Елеватор

Післязбиральний компроміс

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
Післязбиральний компроміс

Чому мобільні зерносушарки набувають дедалі більшої популярності у невеликих і середніх господарствах.

Післязбиральна обробка зерна набуває дедалі більшої актуальності у фермерських господарствах. Це пояснюється кількома аспектами. По-перше, стабільно зростають площі під кукурудзою, зерно якої часто збирають із суттєвим перевищенням відсотка вологості. По-друге, вартість сушіння врожаю на комерційних елеваторах вкупі зі зниженням цін на зерно змушують агровиробників шукати шляхи збереження рентабельності. 

Один із найочевидніших — організація сушіння та зберігання зерна у власному господарстві, що дає змогу залежно від сезону додатково заробити на тій таки кукурудзі понад 10% коштів. Поряд із цим створення відповідної інфраструктури для післязбиральної обробки та зберігання врожаю — задоволення не найдешевше й обчислюється сотнями тисяч доларів. 

Не бракує і організаційних проблем, адже, скажімо, будівництво капітальної шахтної зерносушарки, що працює на підведеному природному газі, потребує багато часу й зусиль, не кажучи вже про кошти. Традиційна високопродуктивна сушарка — це стаціонарний об’єкт на капітальному фундаменті. Її спорудження доцільне в тому разі, якщо власник господарства упевнений, що працюватиме тут ще не один десяток років. 

На жаль, в Україні далеко не всі аграрії можуть бути у цьому впевнені, бо змушені враховувати такі очевидні загрози, як рейдерство, переманювання пайовиків, а віднедавна з очікуваним ринком землі — ризик того, що поля, на яких вони працюють, викупить хтось інший із товстим гаманцем. 

Тому не дивно, що з огляду на наведені вище чинники, рік за роком зростають продажі так званих зерносушарок мобільного типу. Це агрегати для сушіння зерна, особливістю конструкції яких є можливість транспортування з місця на місце. 

Традиційно мобільні зерносушарки позиціонувалися як революційна можливість для фермерів сушити зерно в будь-якому місці й навіть в полі. Мовляв, фермер може підігнати агрегат у непідготовлене для сушіння місце й там доробляти зерно буквально відразу з бункера комбайна. 

Однак реальність виявилася зовсім інакшою. Ніхто без крайньої потреби не буде тягти зерносушарку в поле, приєднувати її до місткості із «соляркою» й закидати в камеру неочищене зерно навпіл з пилюкою. Власники господарств купують мобільні зерносушарки і встановлюють їх на токах, поблизу новозбудованих силосів чи ангарів для зерна. Все так, як належало б організувати процес для стаціонарної сушарки, однак зерно «фугує» крізь мобільний агрегат. Понад те, подекуди можна побачити навіть дві й три мобільні сушарки, які одночасно сушать зерно. 

Найпоширеніша причина такого підходу — елементарна різниця у вартості придбання мобільної зерносушарки, порівнюючи зі стаціонарним агрегатом. За 80–120 тис. доларів можна підібрати добротну сучасну модель, яка якісно сушитиме 200–300 т кукурудзи протягом 24 год. Звісно, що ціна й продуктивність таких агрегатів може істотно відрізнятися, однак за співвідношенням капіталовкладення й інтенсивності виконання основного завдання мобільна сушарка відомого виробника показує себе дуже непогано. 

Ще одна поширена причина придбання мобільного агрегата — менше мороки. Замовили потрібну конфігурацію, її привезли, приєднали до газу чи до цистерни з дизпаливом, запустили в експлуатацію — і вона працює. Якщо в господарстві вже вміють працювати з таким обладнанням, то додатковий агрегат за потреби можна замовити, привезти й поставити в стрій буквально за кілька днів. Це актуально в тому разі, коли неочікувано пішов високий вал вологої кукурудзи. Скажімо, збирали по 100 ц/га з вологістю 19–20%, рік видався дощовитим, і намолотили по 120 ц/га зерна з вологістю 25–26%. Терміново потрібно підвищити продуктивність сушіння, із чим відмінно впорається додаткова мобільна сушарка. 

Слід наголосити: якщо ще років 5–6 тому мобільні зерносушарки мали дещо суперечливу репутацію, то нині становище істотно вирівнялося. Мова про те, що такі агрегати були обмежені щодо вибору пального (дизель, у деяких випадках природний газ), характеризувалися низькою продуктивністю й вважалися низькотехнологічним обладнанням. Мовляв, якраз загнати на тік і нашвидкуруч посушити відносно невелику партію зерна. 

Це твердження не зовсім відповідало реаліям і тоді, а нині набуло статусу застарілого міфу. Сучасна мобільна сушарка — це високотехнологічний автоматизований агрегат, який чітко працює за заданими показниками. Ця тенденція цілковито відповідає сучасним запитам вітчизняних агровиробників, котрі давно переконалися в тому, що сушити зерно «на око» чи «за приборами» — це тупиковий шлях розвитку. Якщо ви хочете налагодити безперебійний і якісний процес сушіння зерна, то без автоматизації процесу не обійдетеся. Електроніка самотужки вирішить, яку температуру й інтенсивність сушіння встановити, і як уникнути перегрівання чи короткого замикання. Мобільні зерносушарки істотно додали в технологічному плані, тим більше, що і вітчизняні, і західні виробники, своєчасно помітивши тренд, свого часу активізували зусилля щодо вдосконалення конструкції мобільних сушарок. 

Безпосередньо це стосується продуктивності роботи таких агрегатів. Адже раніше на ринку пропонувалися головним чином порційні мобільні сушарки, які працюють за принципом: засипали зерно, нагріли, висушили, охолодили, висипали, знову засипали. Це незручно з погляду експлуатації, неефективно з погляду витрат і, звісно ж, продуктивності роботи. 

Присутність на ринку деяких горе-виробників призвела до появи міфів про те, що, мовляв, недорога мобільна сушарка — це марно витрачені гроші. Звісно, якщо ми маємо на увазі «консервну бляшанку», у якій реальна тривалість сушіння становить не 4, а 8 год, а зерно після нього доводиться засипати на досушування… Таке траплялося і трапляється навіть сьогодні, і є тільки один спосіб цьому зарадити — мати справу з виробниками та продавцями обладнання з хорошою репутацією. 

Повторимося, що сучасна мобільна зерносушарка за співвідношенням «ціна — якість» у невеликих і середніх господарствах може конкурувати з хорошими стаціонарними сушарками. Тільки такий агрегат потрібно ефективно вписати в технологічний ланцюжок післязбирального поводження із зерном та, звісно ж, навчитися з ним нормально працювати. 

По-перше, слід виходити зі структури посівних площ господарства, запланованої послідовності збирання різних культур, а також сортів і гібридів. Якщо це схема пущена на самоплив, то ніяка зерносушарка не впорається із валом зерна. Натомість продумана послідовність на кшталт ранні соя та соняшник — рання кукурудза — пізня соя — середньостигла кукурудза — пізня кукурудза дасть змогу оптимізувати навантаження на зерносушарку. І, скажімо, відмовитися від спорудження стаціонарного агрегата з високою продуктивністю. 

По-друге, якщо здійснюється одночасне чи майже одночасне збирання різних культур, а потік надходження вологої кукурудзи є зависоким, процес післязбиральної обробки можна оптимізувати за допомогою саме мобільної зерносушарки. Точніше, кількох. Наявність у господарстві двох чи більше недорогих і зручних в експлуатації агрегатів дозволить виділити основні потужності під кукурудзу, а найменш продуктивний агрегат поставити під сою чи соняшник. Це дасть змогу уникнути аврального режиму роботи й сконцентрувати зусилля на якісному доведенні зерна кукурудзи до нормального показника. 

По-третє, мобільна зерносушарка кожного виробника може характеризуватися певними суто специфічними особливостями експлуатації. На жаль, їх далеко не завжди враховують. Принцип «я і без інструкції розберуся» й досі актуальний у різних сферах сільського господарства. В результаті можна створити самим собі проблеми, знехтувавши сервісною підтримкою або ж намагаючись на ній «заощадити». Потрібно розуміти, що сучасна сушарка, так само як і сучасний трактор чи комбайн, потребує належного догляду. І без нормального введення в експлуатацію та періодичного догляду агрегат не працюватиме з належною стабільною ефективністю. 

Тут потрібно враховувати такий момент. Деякі закордонні моделі мобільних сушарок пропонують в Україні без відповідного сервісного супроводу. Виробник починає просувати свою продукцію на новому ринку, придивляється, однак не поспішає інвестувати кошти у сервісну мережу й навчання спеціалістів компанії-дилера. Фермер купує зерносушарку досить відомого бренду в нібито перевіреного продавця, а тоді можуть початися зовсім нецікаві «розваги». Доводилося чути історії про те, як завмерлу дорогезну автоматизовану сушарку довелося реанімувати через… скайп. Тому що в Україні та навіть у сусідніх країнах не виявилося жодного технічного спеціаліста цього виробника. Не дивно, що агрегат так і не вийшло запустити… 

Виходячи з цього, слід дійти висновку, що не варто нічого вигадувати, а краще придивлятися до моделей добре відомих в Україні брендів. Їх не бракує ані серед вітчизняних, ані західних виробників. У них зазвичай відмінно налагоджена мережа замовлення й постачання продукції та запасних частин, а також служба сервісного супроводу. 

Мобільна зерносушарка — оптимальний вибір фермера, якщо він тільки починає сушити й зберігати зерно у своєму господарстві. Тут потрібні відносно невеликі інвестиції та мінімальні витрати часу й зусиль на освоєння процесу. Втім, якщо йдеться про потребу сушити кукурудзу з площі понад 1000 га, краще зробити вибір на користь стаціонарного агрегата. 

Петро Гроздь

журнал The Ukrainian Farmer, лютий 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями