Продуктивність корів залежить не лише від індивідуальних чи породних особливостей, а й умов годівлі, утримання та ветеринарного нагляду. Головне у цій роботі — системність на всіх етапах розвитку тварини, починаючи від доотельного періоду. У цій статті розглянемо заходи, які слід застосовувати, щоб підвищити продуктивність корови.
Досвід показує, що молочна продуктивність першої лактації корови залежить від того, коли вона ввійшла в стадо. Чим вищу масу нетель матиме в цей період, тим більшою від неї буде віддача. Водночас критичним є те, коли вона набрала цю вагу. Найефективнішими є перші шість місяців життя. Також ми повинні зважати на те, що чим пізніше нетель стає коровою, тим вищі на неї затрати. За даними досліджень з понад тисячі західних ферм, кожен день запізнення коштує фермі 2 євро. Тобто якщо перше отелення відбулося пізніше, ніж в один рік і 10 місяців, в середньому збитки сягають понад 18 тис. євро для ферми з однією тисячею дійних корів.
Ще один момент, на який слід звертати увагу в контексті продуктивності корів, — гігієна ратиць молодняку. Дослідження показують: якщо до першого отелення в нетелі був хоч один випадок дерматиту, її середній рівень лактації буде майже 12 т. Гігієна на належному рівні додає ще 400 л молока, а повноцінний збалансований раціон — білки, жири, вуглеводи, вітамінно-мінеральний комплекс — ще додаткові 535 кг. Тобто ці речі взаємопов’язані — здорові ратиці формуються тільки у здорової тварини.
Корова починає давати прибуток у другу лактацію, під час першої вона «окуповує» себе. До того ж корова другої та наступної лактацій дає на 20% більше молока, як порівняти з першою лактацією. Для середньої ферми це понад 1,5 тис. тонн молока. На жаль, не всі телиці доживають до другої лактації. Так, згідно з дослідженнями на західних фермах, 12–35% живонароджених телиць, які було обрано до відтворення, не доживають до першого отелення, 17% телиць після першої лактації ніколи не мають другу лактацію. Натомість кожна втрачена під час першого отелення тварина — 1816 євро збитку.
Основною причиною, через яку корова вибуває після першої лактації, є проблеми відтворення (43%), решта причин — хвороби вим’я, метаболічні захворювання, хвороби кінцівок, травми тощо. Проблеми відтворення виникають з різних причин. Наприклад, якщо корова малорухлива, погано їсть, вона не отримує належної кількості енергії, відтак і яйцеклітина під час овуляції буде недостатньо життєздатна. Тому збалансованість раціону — першочергова умова репродуктивного здоров’я тварини, а відтак і її молочної продуктивності. Доведено: якщо нетелі отримують належне харчування, зокрема й вітамінно-мінеральне, ймовірність того, що вони стануть коровами, зростає втричі, а кількість вибракуваних під час першої лактації зменшується на 5%.
Найбільший ворог
Для телиці найбільший ворог — інша телиця, тобто скупчення тварин у приміщенні. Якщо теля росте окремо — воно найкраще і найздоровіше, натомість скупчення призводить до ослаблення молодняку. Тому треба обирати, що ми плануємо — кількість чи якість корів.
Наслідки відповідного підходу характеризують результати спостережень за двома стадами, що тривали 10 років. В одному стаді було 23% корів першої лактації, у другому — 39%. Середній3 надій на корову першого стада протягом першої лактації становив 32,5 л, другого — 28,4 л. Тобто, роблячи ставку на кількість, не переймаючись якістю телиць, фермери отримують на 4 л молока менше. Такий підхід позначається і на другій лактації: у першому стаді на піку лактації отримано 46,8 л (24% нетелей), у другому стаді — 38,3 л (22% нетелей), загальний надій першого стада за лактацію становив 8963 л проти 7868.
Важливо пам’ятати: вирощування телиць — це безперервний процес, основою якого є планування. Практика показує, що найкраща віддача від тварин — коли їх перегруповують у середньому кожні два тижні.
Збалансований раціон
У вирощуванні телиці важливі всі періоди, починаючи від внутрішньоутробного. Так, доведено, що будь-який тепловий стрес, отриманий коровою в останній триместр тільності, впливає на плід. Адже в такому разі корова знижуватиме споживання сухої речовини, що впливатиме на ріст ембріона і, відповідно, далі на продуктивність нетелі, а також кожної нетелі наступного покоління. Тому накриття для корів, забезпечення водою, підстилкою, достатньою площею для відпочинку сприятиме збільшенню маси новонародженого теляти.
Найбільше помилок щодо годівлі молодняку припускаються після відлучення теляти. Слід пам’ятати: у цей період це все ще, по суті, моногастрична тварина — якщо її годувати великою кількістю клітковини, вона зупиняється в рості. Натомість чим більша тварина під час першої лактації, тим вона продуктивніша. Таким чином, надої у першу лактацію залежать від приростів у молочний період. Так, якщо в молочний період теля мало добовий приріст 400 г, то надої становили 37 л/доба, якщо понад 1 кг — 45 л. Суттєва різниця в приростах зі 112-го по 156-й день позначається й на надоях: якщо телиця набирала щодня по 500 г, то вона ледь даватиме 35 л/доба, якщо 1,5 кг — 45 л. Натомість рівень приростів зі 156-го по 200-й день на надоях не позначається. Водночас на продуктивність у першу лактацію впливають прирости в перші сім місяців тільності: телиці, які набирали по 700 г/доба, досягнуть потенціалу 45 л/доба, понад 1 кг — 35 л/доба.
У перший період життя, коли вага теляти щодня збільшується на майже 1 кг, годівля — найдорожча, а ефективність використання корму — найбільша через те, що конверсія корму у живу вагу — найкраща. У перші місяці життя ми годуємо тварину найкраще, адже в цей час формується її потенціал продуктивності. Чим більше нетель набирає ваг и на початкових етапах життя, тим довшою і більшою в неї буде лактація: на кожні 100 г додаткового приросту в перші 65 днів +200 кг молока в першу лактацію. Після першого року життя конверсія корму дуже сильно зменшується, а корми використовують найдешевші, але прирости живої маси зростають.
На жаль, часто не зауважують на мікромінеральне живлення в молочний період теляти. Натомість залежно від збалансованості мінерального живлення добовий приріст може коливатися в 100 г в той чи інший бік, що в першу лактацію додає або віднімає 200 кг молока. Кожні 50 кг живої маси під час першого отелення — це 725 кг молока. Важливим є, коли ми вирощуємо цю масу — в перші місяці життя чи останні. Досягнення 82% маси зрілої корови під час першого отелення означає більше молока.
Після відлучення теля має отримувати в достатній кількості протеїну, адже набір маси впливає на першу лактацію. Доведено, що потреба в протеїні знижується зі сповільненням росту. Для маленьких телят НДК повинно бути на низькому рівні, адже теля — моногастрична тварина. Добові прирости нетелей мусимо стримувати до 600–700 г, натомість слід забезпечити належне функціонування рубця завдяки споживанню якісного НДК, тож потреба в клітковині в цей період зростає. Таким чином, забезпечуючи стан фізіологічного спокою тварини, коли рубець повний, ми позбавляємо її стресу, а це одна з умов продуктивності.
Важливим є дотримання кількості сирого білка та нейтрально детергентної клітковини (НДК) в раціоні телиці. Чим менша тварина, тим більше білка вона потребує, водночас кількість клітковини мусить бути мінімальною для забезпечення якнайбільшого споживання сухої речовини. Саме НДК лімітує споживання сухої речовини. Якщо ми наганяємо вагу в перші шість місяців життя, ми отримуємо функціональні тканини, якщо ми отримуємо цю вагу після дванадцятого місяця життя, телиця буде нарощувати жирову тканину. Збільшення кількості НДК допоможе запобігти накопиченню надлишкової маси та розвитку метаболічних захворювань у тільних телиць.
The Ukrainian Farmer
