Під час інкубації з одноступеневим закладанням яєць можна регулювати параметри інкубації відповідно до потреб ембріона.
На сьогодні є дві основні системи інкубації, які широко використовуються в промисловому виробництві: одноступенева і багатоступенева. Найчастіше застосовують багатоступеневу систему інкубації, де потік повітря є більш традиційним. Натомість в одноступеневій системі використовується циркулярний потік повітря з посиленим охолодженням, що дає змогу підлаштовувати умови інкубації відповідно до окремих типів яєць.
Визначено, що одноступенева система забезпечує ембріону саме ті умови, які потрібні йому на кожному етапі інкубаційного процесу. Доведено, що за такого способу інкубації виводимість і якість курчат є кращими. Після кожного циклу одноступеневої інкубації є можливість ретельно чистити інкубатор, що дозволяє знизити ризик поширення інфекції.
Закладання індичих яєць
Перш ніж закладати яйця, слід підготувати їх до інкубації. Спочатку яйця сортують: для цього їх оглядаються і вибраковують ті, що мають насічки, тріщини, плями блакитного чи зеленуватого кольору. Також не використовують яйця неправильної форми: надто круглі чи витягнуті, надто дрібні або великі, двожовткові. Ті яйця, що мають невеликі вади шкаралупи, наприклад шорсткість, борозни, нарости тощо, можуть використовуватися для інкубації, якщо партія недоукомплектована. За іншого варіанту такі яйця краще в інкубатор не закладати, бо є висока вірогідність виведення нездорового молодняку через порушення газообміну в яйці.
Важливо також перед закладанням перевірити положення жовтка. Під час овоскопування жовток має бути приблизно по центру, у разі повороту яйця повертатись уповільнено, рухливість його має бути невеликою.
Оптимальний термін зберігання індичих яєць без втрати інкубаційних якостей становить приблизно 6–7 днів. Бажано для закладання використовувати яйця, що їх індичка знесла не пізніше ніж п’ять днів тому. Якщо яйце зберігалося довше, то потрібно збільшувати інкубаційний період на годину за кожен додатковий день зберігання. Щоб покращити виводимість, рекомендується перед закладанням в інкубатор прогріти яйця протягом 5–10 год за температури 18…20 °С. Це забезпечить однорідність температури в партії, допоможе уникнути конденсації та вплине на однорідність майбутнього поголів’я шляхом забезпечення рівномірного розвитку ембріонів у яйці.
Коливання ринкового попиту на добовий молодняк індичат безпосередньо впливають на тривалість зберігання яєць. Іноді уникнути тривалого періоду зберігання неможливо. Тривале зберігання негативно впливає на виводимість, хоча інкубація з попереднім зберіганням яєць протягом 12 год за температури 37,5 °С показала поліпшення виводимості індичат. Можливо, за цей час ембріон дозрів до моменту, коли він більш стійкий до обробки яйця. Після прогрівання яйця дезінфікують і вже потім розміщують в інкубаторі, що також має бути попередньої продезінфікованим.
Стадії розвитку індичого ембріона
У фазі поділу розвиваються ембріональні структури, а також позаембріональні тканини (амніон, хоріоалантоїс), важливі для оптимального обміну кисню та вуглекислого газу і транспортування поживних речовин від жовтка до ембріона. Фаза поділу критично залежить від температури, адже в цей період формуються ранні органи й основна структура тіла.
У фазі розвитку відбувається збільшення ваги ембріона. Якщо у цей час температура інкубації буде нижчою за оптимальну (37,5…37,8 °С), може початися непропорційне зростання ембріональних клітин, що призведе до неправильного формування ембріона. При цьому темпи зростання будуть знижуватися, якщо пористість яєчної шкаралупи стане критичним фактором у постачанні достатньої кількості кисню (ембріон від старої індички досягає фази дозрівання раніше, ніж ембріон від молодої індички).
На останній стадії розвитку, яку називають дозріванням, із ембріоном відбувається низка змін, що дозволяють йому виживати без захисного середовища шкаралупи. Темпи метаболізму стабілізуються приблизно на 25-й день інкубації. У фазу дозрівання темпи зростання знижуються, оскільки ембріону потрібно більше кисню, ніж може надійти через пори яєчної шкаралупи. Щоб використовувати ліпіди жовтка як джерело енергії, потрібне надходження кисню.
Умови інкубації
Для проведення одноступеневого закладання яєць розмір інкубатора має відповідати кількості яєць різних партій, де партія — це кількість яєць одного стада з однаковими умовами інкубації. Інкубатори, в яких контроль кліматичних умов ведеться окремо в кожній інкубаційній секції, добре адаптуються до одноступеневої інкубації маленьких партій різних типів яєць.
Температура
Правильно встановлена температура — це найважливіший фактор для успішної одноступеневої інкубації. Задане значення температури в інкубаторі знижується в процесі інкубації, оскільки збільшується вироблення метаболічного тепла, внаслідок чого зростає ризик перегріву мірою зростання ембріона. Важливий нюанс: виводимість індичих яєць, які зберігалися протягом 15 днів перед закладанням, поліпшується, якщо температура в інкубаторі протягом перших 7–14 днів інкубації підвищена.
Протягом інкубаційного періоду температура повітря не повинна перевищувати 38,1 °С у будь-якій точці інкубатора. Ембріони індички найбільш чутливі до високих температур у період між 7-м і 12-м днем інкубації. Варто враховувати, що для великого яйця потрібна більш низька температура.
Рівень температури у фазі дозрівання і покльовування індичати впливає на його подальшу життєздатність. Висока температура в інкубаторі уповільнює дозрівання травного тракту, тому знижує здатність індичат перетравлювати їжу в перші дні після виведення. З іншого боку, зниження інкубаційної температури на 0,5 °С, із 37,5 до 37 °С, збільшить інкубаційний період на 6–8 годин. Яйце від індички 33-тижневого віку матиме коротший інкубаційний період, якщо його інкубували за температури 37,5 °С. Натомість яйце від індички 54-тижневого віку виводиться краще, якщо його інкубували за зниженої температури на рівні 37 °С.
Для досягнення оптимальної виводимості та якості індичат середня інкубаційна температура має перебувати в діапазоні 37,5…37,8 °C під час перших двох третин процесу інкубації, і в жодному разі не повинна перевищувати 38,1 протягом останніх днів в інкубаційній шафі.
Вологість
Вологість в інкубаторі контролює ступінь втрати вологи яйцем. Втрата вологи під час інкубаційного процесу виражається у втраті ваги яйця порівняно з його початковою вагою. Для нормальної виводимості та якості добового молодняку втрата вологи на 25-й день інкубації має становити 10–12%, але цей показник може варіюватися залежно від породи й віку батьківського стада. Наприклад, для яєць ранньої кладки від індички породи BUT допускається рівень втрати вологи нижче оптимального (9–10%), тоді як у яєць від індички старого стада допускається більш високий рівень втрати вологи. Якщо занадто велика кількість індичат мають великий жовтковий мішок і твердий животик, вологість рекомендується знизити.
Вентиляція
Фаза зростання індичого ембріона починається приблизно на 12-й день і триває до 24–25-го дня інкубації. Надходження кисню й позбавлення від вуглекислого газу є необхідною умовою для нормального росту та розвитку ембріона. Мірою зростання ембріона йому потрібно більше свіжого повітря для підтримки рівня вуглекислого газу в інкубаційній шафі в межах 0,3%.
Анна Качурець
журнал “Наше Птахівництво”, липень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
