Тваринництво

Мобільність у тренді

Мобільність у тренді

Застосування мобільних забійних цехів практикують в багатьох країнах, адже вони дають змогу швидко розв’язати проблеми забою птиці з дотриманням ветеринарно-санітарних норм.

 

Відповідно до вимог, прийнятих у більшості розвинених країн світу, забій тварин та птиці для їх подальшої реалізації обов’язково повинен здійснюватися в сертифікованих забійних цехах або пунктах, що забезпечують дотримання відповідних ветеринарно-санітарних норм. Під час вступу до СОТ та підписання угоди про асоціацію з ЄС Україна також взяла на себе зобов’язання запровадити в країні подібну норму. Саме на виконання міжнародних зобов’язань значною мірою був спрямований Закон «Про безпечність та якість харчових продуктів», ухвалений у 2009 році. Пункт 2 статті 33 цього закону забороняє здійснювати забій птиці в обсягах, що перевищують 5 голів на день, не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл і зареєстрована ветеринарною службою.
І хоча в результаті протестів дрібних виробників і тривалих дискусій введення в дію цього пункту вже кілька разів було відтерміновано (останнього разу до 2025 р.), рано чи пізно Україна неминуче змушена буде це зробити.

 
 

Переваги мобільних цехів

Як один із варіантів виходу з ситуації фахівці пропонують розгортання в країні мережі мобільних цехів або пунктів забою птиці (МЦЗП). Це рішення має такі переваги порівняно зі створенням мережі стаціонарних цехів:

– швидке вирішення проблеми забою птиці в дрібних господарствах;
– зниження витрат на проектування, будівництво та обладнання, оскільки виробляються такі забійні цехи в заводських умовах;
– мобільність, що дає змогу швидко перемістити забійний цех у потрібне місце.
Застосування мобільних забійних цехів практикують у багатьох країнах із розвиненим сектором дрібного фермерського чи селянського птахівництва: у США, країнах ЄС, Китаї, Індії та інших. Як засвідчив досвід цих країн, таке рішення потребує порівняно невеликих капіталовкладень (10–10 тис. у. о. у розрахунку на один модуль). Один МЦЗП може обслуговувати значну територію (в радіусі до 10–150 км від місця базування залежно від кількості птиці на цій території). У цілому ж, їх застосування забезпечує можливість для дрібного виробника дотриматися вимог чинного законодавства щодо забою птиці.

 

Вимоги до експлуатації

1. Вузли та елементи МЦЗП повинні виготовлятися з корозійностійких матеріалів або мати антикорозійне покриття, що відповідає вимогам технологічного процесу та дозволене до застосування в харчових виробництвах.

2. МЦЗП мають бути розділені на чисту та брудну зони. У брудній зоні здійснюють забій і знекровлення птиці, обскубування тушок, у чистій зоні — патрання, миття, охолодження, пакування, маркування й тимчасове зберігання готової продукції. Санітарні норми деяких країн чи регіонів допускають виконання робіт, які зазвичай проводять у брудній зоні, на відкритих майданчиках, а зберігання та утилізацію відходів — безпосередньо в господарстві, що утримує птицю, за умови дотримання відповідних ветеринарно-санітарних вимог.
3. Птиця, що забивається, має бути клінічно здоровою. Відповідальність за це несе власник птиці.
4. Забій птиці має виконуватися гуманним способом, що виключає її зайві страждання.
5. До роботи в МЦЗП повинен допускатися тільки персонал, що пройшов спеціальне навчання та отримав відповідне посвідчення. Це може бути як постійний персонал МЦЗП, так і працівники господарства, що утримує птицю. У процесі забою та обробки птиці робочий персонал обов’язково повинен дотримуватися відповідних санітарно-гігієнічних правил і носити чистий спецодяг.
6. Вода, що використовується в процесі обробки птиці, повинна відповідати чинним стандартам до питної води.
7. Забороняється для обробки птиці використовувати будь-які добавки (зокрема приправи) та консерванти.
8. Для миття обладнання використовують тільки мийні засоби, що можуть розкладатися мікроорганізмами і допускаються до застосування в органічних технологіях переробки птиці.
9. Пакування забитої птиці та потрухів здійснюють у пакети з полімерної плівки, що допускається до застосування в харчових виробництвах. Їх вакуум-пакування в більшості країн заборонено.
10. Готова продукція повинна мати відповідне маркування, на якому зазначено: назви та адреси виробника і переробника (власника МЦЗП) птиці, дату забою, вагу продукту, інструкції щодо його безпечного зберігання та використання. Відповідальність за дані, наведені на маркуванні, несуть власник і переробник птиці.
11. Забита птиця і субпродукти можуть використовуватися для власного споживання, реалізовуватися у власному магазині чи закладі громадського харчування господарства, що утримує птицю, або на фермерських ринках чи в закладах громадського харчування в межах регіону (штату, області тощо).
12. Готова продукція може зберігатися за температури в межах 0…+4 oC) протягом не більш як 4-х діб або споживатися свіжою протягом не більш як 4-х годин з моменту забою.
13. Нехарчові відходи забою птиці повинні збиратися в спеціальні ємності закритого типу та утилізуватися способом, що виключає забруднення довкілля.
14. Стічні води повинні знешкоджуватися в очисних спорудах господарства, що утримує птицю, або збиратися та знешкоджуватись із застосуванням обладнання мобільного цеху чи передаватися для знешкодження спеціалізованим організаціям. Забороняється використання неочищених стоків для поливу земельних угідь або їх зливання в систему комунальної каналізації.

У різних країнах або навіть регіонах відповідно до чинного законодавства періодичність та форми контролю за роботою таких забійних цехів мають значні відмінності. Так, у деяких штатах США від контролю звільняються господарства, що вирощують і забивають не більше ніж 20 тис. курей або 5 тис. індиків протягом року, в інших же штатах це поголів’я становить не більше 100 курей або 20 індиків. В одних штатах представник санітарної інспекції штату або Державного департаменту сільського господарства повинен бути присутнім під час кожного забою птиці, у деяких штатах — 1–2 рази протягом року, в інших випадках органи санітарної інспекції обмежуються переглядом журналів HACCP.

 

Технічні рішення МЦЗП

Мобільні забійні пункти випускаються в багатьох країнах, але більшість із них розраховані на забій великої рогатої худоби, овець та свиней. Тільки незначна кількість виробників випускає мобільні цехи для птиці. У США мобільні цехи для птиці виробляють компанії Craftsmen Industries і Cornerstone Farm Ventures. Остання компанія випускає так звані мобільні міні-модулі забою птиці спрощеної конструкції (рис. 1) і МЦЗП стандартної комплектації (рис. 2).

Міні-модулі виконані у вигляді автомобільного причепа відкритого типу довжиною 6 м і шириною 2,7 м. На причепі змонтоване обладнання: 6 конусів для знерухомлення птиці з апаратом електрооглушення, обшпарювальний чан, апарат центрифужного типу для зняття оперення, стіл патрання птиці, ванна для охолодження тушок, два резервуари зрідженого пропану для підігріву води в обшпарювальному чані. Залежно від кількості робітників та організації процесу продуктивність міні-модуля становить від 50 до 250 курей за годину. Його відпускна ціна на підприємстві-виробнику — 10,7 тис. доларів США. У разі використання такого модуля виконання частини операцій щодо обробки птиці та знезараження нехарчових відходів і стоків забезпечує замовник. Однак у зв’язку з неповним дотриманням санітарних вимог застосування міні-модулів дозволене тільки в деяких штатах США.

МЦЗП стандартної комплектації виконано на базі цільнометалевого моноблочного cargo-трейлера закритого типу довжиною близько 14 м і шириною 2,7 м. Відповідно до згаданих вимог, мобільний цех розділений на брудну й чисту зони з відповідним обладнанням.
Замовник має забезпечити розміщення трейлера на спеціальному майданчику з твердим покриттям та ухилом для стікання рідких стоків і їх збором, під’єднання модуля до системи водо- й електрозабезпечення. У разі відсутності в замовника системи водо- й електрозабезпечення з потрібними характеристиками МЦЗП може працювати на власних автономних системах. Максимальна продуктивність модуля становить 250 голів забитої птиці за годину. Вартість цеху залежно від комплектації становить від 50 до 105 тис. доларів США.

Найбільш відомим виробником подібного обладнання в Європі є італійська компанія Faza, яка випускає мобільні модулі забою для різних видів тварин і птиці (рис. 3). Обладнання отримало сертифікат на відповідність чинним ветеринарним, екологічним та санітарно-епідеміологічними нормам ЄС. Модуль являє собою цільнометалевий контейнер, який транспортується на шасі автомобільного трейлера. Після прибуття на місце призначення за допомогою спеціальної гідравлічної системи трейлера модуль цеха розвантажується на підготовлений майданчик і приєднується до системи водо- та електрозабезпечення. Компанія випускає п’ять типорозмірів забійних модулів для птиці різної продуктивності (таблиця). Модулі розділені на брудну та чисту зони. У брудній зоні здійснюється забій, обскубування та патрання птиці, у чистій зоні — її охолодження, пакування, маркування та тимчасове зберігання. Крім того, у складі модуля міститься відділення технічних комунікацій, холодильна камера та відділення для накопичення нехарчових відходів. Можлива також індивідуальна комплектація модуля залежно від технічного завдання замовника.

Таблиця. Комплектація та основні технічні дані

італійських мобільних забійних модулів

Подібні забійні цехи модульного типу для птиці випускаються в Росії (ТОВ «Омелі ГРУПП»). Російський модуль також розділений на чисту й брудну зони і оснащений таким обладнанням:

 

– стоками для води в підлозі з нержавіючої сталі (стоки призначені для збирання і видалення води під час миття);

– забійним відсіком з прийомним столом для оглушення, пристроєм електрооглушення птиці, чотирма конусами для забезпечення фіксації тушок і ємністю для збору крові;

– чаном для ошпарення тушок з електричним нагріванням води, термостатом для регулювання температури води і термометром;

– машиною центрифужного типу для зняття оперення;

– столом для патрання і миття тушок розміром 80×130×850 мм; стіл обладнаний душовим пристроєм і гнучким шлангом з насадкою пістолетного типу для очищення поверхонь робочої зони;

– підвісним шляхом для транспортування вручну тушок, підвішених на ланцюгових гачках під час різних стадій обробки;
– стерилізатором ножів;
– візками для ящиків (3 шт.);
– настінними рукомийниками (2 шт.);
– системами припливно-витяжної вентиляції, електро- та водозабезпечення.

 

Габаритні розміри модуля (Д × Ш × В): 700 × 240 × 240 мм, вага: 500 кг, середня споживана потужність: 6 кВт•год. Продуктивність становить до 10 голів на годину, для обслуговування потрібні чотири працівники.

В Україні готовність випускати мобільні забійні цехи задекларував ПАО «Полтавамаш», проте, на жаль, далі декларацій поки що справа не зайшла. Можливо, для реалізації цього проекту потрібна державна підтримка.

 

 

Забій птиці з використанням мобільних цехів

У тих країнах, де широко застосовують МЦЗП, вони здебільшого перебувають у власності виробничих кооперативів дрібних виробників птахівничої продукції чи у приватній власності підприємців, для яких забій птиці в дрібних господарствах є предметом бізнесу. На місце забою птиці МЦЗП прибуває за викликом його власника або за заздалегідь складеним і погодженим обома сторонами планом. Плата за використання МЦЗП залежить від відстані птахівничого господарства до місця базування мобільного цеху, кількості птиці, яка забивається, кількості працівників, які використовуються з боку власника цеху. Наприклад, у США за сам факт виклику мобільного цеху власник птиці має заплатити 75–125 доларів, крім того, від 25 до 75 центів за кожну забиту голову залежно від загальної кількості птиці, яка підлягає забою.

 

 
Внутрішній вигляд мобільного пункту забою

Після прибуття на місце призначення мобільний цех установлюють на спеціальний майданчик, споруджений з урахуванням відповідних санітарних та екологічних норм, і приєднують до системи електро- і водопостачання. Час приведення цеху в робочий стан не перевищує години.

До місця забою птицю транспортують у спеціальних ящиках. Сам процес забою та обробки птиці, як правило, передбачає виконання таких операцій:

– огляд живої птиці ветеринарним працівником;
– електрооглушення;
– знерухомлення, забій і знекровлення зі збиранням крові в спеціальну ємність;
– ошпарення забитої птиці;
– обскубування та збирання оперення;
– попереднє охолодження;
– відділення та збирання в ємності для відходів голів, ніг, куприкових залоз;
– патрання й санітарний огляд потрухів, їх промивання, збирання нехарчових відходів;
– відділення і промивання ший та тушок, їх санітарний огляд;
– охолодження тушок, ший і потрухів;
– повітряне підсушування та охолодження харчових частин тушки;
– зважування, пакування й маркування харчових продуктів забою;
– миття та санітарну обробку мобільного цеху й майданчика, на якому він був розміщений;
– утилізацію нехарчових відходів;
– збирання й утилізацію рідких стоків, що накопичилися за весь час обробки птиці й санації;

Рідкі стоки після знезараження використовують для поливу сіножатей і пасовищ. Тверді відходи утилізують шляхом компостування або здають на переробку на ветсанзаводи. Забиту птицю зберігають у холодильнику за температури 0…+4 °С не більше 4-х діб або реалізують одразу після пакування й маркування.

 

Процедури HACCP

У деяких штатах США та в країнах ЄС всі виробники продукції птахівництва, що пропонується для реалізації, зобов’язані дотримуватися процедур системи HACCP, які передбачають:

1. Оцінку ризиків для безпеки харчових продуктів, пов’язаних з усіма етапами їх виробництва, і опис заходів, які запобігають небезпеці.
2. Визначення критичних контрольних точок (ККТ) шляхом спостережень і вимірів.
3. Установлення критичних меж (стандартів) для кожної ККТ.
4. Установлення процедур моніторингу для ККТ.
5. Установлення коригувальних дій, які слід виконати, коли немає можливості контролювати ККТ.
6. Визначення процедур ведення документації.
7. Визначення процедур перевірки.

 

 

Володимир Мельник, канд. с.-г. наук

журнал “Наше Птахівництво”, липень 2016 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
4
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ