Агромаркет
Головне:
Агромаркет

Майбутнє — в інтеграції

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
Майбутнє — в інтеграції

Реальний ефект від підтримки малого бізнесу інвестори розраховують побачити через десятиліття. Втім, виокремлюють чимало «міцних середняків», які цілком здатні вирости до великих компаній.

За нинішніх темпів економічного розвитку, аби наздогнати, скажімо, Польщу, Україні знадобиться щонайменше півстоліття. Зрозуміло, що це не той темп, який дає підстави для оптимізму. Втім, аби його прискорити, потрібні інвестиції. Загартовані українськими реаліями, вітчизняні фінансові установи активно співпрацюють з великими гравцями аграрного ринку. Тим часом дрібний бізнес все ще самотужки долає проблеми дефіциту ліквідності, здебільшого навіть не замислюючись, які можливості втрачає. Про економічні перспективи великих і малих йшлося на фінансовій панелі Grain Ukraine 2019.

Пріоритетні проєкти

2019 рік буде рекордно важкий для України через необхідність повернення коштів за наявними позиками. За прогнозами МВФ, як зауважила модератор фінансової панелі Владислава Магалецька-Рутицька, віцепрезидент Sigma Bleyzer в Україні, на глобальному рівні у 2020 році нас чекає світова криза. Тож, аби вистояти, необхідне передусім чітке розуміння реалій фінансового ринку. Саме цьому мають бути підпорядковані плани, проєкти, стратегії.

Як зазначив Дмитро Татарко, начальник управління Укрексімбанку по роботі з підприємствами АПК, у фокусі фінустанови стратегічні проєкти покликані дати суттєвий приріст ВВП. Окрім супроводу проєкту з придбання 30 новітніх локомотивів для Укрзалізниці, банк фінансує проєкти з глибокої переробки кукурудзяного крохмалю, інвестує в розвиток річкових зернових терміналів та сприяє охочим придбати власні зерновози, підтримує проєкти, пов’язані зі зберіганням та переробкою зерна, а також робить ставку на біоенергетичні програми.

Отримання енергії з відновлювальних джерел — напрям, що цікавить багатьох, оскільки дає змогу отримати повернення на інвестиції без прив’язки до зеленого тарифу в чистому вигляді. Ще одна знакова угода Укрексімбанку — вітряний парк «Сиваш» потужністю понад 200 МВт. «Локація близька до Криму, і в минулі роки це було б перепоною для отримання необхідних узгоджень від ради директорів, тому ця угода означає більш лояльне ставлення до ризиків в Україні», — наголосив Татарко.

Окрім фінансування логістичних та інфраструктурних проєктів агросектор потребує фінансової підтримки для нарощування ефективності виробництва. Такі напрями співпраці з клієнтами розвиває UKRSIBBANK BNP Paribas Group, як зазначив директор центру по роботі з великими корпоративними клієнтами АПК Артем Гавришин. Вони, за його словами, неабияку увагу сьогодні приділяють інноваціям.

Агропортфель Райффазен Банку Аваль стабільно сягає близько 15 млрд гривень на рік. «Вже третій рік поспіль наш обсяг як вексельного, так і фінансування техніки окремо, становить більш ніж 2 млрд гривень за кожним напрямом. Це близько 40% ринку за технікою і 70–80% за векселями», — наголосив Руслан Співак, директор корпоративного бізнесу Райффазен Банку Аваль. За його словами, у подальших планах — потроїти портфель проєктів в агросфері.

Частка агросектору в загальному портфелі Укргазбанку вже перевищує 30%. Як зазначив Олександр Існюк, директор департаменту корпоративного бізнесу Укргазбанку: «після кризи агробізнес мав суттєве обмеження у кредитуванні, через що був змушений відкладати свої нові масштабні програми. Проте нині стабільні показники нарощування доходу банківського ринку свідчать про те, що настав сприятливий час для поновлення програм підтримки саме цього сегмента». Він наголосив на активній підтримці державних програм для аграріїв: кредити для фермерських господарств, компенсація вартості сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва, підтримка тваринництва тощо. Крім того, держбанк надає екокредити, бере участь у глобальних програмах торгового фінансування, кредитує купівлю білоруської сільгосптехніки та устаткування. Також перспективними, з точки зору банкіра, можуть бути напрями співпраці за лізинговими схемами.

За підтримки донорів

У центрі уваги міжнародних донорських організацій відкриття нових можливостей і розширення «вузьких місць» фінансового ринку України. За словами Марини Петров, заступника голови ЄБРР в Україні за напрямами «інфраструктура» та «енергетика», нині з’являється багато невеликих проєктів, але великі обсяги ними не зробиш. Ключовий виклик — більше великих інвестицій. ЄБРР активно фінансує придбання вагонів-зерновозів, причому як приватними компаніями, так і Укрзалізницею. «Ми просили, щоб вирівняли тарифи для залізниці і приватних інвесторів. Попри те, що «в коротку» це призвело до подорожчання вартості для агротрейдерів, розширено можливості для збільшення обсягу інвестицій, оскільки конкуренція стала більш зрозумілою і прозорою. Сподіваємося, що й проблема локомотивів буде вирішуватися аналогічним чином. Усі знають, що це друга велика проблема Укрзалізниці», — зазначила спікер.

Ще один пріоритетний проєкт, який ЄБРР сподівається запустити в Україні після ухвалення закону про концесію, — електрифікація шляхів, які ведуть до портів Миколаєва та Херсона. Така ж ситуація і з судноплавством по Дніпру: ЄБРР підтримує «Нібулон» і сподівається, що буде прийняте законодавство, яке відкриє можливості для інвесторів, особливо — в розрізі технічної модернізації річкової логістичної інфраструктури, зокрема «шлюзів, що стають дедалі небезпечніші».

Стосовно розвитку ірригації, що теж підтримує ЄБРР, — перспективи цього проєкту впираються у відкриття ринку землі в Україні (оскільки проєкт вимагає зрозумілого права власності та задатку). Є плани й щодо інвестицій у відновлювальну енергетику. Крім того, отримали фінансування європейських донорів і муніципальні проєкти (зокрема, у сегментах теплоефективності, громадського транспорту тощо). Низку проєктів Європейський банк реконструкції і розвитку реалізує разом із Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC), як-от, приміром, фінансування портової інфраструктури — терміналу «МВ Карго». Спільну угоду 2018 року щодо спільного придбання муніципального транспорту для Маріуполя Олена Волошина назвала хайлайтом, знаковим для IFC проєктом, що ознаменував вихід на нову територію муніципального фінансування.

Що ж до підтримки дрібного бізнесу, то Європейський банк реконструкції та розвитку в Україні надає її, починаючи з 2010 року. Багатьом в Україні відома ініціатива ЄС EU4Business. «Ми одна з небагатьох міжнародних організацій напряму, яка працює з малим бізнесом, — зазначила Марина Петров. — Компанія, що хоче розвиватися, планувати свою стратегію, може звернутися в наш офіс, консультант обговорює поточну ситуацію, може допомогти з пошуком фінансового, технологічного консультанта, спеціаліста зі стандартизації. Активно співпрацюємо з асоціаціями, спілками, кооперативами. Реальний ефект від малих угод буде видно через десятиліття. Проте ми бачимо, що з’являються середні бізнеси, які мають всі шанси вирости до великих компаній. Майбутнє — в інтеграції в глибші світові ланцюги. І там є місце не лише для великого бізнесу, а й для малого».

У пошуках компромісу

Що цікаво: навіть коли гроші потрібні «на завтра», переважна більшість дрібних аграріїв не піде в банк, аби їх позичити. І справа навіть не у високих відсотках чи в необхідності витрачати час і гроші, збираючи цілий стос документів для кредитного комітету, — даються взнаки упередження. Передусім гіркий досвід тих, кому відмовили, чи, скажімо, відкрили кредитну лінію з кількамісячною затримкою. Не маючи фахівців, здатних оцінити ризики в сільгоспвиробництві, пересічний дрібний банк застосовує до агропідприємства такі ж підходи, як скажімо, до фабрики чи заводу. Про специфіку взагалі не йдеться. Відтак і можливих позичальників, що обробляють ниву чи вирощують худобу, мало не автоматично заносять до категорії ризикових клієнтів. У результаті, одні втрачають від нестачі оборотних коштів (а це, відповідно, недобір врожаю і прибутків), інші — від можливості заробити. Судячи з реалій нашого українського сьогодення, потенційні партнери ще й досі в пошуках компромісу…

Зрозуміло, що кроки назустріч мають зробити обидві сторони: аграрії — врешті розібратися з доступними фінансовими інструментами (як-то форвардні закупівлі, векселі, аграрні розписки, лізинг, всі види кредитів) і бути відвертими з потенційним фінансовим партнером щодо своїх операційних реалій. Звісно, такий формат взаємин для сільгоспвиробника у часи нестабільності — це теж «розрив шаблону» і виклик. Утім, партнерство з банківською установою могло б стати своєрідним «запобіжним заходом» навіть від рейдерської атаки. У 99% випадків охочі «відкусити» якусь частину земельних масивів не наважаться обрати об’єктом своїх дій закредитоване господарство. І це сміливо можна вважати одним із бонусів кредитування. Натомість охочим інвестувати в агровиробництво не завадило б вивчити бодай головні його особливості. Адже саме там нині формується додаткова вартість (а та економіка, коли «гроші генерували гроші», поступово втрачає свою актуальність). Фінустанови, що вже почали говорити з аграріями їхньою мовою, матимуть неабиякий вотум довіри, що в такому процесі є чи не найважливішим чинником.

Олександра Кравченко

газета “АгроМаркет”, липень 2019 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись: