Підприємство «Тетяна 2011» успішно запустило козівничий комплекс на Київщині та налагодило виробництво молочної продукції європейської якості під ТМ ZINKA.
У селі Усівка Згурівського району, що на Київщині, з березня цього року успішно працює фермерське господарство «Тетяна 2011». На території площею 12 га збудовано та реставровано потужний сучасний фермерський комплекс із виробництва молока та молочної продукції з козячого молока від кіз найкращих французьких порід.
На прибраній і доглянутій території, де нині розташоване виробництво та переробка козячого молока та молочної продукції за європейськими стандартами, ще рік тому не було нічого. На місці нинішнього осучасненого комплексу розташовувалося старе, занедбане господарство, яким, по суті, після розпаду Радянського Союзу ніхто не опікувався. Однак із приходом інвестора — компанії «Тетяна 2011» — у старих корівниках було проведено капітальну реконструкцію, знесено стіни — будівельники залишили лише фундамент, після чого фахівці звели нові комфортні приміщення, переобладнані по-сучасному.
Племінні кози із Франції
На сьогодні підприємство може похизуватися сучасними приміщеннями європейського зразка з дотриманням усіх технологічних, санітарних і ветеринарних вимог щодо утримання молочних кіз французьких порід. Комплекс ні в чому не поступається аналогічним фермам у Євросоюзі. Компанія розводить кіз двох порід. Перша — зааненська, яка є найвидатнішою молочною породою серед численних спеціалізованих. Як відомо, її батьківщина — Швейцарія (район Бернських Альп). Свою назву ця порода отримала від Зааненської долини (Зааненталь). Окрім направленої племінної роботи велику роль у формуванні цієї породи свого часу відіграли винятково сприятливі екологічні умови. Зааненська долина на висоті понад 1000 м над рівнем моря славиться чудовим гірським кліматом, розкішними альпійськими пасовиськами, серед яких із лишком вистачає прозорої джерельної води.
Друга порода це — альпінська. Її продуктивність за період лактації — 750 кг. Коза альпінської породи, як випливає з її назви, походить з Альпійського гірського масиву. Альпіна, так ще коротко називають тварин цієї породи, має високу молочну продуктивність і середні розміри. Це порода свійських кіз, що пристосована і до стійлового способу годівлі, і до випасання, і до життя в горах.
|
Сучасне обладнання від компанії «ДеЛаваль»
Підприємство застосовує сучасні технології, які підвищують ефективність видоювання кіз і значно полегшують працю робітникам господарства, тому не випадково було вибране саме високотехнологічне обладнання відомої на весь світ шведської фірми «ДеЛаваль».
На фермі в Київській області містяться 300 дійних голів зааненської і альпінської порід кіз; середній удій становить 3,9 літра на голову. Всього на фермі наразі 970 голів. Переробний цех господарства розрахований на 7,5 т молока на добу. До початку 2019 року на фермі планується утримувати 2500 кіз із добовим виробництвом молока 7,5 т .
Новий підхід до процесу доїння
На сього дні комплекс із плановою потужністю у 2500 голів кіз обслуговує одна доїльна зала виробництва шведської компанії «ДеЛаваль». Це зала паралельного типу 2 × 18 із системою обліку надою. Кожне дійне місце обладнано сертифікованим лічильником молока за ISO-стандартами й автоматичним знімачем підвісної частини. Встановлено два вакуумних насоси з прямим приводом, малошумні, з енергоощадними двигунами потужністю 4 кВт. Автомат промивки — на 80 л.
«Доїльна зала, — каже пан Василь, директор господарства, — це як обличчя ферми та самого фермера. Вона дозволяє скоротити і час доїння (в нас воно триває до 30–35 хвилин), і контролювати кількість соматичних клітин, загальне бактеріальне забруднення молока».
Одразу після закінчення доїння стакан знімається. За такого підходу не виникає проблем із передоюванням чи недодоюванням вимені, мінімізується ризик виникнення маститів. Також робота в доїльній залі допомагає дисциплінувати робочий персонал, бо кожен оператор машинного доїння з часом напрацьовує рефлекс обробки вимені до та після доїння.
Наявна система обліку стада дозволяє здійснювати його контроль, контролювати час осіменіння й окіт, відсоток захворюваності, падіж, час вакцинації тощо. Процес повністю автоматизований, треба лише надягти апарат на вим’я, а власне саме доїння триває орієнтовно 30–35 хвилин. Після цього молоко потрапляє до фільтрів і йде на охолодження. Зручність обладнання та налагодженість процесу дозволяє цьому господарству залучати до процесу доїння лише одного працівника-фахівця.
Специфіка сепарування молочної продукції
«Тетяна 2011» розширила межі своєї професійної діяльності, і на сьогодні компанія не лише розводить кіз і збирає молоко, а й успішно запустила власне виробництво молочної продукції. Зокрема, нещодавно підприємство вийшло на ринок зі своєю продукцією під торговою маркою ZINKA — компанія розпочала постачання в роздрібну мережу перших партій молока різної жирності (1, 2,8 та 3,6%), кефіру, біфідойогуртів із різними наповнювачами (злаки, полуниця, персик).
Надалі також планується розвивати асортимент і виробництво нових видів продукції з козячого молока. Наприклад, підприємство вже найближчим часом вийде на ринок зі сметаною жирністю 21% і їстівними йогуртами.
Як наголошують на підприємстві, щоб отримати смачну та якісну продукцію ТМ ZINKA, застосовують спеціальний процес сепарування молока. Тобто, застосувавши відцентрову силу в установках, відбувається якісне та швидке розділення молока на спеціальному сепараторі, в результаті чого отримується знежирена молочна продукція та вершки. Саме з отриманих молочних вершків й виробляють смачну сметану.
Цех із розливу та фасування продукції є фінальним етапом виробництва продукції ZINKA, після якого вона опиняється на полицях магазинів, щоб споживачі смакували найсвіжішим, високоякісним, екологічно чистим, безпечним, корисним для здоров’я дорослих і дітей продуктом.
Говорить експерт
Василь Цвик,
керівник підприємства «Тетяна 2011»
Я раніше працював у рослинництві, тому тваринництво для мене було чимось новим. В мене були варіанти розведення свиней, корів, навіть хотіли розводити кролів, але від усього цього довелося відмовитися саме на користь кіз. Я багато спілкувався з українськими та європейськими козівниками, вивчав їхній досвід. Вони розповідали мені про свої помилки та недоліки, щоб в майбутньому я не наступав на ті самі граблі. Потрібен був комплексний підхід — насамперед починаючи з тварин і приміщень, де вони утримуватимуться, потрібна була сучасна доїльна зала для комфорту як дояра, так і тварин, кормова база, — і закінчуючи переробним цехом. Проте чи не найголовніше — це кадри. Де їх узяти? Це ми вже сьогодні можемо похизуватися сучасним обладнанням, професіональними кадрами, але в Україні раніше було дуже тяжко з фахівцями високого рівня. Тому ми спеціально проводили навчання молодих людей, яких, до речі, відправляли на навчання у Францію до найкращих фермерських господарств. Так ми дивилися, кому можна довірити поголів’я тварин. Молодь там навчалася й набиралася досвіду у своїх колег. У нас було два шляхи розвитку — або будівництво нової ферми, або реконструкція вже наявної. Кожен господар обирає для себе сам, яким шляхом йому йти. Та ми з тих, хто з-посеред інших підходів обрали саме реконструкцію колишнього господарства. Шляхом економічного підрахування та кропіткої праці діяли відповідно до українського законодавства. Ми підрахували, що це для нас найвигідніший вид діяльності, який проторував дорогу до нашого успіху.
Ігор Мусієнко
журнал “The Ukrainian Farmer”, жовтень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
