Агрономія
Головне:
Агрономія

Чинники продуктивності

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
Чинники продуктивності

Досліджено вплив інокуляції та гербіциду на основі імазамоксу на зернобобові.

Для визначення комплексного впливу передпосівної інокуляції насіння та різних строків унесення гербіциду на основі імазамоксу на врожайність і якість насіння гороху, нуту та сої в умовах східної частини Лісостепу України (Харківська обл.) було закладено трифакторний дослід. Першим фактором була культура (горох, нут, соя), другим — варіант обробки насіння (без інокуляції, з інокуляцією), третім — варіант захисту від бур’янів (контроль; імазамокс, 40 г/л (0,8 л/га) до сходів; імазамокс, 40 г/л (0,8 л/га) після сходів). 

Ґрунт — чорнозем типовий важкосуглинковий. Попередник — ячмінь ярий. Добрив не застосовували. Основну підготовку ґрунту проводили по типу поліпшеного зябу. Передпосівний обробіток під горох і нут полягав у проведенні ранньовесняного боронування й однієї культивації, а під сою — ранньовесняного боронування та двох культивацій. 

Обробку насіння зернобобових культур проводили інокулянтом (штами бактерій Rhizobium і Bradyrhizobium, титр — 0,5–1,0 млрд/г) в день сівби. Сівбу гороху й нуту проводили у квітні, а сої — у травні. Сорти гороху, нуту та сої відповідно Оплот, Тріумф і Романтика. Ширина міжрядь — 15 см. 

З’ясувалося, що найбільша кількість і маса азотфіксувальних бульбочок формувалася на коренях сої, а найменша — на горосі. Помітне збільшення цих показників від інокуляції насіння виявлено на нуті, який вперше ввели в експериментальну сівозміну, а взагалі не виявлено — на сої. На горосі інокуляція насіння сприяла збільшенню тільки кількості бульбочок. 

Одразу після сівби проводили післяпосівне прикочування ґрунту з наступним внесенням на його поверхню гербіциду на основі діючої речовини імазамокс. У період вегетації цей гербіцид застосовували у посівах гороху у фазі 5–6 листків, нуту — 2–3 гілочок, сої — в період формування примордіальних листків. Гербіцид вносили ранцевим обприскувачем із витратою робочої рідини 300 л/га. контроль — забур’янений посів (без гербіциду). 

Гербіцид на основі імазамоксу, внесений у досходовий період, виявив високу селективність до рослин гороху та сої, й недостатню — до нуту. На рослинах гороху й сої післясходове застосування препарату викликало, відповідно, середнє та слабке фітотоксичне пригнічення, а нуту — значне. 

Загалом імазамокс краще контролював дводольні малорічні бур’яни, ніж злакові однорічні. Також виявлено, що на горосі та сої препарат більше контролював злакові однорічні бур’яни за внесення після сходів, ніж до сходів. Водночас у посівах гороху й нуту препарат краще контролював дводольні малорічні бур’яни за внесення до сходів, а в посівах сої — після сходів. Загальну забур’яненість (злакові однорічні + дводольні малорічні + дводольні багаторічні бур’яни) у посівах гороху та сої гербіцид контролював краще, ніж у посівах нуту. 

Вплив гербіциду на врожайність 

Рівень урожайності гороху, нуту та сої насамперед залежав від метеорологічних умов року, що складалися протягом вегетації окремої культури, а вже потім — від рівня забур’яненості посіву й передпосівної інокуляції насіння. 

Найбільше на рівень урожайності гороху й нуту впливали метеорологічні умови квітня-червня, сої — умови від І декади червня по ІІІ декаду серпня включно. В середньому врожайність гороху, нуту й сої в перший рік досліджень становила відповідно 0,48 т/га; 0,80 і 0,94 т/га, а в останній, найбільш сприятливий — відповідно 1,74 т/га, 1,90 і 1,57 т/га. 

Установлено, що найбільшу врожайність у забур’янених контрольних варіантах (фон без інокуляції та з інокуляцією) формував нут. Так, середня врожайність гороху, нуту й сої на забур’яненому контролі (загалом) становила відповідно 0,94, 1,45 і 0,90 т/га. Зауважимо, що середня сира маса бур’янів у посівах нуту на час збирання врожаю становила 668 г/м., а гороху та сої — 1239 і 980 г/м.

Аналіз урожайності також засвідчив, що дуже сильна фітотоксична дія імазамоксу на молоді рослини нуту в період вегетації спричинила недобір урожайності цієї культури. Так, порівнюючи з контролем, застосування цього гербіциду в післясходовий період на тлі без інокуляції викликало в середньому недобір урожайності нуту 0,78 т/га, а з інокуляцією — 0,74 т/га. За досходового застосування гербіциду в посівах гороху не спостерігали його фітотоксичної дії на культурні рослини, а післясходового — спостерігали (певний час). Так, порівнюючи з досходовим внесенням  гербіциду, післясходове його застосування на тлі без інокуляції і з інокуляцією призводило до зменшення врожайності гороху відповідно на 0,08 і 0,15 т/га. Урожайність сої загалом залежала від дії гербіциду на бур’яни за різних строків внесення. З огляду на це в середньому більший приріст урожайності цієї культури, як порівняти з контролем, отримано за післясходового внесення гербіциду (на тлі без інокуляції та з інокуляцією відповідно 0,40 і 0,50 т/га), а дещо менший (на тлі без інокуляції та з інокуляцією відповідно 0,37 і 0,48 т/га) — за досходового внесення. 

Інокуляція та врожайність 

Приріст урожайності зернобобових культур від інокуляції виявлено майже на всіх варіантах досліду. Особливо помітним він був на тлі досходового внесення гербіциду в посівах усіх досліджуваних культур. Найбільший приріст урожайності від інокуляції виявлено на сорті нуту Тріумф (контроль — 0,03 т/га; гербіцид до сходів — 0,12 т/га; гербіцид після сходів — 0,07 т/га). 

Аналіз окремих морфологічних ознак культурних рослин засвідчив, що за досходового внесення імазамоксу спостерігали незначну тенденцію до зростання висоти рослин зернобобових культур, порівнюючи з іншими варіантами. Післясходове застосування гербіциду, яке викликало значне фітотоксичне пригнічення рослин нуту, зумовило зменшення висоти рослин цієї культури (понад 20 см). Післясходове застосування гербіциду в посівах усіх зернобобових культур призводило до зниження висоти прикріплення нижнього бобу. Не виявлено впливу інокуляції насіння на морфологічні ознаки рослин зернобобових культур. 

Аналіз елементів продуктивності зернобобових культур установив, що найменшими показниками були в гороху — кількість продуктивних вузлів і бобів на одній рослині та кількість і маса насіння з рослини; нуту — кількість бобів у продуктивному вузлі та насіння в бобі; у сої — маса 1000 насінин. Горох крім зазначених складових продуктивності також формував найменшу масу однієї рослини. Загалом зростання більшості цих показників за інокуляції виявлено тільки в разі внесення гербіциду до сходів на нуті. На інших варіантах з інокуляцією відбувалося їх зменшення, порівнюючи з тлом без інокуляції. Це пов’язано насамперед із більшим рівнем забур’яненості зернобобових культур на тлі з інокуляцією. На тлі без інокуляції найбільші ознаки продуктивності гороху сформувалися за використання гербіциду в досходовий період, а сої — у післясходовий. 

Аналіз формування маси 1000 насінин зернобобовими культурами встановив доказове зниження цього показника в гороху й нуту на тлі без інокуляції під впливом післясходового застосування гербіциду (відповідно на 53 і 47 г), порівнюючи з контролем. Також виявлено тенденцію до збільшення маси 1000 насінин у сої на обох варіантах застосування гербіциду. 

Білок й олія 

Уміст білка й олії в насінні культур значно різнився. Найбільшими ці показники були в насінні сої. Так, у насінні гороху, нуту й сої в середньому вміст білка становив відповідно 21,5%; 21,1 та 38,4%, а олії — 3,2%; 6,5 й 17,6%. Також істотно різнився вміст білка й олії в насінні гороху, нуту та сої в окремі роки досліджень. 

У середньому за три роки досліджень виявлено тенденцію до збільшення вмісту білка в насінні гороху за внесення імазамоксу в період вегетації. Так, порівнюючи з контролем, збільшення цього показника на тлі з інокуляцією та без інокуляції становило відповідно 0,7 і 0,8%. Водночас досходове застосування цього гербіциду на тлі без інокуляції нуту і на тлі з інокуляцією сої зумовило помітне зниження вмісту білка в насінні цих культур, як порівняти з іншими варіантами досліду. Не виявлено істотного впливу комплексу досліджуваних чинників на вміст олії в насінні гороху, нуту і сої. 

Найбільший збір білка й олії з одиниці площі виявлено в сої, а найменший — у гороху. Так, збір білка з насіння гороху, нуту й сої в середньому за три роки досліджень становив відповідно 0,18 т/га, 0,22 і 0,34 т/га, а збір олії — 0,03 т/га, 0,07 та 0,18 т/га. Найбільшими ці показники були в сприятливому для формування врожайності зернобобових культур останньому році досліджень, де середній збір білка з насіння гороху, нуту й сої становив відповідно 0,32 т/га, 0,37 і 0,51 т/га, а збір олії — 0,02 т/га, 0,10 і 0,23 т/га. 

Підсумовуючи, зауважимо, що гербіцид на основі імазамоксу найпридатніший до застосування в посівах сої, а найменше — нуту. Його післясходове внесення в посівах гороху й нуту на тлі без інокуляції доказово знижувало масу 1000 насінин цих культур. Найбільший приріст урожайності від передпосівної інокуляції насіння виявлено на нуті, який вперше увели в сівозміну. Не виявлено доказового впливу комплексу досліджуваних чинників на вміст білка й олії в насінні гороху, нуту і сої. 

Роман Гутянський, канд. с.-г. наук
Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України

журнал The Ukrainian Farmer, лютий 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись: