. «Назвіть хоч один бренд з українським корінням, який нині готовий інвестувати у випробування та реєстрацію продукту в Європі, — каже він. — В Україні практично немає виробників, зацікавлених у поставках на ринок ЄС. Поміркуйте самі: якби фірма Mercedes збирала свої автомобілі в Україні, чи стала б вона імпортувати їх до Німеччини?» Компанія «Маїс» почала рух у напрямі Європи ще 2011 року, зареєструвавши 17 гібридів кукурудзи. Втім, через короткий вік гібриду на ринку вони втрачають актуальність. Тому інвестиції у їх створення стали прямими затратами виробника, бо не було здійснено жодного продажу до ЄС. 

Навіть, якщо ринок ЄС відкриють для українських виробників, про постачання насіння можна буде говорити лише за кілька місяців. Такий крок передбачає велику підготовчу роботу компанії, зауважує Володимир Гопчак, заступник генерального директора із загальних питань «КВС-Україна». Він нагадав, що з 1 січня у Європі набули чинності нові санітарні вимоги щодо поставок насіння, і щоб їх виконати, треба було займатися цим минулого року — наприклад, оглянути ділянки на наявність шкідників для підготовки санітарного висновку. Відтак навіть якщо ринок відкриють найближчим часом, то здійснення поставок може стати реальним лише у першому півріччі 2021 року. 

Кому це потрібно 

Наразі більшість представників на внутрішньому ринку виробництва насіння мають європейське походження та заводи на території ЄС. В Україні їх потужності були розраховані на потреби ринків України й Росії. Скажімо, «Євраліс Семенс Україна» за словами комерційного директора Жан-Люка Фітаманта, поставляє в Європу лише невеликі партії насіння для власних цілей, натомість основні обсяги реалізовує в Україні. MAS Seeds, як поділився планами Ромен Дестйо, готова інвестувати у виробничі потужності в Україні та експортувати насіння — наприклад, до Польщі та Румунії. Створити виробництво в Україні планує й Caussadesemences group, що представлена ТОВ «Коссад Восток» (нині насіння імпортують та інвестують у дослідну генетичну станцію). Як зауважує гендиректор компанії Віталій Прудников, ринок повинен бути конкурентним, а в кожного фермера мають бути вибір і можливість купити якісне насіння за прийнятною ціною. Працюючи у партнерстві з компа нією «Маїс — Черкаси», «Лімагрейн Україна» інвестує в генетику та селекцію (зокрема, в дослідну станцію із селекції кукурудзи). Як підкреслює гендиректор компанії Віктор Карбівський, одним із оптимальних шляхів на ринок Європи є організація внутрішньої переробки, яка, в свою чергу, стимулюватиме підвищення якості насіння. 

Компанія «КВС-Україна» експортує 10% виробленого в Україні насіння. Найбільше продає у Білорусь — насіння озимого жита та кукурудзи, невеликі партії поставляє у Казахстан і Молдову. Але основний потенціал бачать для себе на українському ринку. Якщо експорт до ЄС буде можливим, готові добудувати другу насіннєву лінію й виробляти основні культури: кукурудзу, соняшник та інші. Інша річ — чи ринок готовий це сприйняти. У штаб-квартирі «КВС-Україна» у Німеччині вважають, що відкриття ринку чи визнання еквівалентності — це спрощення ведення бізнесу загалом по всіх регіонах. Це дає можливість компанії поповнити або підстрахуватися у разі певних ситуацій щодо виробництва насіння в інших державах. Тому принципово отримати визнання еквівалентності, а продавати чи ні до ЄС — це бізнесове питання, на яке впливає багато чинників. 

«Ухвалення рішення ЄС про еквівалентність вимог української сертифікації стане маркером для України, визнанням її країною, яка продає наукоємний продукт — високоякісне насіння, яка має генетичний потенціал і на теренах якої розвиваються технології», — зауважує Віктор Борисов. А це, на його думку, репутаційне питання національного масштабу — поваги до держави. Це визнання України як рівноправного партнера, це бізнес на паритетних основах. 

Переконати Європу та себе 

Як зазначає Сюзанна Григоренко, підтвердження ЄС додасть українським виробникам насіння презентабельності та сприятиме формуванню довіри до українського продукту на офіційному рівні. 

На думку іноземців, українцям не завадило для початку самим повірити у те, що своє може бути високої якості. «Чому європейські фермери мають хотіти купувати насіння з України тоді, як їх українські колеги купують не своє, а чуже насіння?», — цікавиться Твейтс Найджел. На його думку, якщо ще десятиліття тому були передумови для недовіри у якості насіння, пов’язані з внутрішнім виробництвом, то нині їх нема: насіння, вироблене компанією у Франції чи Румунії, еквівалентне тому, що виробляється в Україні. Аналогічної думки Ромен Дестйо: Україна має пишатися вітчизняним насінням не менше, ніж пам’ятками. «Бо якщо фермер не змінить менталітет і не почне пишатися своїм, буде складно інвестувати в насінництво», — вважає він. 

На відміну від врегульованого ринку у Європі, в Україні панує свобода виробничих процесів. На думку Твейтса Найджела, ця свобода дає можливості для виробництва контрафактних продуктів — не лише насіння, а й пестицидів. Згідно з результатами досліджень аналітиків, близько 25% насіння на ринку країни нелегальне. «Тому під час експорту до Європи маємо показати: що написано на мішку — те всередині», — підкреслює він. 

В українських виробників є перспектива, вони стають прогнозованими, вважає Віктор Карбівський, генеральний директор компанії «Лімагрейн Україна». «Ми самі створюємо собі проблеми, бо досить не передбачувані: один рік у нас може бути дефіцит насіння, а на другий — профіцит, — каже він. — Європа — цивілізований, добре організований ринок, який сам себе захищає. До виходу на нього треба підійти досить зважено, з конкретними процедурами, і діяти чітко за правилами».  

Лариса Степанушко 

газета “АгроМаркет”, січень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись: