Досвід підприємства «Кищенці» переконує, що молочна ферма з виробництва продукту вищої якості може бути прибутковою.
Компанія «Кищенці» входить до сотні найкращих підприємств України. В обробітку має земельний банк майже 16 тис. гектарів, розташована в Жашківському та Маньківському районах Черкаської області. Господарство має рослинництво й овочівництво, розвиває молочну ферму та свинарство. Більшу частину виробленої продукції компанія експортує. «Розвиваючи підприємство в одній галузі, ти дуже сильно ризикуєш. Ось 2019 року ми зібрали менший урожай, ніж попереднього, та ще й ціни на зерно низькі. Зате овочі та молоко приносять прибуток, — розповідає генеральний директор компанії „Кищенці” Корнеліс Хузінха. — Наступного року ситуація може скластися навпаки. Розвиваючи різні напрями, ми таким чином диверсифікуємо ризики».
За майже двадцять років підприємство відпрацювало ефективну сівозміну, до якої крім пшениці, ячменю, ріпаку, кукурудзи та сої входять цукрові буряки, кормові й овочеві культури. Урожайність культур у 2019 році — кукурудза 8,44 т/га, ячмінь 5,79, ріпак 2,21, пшениця 6,47, цукровий буряк 53,69, соя 1,84, люцерна 16,90, цибуля 45,44, морква 60,68 т/га. Збирають стабільні врожаї завдяки високопродуктивній техніці відомих світових брендів, диджиталізації, насіння іноземної селекції, освоєнню нових технологій, поліпшенню системи удобрення полів органічними добривами, продуманій логістиці. Наприклад, застосування широкозахватної техніки дає можливість обробляти значні площі меншою її кількістю, що, у свою чергу, підвищує її окупність без шкоди технологічному процесу. Тобто, закладаючи потенціал, підприємство отримує відповідний результат, і працівники вже не дивуються, коли вчорашній рекорд стає сьогодні нормою. Не менш важливим чинником у роботі підприємництва є правильна організація праці, якій передує щоденне детальне планування роботи кожного працівника. Підприємство одне з перших застосувало погодинну оплату праці, що мотивує працівників трудитись сумлінно.
Овочі вирощують на крапельному зрошенні й реалізують у великих торгових мережах протягом усього року. Завдяки застосуванню максимально ефективних технологій вирощування овочів швидко повернули інвестиції, вкладені у будівництво потужностей для зберігання.
Основна база тваринництва — комплекс холодного утримання корів — зосереджена в селі Добра. Це сучасне високотехнологічне європейське підприємство, яке виробляє продукт ґатунку екстра й постачає його на переробку в «Молокія» і входить у десятку найкращих господарств країни з виробництва молока. Торік надій на фуражну корову становив понад 10 тис. кілограмів.
Усі вільні кошти вкладають у розвиток ферми, у виробництво продукту з доданою вартістю. А тим господарствам, що хочуть розвиватися, він радить інвестувати не в землю, а в довгострокові проєкти: виробництво молока, овочів, свиней тощо — у бізнесменів вистачає креативності, щоб придумати, яку додану вартість можна створювати, щоб працювати максимально ефективно, упевнений пан Корнеліс. «У Нідерландах через проблему з викидами в атмосферу політики наполягають на зменшенні поголів‘я свиней і корів на 50%. Нехай ріжуть! А в нас стільки місця гуляє — розвиваймо сучасні ферми, і експортуймо з України продукцію по всьому світу», — пропонує бізнесмен.
Щоб ділитися власним досвідом і розвивати галузь, на базі господарства створили інноваційний навчальний центр із підготовки спеціалістів молочнотоварних ферм Dairy Centre Kischenzi. Навчальні класи оснащено реалістичними симуляторами для вивчення акушерської справи, найсучаснішим обладнанням для УЗ-діагностики, аналізу якості кормів і молока тощо. Отримані теоретичні знання можна закріпити на практиці безпосередньо на базі господарства.
«Я живу в Україні, працюю й сплачую податки. І незалежно від того, який у мене паспорт, я маю працювати там, де живу, і впливати на долю своєї команди, суспільства та всієї країни», — наголошує Корнеліс Хузінха. Місцеві селяни давно ставляться до Кейса (так називають Корнеліса) як до свого і не дивуються емоційним проявам патріотизму іноземця, бо не раз переконувалися у щирості його слів. Протягом багатьох років «Кищенці» є основним бюджетотворним підприємством двох районів і сільських рад, де орендує землю, забезпечує роботою більшу частину місцевого населення. За словами селян, без інвестора їхні села занепали б остаточно.
Будівництво з перешкодами
До України Корнеліс Хузінха потрапив у 2002 році після закінчення Вагенінгенського університету й вирощування картоплі та цукрових буряків на фермах у Польщі. Оцінивши потенціал українського чорнозему, вирішив тут осісти й започаткувати фермерство. Починав зі старої ферми й обробітку 300 га, поступово нарощував земельний банк і паралельно розбудовував підприємство.
Наразі поголів‘я налічує 1,2 тис. дійних корів, а найближчими роками господар планує наростити його до 3,5 тис. Для тварин запланував збудувати чотири ферми, кожна з яких розрахована на тисячу голів. Уже мають два корівники, цього літа почнуть земельні роботи для будівництва третього, який уведуть в експлуатацію у 2021 році. Окремо звели будівлі для телят двох типів: у першому малюки до двох місяців перебувають в індивідуальних будиночках, у другому — телята від 2 до 6 місяців, яких перевели на групове утримання по 20 голів у кожному відділенні. Наразі всіх тварин розділено за фізіологічно-технологічними періодами та віковими групами, неплідні корови розміщуються окремо.
Більшість будівельних робіт виконують власними силами: ріжуть метал і ставлять каркаси приміщень, зводять стіни й бетонують. Будівлі зводяться за власним проєктом. Наприклад, у нових будівлях стелі збудовано із сендвіч-панелей, тому влітку тваринам не спекотно. А в приміщеннях для телят дах підняли на південь: таким чином узимку сонце світить прямо на корів, зігріваючи їх, а в літній полудень сонячні проміння потрапляють на дах, а корови перебувають у затінку. «На відміну від ферм, що були перероблені зі старих, у нашому новому корівнику все зроблено з дотриманням норм — наприклад, ширина проходів комфортна для проходження корів», — розповідає Іван Лях, ветеринар ферми.
Для створення комфортного мікроклімату в приміщеннях установили штори та вентилятори, які автоматично вмикаються за температури, вищої за +20 °С. Якщо прохолодніше, вентилятори працюють повільніше, якщо тепліше — швидше. Коли температура підвищується до +22 °С, вмикається водяне охолодження. Коровам не загрожує захворіти після такого душу на пневмонію чи отримати проблеми з вименем, адже після душу тварин висушують, а потоки повітря обдувають корів із боків, а не знизу. «Спочатку ми збиралися зекономити на вентиляторах, але коли в спеку надої впали з 35 л до 27 л на добу, зрозуміли, що помилилися, — розповідає Корнеліс Хузінха. — Втрати на падінні надоїв через спеку за пів року становили 250 тис. доларів, а вентилятор обійшовся б нам у 70 тис. доларів».
Рецепт якісного молока
Усі технології, що впроваджують на фермі, допомагають тримати високу якість молока. «Тут важлива увага до дрібниць: сучасне обладнання, навчання персоналу, система доїння, корм і підстилка, чистка — увесь спектр», — зауважує Кейс.
У господарстві запроваджено стійлове безприв’язне утримання, постійний доступ до напувалок і можливість активно рухатись. Основна порода корів, яких утримують на підприємстві, — українська чорноряба голштинізована. Вона відрізняється високими показниками зростання, удійності та підвищеним умістом жиру в молоці. Оновлення стада відбувалося поступово, а цінне поголів‘я завозили з Естонії, Німеччини та Чехії. Нині сексовану сперму купують у компанії Alta Genetics, яка на відміну від старого «сліпого методу» відбору биків-виробників за зовнішніми ознаками застосовує науковий підхід: ураховує характеристики й індивідуальні потреби кожної тварини в господарстві. Штучне осіменіння телиць проводять у віці 14 місяців, а корів — на 2–3 статевому циклі після останнього отелення ректоцервікальним методом. На тільність перевіряють через 28–32 дні за допомогою американських тестів фірми Idexx.
Два роки тому на фермі встановили доїльну залу GEA Westfalia типу карусель на 80 місць. Загалом доїння триває 4,5 год, його обслуговує четверо працівників: один миє і висушує вим’я, другий — зціджує перші цівки молока з кожної дійки (для видалення бактеріального корка та стимуляції виділення окситоцину), третій — підключає доїльний апарат, четвертий — обробляє дійки після доїння.
Видоєне молоко охолоджується в потоці, а максимально швидке охолодження сприяє збереженню якості продукту. Завдяки сучасному обладнанню, що перевіряє молоко за таким параметром, як електропровідність, і сигналізує про найменше відхилення від норми, можна виявити хвороби на ранній стадії. «Виявлення маститу на ранніх стадіях дозволяє пролікувати його без антибіотиків», — пояснює Іван Лях. За основними показниками кожної тварини стежить комп’ютер, що зчитує інформацію з індивідуальних чипів: дані про рухову активність, румінацію тощо. За потреби з бази даних можна дізнатися всю інформацію про будь-яку тварину.
Для складання раціону спеціально запрошують консультанта. З власного виробництва: кукурудзяний силос, люцерновий сінаж, сіно, кукурудза. Покупні корма — шроти соняшниковий і соєвий (ріпаковим не готують, бо соя коштує значно дешевше) з додаванням дріжджів, кормових добавок і преміксів виробництва компанії «Цехаве Корм».
Корми готують у самохідному кормозмішувачі SILOKING місткістю 32 м. — великий об’єм дозволяє роздавати корм для великої групи корів. Роздавання комбікорму та подача води в напувалки старшим теля-__ там і дорослим здійснюється автоматично. Малих телят годують оператори: наповнюють індивідуальні напувалки молоком і водою, дають комбікорм.
Підстилка б/в
Підстилка — це зазвичай «вузьке» місце кожного господарства, зауважує Кейс. Справді, якісна підстилка для ВРХ має відповідати низці вимог: добре пропускати вологу й ефективно перешкоджати розвитку патогенних мікроорганізмів, бути м’якою та зручною, зігрівати тварин у холодну пору року й не парити у спеку, не створювати травмонебезпечних ситуацій, легко замінюватися тощо. Більшості перелічених вимог відповідають природні матеріали.
Так думали і в «Кищенцях», коли планували використовувати для цих потреб солому. Але дорога логістика, необхідність облаштування місця для зберігання великого обсягу соломи та регулярні трудовитрати на її заміну надто все ускладнювали. Тому в компанії шукали дешевший і простіший варіант. У результаті зупинилися на відновлюваній підстилці з гною — вигідний варіант, ураховуючи, що доросла тварина залишає близько 12 т гною на рік.
Для впровадження технології виготовлення підстилки, що уже стала популярною у європейських фермерів, придбали сепаратор гною BAUER і налагодили безвідходне виробництво. Рідку фракцію викачують у лагуну й вивозять на поля як органічне добриво, а тверду після знезараження повертають у корівники. «Пастеризація знищує або пригнічує низку бактерій, завдяки чому менше хвороб — маститу й інших. Це також сприяє збереженню якості молока», — Іван Лях. Підстилку вносять раз на день 20-см шаром трактором із бункера під час чистки гнойових проходів, коли корови йдуть на доїння. Тричі на день підстилку розрівнюють.
Інші складники здоров’я У господарстві всі сили спрямовано саме на профілактику захворювань, а не на лікування. Щоб подовжити продуктивне життя корови, на фермі регулярно перевіряють стан вимені корів, а молоко — на аналіз збудників маститу. Ще один важливий орган тварини — це матка: в разі захворювань може загинути плід. Інфікувати корову можна інструментами для штучного запліднення, інфекцію може занести бик. Для профілактики захворювань застосовують вакцини компанії BIOVETA та інших виробників. Ветпрепарати використовують переважно імпортного виробництва таких компаній, як ZOETIS, MSD, BIOVETA й ін. «Застосування якісних препаратів — це інвестиція у здоров’я тварин, — підкреслив ветеринар. — Тому ми дуже ретельно ставимося до їх вибору. Беремо лише у виробників з солідною репутацією, і ті, що підтвердили свою ефективну дію».
Ще один складник здоров’я корови — це ратиці. За запального процесу в ратицях у корови знижуються надої. Щоб запобігти захворюванню, на фермі тричі на рік проводять профілактичне розчищення ратиць: перед запуском на сухостій, на 80–90-й і на 170–180-й день лактації. Тричі на тиждень корови проходять копитні ванни. За теплої погоди комбінують формалін і розчин для копитних ванн Хофмікс, у холодну пору, коли формалін не діє, застосовують Хофмікс. У результаті кількість виявлення дерматитів зменшилися на 50%. Розчин оновлюють після проходження кожних 200 корів, перед тим корови проходять ванну з водою для промивання копит. Недійні групи проганяють через такі ванни тільки раз на тиждень.
Лариса Степанушко
журнал The Ukrainian Farmer, лютий 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
