Агромаркет

Обприскувач для саду

Обприскувач для саду
Обприскувач для саду

Для інсектицидних та фунгіцидних обробок сучасне садівництво використовує переважно вентиляторні обприскувачі.

  

Попри широке розмаїття торгових марок, вентиляторні садові обприскувачі різняться між собою лише конструкціями вентиляторно-розпилювальних пристроїв.

 

Рис. 1. Обприскувач вентиляторний «Evolution» («Ideal S.r.l.», Італія).  Рис. 2. Обприскувач вентиляторний «Mercury» («Hardi», Данія)

 

Вентиляторний розпилювальний пристрій слугує для створення повітряного потоку, за допомогою якого робоча рідина у вигляді крапель транспортується на оброблювані насадження (фото 1, 2). Конструкція вентиляторного пристрою має відповідати виду насаджень та фазі їхнього розвитку (обсягу листового апарату), висоті та схемі посадки. Вентиляторний пристрій можна дообладнати різними типами приставок, дифузорів та інших знарядь, що спрямовують повітряний потік (фото 3, 4).

 

Рис. 3 Обприскувач вентиляторний «SLV-1500» («Mecagra», Молдова )

Тип вентиляторного пристрою обирають залежно від висоти насаджень. Так, бельгійська фірма «AB Bamps» застосувала у конструкції вентиляторного обприскувача «BAB Turblow 1500L» два вентиляторні пристрої, розташовані на різній висоті (фото 5). Таке технічне рішення дозволяє здійснити якіснішу обробку нижнього і верхнього ярусів фруктових дерев.

 

У конструкції усіх сучасних вентиляторних обприскувачів застосовується варіація кута атаки лопатей вентилятора та ступінчастий механізм зміни швидкості обертання вентилятора. Це дає змогу змінювати швидкість подачі повітря залежно від типу саду та умов здійснення обробки.

 

Запобігаємо втратам

 

Рис. 4 Приклади вентилятоно-розптилюючих пристроїв (А — типу «равлик», Б — типу «колона»)

Під час обробки саду вентиляторними обприскувачами робоча рідина потрапляє також і за межі крони та осідає на ґрунт – залежно від ступеня розвитку листового апарату втрати робочого розчину можуть сягати 30–90%. Максимальними втрати є навесні, з наростанням листяної маси вони скорочуються. Агрономи враховують це і збільшують норму внесення робочого розчину на одиницю площі. Однак збільшення норм внесення погіршує екологічну ситуацію в місцях обробки, саме тому санітарні правила забороняють виконання хімічної обробки садів та виноградників на відстані ближче 500 м від населених пунктів.

 

Рис. 5 Обприскувач вентиляторний «BAB Turblow 1500L» («AB Bamps», Бельгія)

 Зважаючи на це, для зменшення витрат робочої рідини та для більш точного її внесення в конструкціях сучасних вентиляторних розпилювальних пристроїв застосовують гнучкі повітропроводи, якими можна спрямувати повітряний потік до розпилювальних головок (через дефлектори). Напрям руху повітря можна регулювати зміною кута положення дефлекторів. За допомогою гнучких повітропроводів розпилювальні головки можна переміщати залежно від висоти насаджень. Таке рішення застосоване в конструкції вентиляторних обприскувачів «Sleza 1000 Millenium» (виробник – «Pilmet», Польща) та «Rafal» (виробник – «Caffini», Італія) (фото 7, 8 ).

 

Інша конструкція вентиляторного розпилювального пристрою використана в обприскувачі марки «Vicar» виробництва Німеччини. У цьому обприскувачі повітряний потік, що створюється вентилятором, подається та розподіляється по чотирьох металевих повітропроводах, на кінцях яких розташовані дифузори конічної форми. Через ці дифузори робоча рідина спрямовується на нижній та верхній яруси насаджень (фото 6). Напрямок руху повітря може регулюватися зміною кута положення дифузорів.

 

Рис. 6 Обприскувач вентиляторний «Vicar»(«Vicar», Німеччина)

За якістю роботи сучасні вентиляторні обприскувачі загалом задовольняють вимоги до хімічного захисту саду. Зокрема, випробування вентиляторних обприскувачів (марки «Evolution», «Mercury», «BAB Turblow», «Sleza Millenium», «SLV») довели, що такі показники, як нерівномірність розподілу робочої рідини по висоті насаджень та густота покриття краплями верхнього та нижнього боків листка становлять 5,8–35,6% та 84–100% відповідно.

Через низку технічних і технологічних чинників, а також з урахуванням санітарних вимог застосування вентиляторних обприскувачів можливе лише в ранкові та вечірні години за безвітряної погоди.

 

Тунельні обприскувачі

 

Суттєво підвищити якість обробки та зменшити втрати робочого розчину дозволяє використання обприскувачів камерного типу, які також називають тунельними обприскувачами.

 

Рис. 7 Обприскувач вентиляторний «Sleza 1000 Millenium» («Pilmet», Польща)

Обприскувачі такого типу являють собою причіпну або навісну машину, яка вносить захисні препарати методом малооб’ємного обприскування в закритій камері. Обприскувачі можуть мати одну або дві камери для обробки одного або двох рядків насаджень відповідно.

 

 Робоча камера однокамерного обприскувача «Lipco», Німеччина (фото 9), складається з двох вертикальних стінок, розташованих одна проти одної. У верхній частині камери знаходиться еластичне полотно, яке разом зі стінками утворює тунель. Із зовнішнього боку камера обшита поліетиленовими щитками. Внутрішні стінки камери розбиті на три частини у вигляді рельєфних перегородок.

 

У першій третині перегородок кожної стінки тунелю розташований колектор з розпилювачами та система примусового розподілення потоку повітря, що створюється за допомогою турбіни. Турбіни рухає гідравлічний двигун. Регулювання ширини робочої камери тунелю здійснюється за допомогою гідроциліндра, розташованого зверху камери. При цьому верхнє еластичне полотно намотується (розмотується) на валики. Висота робочої камери регулюється гвинтовим механізмом. Для забезпечення герметичності робочої камери тунелю в її передній та задній частинах встановлені ущільнювачі.

 

Рис. 8 Обприскувач вентиляторний «Rafal» («Caffini», Італія)

 

У нижній частині кожної стінки робочої камери розташовані відстійники системи рециркуляції робочої рідини, які обладнані інжекторами для її повторного використання.

Технологічний процес обприскування полягає в наступному: робоча рідина подається з баку до колекторів з розпилювачами. У камері розміщені вертикально два колектора з набором із восьми розпилювачів на кожному.

 

За колектором вбудовані турбіни (повітродувки), які розташовані так, щоб всмоктувальний бік однієї турбіни був навпроти боку нагнітання другої. Завдяки цьому виникає явище пневмокатка – повітря всмоктується турбіною із тунелю і знову туди видувається. Під час руху агрегату робоча камера переміщується вздовж лінії ряду дерев. Під час перебування дерева в камері воно піддається обробці робочою рідиною, що розпилюється. Залишки робочої рідини стікають по перегородках стінок камери у відстійник і через інжектор та фільтр подаються знову в бак.

 

 Рис. 9 Обприскувач тунельного типу “OSG – N 1” («Lipco», Німеччина)

Подібна конструкція камерного обприскувача (одно- та двотунельного) була розроблена і виготовлена вченими Південного філіалу Кримського агротехнологічного університету разом із фахівцями науково-виробничого сільськогосподарського підприємства «Наука», м. Сімферополь (фото 10).

 

Випробування засвідчили, що під час роботи обприскувачів такого типу понад 70% робочої рідини повертається на регенерацію, тобто знову в робочу ємкість, і повторно використовується для обприскування. Густота покриття краплями листя становить 92,8–100%. При цьому виключаються втрати робочої рідини не тільки через осідання на ґрунт, а також і на знесення вітром та випаровування. Покриття робочою рідиною листової маси було отримане рівномірне, незалежно від ярусу та зони обробки. Загальні втрати препарату становили близько 3%. Окрім інших переваг, застосування обприскувачів тунельного типу дозволяє проводити обприскування з більшою густотою робочої рідини і з меншою нерівномірністю її розподілу за зонами і ярусами крони.

 

Рис. 10 Обприскувач тунельного типу ОКПВ-1000 (НВП «Наука», м. Симферополь)

Конструкція тунелю передбачає можливість його регулювання по ширині і висоті, що дає змогу пристосовуватися до саду з різноманітними характеристиками крони дерев.

 

До недоліків камерних обприскувачів можна віднести їх більшу вартість, а також меншу продуктивність у порівнянні з вентиляторними обприскувачами.

 

 

 

 

 

 

Володимир Сидоренко, завідувач лабораторії

Південно-Українська філія УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого

 

 

 

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі Садівництво по-українськи та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.

При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал  Садівництво по-українськи   із гіперлінком https://agrotimes.ua/journals.

Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ