Тваринництво
Головне:
Тваринництво

Охоче виробництво

Наше Птахівництво
Джерело:
Наше Птахівництво
Поділитись:
Охоче виробництво

Про те, як вирощують, вакцинують і збувають птицю на СПрАТ «Охоче», розповів головний лікар ветеринарної медицини підприємства Володимир Риженко.

  

У структурі загальнонаціонального виробництва птахівничої продукції Харківська область посідає третє місце з виробництва курячих яєць та сьоме — з виробництва м’яса птиці. Одне з господарств цього регіону — птахофабрика «Охоче», що у Нововодолазькому районі Харківської області. Підприємство вже багато років поспіль займається виробництвом курячих яєць та м’яса птиці, а також є племінним птахорепродуктором ІІ порядку з розведення качок.

 

На птахофабриці утримується 260 тисяч голів курей-несучок, які розміщені в десяти пташниках. За минулий рік валовий збір курячих харчових яєць у господарстві становив 62 млн 385 тис. шт., крім того, було отримано 280 тонн м’яса птиці. Продукція птахофабрики продається під торговельною маркою «Охоче» і добре відома на споживчих ринках не тільки Харківщини, а й сусідніх областей: Дніпропетровської, Полтавської, Сумської й ін.

 

— Володимире Олександровичу, коли була створена птахофабрика «Охоче»?

 

— Наше підприємство працює з радянських часів. У 90-х роках було складно, птахофабрика знаходилася на межі закриття. Але завдяки грамотному антикризовому менеджменту голови правління Миколи Яковчука та відданій роботі команди вдалось утримати підприємство на плаву. Сучасна птахофабрика «Охоче» являє собою підприємство європейського рівня. Ми провели модернізацію господарства, встановили нові кормороздавачі, ніпельне напування у пташниках, завезли нове кліткове обладнання німецької фірми «Хелман». Сортування та маркування харчових яєць, що надходять до яйцескладу, відбувається на найсучаснішому високоякісному обладнанні. Усе це дозволило істотно знизити енерговитрати та наростити виробництво продукції.

 

— З яким кросом птиці працюєте?

 

— Завозимо добовий молодняк кросу Dekalb White. У перші чотири доби стелимо в клітках папір і насипаємо трохи корму. Годівницю також наповнюємо кормом. Спершу курчата харчуються з паперу, а вже через три доби, як правило, їдять із годівниць. Напувалки застосовуємо спеціальні, чутливі для курчат, щоб їм було легше пити. У пташниках перед завезенням нового поголів’я проводимо чищення, миття та дезінфекцію.

 

— Який середній термін експлуатації несучки в господарстві?

 

— У середньому несучку експлуатуємо рік, потім відправляємо її на забій.

 

— Маєте власний забійний цех?

 

— Так, у нашому забійному цеху проходить первинна переробка птиці (власне забій, общипування, патрання і розбирання). Також є холодильна камера для зберігання м’яса. Виробнича потужність забійного цеху становить 0,8 т готової продукції за зміну. Курятину після забою реалізовуємо на споживчих ринках та в супермаркетах Харкова. Місце для забою обладнане стічними каналами, підведена гаряча вода для полегшення видалення пір’я. Є механічний пристрій для видалення пір’я, розподільний стіл, стіл для очищення, ванна для заключної мийки, а також ящики для сушіння. Тушки індивідуально упаковуються після сушіння. Один раз на місяць я відвожу змиви зі стін і підлоги в районну лабораторію для перевірки якості дезінфекції.

 

— Як контролюєте біобезпеку в господарстві? Як часто на несучках доводиться застосовувати антибіотики?

 

— Антибіотики птиці даємо тільки під час посадки добового молодняку, з профілактичною метою. Найчастіше для цього використовуємо «Енроксил», «Енрол» або «Трифлон». Також випоюємо курчатам комплексні вітаміни. Дорослій птиці з профілактичною метою антибіотики не випоюємо, оскільки їх застосування може нашкодити здоровій особині, та й ціни на них високі. Можемо випоювати їх тільки за потреби, у разі конкретних інфекційних захворюваннях. Але при цьому спершу проводимо тест на чутливість (робимо антибіотикограму). Аерозольну обробку в присутності птиці проводимо з метою профілактики та лікування хвороб верхніх дихальних шляхів однохлористим йодом. Цей спосіб відомий ще з радянських часів, він і в наш час залишається ефективним та дешевим. Дуже ретельно слідкуємо за дотриманням санітарних норм у господарстві, адже людський чинник та недбалість можуть бути причиною спалахів багатьох хвороб птиці. Робітники птахофабрики практично не утримують вдома свійську птицю, щоб не бути переносником інфекції.

Люди працюють лише в спеціалізованому одязі та взутті. Крім того, працівники з різних пташників не контактують між собою під час роботи. Птахофабрика працює в закритому режимі, тобто стороннім людям забороняється заходити на її територію. Біля в’їзду на територію знаходиться дезінфекційний бар’єр із автоматичною системою дезінфекції автомобілів, у кожному пташнику перед входом лежить дезінфекційний килимок, заправлений дезрозчином. На санпропускнику є душова кабіна, спеціалізована пральня, також у кожному пташнику є рукомийники з гарячою водою і дезінфікуючим засобом.

 

— Як вакцинуєте птицю?

 

— Ми дотримуємося всіх ветеринарних вимог. Племінне підприємство, яке постачає нам добовий молодняк, завозить птицю вже вакцинованою проти хвороби Марека. Потім на 6–10-ту добу відбираємо кров у курчат та відправляємо в діагностичну лабораторію, яка проводить моніторинг сироваток крові птиці, використовуючи імуноферментний аналіз (ІФА) та реакцію затримки гемаглютинації (РЗГА). Метою цих досліджень є визначення рівня материнських антитіл для прогнозування термінів вакцинації. Так під кожну партію птиці ми підлаштовуємо графік вакцинацій відповідно до лабораторних досліджень фірми-постачальника вакцин. Працюємо з компанією, яка завозить вакцину в Україну напряму, безпосередньо від виробника, що й забезпечує надійність, якість і доступність цін. А це для нас дуже важливо, оскільки проведенню вакцинацій ми приділяємо багато уваги. В основному вакцинуємо птицю від хвороби Гамборо, хвороби Ньюкасла, інфекційного бронхіту. Останню вакцинацію в 90–100 днів проводимо інактивованою комбінованою трьохвалентною емульс-вакциною проти синдрому зниження несучості, хвороби Ньюкасла та інфекційного бронхіту. Те, наскільки правильно проведена вакцинація, ми бачимо по аналізу титру антитіл у сироватці крові, який проводить фірма-постачальник вакцин. Після цього курей-несучок більше не вакцинуємо, тільки підтримуємо вітамінними препаратами, іноді даємо препарати для зміцнення шкаралупи («Кафос», «Кальфостонік» тощо). Але один раз на два місяці возимо проби сироватки крові у Валківську державну міжрайонну лабораторію для визначення рівня поствакцинального імунітету після використання живих та інактивованих вакцин і тривалості імунітету в період несучості, а також виявлення польового штаму інфекційних хвороб.

 

— Нині актуальним є питання захисту птиці від теплового стресу. Як уникаєте цієї проблеми в господарстві?

 

— У нас встановлене сучасне вентиляційне обладнання в пташниках, використовується змішана система вентиляції, де приплив повітря здійснюється як через дах, на якому встановлені вентилятори, так і через припливні клапани в торці будівлі. Оскільки ми утримуємо яєчну птицю в багатоярусних клітках, то для нашого господарства такий тип вентиляції підходить щонайбільше.

Система мікроклімату пташників на нашому підприємстві пристосована до роботи в широкому діапазоні кліматичних умов, щоб у будь-яку пору року підтримувати задану температуру. Якщо температура в приміщеннях із птицею вища від заданої, то в роботу включається система максимальної вентиляції, котра забезпечує повітрообмін пташників, доки температура не знизиться нижче заданої. Адже вентиляція — це один із чинників забезпечення оптимального мікроклімату в пташнику. Без ефективної вентиляції конверсія корму, стан здоров’я птиці та її продуктивні показники будуть погіршуватися, що негативно позначиться на економіці підприємства.

Паралельно із підтриманням зоогігієнічних показників мікроклімату випоюємо птиці комплексні вітаміни з підвищеним умістом аскорбінової кислоти, а також додаємо підкислювачі. Це трохи стимулює птицю до поїдання комбікорму. Крім того, обов’язково контролюємо систему водопостачання, слідкуємо за тим, щоб холодна вода надходила до пташників вчасно. У нас є власна свердловина, з якої ми видобуваємо воду. Ще хочу сказати, що птиця кросу Dekalb White дуже добре витримує спеку і є стійкою до стресів. Недавно в спеку ми перевозили птицю із майданчика ремонтного молодняку в дорослі пташники, падежу практично не було.

 

— Якого світлового режиму дотримуєтеся?

 

— Є велика кількість програм освітлення, які дозволяють значно підвищити ефективність вирощування птиці яєчного напряму. Однак у кожному конкретному випадку програма має складатися, виходячи з поточних умов годівлі, утримання та економічних вимог щодо процесу вирощування.

Ми дотримуємося класичної схеми світлового режиму. Під час посадки добового молодняку перші три доби світло зовсім не вимикаємо. Потім поступово зменшуємо кількість світлових годин, кожен день на дві години, і поступово виходимо на 9-годинний світловий режим.

Після переведення птиці в дорослі пташники поступово збільшуємо світловий день до 16 годин. Збільшення тривалості світлового дня стимулює репродуктивний відгук, навіть якщо світло не припадає на світлочутливий період.

Птиця за технологічними нормами повинна набрати вагу відповідно до стандарту, тоді можна проводити світлову стимуляцію. Ми переводимо в дорослі пташники птицю у віці сто днів, у цей час вона повинна важити не менше 950 г, а під час яйценосності — 1500–1550 г.

 

— Володимире Олександровичу, наостанок розкажіть про плани підприємства на майбутнє. Що нового будете впроваджувати найближчим часом?

 

— Враховуючи те, що Україна є членом Світової організації торгівлі, є проекти щодо реалізації готової продукції в країни ЄС, для чого ми плануємо збільшити потужності птахофабрики. Також ми почали впроваджувати на підприємстві сертифікацію за міжнародною системою НАССР, що дозволить нашій продукції відповідати найжорсткішим європейським стандартам.

Ще в наших планах укомплектувати забійний цех найсучаснішим обладнанням, адже це дало б можливість значно збільшити потужності підприємства.

 

 

Наталія Жейнова

журнал “Наше Птахівництво”, липень 2016 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі