Колись овочівник Павло Семенов із Кам’янки-Дніпровської, що у Запорізькій області, вирощував томат Ралі F1. Гарний був томат. Не сильно звертав увагу, наскільки господар дотримується рекомендованого балансу добрив – усе «їв» і прекрасно наливався. Плоди в 500 і навіть 800 г були не рідкістю. «За тиждень із 20 соток збирав понад 6 тонн», – згадує фермер.
Одна проблема: важко було вигідно продати. «Пам’ятаю, стояв серпень, я просив за великі, смачні томати (на мою думку, один із найсмачніших гібридів) 65 коп./кг – перекупники давали не більше 55. А Беллі F1 йшов по 1,2 грн, – продовжує городник. – Була перекупка, яка забирала мої Ралі F1 вдвічі дорожче середніх цін на трасі – говорила, що саме мої томати у неї ще жодного разу не текли. Але і та попередила: вчися на наступний рік вирощувати Беллі F1 – він яскраво-червоний. А у Ралі F1 був недолік – у спеку він з красивого червоного перетворювався на помаранчевий».Не дивно, що незабаром на Беллі F1 перейшла вся Кам’янка разом із прилеглими селами. Це був час, коли місцеві жителі освоювали нові ділянки, ставили нові теплиці, бурили свердловини. Але з часом багато господарів у Кам’янському регіоні почали скаржитися: Беллі F1 подрібнішав, погіршилися якість і товарний вигляд, став запізнюватися у розвитку. Тоді овочівники скоротили площі під цим гібридом: не відмовилися від нього повністю, але садили лише потроху, активно шукаючи альтернативу. Під час цих пошуків пробували щось нове. Але пізніше з цілим рядом інших гібридів трапилася подібна історія. І не тільки з гібридами. «Один знайомий поскаржився, що «зіпсувалося» томатне добриво: у перший рік у новій теплиці вродили величезні томати, на другий рік – по 50–100 г», – згадує Павло Семенов.
Сам він підійшов до проблеми ширше. Замість того, щоб просто змінити гібрид, став докопуватися і шукати: що він зробив не так, де в його технологію закрався прорахунок? Читав книги і рекомендації з удобрення томатів – не допомагало. Тоді вирішив зробити агрохімічний аналіз. Найближчі до Кам’янки лабораторії, які виконували цей вид аналізу, знаходилися в Каховці і Великих Копанях – на відстані понад 100 км. Але Павло Семенов не полінувався, з’їздив, віддав 280 грн за аналіз однієї проби.
Результати його шокували: за якихось кілька років показник ЄС зріс із 0,3 до 1,8. Іншими словами, засоленість води, якою він поливав свої овочі, різко зросла. Відповідно зросла засоленість ґрунту. Не дивно, що у нього не виходив не тільки Беллі F1, але і ряд інших гібридів. «Наприклад, Матіас F1 у мого знайомого виходить красивого малинового кольору, а у мене та сусідів – усередині червоний, а зовні якогось мутного, брудного відтінку. Від таких томатів відмовляються перекупники», – продовжує П. Семенов. А вся справа в тому, що знайомий його живе на Набережній, де вода чистіша і не настільки засолена.
Ця проблема торкнулася не тільки Павла Семенова та його сусідів, а й більшість городників регіону. Андрій Насруллаєв із Водяного скаржиться: взимку показник ЄС води 0,5, а тільки-но настає сезон поливу, починає рости і в пік сезону піднімається до 1,7–1,8. У деяких овочівників цей показник досягає 4. «При такій засоленості поливної води неможливо вирощувати овочі, – говорить фермер. – На ранній стадії вже важко збалансувати харчування рослин. У результаті добривами користуватися неможливо, врожайність падає мало не на 50%».
А причина вся в тому, що внаслідок інтенсивного водозабору в підземних водах почалося підсмоктування води з глибинних, більш солоних горизонтів. На локальному рівні, тобто в масштабах індивідуального господарства, проблему можна вирішити шляхом встановлення додаткового фільтра – зворотно-осмотичного. Але це досить дорого навіть для провідних тепличників, у яких під плівкою мало не гектар. Що вже говорити про дрібних овочівників, яких у Кам’янці більшість. Але і для таких господарств існує рішення проблеми. Павлу Семенову його підказали агрономи-консультанти тих же фірм, які виконували агрохімічний аналіз. Вони підібрали для нього індивідуальні схеми живлення і поливу, зважаючи на результати аналізу ґрунту і води. І додали: схема вимагає щорічного коригування, адже вміст тих чи інших елементів у ґрунті за рік може суттєво змінитися під впливом засолення і внесення добрив. Більше того, фахівці підкреслили, що правильніше здавати проби на агрохімічний аналіз не з ділянки, нехай навіть невеликої, в 20 соток, а з кожної теплиці.
Спочатку рекомендації агрономів-консультантів здивували кам’янських тепличників. Наприклад, Павлу Семенову порадили припинити внесення калію. Хоча спеціальна література багато пише про те, як позитивно впливає на якість плодів внесення саме цього елемента. Він так і зробив. Але оскільки він традиційно вносив гумати, подумав: може, гумат калію і не зашкодить. Але як тільки вніс – так по квітці на китиці й облетіло. Тоді припинив давати калій, навіть у складі гуматів, став використовувати добриво з формулою NPK 20:60:0. У результаті здав найпопулярнішу серед перекупників «трьохрядку» тільки гібрида Беллі F1 близько 75 ящиків. А коли на наступний оборот не знайшов у продажу водорозчинного добрива з нульовим вмістом калію і змушений був внести те, що було, і з усієї ділянки зібрав «трьохрядку» лише 20 ящиків. А одному з його земляків агроном порадив повністю збіднити ґрунт. Той не повірив, але спробував – і відразу отримав гарний урожай.
Те саме з поливом. Звиклий поливати через крапельну систему тричі на день, Павло отримав рекомендацію: поливати рідко, але рясно, у його випадку – через три дні на четвертий. У результаті це допомогло знизити засолення ґрунту.
«Я роблю агрохімічний аналіз щорічно вже 5 років, щоправда, здаю проби не з кожної теплиці, а одну зі всієї ділянки з метою економії, – підсумовує П. Семенов. – І бачу, що це дуже вигідно. Перш за все, за рахунок економії добрив завдяки правильному внесенню по фазах вегетації. І масового розтріскування плодів не спостерігається. Так що тепер у мене добре виходять і Беллі F1, і інші гібриди. У результаті я відставив убік всі розумні книги і користуюся тільки результатами агрохімічного аналізу. Адже кожна земельна ділянка індивідуальна: у ділянок, на яких працюють дослідники, свої особливості, а в моєї – свої. Єдине, що мене не влаштовує в програмах живлення, які мені підбирають за результатами агрохімічного аналізу, – те, що вони розраховуються на 100 днів, а для подовженого обороту цього не вистачає».
Рекомендації, отримані за результатами агрохімічного аналізу, допомогли овочівникам із Кам’янки-Дніпровської підвищити врожайність і якість продукції в умовах засолення поливних вод і ґрунту та частково зняти негативний вплив останнього. Але більшість тепличників регіону досі не проводить агрохімічного аналізу своїх ґрунтів, який допоміг би їм відкоригувати технологію у швидко змінюваних умовах. І це незрозуміло ані фахівцям, ані простим овочівникам, які користуються результатами такого аналізу. Адже це вигідно передусім самим виробникам. Невже у тепличників не знайдеться 300 грн на аналіз зразка? Важко повірити, зустрічаючи на дорогах Кам’янки «Інфініті» або «Туарег», що належать точно не чиновникам.
Ось в радянський час колгоспи і радгоспи в обов’язковому порядку регулярно проводили аналіз своїх ґрунтів, складали агрохімічні карти. А тепер навіть біда (зниження врожайності, якості плодів) не вчить – багато хто все одно не спромагається провести агрохімічний аналіз свого ґрунту, запитати у ділянки, чого їй не вистачає. Є такі, хто робить аналіз один раз, а потім весь час вибудовує технологію на його основі. Але ситуація в ґрунті змінюється щорічно: нерідко добрива за рік не встигають засвоїтися і осідають у ґрунті, елементи можуть переходити в важко- або незасвоювані рослинами сполуки, надходити в ґрунт із солями поливної води.
Тому висновок фахівців-агрономів однозначний: у мінливих умовах і сама технологія, зокрема такі її складові, як режим поливу і схема внесення добрив, теж повинні бути гнучкими, і єдиною підставою для їх розробки має бути агрохімічний аналіз ґрунту і поливної води.
Сергій Білий
журнал “Плантатор” квітень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “Плантатор” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “АгроМаркет” з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines. Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому “АГП Медіа” .
Плантатор
