Поліпшення поживних властивостей, врожайності та лежкості плодів шляхом обробки насаджень безпечними речовинами має нині велику перспективу.
В Україні дослідили ефективність обробки інтенсивного яблуневого саду безпечною речовиною (ІV клас небезпеки), аналоги якої у функції емульгатора та прилипача садівники зазвичай додають до бакових сумішей пестицидів та мікродобрив. Обробки мали позитивні наслідки, тож садівникам буде корисно докладніше дізнатися про цю методику.
В ході дослідів використали натуральний антитранспірант, а саме препарат на основі суміші 96% ди-1-п-ментену із 4% емульгатора. Поверхнево-активні речовини такого типу широко застосовують на овочевих, плодових та ягідних культурах з метою зменшення випаровування вологи рослинами (транспірації). Одним із ефектів застосування є також покращення якості продукції та підвищення урожайності.
Принцип дії
Не завдаючи шкоди рослинному організму, антитранспіранти здатні значно підвищити стійкість рослин до низьких температур та вирішити проблему негативного впливу основних погодних факторів (посухи, суховіїв, надмірної кількості опадів, пониження температури, сонячних опіків). Унаслідок зменшення стресу прискорюється достигання плодів та покращується інтенсивність їх забарвлення, підсилюється аромат, збільшується цукристість та лежкість, зростає стійкість рослин до ураження хворобами та пошкодження шкідниками, зростання врожайності може становити 15–60%.
Натуральне походження та нетоксичність для людей, тварин, бджіл і корисних комах, швидке розкладання складників у ґрунті – додаткові аргументи на користь застосування препаратів цього типу.
Ефективність
Для перевірки ефективності дії антитранспіранту на основі суміші ди-1-п-ментену з емульгатором обробку плодоносних насаджень яблуні зимових сортів в Інституті садівництва проводили в трьох варіантах: за першої та другої хвилі опадання зав’язі, за екстремальних умов (засуха) та, для всіх варіантів досліду, перед збиранням урожаю.
Обробка дерев сортів Шафран краснокутський та Мавка антитранспірантом за другої хвилі опадання зав’язі забезпечив збереження зав’язі на рівні 18 та 26% відповідно, що більше на 3 і 11%, аніж у варіанті без обробки. В інших варіантах цей показник був меншим.
Якість плодів яблуні характеризується їх товарним виглядом, харчовою і технологічною цінністю. Важливі властивості – смак, розмір, забарвлення та лежкоздатність – формуються в період росту і розвитку та залежать від обміну речовин, який відбувається під час перебування яблук на дереві. На формування якості впливають біологічні особливості сорту, умови вирощування, система утримання ґрунту, удобрення, зрошення тощо. Позакореневе підживлення насаджень також грає не останню роль у процесі формування показників якості плодів.
Слід зазначити, що на період знімальної стиглості найбільшу кількість сухих розчинних речовин нагромадили плоди, зібрані з дерев, що оброблялися антитранспірантом під час першої хвилі опадання зав’язі. Зокрема у сорту Шафран краснокутський їх вміст був вищим, ніж у контролі, на 1%, а у сорту Мавка – на 1,2% і становив 12,4% та 12,6% відповідно.
Внесення під час другої хвилі опадання зав’язі
Кращими смаковими якостями за показником цукрово-кислотного індексу (ЦКІ) відзначилися плоди сорту Шафран краснокутський з варіанту із застосуванням антитранспіранту під час другої хвилі опадання зав’язі, посередніми вони були у варіанті без обробки. У сорту Мавка істотної різниці стосовно цукристості та вмісту кислот у різних варіантах не спостерігали. Хоча в усіх без винятку варіантах обробки показник ЦКІ був вищим.
Органолептичні показники плодів, а саме інтенсивність забарвлення, смак та консистенція м’якоті, помітно вирізнялися у варіанті з обробкою досліджуваним антитранспірантом під час другої хвилі опадання зав’язі.
До першого товарного сорту згідно з ДСТУ ЕЄК ОНН FFV-50 за інтенсивністю забарвлення були віднесені плоди яблуні сорту Шафран краснокутський, які зібрали з вищезазначеного варіанту, тоді як яблука з інших варіантів мали лише 1/10 площі забарвленої поверхні. Стосовно сорту Мавка, то істотної різниці у забарвленні його плодів в різних варіантах обробки не спостерігали.
Щільність м’якоті є одним із показників якості плодів яблуні. Обробка насаджень яблуні антитранспірантом під час другої хвилі опадання зав’язі забезпечила щільність м’якоті плодів сорту Шафран краснокутський на період знімальної стиглості 6,5 кг/см2 , що менше, ніж у інших варіантах. Зокрема, у контрольному варіанті під час збирання плодів щільність м’якоті становила 7,5 кг/см2, у варіанті із застосуванням цього препарату під час першої хвилі опадання – 7,8 кг/см2, а в стресових ситуаціях – 7,3 кг/см2. Подібна закономірність простежувалася і в сорту Мавка.
Аналіз щільності м’якоті яблук на період їх споживчої стиглості констатував, що плоди вищезгаданих сортів, вирощені у насадженнях із позакореневим обробітком антитранспірантом під час першої та другої хвилі опадання зав’язі, були більш щільними, ніж у контролі та у варіанті із застосуванням його в стресових ситуаціях, на 0,7 та 0,5 кг/см2 відповідно.
Найбільшу прибавку урожаю 9,6 т/га (до 22,5 т/га, які було отримано у контрольному варіанті), забезпечив варіант із обробкою насаджень яблуні сорту Шафран краснокутський антітранспірантом під час другої хвилі опадання зав’язі. А у сорту Мавка найбільший урожай зібрали у варіанті досліду із застосуванням цього препарату під час стресових ситуацій, але товарність його виявилася гіршою: врожай мав 79% плодів вищого та першого товарного ґатунку, тоді як у варіантах із застосування антитранспіранту під час першої та другої хвилі опадання зав’язі обсяг плодів вищого ґатунку становив 83 та 85% врожаю відповідно.
Плоди сорту Мавка в охолодженому плодосховищі набували споживчих якостей протягом 79 днів, а Шафрану краснокутського – 122 дні. При цьому на їх лежкість і ступінь ураження мікробіологічними хворобами та фізіологічними розладами обробка антитранспірантом істотно не вплинула.
Результати, отримані в процесі дослідження, показують, що застосування антитранспіранту у варіанті з дворазовою обробкою (під час другої хвилі опадання зав’язі та за 3–4 тижні до збирання врожаю) позитивно впливає на збереження зав’язі, а отже, підвищує врожайність насаджень яблуні, а також покращує товарну та споживчу якість плодів.
Людмила Шевчук, доктор с.-г. наук,
Юлія Корнута
Інститут садівництва НААН України
журнал “Садівництво по-українськи”, червень 2014 року
Садівництво по-українськи
