Овочі - Ягоди - Сад
Головне:

Десертна королева полів

Плантатор
Джерело:
Плантатор
Поділитись:

Колись, щоб посмакувати кукурудзяним качаном, його варили годинами. Така практика відійшла в минуле. Тепер для приготування достатньо 3–5 хв, адже кукурудзу використовують іншу — цукрову. Попит на неї зростає, й українські аграрії почали віддавати під солодке зерно все більше гектарів. Третій рік поспіль опановують відносно нову для себе культуру в СТОВ ім. Шевченка Олександрійського району Кіровоградської області.

Юрій Анатольєв

Директор СТОВ ім. Шевченка Юрій Анатольєв робить це завзято. Під час навчання в Кіровоградському національному технічному університеті цукровій кукурудзі було присвячено його дипломну роботу. Після закінчення вишу пан Юрій як агроном працював із різними зерновими й технічними культурами. Його власний досвід вирощування зернової кукурудзи налічує десять років. А можливість повернутися уже не в теорії, а на практиці до теми, яка захопила в студентські роки, з’явилася лише три роки тому.

ПОШУК НАДСОЛОДКИХ ГІБРИДІВ

СТОВ ім. Шевченка — чимале господарство. Земельний банк становить 3100 га. Із них під кукурудзу на зерно відводять третину площ: у різні роки від 800 до 1000 га. Під цукрову — куди менше, від 10 до 15 га, однак це лише початок.

— Ми зацікавилися ринком цукрової кукурудзи та задалися питанням, чи знайдеться на ньому місце для нас. Зробили демоділянки, посіяли по кілька гібридів різної селекції. Спостерігали за ними, щоб вибрати свої, для себе, — розповідає Юрій Анатолійович. — Крапку було поставлено, коли випробували зразки турецької фірми MAY Agro Seed. Спочатку посіяли п’ять їхніх гібридів, потім із них відібрали три надсолодких: Карамелло F1, Мірза F1, Вега F1.

Гібриди кукурудзи Вега F1 та Карамелло F1

До речі, саме Карамелло F1 під час дегустації визнаний найсолодшим серед гібридів відомих іноземних компаній, які працюють в Україні. Він смачний навіть у сирому вигляді. Це ультраранній гібрид, який достигає за 60–65 днів від посівів. Його качан менший порівняно з більшістю інших гібридів, але кількість цукрів робить Карамелло F1 надзвичайно привабливим і для виробника, і для споживача.

Гібрид кукурудзи Мірза F1

Мірза F1 і Вега F1 мають трохи довший термін достигання — на рівні 70–75 днів. Більш точно терміни коригує погода. Іноді гібридам, щоб дійти до товарної кондиції, потрібно трохи більше часу, адже в травні трапляються і похолодання, і приморозки. Рослинам, щоб рушити в ріст після стресових умов, потрібен час, щоб оговтатися, набрати силу. На щастя, в останньому сезоні надсолодкі гібриди в господарстві під заморозки не потрапили.

ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНОЛОГІЇ

Вирощування цукрової кукурудзи порівняно з її посестрою — кукурудзою зерновою — має деякі технологічні відмінності. Приміром, вона більш вразлива до надлишку гербіцидів та більш чутлива до температури ґрунту під час висіву. Якщо зерновій достатньо 7–8 °С, то цукровій потрібно 10 °С і більше.

— Дочекавшись потрібної температури в першій декаді травня, без зволікань виводимо сівалку в поле. Нам важливо, щоб насіння й сходи використали ґрунтову вологу по максимуму, адже живемо в посушливій зоні, надія на рясні опади примарна, а поливу не маємо, — пояснює директор.

 — Щоправда, в цьому році в червні дощило. Коли в липні стало спекотно, цукрова кукурудза завдяки короткому терміну вегетації уже пройшла період формування качана.

Можна сказати, що культура пройшла період екстремальної спеки без негативних наслідків, тоді як на полях зернової кукурудзи рослини просто згоріли й ми зазнали збитків.

Розмір качана регулюється щільністю посіву. Для зернової кукурудзи вона становить 60–65 тис./га. Принцип визначення норми для зернової полягає у вологозабезпеченості: чим вона нижча, тим нижча норма висіву. Цього важкого року, за словами Юрія Анатолійовича, достатньо було б і 40 тис. Для цукрової щороку можна сміливо виставляти норму в 45 тис. насінин на гектар. Посів у господарстві відбувається за допомогою високоточної сівалки з комп’ютерним керуванням Optima SX від Kverneland.

Усі цукрові гібриди сіють у дві хвилі з інтервалом у два тижні, що подовжує термін реалізації до серпня.

Підживлення та контроль за хворобами і шкідниками для цукрової кукурудзи такі самі, як і для зернової.

— За три роки на жодній рослині цукрової кукурудзи хвороб ми не бачили, — ділиться спостереженнями Юрій Анатолійович. — Шкідників контролюємо пильно, особливо на цукровій і особливо під час цвітіння. Через солодкість вона приваблює більше совок і блішок, а нам потрібні чисті, товарні качани. Утім, рік на рік не припадає. Якщо в минулому році комахи вподобали наші солодкі качани, то цього обійшлося взагалі без обробки інсектицидами.

Як виважені й свідомі товаровиробники у господарстві ім. Шевченка намагаються уникати зайвих хімічних обробок — клопоту і витрат менше, продукція екологічніша. Коли з’являється потреба в боротьбі зі шкідниками, по зерновій розкидають трихограму. У такий спосіб планують розбиратися з небажаними комахами й на цукровій.

Ще одна важлива агрономічна умова — дотримання дистанції між посадками зернових і цукрових гібридів. Рекомендується 200–300 м, адже менша відстань призводить до перезапилення із неприємними наслідками, тобто до втрати товарного вигляду (зерно стає різнокольоровим) та зменшення вмісту цукрів у качані. У СТОВ ім. Шевченка дистанцію тримають більшу, розташовуючи між полями зернової і цукрової кукурудзи соняшник.

Формування врожаю не проводять. Поточного року кожна рослина дала в середньому по 1,5 шт. виповнених качанів, і цей результат вважається цілком прийнятним. Збирання проводиться вручну. Виламані качани робітники складають у мішки й далі завантажують до машини, яка рухається вздовж поля по технологічній колії. Перед продажем качани перебирають, відкидаючи пошкоджені комахами й ті, що характеризуються незадовільним виповненням (поганим запиленням), далі фасують їх і продають гуртом для свіжого ринку.

ПЕРСПЕКТИВИ ЗРОСТАННЯ

Чи вигідна цукрова кукурудза для виробника? Авжеж! За тонну зернової дають 7000 грн, за середньої по країні врожайності в 5 т/га виходить 35 тис. гривень зиску. Цукрову реалізують поштучно: оптова вартість одного качана — 3 грн (на початку сезону — 6 грн), з гектара збирають до 60 тис. качанів. У грубому підсумку виходить приблизно 180 тис. гривень. Проте, щоб збільшувати площі, треба подбати про збут, а з цим завжди є певна проблема.

— Як далі буде, підкаже ринок, — підсумовує директор. — Не виключено, що з часом ми візьмемо в оборот більші площі, запровадимо комбайнове збирання й будемо продавати свою продукцію на заморожування. Гібриди, які нас влаштовують, ми вже відібрали. Наразі вивчаємо їхні особливості та вдосконалюємо технологію.

Олена Сухорукова

журнал “Плантатор”, січень 2021 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Плантатор
Плантатор
Плантатор
1
Статті з журналу:
Джерело:
Плантатор