Компанія Zoetis представила нову лінійку векторних вакцин Procerta, до якої входить кілька препаратів. Першою вакциною цієї серії, що стала доступною в Україні, є Procerta HVT-ND.
ХВОРОБА МАРЕКА
Хвороба Марека залишається актуальною проблемою для сучасного птахівництва, незважаючи на те, що відома вже багато десятиліть. Збудником є герпесвірус, представлений кількома серотипами. Серед них — штам Rispens (серотип 1), SB-1 (серотип 2) та герпесвірус індички HVT (серотип 3), який широко використовують як вектор для створення рекомбінантних вакцин.
Залежно від патогенності розрізняють м’які, вірулентні та високовірулентні штами вірусу. Водночас хвороба Марека небезпечна не лише через клінічні прояви, а й через виражену імуносупресивну дію. Саме тому вона може суттєво впливати на загальний стан птиці, ефективність вакцинацій та продуктивні показники стада.
Клінічні ознаки захворювання добре відомі й залишаються практично незмінними протягом багатьох років. Проте під час діагностики нерідко виникають труднощі, оскільки патологічна картина може бути схожою на інші захворювання. У таких випадках важливу роль відіграє лабораторна діагностика, яка дає змогу провести точну диференціацію.
У бройлерному птахівництві хвороба Марека клінічно проявляється рідше, ніж у несучок або племінного поголів’я. Зокрема, шкірна форма захворювання у бройлерів є доволі рідкісною. Водночас у стадах несучок і племінної птиці хвороба може завдавати значних економічних збитків, тому програми вакцинації для цих категорій птиці мають свої особливості.
Особливий інтерес становить герпесвірус індички (HVT), який використовують як вектор у сучасних рекомбінантних вакцинах. На його основі створюють препарати, що забезпечують захист не лише від хвороби Марека, а й від інших важливих інфекцій, зокрема інфекційної бурсальної хвороби (IBD) та хвороби Ньюкасла.
Найпоширенішим підходом є комбіноване використання штамів CVI988 (Rispens) та HVT. Така схема забезпечує високий рівень захисту. Однак у господарствах із високим вірусним навантаженням можна застосовувати посилені програми вакцинації. Наприклад, у промисловому яєчному птахівництві інколи використовують двоетапну вакцинацію для формування більш напруженого та тривалого імунітету.
ХВОРОБА НЬЮКАСЛА
Хвороба Ньюкасла залишається однією з найвідоміших і найпоширеніших вірусних інфекцій у птахівництві. Незважаючи на значний прогрес у профілактиці та контролі захворювання, вона циркулює в багатьох країнах світу, зокрема в Європі. Захворювання має певну сезонність, проте недооцінювати ризики його виникнення не варто, тому програми вакцинації мають бути ретельно спланованими та адаптованими до епізоотичної ситуації.
Основними переносниками вірусу можуть бути як декоративні й дикі, так і комерційні види птиці. Залежно від вірулентності виділяють лентогенні, мезогенні та велогенні штами вірусу. Для виробництва живих вакцин зазвичай використовують лентогенні штами, натомість польові ізоляти найчастіше належать до мезогенних або велогенних варіантів.
Хвороба Ньюкасла широко поширена в Європі та реєструється більш ніж у 80% країн регіону. Важливим компонентом вірусу є F-протеїн (fusion protein), який відіграє ключову роль у формуванні захисної імунної відповіді та використовується під час створення сучасних вакцин.
Клінічні прояви захворювання можуть бути різноманітними. Найхарактернішими є нервові розлади, паралічі кінцівок, зелена діарея та респіраторні симптоми. Проте на практиці клінічна картина часто буває змішаною, особливо за наявності супутніх інфекцій або інших виробничих проблем. У несучок додатково можуть спостерігати порушення продуктивності та якості яєць, особливо під час зараження високовірулентними штамами.
Захист птиці від хвороби Ньюкасла забезпечується завдяки формуванню комплексної імунної відповіді, що включає клітинний, гуморальний та місцевий імунітет.
Для профілактики захворювання використовують живі та інактивовані вакцини. У бройлерному виробництві найчастіше застосовують живі вакцини на основі штамів B1, VG/GA, LaSota та інших. Інактивовані вакцини зазвичай використовують як бустерний компонент у програмах вакцинації ремонтного молодняку та несучок.
ВЕКТОРНІ ВАКЦИНИ
Окрему увагу сьогодні привертають векторні вакцини, створені на основі герпесвірусу індички (HVT). До цієї категорії належить і вакцина ProCerta HVT-ND від компанії Zoetis. У таких препаратах ген, що кодує F-протеїн вірусу хвороби Ньюкасла, інтегрований у векторний вірус, який одночасно забезпечує захист від хвороби Марека.
Перевагами векторних вакцин є високий профіль безпеки, тривалий імунітет, генетична стабільність та менша залежність ефективності від рівня материнських антитіл. Саме тому протягом останніх років їхня роль у програмах профілактики суттєво зросла.
Сучасне птахівництво дедалі більше орієнтується на проведення максимальної кількості вакцинацій ще в інкубаторії. Такий підхід дає змогу зменшити стрес для птиці, оптимізувати виробничі процеси та забезпечити ранній захист поголів’я. Саме ці потреби стали одним із головних стимулів для розвитку векторних вакцин, які здатні забезпечувати захист одразу від кількох захворювань після одноразового введення.
Поряд із численними перевагами векторних вакцин варто враховувати й окремі технологічні особливості їх застосування. Ефективність будь-якої програми вакцинації значною мірою залежить не лише від якості препарату, а й від правильності його введення.
Векторні вакцини на основі HVT можуть містити один або кілька вставлених генів, що забезпечують захист від різних захворювань. Водночас кожен додатковий генетичний компонент має власні особливості реплікації в організмі птиці, що необхідно враховувати під час розробки та оцінки вакцинних препаратів.
Однак найважливішим чинником успіху залишається якість проведення вакцинації. Навіть на великих птахівничих підприємствах, де використовують сучасні системи підшкірного або внутрішньом’язового введення вакцин добовому молодняку, можливі технічні помилки. Саме тому регулярний серологічний моніторинг за допомогою ІФА (ELISA) або реакції гальмування гемаглютинації (РГГА) дає змогу своєчасно виявити прогалини у формуванні імунітету та оцінити якість вакцинації.
На ефективність імунізації також впливають численні технологічні чинники: умови зберігання вакцини, рівень рідкого азоту, правильність розморожування та розведення препарату, температурний режим і дотримання технології введення.
Окремо слід звернути увагу на сумісність векторних вакцин. Два рекомбінантні препарати, створені на основі одного вектора HVT, не можна застосовувати одночасно як окремі вакцини, оскільки між ними виникає конкуренція за реплікацію в організмі птиці. Наприклад, не рекомендують одночасно використовувати окремі вакцини HVT-ND та HVT-IBD.
Натомість ефективним рішенням є застосування комбінованих вакцин, у яких кілька антигенів інтегровані в один вектор. Такі препарати забезпечують одночасний захист від кількох захворювань без ризику взаємної конкуренції між вакцинами.
Нова лінійка вакцин ProCerta від Zoetis охоплює кілька сучасних рекомбінантних препаратів. Першою вакциною серії, представленою на українському ринку восени минулого року, стала ProCerta HVT-ND.
Цей препарат призначений для підшкірної вакцинації добових курчат або введення in ovo на 18-й день інкубації. Вакцину зберігають у рідкому азоті за температури близько –196 °С, вона забезпечує захист від хвороби Ньюкасла і хвороби Марека. За даними компанії, рівень захисту від хвороби Ньюкасла після вакцинації сягає 93% на 19-й день життя.
Створення нової векторної вакцини є складним і тривалим процесом. Розробка ProCerta HVT-ND тривала понад три роки. Фахівці компанії проводили відбір оптимального ізоляту вірусу хвороби Ньюкасла, визначали найефективніший варіант F-протеїну та інтегрували його в геном вірусу HVT. Під час розробки особливу увагу приділяли кільком ключовим критеріям: ефективності захисту від хвороби Ньюкасла та хвороби Марека, генетичній стабільності вакцинного штаму in vitro, а також результатам контрольних заражень високовірулентними польовими ізолятами. Випробування підтвердили формування надійного імунного захисту вже в ранньому віці птиці.
Одним із ключових показників ефективності вакцини ProCerta HVT-ND є стабільний рівень захисту, який, за даними компанії, становить близько 93%. Цей показник підтверджено низкою експериментальних досліджень із застосуванням контрольного зараження (challenge) високовірулентними штамами вірусу хвороби Ньюкасла.
Під час випробувань використовували як вакцинацію in ovo, так і підшкірне введення добовим курчатам. Дослідження проводили за різними схемами: зараження здійснювали у віці 16, 17, 18, 19 або 28 днів, а оцінку результатів виконували через два тижні після інфікування. Саме такий підхід дає змогу об’єктивно оцінити рівень захисту, сформованого вакциною.
За результатами випробувань рівень захисту птиці від високовірулентних штамів вірусу хвороби Ньюкасла становив від 90 до 100%, залежно від схеми вакцинації та віку проведення контрольного зараження. Це означає, що після вакцинації переважна більшість птиці залишається захищеною навіть за умов інтенсивного вірусного навантаження.
Особливістю компанії Zoetis є використання власної технології in ovo-вакцинації за допомогою системи Embrex. Вакцину вводять в ембріон за два-три дні до вилуплення курчати, що дає змогу розпочати формування імунітету ще до народження птиці. Водночас результати досліджень свідчать, що обидва способи введення — in ovo та підшкірний — забезпечують високий рівень захисту.
Для оцінки реплікації вакцинного вірусу та формування імунітету використовують молекулярні методи досліджень. Зокрема, проводять аналіз тканин селезінки у різні вікові періоди. За допомогою спеціальних тест-систем можна відстежувати реплікацію саме вакцинного штаму HVT та експресію вставленого гена F-протеїну вірусу хвороби Ньюкасла.
Дослідження показали, що вже на сьомий день після вакцинації реплікація вакцинного вірусу досягає 83–88%, а на 14-й день цей показник продовжує зростати. До 28-го дня спостерігається повноцінна експресія F-протеїну, що свідчить про формування надійного специфічного захисту проти хвороби Ньюкасла.
Аналогічні дослідження проводили й щодо захисту від хвороби Марека. Результати підтвердили стабільну реплікацію вакцинного штаму та високий рівень захисної дії протягом усього періоду спостережень. Окремий блок випробувань був присвячений вивченню сумісності ProCerta HVT-ND з іншими вакцинами, які традиційно використовують у бройлерному виробництві. Зокрема, оцінювали ефективність препарату під час поєднання із живими вакцинами на основі штаму B1, вакцинами проти інфекційної бурсальної хвороби та інактивованими препаратами.
Такі дослідження мають особливе значення для практичного птахівництва, оскільки дають змогу оцінити роботу вакцини в умовах реальних виробничих програм, де одночасно застосовують кілька профілактичних заходів. Отримані результати підтвердили збереження високого рівня захисту навіть за використання комплексних схем вакцинації.
Для оцінки ефективності вакцини ProCerta HVT-ND провели серію досліджень із використанням контрольного зараження вірусом хвороби Ньюкасла генотипу VII. Протягом експерименту птицю інфікували у віці 21 та 28 днів, після чого здійснювали комплексний моніторинг стану поголів’я.
Схема дослідження передбачала відбір зразків селезінки на 7-й, 14-й та 28-й день після вакцинації для оцінки реплікації вакцинного вірусу. Додатково проводили зважування птиці, відбір крові для серологічних досліджень та подальший аналіз результатів після контрольного зараження. Оцінку захисного ефекту здійснювали у віці 35 та 42 днів залежно від строків проведення челендж-тесту.
Отримані результати продемонстрували високий рівень захисту птиці. Під час застосування лише вакцини ProCerta HVT-ND рівень захисту становив 95–100% незалежно від способу введення — in ovo чи підшкірно. Додавання живої вакцини штаму B1 або інактивованої вакцини дало змогу досягти 100% захисту під час експериментального зараження.
Ці результати свідчать про високу ефективність препарату навіть за відсутності додаткових вакцинацій проти хвороби Ньюкасла. Водночас у виробничих умовах України таку схему застосовують рідко через постійний тиск польових вірусів та складну епізоотичну ситуацію. Саме тому більшість господарств використовує комплексні програми, які охоплюють кілька живих вакцинацій протягом циклу вирощування.
У низці країн Західної Європи, зокрема у Франції, за умов нижчого інфекційного навантаження можуть застосовувати спрощені програми профілактики, де основою захисту є саме векторна вакцинація.
Окремо проводили серологічні дослідження із використанням тест-систем BioChek. Для оцінки імунної відповіді застосовували як стандартні набори для визначення антитіл до вірусу хвороби Ньюкасла, так і спеціалізовані набори для визначення антитіл до F-протеїну.
Результати показали відсутність суттєвих відмінностей між птицею, вакцинованою методом in ovo та підшкірно. Також не було зафіксовано негативного впливу вакцинації на живу масу птиці, що підтверджує безпечність препарату для виробничих показників.
Значну увагу під час досліджень приділили оцінці сумісності ProCerta HVT-ND з іншими вакцинами, які широко використовують у сучасному птахівництві. Зокрема, вивчали взаємодію з імунокомплексною вакциною проти інфекційної бурсальної хвороби Poulvac Magniplex V878. Результати показали, що одночасне застосування препаратів не впливає на ефективність жодної з вакцин. Рівень захисту в таких схемах становив 97–100%.
Також дослідили поєднання ProCerta HVT-ND зі штамом Rispens, який традиційно використовують для посилення захисту від хвороби Марека. Комбінація HVT та Rispens продемонструвала високий рівень ефективності як проти хвороби Марека, так і проти хвороби Ньюкасла.
Додаткові випробування включали контрольне зараження високовірулентними штамами вірусу хвороби Марека, вірусу хвороби Ньюкасла та вірусу інфекційної бурсальної хвороби. За всіма напрямами досліджень вакцина демонструвала стабільний рівень захисту в межах 92–100%.
Отримані результати підтверджують високу сумісність ProCerta HVT-ND із сучасними програмами вакцинації та можливість її використання як у стандартних, так і в комплексних схемах профілактики інфекційних захворювань птиці.
Наше Птахівництво
